The Development of Greek-Catholic Theological Education and Science in Eastern Galicia in the Interwar Period
Ескіз недоступний
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The purpose of the study is to analyze the activities of the Greek Catholic clergy in the context of the development of theological education and science in the interwar period in Eastern Galicia.
The methodology of the study is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity, and systematicity. General scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special historical (historical-genetic, comparative-historical) methods were used.
The scientific novelty lies in the comprehensive analysis of the stated topic and the introduction of archival materials into scientific circulation, which makes it possible to clarify the main activities of the Greek Catholic clergy in the context of the development of theological education and science in the interwar period in Eastern Galicia.
Conclusions. In the first half of the twentieth century, the priestly profession in Eastern Galicia had a high social status. The system of theological education included five Greek Catholic seminaries and one higher educational institution, the Greek Catholic Theological Academy, which provided training. Under the Polish occupation, the seminaries were centers for preserving Ukrainian national identity, contributing to the education of patriotic clergy who played an active role in the national and cultural revival. The Academy became a center for the formation of Ukrainian theological schools of thought, promoting research in theology and church history. The curriculum combined theological disciplines aimed at developing practical skills with general education subjects such as languages (Ukrainian, German, French), history, and geography. The most successful graduates had the opportunity to continue their studies abroad. The Greek Catholic Theological Academy was an important scientific, educational, and cultural center that made a significant contribution to the development of Ukrainian theological science, education, and culture. Its activities contributed to the formation of a highly educated clergy, the development of scientific research and the establishment of interfaith dialogue.
Мета дослідження полягає в аналізі діяльності греко-католицького духовенства у контексті розвитку богословської освіти та науки в міжвоєнний період на території Східної Галичини. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукції, дедукції) та спеціально-історичні (історико-генетичний, порівняльно-історичний) методи. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування основних напрямків діяльності греко-католицького духовенства у контексті розвитку богословської освіти та науки в міжвоєнний період на території Східної Галичини. Висновки. У першій половині 20 ст. професія священника в Східній Галичині мала високий соціальний статус. Система богословської освіти включала п’ять греко- католицьких семінарій та один вищий навчальний заклад – Греко-католицьку богословську академію, що забезпечували підготовку кадрів. В умовах польської окупації семінарії були центрами збереження української національної ідентичності, сприяли вихованню патріотично налаштованого духовенства, яке відігравало активну роль у національно- культурному відродженні. Академія стала центром формування українських богословських наукових шкіл, сприяючи розвитку наукових досліджень у галузі богослов’я та історії Церкви. Навчальні програми поєднували богословські дисципліни, спрямовані на формування практичних навичок, з загальноосвітніми предметами, такими як мови (українська, німецька, французька), історія та географія. Найбільш успішні випускники мали можливість продовжити навчання за кордоном. Греко-католицька богословська академія була важливим науково-освітнім та культурним центром, який зробив значний внесок у розвиток української богословської науки, освіти та культури. Її діяльність сприяла формуванню високоосвіченого духовенства, розвитку наукових досліджень та налагодженню міжконфесійного діалогу.
Мета дослідження полягає в аналізі діяльності греко-католицького духовенства у контексті розвитку богословської освіти та науки в міжвоєнний період на території Східної Галичини. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, об’єктивності, системності. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукції, дедукції) та спеціально-історичні (історико-генетичний, порівняльно-історичний) методи. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі заявленої теми та введенням до наукового обігу архівних матеріалів, що уможливлює з’ясування основних напрямків діяльності греко-католицького духовенства у контексті розвитку богословської освіти та науки в міжвоєнний період на території Східної Галичини. Висновки. У першій половині 20 ст. професія священника в Східній Галичині мала високий соціальний статус. Система богословської освіти включала п’ять греко- католицьких семінарій та один вищий навчальний заклад – Греко-католицьку богословську академію, що забезпечували підготовку кадрів. В умовах польської окупації семінарії були центрами збереження української національної ідентичності, сприяли вихованню патріотично налаштованого духовенства, яке відігравало активну роль у національно- культурному відродженні. Академія стала центром формування українських богословських наукових шкіл, сприяючи розвитку наукових досліджень у галузі богослов’я та історії Церкви. Навчальні програми поєднували богословські дисципліни, спрямовані на формування практичних навичок, з загальноосвітніми предметами, такими як мови (українська, німецька, французька), історія та географія. Найбільш успішні випускники мали можливість продовжити навчання за кордоном. Греко-католицька богословська академія була важливим науково-освітнім та культурним центром, який зробив значний внесок у розвиток української богословської науки, освіти та культури. Її діяльність сприяла формуванню високоосвіченого духовенства, розвитку наукових досліджень та налагодженню міжконфесійного діалогу.
Опис
Ключові слова
GCC, Fr. Josyf Slipyi, priest, theological education, seminary, Greek Catholic Theological Academy, ГКЦ, о. Йосип Сліпий, священник, богословська освіта, семінарія, Греко-Католицька Богословська Академія
Бібліографічний опис
Kostiuk L. The Development of Greek-Catholic Theological Education and Science in Eastern Galicia in the Interwar Period [Теxt] / L. Kostiuk // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 1. – С. 142–159. – DOI:10.31110/consensus/2025-01/142-150