Репрезентація емоції страху в щоденнику «Маріуполь. Надія» Надії Сухорукової
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Статтю присвячено дослідженню мовних засобів репрезентації емоції страху в щоденнику «Маріуполь. Надія», який написаний у соціальних мережах у перші блокадні місяці міста в 2022 році маріупольською журналісткою Надією Сухоруковою. З’ясовано, що, попри багатозначність лексеми, страх описується як первинна, базова емоція, яка дає змогу людині уникнути небезпеки та вижити.Виявлено мовні засоби репрезентації емоції страху, серед яких первинні номінації (страх, жах, жахіття), прикметникові епітети (дикий, липкий, неймовірний, смертельний, тваринний, тупий), дієслівні (боятися, жахати, лякати) та прислівникові (лячно, страшно, моторошно) номінації.Розглянуто основні активатори страху, серед яких: загроза здоров’ю і життю, відсутність зв’язку з рідними і близькими, невідомість тощо. Особливістю їх вербалізації є поєднання номінативного та описового способу зображення. Прояв емоції страху реалізується через детальне змалювання емоційно-поведінкових реакцій, які супроводжуються суттєвими змінами у фізіологічному та психологічному стані людини. У щоденникових записах подано описи різних вегетативних змін, викликаних переживанням страху: тремтіння тіла, зміни в роботі серця, порушення ритму дихання, відчуття холоду, заціпеніння тіла тощо. У мовній репрезентації цієї емоції часто поєднуються кілька реакцій, які проявляються одночасно, створюючи комплексний образ внутрішнього стану людини.Страх може зумовлювати появу таких поведінкових станів, як паніка, ступор, апатія. Для їхнього опису Надія Сухорукова використовує дієслова різних лексико-семантичних груп (буття, мовленнєвої діяльності, психоемоційного прояву, сенсорної дії тощо), описові конструкції, метафоричні образи тощо. На синтаксичному рівні в щоденнику переважають короткі, уривчасті речення, що відтворюють напружений емоційний ритм переживань.
The article is devoted to the study of linguistic means of representing the emotion of fear in the diary «Mariupol. Hope», written on social media during the first months of the city’s blockade in 2022 by Mariupol journalist Nadiia Sukhorukova. It has been established that despite the polysemy of the lexeme, fear is described as a primary, basic emotion that enables a person to avoid danger and survive.The linguistic means of representing the emotion of fear have been identified, including primary nominations (страх, жах, жахіття), adjectival epithets (дикий, липкий, неймовірний, смертельний, тваринний, тупий), verbal nominations (боятися, жахати, лякати) and adverbial nominations (лячно, страшно, моторошно).The main fear activators have been considered, among which are: threats to health and life, lack of communication with relatives and loved ones, uncertainty, etc. Their verbalization is characterized by a combination of nominative and descriptive modes of representation.The manifestation of fear is conveyed through a detailed depiction of emotional and behavioral reactions accompanied by significant changes in the physiological and psychological state of a person. The diary entries contain descriptions of various vegetative changes caused by the experience of fear: body trembling, changes in heart function, breathing rhythm disturbances, sensations of cold, body numbness, etc. In the linguistic representation of this emotion, several reactions are often combined and manifested simultaneously, creating a complex image of the individual’s internal state.Fear may lead to the emergence of such behavioral states as panic, stupor, and apathy. To describe these conditions, Nadiia Sukhorukova employs verbs from different lexico-semantic groups (existence, speech activity, psycho-emotional manifestation, sensory action, etc.), descriptive constructions, and metaphorical imagery. At the syntactic level, the diary predominantly features short, fragmentary sentences that reproduce the tense emotional rhythm of experiences.
The article is devoted to the study of linguistic means of representing the emotion of fear in the diary «Mariupol. Hope», written on social media during the first months of the city’s blockade in 2022 by Mariupol journalist Nadiia Sukhorukova. It has been established that despite the polysemy of the lexeme, fear is described as a primary, basic emotion that enables a person to avoid danger and survive.The linguistic means of representing the emotion of fear have been identified, including primary nominations (страх, жах, жахіття), adjectival epithets (дикий, липкий, неймовірний, смертельний, тваринний, тупий), verbal nominations (боятися, жахати, лякати) and adverbial nominations (лячно, страшно, моторошно).The main fear activators have been considered, among which are: threats to health and life, lack of communication with relatives and loved ones, uncertainty, etc. Their verbalization is characterized by a combination of nominative and descriptive modes of representation.The manifestation of fear is conveyed through a detailed depiction of emotional and behavioral reactions accompanied by significant changes in the physiological and psychological state of a person. The diary entries contain descriptions of various vegetative changes caused by the experience of fear: body trembling, changes in heart function, breathing rhythm disturbances, sensations of cold, body numbness, etc. In the linguistic representation of this emotion, several reactions are often combined and manifested simultaneously, creating a complex image of the individual’s internal state.Fear may lead to the emergence of such behavioral states as panic, stupor, and apathy. To describe these conditions, Nadiia Sukhorukova employs verbs from different lexico-semantic groups (existence, speech activity, psycho-emotional manifestation, sensory action, etc.), descriptive constructions, and metaphorical imagery. At the syntactic level, the diary predominantly features short, fragmentary sentences that reproduce the tense emotional rhythm of experiences.
Опис
Ключові слова
страх, емоція, активатори страху, вербалізація, мовні засоби, описові конструкції, fear, emotion, fear activators, verbalization, linguistic means, descriptive constructions
Бібліографічний опис
Рудь, О. Репрезентація емоції страху в щоденнику «Маріуполь. Надія» Надії Сухорукової [Текст] / О. Рудь // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 11. – С. 99–105. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.17