Рефлексійно-освітнє середовище в системі викладання класичного танцю як основа формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Стаття присвячена дослідженню створення рефлексійно-освітнього середовища в системі викладання класичного танцю для формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів. Проведено теоретичний аналіз наукової літератури з проблематики професійної рефлексії та хореографічної освіти. Встановлено, що класичний танець має значний потенціал для створення рефлексійно-освітнього середовища завдяки постійній роботі з дзеркалом, систематичній корекції техніки та діалогічній взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена потребою в підготовці керівників хореографічних колективів, здатних до рефлексивного аналізу власної педагогічної діяльності в умовах трансформації культурно-освітнього простору. Багатофункціональний характер діяльності керівника хореографічного колективу інтегрує педагогічні, творчі, організаційні та комунікативні функції, що актуалізує необхідність цілеспрямованого розвитку професійної рефлексії як основи управлінської та творчої діяльності. Результати засвідчили, що систематичне функціонування такого середовища сприяє формуванню критичного мислення та рефлексивного осмислення професійної діяльності. Обґрунтовано чотири структурні компоненти середовища: просторово-предметний, діяльнісний, комунікативний та особистісний, а також п'ять основних умов його створення. Просторово-предметний компонент забезпечує матеріальні умови для постійного самоспостереження через цілеспрямоване використання дзеркал та організації навчального простору. Діяльнісний компонент реалізується через систему поетапно структурованих завдань, що стимулюють різні типи рефлексивного аналізу. Комунікативний компонент інтегрує різноманітні форми рефлексивної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Особистісний компонент забезпечує становлення індивідуальних рефлексивних якостей та їх інтеграцію у професійну компетентність. Визначено поетапний характер функціонування від базового самоспостереження до метарефлексії. Розкрито інтегративну природу професійної рефлексії керівників, що поєднує технічні, художньо-творчі, педагогічні та управлінські аспекти. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки методичних основ організації рефлексійно-освітнього середовища у закладах хореографічної освіти, створення навчальних програм з класичного танцю, що враховують рефлексивний компонент професійної підготовки. Результати демонструють потенціал рефлексійно-освітнього середовища як ефективного інструменту професійної підготовки майбутніх керівників хореографічних колективів.
This article examines the theoretical foundations for establishing and structuring reflective educational environments within classical dance instruction as a means of developing professional reflection among future leaders of choreographic ensembles. The study examines reflective educational environments as platforms for developing reflective competencies, deepening professional expertise, and fostering a reflective culture among prospective choreographic specialists. A comprehensive theoretical analysis of scholarly literature addressing professional reflection and the specifics of choreographic education was conducted. The research establishes that classical dance possesses distinctive pedagogical characteristics for creating reflective educational environments through continuous mirror work, systematic technical correction, dialogical interaction, and sequential mastery of material. The relevance of the study is determined by the need to prepare choreographic ensemble leaders capable of conducting reflective analysis of their own pedagogical activities within the context of transforming cultural and educational spaces. The multifunctional nature of choreographic ensemble leader activity integrates pedagogical, creative, organizational, and communicative functions, which actualizes the necessity for purposeful development of professional reflection as the foundation of managerial and creative activity. Findings demonstrate that the systematic implementation of such environments facilitates the development of critical thinking, analytical capabilities, and a reflective understanding of professional practice. The study substantiates four structural components of reflective educational environments: spatial-material, activity-based, communicative, and personal components, alongside five fundamental conditions for their establishment. The spatial-material component provides material conditions for continuous self-observation through the purposeful use of mirrors and the organization of educational spaces. The activity-based component is implemented through a system of gradually structured tasks that stimulate various types of reflective analysis. The communicative component integrates diverse forms of reflective interaction between educational process participants. The personal component ensures the formation of individual reflective qualities and their integration into professional competence. A progressive operational framework was identified, ranging from basic self-observation to advanced metareflective practices. The research reveals the integrative nature of professional reflection among choreographic leaders, encompassing technical, artistic-creative, pedagogical, and managerial dimensions within unified professional competence. The practical significance of the research lies in the possibility of using the obtained results to develop methodological foundations for organizing reflective educational environments in choreographic education institutions, thereby creating classical dance curricula that incorporate the reflective component of professional training. Results demonstrate the potential of reflective educational environments as effective tools for comprehensive professional preparation of future leaders of choreographic ensembles.
This article examines the theoretical foundations for establishing and structuring reflective educational environments within classical dance instruction as a means of developing professional reflection among future leaders of choreographic ensembles. The study examines reflective educational environments as platforms for developing reflective competencies, deepening professional expertise, and fostering a reflective culture among prospective choreographic specialists. A comprehensive theoretical analysis of scholarly literature addressing professional reflection and the specifics of choreographic education was conducted. The research establishes that classical dance possesses distinctive pedagogical characteristics for creating reflective educational environments through continuous mirror work, systematic technical correction, dialogical interaction, and sequential mastery of material. The relevance of the study is determined by the need to prepare choreographic ensemble leaders capable of conducting reflective analysis of their own pedagogical activities within the context of transforming cultural and educational spaces. The multifunctional nature of choreographic ensemble leader activity integrates pedagogical, creative, organizational, and communicative functions, which actualizes the necessity for purposeful development of professional reflection as the foundation of managerial and creative activity. Findings demonstrate that the systematic implementation of such environments facilitates the development of critical thinking, analytical capabilities, and a reflective understanding of professional practice. The study substantiates four structural components of reflective educational environments: spatial-material, activity-based, communicative, and personal components, alongside five fundamental conditions for their establishment. The spatial-material component provides material conditions for continuous self-observation through the purposeful use of mirrors and the organization of educational spaces. The activity-based component is implemented through a system of gradually structured tasks that stimulate various types of reflective analysis. The communicative component integrates diverse forms of reflective interaction between educational process participants. The personal component ensures the formation of individual reflective qualities and their integration into professional competence. A progressive operational framework was identified, ranging from basic self-observation to advanced metareflective practices. The research reveals the integrative nature of professional reflection among choreographic leaders, encompassing technical, artistic-creative, pedagogical, and managerial dimensions within unified professional competence. The practical significance of the research lies in the possibility of using the obtained results to develop methodological foundations for organizing reflective educational environments in choreographic education institutions, thereby creating classical dance curricula that incorporate the reflective component of professional training. Results demonstrate the potential of reflective educational environments as effective tools for comprehensive professional preparation of future leaders of choreographic ensembles.
Опис
Ключові слова
рефлексійно-освітнє середовище, класичний танець, професійна рефлексія, майбутні керівники, хореографічні колективи, умови створення середовища, reflective educational environment, classical dance, professional reflection, future leaders, choreographic ensembles, environment creation conditions
Бібліографічний опис
Костенко, Т. Рефлексійно-освітнє середовище в системі викладання класичного танцю як основа формування професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних колективів [Текст] / Т. Костенко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: М. Друшляк (гол. ред), О. Семеніхіна, Francis Kwadwo Awuah, N. Demeshkant та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2025. – Т. 13, № 8. – С. 56–64. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i8-008