Organization of the Orthodox Monasteries’ Management of the Russian Orthodox Church in the 18th – at the Beginning of the 20th Century
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article analyzes the organization of administrative management of Orthodox monasteries of the Russian Orthodox Church during the synodal period. The information was systematized and the components of the multi-stage management system of the Orthodox monasteries of the Russian Orthodox Church in the 18th – early 20th centuries were established. In the 18th century the main legislative body of power in relation to the church became the Holy Synod, headed by a secular person – the arch-procurator. It was found out that Orthodox monasteries were an integral part of the system of institutions of the Russian Orthodox Church. The interaction of monasteries with state institutions on issues of state support is shown. The description of the methods of control of the diocesan authority over the monastery is given. It has been found that the management system of the Russian Orthodox Church in the synodal period was built on the principles of a combination of secular and ecclesiastical power. The spiritual consistory under the leadership of the ruling bishop became the central dominant in the regulationand settlement of the main range of problems arising in monastic life. All Orthodox monasteries of this period were not of the same type. They differed by many classification features – gender, states, status, classes, location. Monasteries in the dioceses were divided into three classes with the establishment of the norm of states of monks and nuns, who were in different status. The internal routine of monastic life was strictly regulated. It included the implementation of the monastery’s charter and orders of the abbot.
У статті аналізується організація адміністративного управління православними монастирями РПЦ синодального періоду. Систематизовано інформацію та встановлено складові частини багатоступеневої системи управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст. У XVIII ст. головним законодавчим органом влади щодо церкви ставСвятійший синод, очолюваний світською особою – обер-прокурором. З’ясовано, що православні монастирі були складовою частиною системи інститутів РПЦ. Показано взаємодію обителей з державними установами з питань державного забезпечення. Дається характеристика методів контролю єпархіальної влади за монастирем. З’ясовано, що система управління РПЦ в синодальний період будувалася на принципах поєднання світської і церковної влади. Духовна консисторія під керівництвом правлячого архієрея ставала центральною домінантою в регламентації і врегулюванні основного кола проблем, що виникали в монастирському житті. Усі православні обителі цього періоду не були однотипними. Вони розрізнялися за багатьма класифікаційними ознаками – статтю, штатами, статусом, класами, місцем розташування. Монастирі в єпархіях поділялися на три класи зі встановленням норми штатів ченців і черниць, які перебували в різному статусі. Внутрішній розпорядок монастирського життя було суворо регламентовано. Він включав у себе виконання статуту обителі та розпоряджень настоятеля.
У статті аналізується організація адміністративного управління православними монастирями РПЦ синодального періоду. Систематизовано інформацію та встановлено складові частини багатоступеневої системи управління православними монастирями РПЦ у XVIII – на початку ХХ ст. У XVIII ст. головним законодавчим органом влади щодо церкви ставСвятійший синод, очолюваний світською особою – обер-прокурором. З’ясовано, що православні монастирі були складовою частиною системи інститутів РПЦ. Показано взаємодію обителей з державними установами з питань державного забезпечення. Дається характеристика методів контролю єпархіальної влади за монастирем. З’ясовано, що система управління РПЦ в синодальний період будувалася на принципах поєднання світської і церковної влади. Духовна консисторія під керівництвом правлячого архієрея ставала центральною домінантою в регламентації і врегулюванні основного кола проблем, що виникали в монастирському житті. Усі православні обителі цього періоду не були однотипними. Вони розрізнялися за багатьма класифікаційними ознаками – статтю, штатами, статусом, класами, місцем розташування. Монастирі в єпархіях поділялися на три класи зі встановленням норми штатів ченців і черниць, які перебували в різному статусі. Внутрішній розпорядок монастирського життя було суворо регламентовано. Він включав у себе виконання статуту обителі та розпоряджень настоятеля.
Опис
Ключові слова
monastery, monks, diocese, consistory, bishop, Orthodox Church, Holy Synod, монастир, ченці, єпархія, консисторія, архієрей, Православна церква, Святійший синод
Бібліографічний опис
Chuchalin O. Organization of the Orthodox Monasteries’ Management of the Russian Orthodox Church in the 18th – at the Beginning of the 20th Century [Теxt] / O. Chuchalin // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 1. – С. 20–32. – DOI: 10.31110/consensus/2023-01/020-032