Лексикографічні інструменти нового покоління: від словникової спадщини до інноваційної дидактичної практики
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті розглянуто еволюцію лексикографічних практик – від фундаментальних електронних словників, розробле- них в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України (УМІФ), до новітніх інноваційних освітніх ресурсів, зокрема мікрословників, що створюються в екосистемі платформи POLYHEDRON. Особливу увагу приділено педагогічному та ког- нітивному потенціалу цих ресурсів у контексті формування лінгвістичної компетентності студентів, які вивчають україн- ську мову. Стаття демонструє, як лексикографічні інструменти нового покоління можуть поєднувати академічну спадщину, корпусні методи, візуально-анотаційні технології, персоналізовані формати подання знань і принципи концептографії, що притаманні сучасній гуманітарній цифровій освіті. Показано, як нові формати словників трансформують традиційні методи навчання й підвищують ефективність засвоєння лінгвістичного матеріалу через активізацію творчого потенціалу студентів та сприяння їхній самостійній дослідницькій діяльності.
Розглянуто приклад мікрословника, укладеного здобувачкою магістерської програми «Прикладна лінгвістика» ЛНУ імен Івана Франка Діаною-Марією Федорів, у межах роботи над дослідженням «Прагматичний потенціал текстів про кохання у формуванні лінгвістичної компетентності іноземців (на прикладі текстів Івана Франка та Лесі Українки, Едіт Вортон та Генрі Джеймса)». Авторка застосовує платформу Sketch Engine для створення корпусу спеціалізованих текстів, вияв- лення ключових термінів на основі частотного аналізу, здійснення CQL-запитів та конкордансного пошуку. П’ять термінів: текст, мовна особистість, текстотворення, інформаційний текст, компетенція – стали концептуальною основою слов- ника. Кожну словникову статтю структуровано як мініатюрну капсулу знань, що поєднує дефініції з наукових джерел, при- клади вживання в корпусі, емпатичні авторські коментарі, ілюстрації та емодзі для візуальної підтримки сприйняття. Така модель подання знань полегшує міжкультурну адаптацію іноземних студентів, робить терміни доступнішими для засвоєння та сприяє глибшому розумінню мови і культури.
У роботі підкреслено роль POLYHEDRON як інтелектуальної інфраструктури, що уможливлює створення мультимодаль- них, гнучких та адаптивних лексикографічних продуктів для використання в освітньому процесі. Такі мікрословники вико- нують низку функцій: формують термінологічну грамотність, стимулюють рефлексію, сприяють академічній соціалізації та міжкультурній комунікації. У підсумку показано, що нові формати словників можуть бути не лише інструментами засво- єння знань, але й засобами продукування сенсів і побудови особистісної траєкторії навчання.
This article examines the evolution of lexicographic practices–from fundamental electronic dictionaries developed by the Ukrainian Lingua-Information Foundation of the National Academy of Sciences of Ukraine (ULIF) to the latest innovative educational resources, in particular microdictionaries created in the POLYHEDRON platform ecosystem. Particular attention is paid to the pedagogical and cognitive potential of these resources in the context of developing the linguistic competence of students studying the Ukrainian language. The article demonstrates how new-generation lexicographic tools can combine academic heritage, corpus methods, visual annotation technologies, personalized knowledge presentation formats, and the principles of conceptography inherent in modern digital education in the humanities. It shows how new dictionary formats transform traditional teaching methods and increase the effectiveness of linguistic material assimilation by activating students' creative potential and promoting their independent research activities. The article considers an example of a micro-dictionary compiled by Diana-Maria Fedoriv, a student of the Master's program “Applied Linguistics” at Ivan Franko National University of Lviv, Diana-Maria Fedoriv, as part of her research on “The pragmatic potential of texts about love in the formation of linguistic competence in foreigners (using the example of texts by Ivan Franko and Lesya Ukrainka, Edith Wharton, and Henry James).” The author uses the Sketch Engine platform to create a corpus of specialized texts, identify key terms based on frequency analysis, perform CQL queries, and conduct concordance searches. Five terms: text, linguistic personality, text creation, informational text, and competence – became the conceptual basis of the dictionary. Each dictionary entry is structured as a miniature capsule of knowledge, combining definitions from scientific sources, examples of usage in the corpus, empathetic author's comments, illustrations, and emojis for visual support of perception. This model of knowledge presentation facilitates the intercultural adaptation of foreign students, makes terms more accessible for learning, and promotes a deeper understanding of language and culture. The work emphasizes the role of POLYHEDRON as an intellectual infrastructure that enables the creation of multimodal, flexible, and adaptive lexicographic products for use in the educational process. Such micro-dictionaries perform a number of functions: they form terminological literacy, stimulate reflection, and promote academic socialization and intercultural communication. In conclusion, it is shown that new dictionary formats can be not only tools for acquiring knowledge, but also means of producing meaning and building a personal learning trajectory.
This article examines the evolution of lexicographic practices–from fundamental electronic dictionaries developed by the Ukrainian Lingua-Information Foundation of the National Academy of Sciences of Ukraine (ULIF) to the latest innovative educational resources, in particular microdictionaries created in the POLYHEDRON platform ecosystem. Particular attention is paid to the pedagogical and cognitive potential of these resources in the context of developing the linguistic competence of students studying the Ukrainian language. The article demonstrates how new-generation lexicographic tools can combine academic heritage, corpus methods, visual annotation technologies, personalized knowledge presentation formats, and the principles of conceptography inherent in modern digital education in the humanities. It shows how new dictionary formats transform traditional teaching methods and increase the effectiveness of linguistic material assimilation by activating students' creative potential and promoting their independent research activities. The article considers an example of a micro-dictionary compiled by Diana-Maria Fedoriv, a student of the Master's program “Applied Linguistics” at Ivan Franko National University of Lviv, Diana-Maria Fedoriv, as part of her research on “The pragmatic potential of texts about love in the formation of linguistic competence in foreigners (using the example of texts by Ivan Franko and Lesya Ukrainka, Edith Wharton, and Henry James).” The author uses the Sketch Engine platform to create a corpus of specialized texts, identify key terms based on frequency analysis, perform CQL queries, and conduct concordance searches. Five terms: text, linguistic personality, text creation, informational text, and competence – became the conceptual basis of the dictionary. Each dictionary entry is structured as a miniature capsule of knowledge, combining definitions from scientific sources, examples of usage in the corpus, empathetic author's comments, illustrations, and emojis for visual support of perception. This model of knowledge presentation facilitates the intercultural adaptation of foreign students, makes terms more accessible for learning, and promotes a deeper understanding of language and culture. The work emphasizes the role of POLYHEDRON as an intellectual infrastructure that enables the creation of multimodal, flexible, and adaptive lexicographic products for use in the educational process. Such micro-dictionaries perform a number of functions: they form terminological literacy, stimulate reflection, and promote academic socialization and intercultural communication. In conclusion, it is shown that new dictionary formats can be not only tools for acquiring knowledge, but also means of producing meaning and building a personal learning trajectory.
Опис
Ключові слова
мікрословник, POLYHEDRON, лексикографія, лінгводидактика, корпусний аналіз, лінгвістична компетентність, Sketch Engine, цифрові технології в освіті, концептографія, термінографія, microdictionary, lexicography, language teaching, corpus analysis, linguistic competence, digital technologies in education, conceptography, terminography
Бібліографічний опис
Надутенко, М. Лексикографічні інструменти нового покоління: від словникової спадщини до інноваційної дидактичної практики [Текст] / М. Надутенко, М. Надутенко, М. Яблочков // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 10. – С. 79–86. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.10.14