Scythian-Time Fortune Site in Posulla
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The purpose of the researchis to generalise and systematise archaeological information about the Scythian-era settlements within the boundaries of Posul, to analyse their spatial location, structural features and cultural affiliation to clarify the role of these monuments in the socio-political processes of the Early Iron Age in Left-Bank Ukraine.The research methodology is based on a combination of archaeological, typological and spatial analysis, considering the historical and cultural context, which allows for a comprehensive description of the Scythian settlements of Posul. The scientific novelty of the article lies in the generalisation and systematisation of archaeological data, the isolation of the areas of fortified settlements with their inherent features, as well as in expanding ideas about the chronological boundaries and functional duration of the monuments in the context of the socio-political processes of the Early Iron Age in Left-Bank Ukraine. Conclusions. Despite more than 100 years of study of the monuments of Posul, they cannot be considered to have been studied in detail. The northern group, namely Basivske, Svyrydivske, and Hlynske, can be viewed as the most studied among the hillforts of the Sula River basin. The most significant work was done on these monuments; their sizes and dating were established. Most of the hillforts, especially the southern group, particularly Lugovitske, Postav-MukaI, and Sukhonosivske, were only examined or studied episodically. This makes it impossible to have a comprehensive idea of the region’s defensive points system. At the same time, the analysis of the spatial location of the monuments allows us to speak about the existence of two main areas –northern and southern – each of which had its specifics of settlement, features of landscape selection and organisation of fortifications. The dominant position among them is occupied by Basivske hillfort, which is distinguished by its size, complexity of fortifications, and the presence of accompanying burial complexes. Chronologically, most of the hillforts arose in the middle of the 6thcenturyBC, and their functioning mainly falls on the Scythian period, with the probable continuation of the use of individual sites in the Zarubynet period. This indicates the existence of settlement structures for a relatively long time and their adaptation to changes in the political and demographic situation.
Метою статті є узагальнення та систематизація археологічної інформації про городища скіфського часу в межах Посулля, аналіз їхнього просторового розташування, конструктивних особливостей та культурної належності з метою уточнення ролі цих пам’яток у суспільно-політичних процесах доби раннього залізного віку на Лівобережній Україні. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні археологічного, типологічного та просторового аналізу з урахуванням історико-культурного контексту, що дозволяє комплексно охарактеризувати скіфські городища Посулля.Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації археологічних даних, виокремленні ареалів укріплених поселень із притаманними їм особливостями, а також у розширенні уявлень про хронологічні межі та функціональну тривалість пам’яток у контексті суспільно-політичних процесів раннього залізного віку Лівобережної України. Висновки. Незважаючи на більш ніж 100 річне вивчення пам’яток Посулля, не можна вважати їх детально вивченими. Найбільш дослідженими серед городищ басейну р.Сули можна вважати північну групу, а саме Басівське, Свиридівське, Глинське городища. На даних пам’ятках проводилася найбільша кількість робіт, встановлено їхні розміри та датування. Значна частина городищ, особливо південної групи, зокрема Луговицьке, Постав-МукаІ, Сухоносівське, була лише оглянута або досліджувалася епізодично. Це унеможливлює комплексне уявлення про систему оборонних пунктів у регіоні. Разом із тим, аналіз просторового розміщення пам’яток дозволяє говорити про існування двох основних ареалів – північного та південного – кожен із яких мав власну специфіку заселення, особливості ландшафтного вибору й організації укріплень. Домінантне положення серед них посідає Басівське городище, яке вирізняється розмірами, складністю фортифікацій і наявністю супровідних поховальних комплексів. Хронологічно більшість городищ виникають у середині 6ст. дон.е., і функціонування їх переважно припадає на скіфську добу, з імовірним продовженням використання окремих пунктів у зарубинецький час. Це свідчить про доволі тривале існування поселенських структур, їхню адаптацію до змін у політичній та демографічній ситуації.Ключові слова: городище, Посулля, ранній залізний вік, лісостепове Лівобережжя, фортифікаційні споруди продовженням використання окремих пунктів у зарубинецький час. Це свідчить про доволі тривале існування поселенських структур, їхню адаптацію до змін у політичній та демографічній ситуації.
Метою статті є узагальнення та систематизація археологічної інформації про городища скіфського часу в межах Посулля, аналіз їхнього просторового розташування, конструктивних особливостей та культурної належності з метою уточнення ролі цих пам’яток у суспільно-політичних процесах доби раннього залізного віку на Лівобережній Україні. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні археологічного, типологічного та просторового аналізу з урахуванням історико-культурного контексту, що дозволяє комплексно охарактеризувати скіфські городища Посулля.Наукова новизна статті полягає в узагальненні та систематизації археологічних даних, виокремленні ареалів укріплених поселень із притаманними їм особливостями, а також у розширенні уявлень про хронологічні межі та функціональну тривалість пам’яток у контексті суспільно-політичних процесів раннього залізного віку Лівобережної України. Висновки. Незважаючи на більш ніж 100 річне вивчення пам’яток Посулля, не можна вважати їх детально вивченими. Найбільш дослідженими серед городищ басейну р.Сули можна вважати північну групу, а саме Басівське, Свиридівське, Глинське городища. На даних пам’ятках проводилася найбільша кількість робіт, встановлено їхні розміри та датування. Значна частина городищ, особливо південної групи, зокрема Луговицьке, Постав-МукаІ, Сухоносівське, була лише оглянута або досліджувалася епізодично. Це унеможливлює комплексне уявлення про систему оборонних пунктів у регіоні. Разом із тим, аналіз просторового розміщення пам’яток дозволяє говорити про існування двох основних ареалів – північного та південного – кожен із яких мав власну специфіку заселення, особливості ландшафтного вибору й організації укріплень. Домінантне положення серед них посідає Басівське городище, яке вирізняється розмірами, складністю фортифікацій і наявністю супровідних поховальних комплексів. Хронологічно більшість городищ виникають у середині 6ст. дон.е., і функціонування їх переважно припадає на скіфську добу, з імовірним продовженням використання окремих пунктів у зарубинецький час. Це свідчить про доволі тривале існування поселенських структур, їхню адаптацію до змін у політичній та демографічній ситуації.Ключові слова: городище, Посулля, ранній залізний вік, лісостепове Лівобережжя, фортифікаційні споруди продовженням використання окремих пунктів у зарубинецький час. Це свідчить про доволі тривале існування поселенських структур, їхню адаптацію до змін у політичній та демографічній ситуації.
Опис
Ключові слова
settlement, Posullia, early Iron Age, forest-steppe Left Bank, fortifications, городище, Посулля, ранній залізний вік, лісостепове Лівобережжя, фортифікаційні споруди
Бібліографічний опис
Olitskyi V. Scythian-Time Fortune Site in Posulla [Теxt] / V. Olitskyi, O. Sheremet // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 2. – С. 07–18. – DOI: 10.31110/consensus/2025-02/007-018