Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13184
Title: Фортепіанна та камерно-вокальна творчість Всеволода Задерацького: історико-виконавський аспект
Other Titles: Piano and Chamber-Vocal Creativity of Vsevolod Zaderatsky: Historical-Performing Aspect
Authors: Антонець, Олена Анатоліївна
Antonets, Olena Anatoliivna
Якимова, Світлана Вадимівна
Yakymova, Svitlana Vadymivna
Keywords: Всеволод Задерацький
камерновокальна творчість
творча доля
репресії
українські композитори
невідомі сторінки історії
дослідження
історико-виконавський аспект
Vsevolod Zaderatsky
chamber-vocal creativity
creative destiny
repressions
Ukrainian composers
unknown pages of history
research
historicalperforming aspect
Issue Date: 2021
Publisher: СумДПУ імені А. С. Макаренка
Citation: Якимова С. В. Фортепіанна та камерно-вокальна творчість Всеволода Задерацького: історико-виконавський аспект [Текст] : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр / С. В. Якимова, науковий керівник О. А. Антонець. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – 78 с.
Abstract: Актуальність дослідження. Всеволод Петрович Задерацький (1891- 1953). Блискучий піаніст, самобутній композитор, талановитий поет і письменник, диригент оркестру, режисер, який пройшов школу К.С.Станіславського, неповторний лектор і педагог – такий далеко не повний перелік аспектів діяльності В.П.Задерацького. Парадоксальним чином, навіть не публікуючи своїх творів і рідко з'являючись на великій концертній сцені, він справляв величезне враження на своє оточення в Ярославлі, Рязані, Магадані, Львові. За відгуками сучасників, Задерацький був не тільки чудовим піаністом, але і універсально освіченим музикантом. Наприклад, у роки роботи в Ярославському музичному училищі він одночасно викладав безліч навчальних дисциплін: історію музики, гармонію, аналіз форм, інструментовку, спеціальне фортепіано, фортепіанний ансамбль, вів диригентський клас, оперний клас, курси підвищення кваліфікації педагогівпіаністів, до того ж був диригентом симфонічного оркестру. Власне його композиторська творчість була відома досить вузькому колу людей, але його широкий кругозір, обдарованість в різних областях мистецтва привертали загальну увагу, висуваючи його в ряди найбільших діячів культури свого часу. Мабуть, ця популярність зіграла негативну роль в житті композитора, але, тим не менш, через півстоліття забуття саме вона спровокувала відродження інтересу до його творчості. Ініціатором процесу відновлення спадщини Задерацького виступив його син – Всеволод Всеволодович Задерацький (доктор мистецтвознавства, професор Московської державної консерваторії ім.П.І.Чайковського), який опублікував у 2005-2006 роках у журналі «Музична академія» три нариси про життя і творчість свого батька. Також, за його ініціативи та за його сприяння2 декількома роками раніше відбувся ряд концертів у Львівській та Московській консерваторіях (з якими безпосередньо був пов'язаний життєвий шлях композитора), присвячених музиці В.П.Задерацького. Всеволод Всеволодович провів величезну роботу по відновленню деяких рукописів свого батька, наприклад, двох перших фортепіанних сонат і циклу 24 Прелюдій і фуг, завдяки чому стало можливим їх виконання. У даний час він бере активну участь у підготовці до видання в Москві ще ряду творів В.П.Задерацького. Ним же складена перша детальна біографія композитора, що включає фрагменти листування й особисті спогади про В.П.Задерацького, спогад членів його сім'ї. Існуванням повного списку творів композитора ми зобов'язані його дружині – В.В.Перловій-Задерацькій. Центром дослідження творчості В.П.Задерацького спочатку стала Львівська національна музична академія ім.М.Лисенка, з якою пов'язані останні роки життя композитора. Завдяки ентузіазму професорів фортепіано Х.Блажкевич-Чаплін, а також М.Крих та О.Криштальського (який особисто знав В.П.Задерацького і був його учнем) стали можливі концертні виконання і запис музики Всеволода Петровича. З їхньої ініціативи було здійснено запис на компакт-диску перших виконань ряду творів піаністкою О.Журко (ученицею Х.Б.Блажкевич-Чаплін), зокрема – «Повернення з небуття» (у нього включені сонати № 1 і № 3, сюїта «Батьківщина», цикл «Зошит мініатюр», окремі п'єси і п'єси з різних циклів). За участю львівських музикантів в інтернеті був відкритий і продовжує поповнюватися сайт, присвячений творчості Всеволода Петровича. Необхідно відзначити, що в Україні творчість В.П.Задерацького була оцінена і отримала широку популярність набагато раніше, ніж у Росії. Вже три десятиліття в Києві і Львові видаються його твори, а фортепіанна і скрипкова музика міцно увійшла в навчальний репертуар Київської та Львівської консерваторій. Перші дослідницькі праці стали з'являтися також в Україні. У даному контексті цікаво зрозуміти в яких умовах формувавс стилістичний смак одного з перших українських авангардистів, що так яскраво3і самобутньо втілився у багатьох фортепіанних і камерно-вокальних опусах. Актуально підняти питання які життєві обставини вплинули на кристалізацію його композиторської манери в один із самих складних і неоднозначних історичних періодів ХХ століття. В даній роботі визначення стилістичного підходу Задерацького розглядається в історичному контексті з опорою на виконавський аналіз зокрема камерно-вокальної творчості композитора, що стає актуальним напрямком даного дослідження. Об’єкт дослідження – творча спадщина В.П.Задерацького у фокусі історичних подій XX століття. Предмет дослідження – особливості виконання фортепіанних та камерно-вокальних творів В.Задерацького. Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у висвітленні відомостей впливу історичних подій на формування стилю В.Задерацького та виявленні особливостей виконавських завдань у фортепіанних та камерновокальних творах композитора. Відповідно обраній меті, у дослідженні було вирішено наступні завдання: - розглянути соціально-історичні процеси в українській музиці першої половини ХХ століття; - окреслити життєвий та творчий шлях українських та російських композиторів-сучасників В.Задерацького; - дослідити біографічні чинники формування В.Задерацького як композитора; - надати характеристику основних етапів формування та розвитку стилю композитора; - здійснити аналіз зразків фортепіанного та вокально-фортепіанного доробку В.Задерацького та виявити особливості їх виконання. Методи дослідження проблематики здійснено на основі аналізу літературних, культурологічних, історичних та музикознавчих праць. У4 дослідженні було використано методи опрацювання, систематизації та узагальнення емпіричних знань. За результатами підготовки магістерської сформульовані такі основні висновки. Український композитор Всеволод Задерацький був навмисно видалений з історії від самого початку радянської державності. Будучи членом Асоціації сучасних композиторів з дня її заснування, він жодного разу не отримав можливості публічно презентувати свою творчість як рівний серед рівних. На відміну від інших «навмисно забутих» свого часу митців, таких я Б.Лятошинський, П.Сениця, В.Флис, М.Рославець, О.Мосолов, Л.Ревуцький, В.П.Задерацький ніколи не фіксувався суспільною свідомістю у ролі композиторської фігури і вже тим більше у ролі значного явища вітчизняної музичної культури. Однак, життєвий шлях Задерацького можна за правом вважати прикладом незламної людської волі та жаги до творчості всупереч несправедливості режиму.У галузі фортепіанної музики приналежність Всеволода Задерацького українській культурі відобразилася, мабуть, менш сильно, ніж в інших сферах творчості. Однак, навіть у таких прикладах, як фінал Другого фортепіанного концерту, вражає певна генетична приналежність, що зумовила органічне входження композитора в українське національне інтонаційне поле. Серед аналогічних творів можна назвати хорову Сюїту на українські народні теми, а також Концерт-рапсодію для домри, в основу якої також лягли українські народні теми-мелодії. Риси українського національного стилю відобразились, зокрема, у низці вокальних творів В.П.Задерацького на тексти українських поетів. Всеволод Задерацький написав понад сто камерно-вокальних творів, у тому числі п’ять вокальних циклів. Він звертався як до поетів-сучасників, так і до поетів Срібного віку. Загалом еволюцію стилю у вокально-камерних творах В.Задерацького можна визначити як перехід від гротеску ранніх творів, крізь «нову простоту» музичних віршів та жанрових замальовок середнього періоду творчості, до виразної багатоплановості «зустрічних сенсів» у творах 1940-х5 років. Можна зробити висновок, що, безумовно, зовні продовжуючи розвиток лінії класичної романсної лірики, В.Задерацький вносить у розвиток цього напрямку багато нового та самобутнього. Його вокальні твори цілком належать ХХ століттю. Подальше дослідження контекстуальних умов, факторів творчості Всеволода Петровича Задерацького, у тому числі, його камерно-вокальної спадщини, є теоретично та практично необхідним, якщо взяти до уваг унікальний характер, внутрішні та зовнішні суперечності творчої долі композитора, а також глибину стильових перетворень музичного мислення та музичної мови у першій половині ХХ століття. Композитор живе і працює в епоху найактивніших перетворень майже всіх параметрів музичного стилю. Це збігається з періодом розквіту авангардистських тенденцій у радянському мистецькому просторі. Але є й інші аспекти, поза якими відродження «забутих» аб «загублених» у вирі часу сторінок творчості Всеволода Петровича Задерацького є необхідним. До них відносяться такі першочергові якості, як своєрідність авторського почерку та багатогранність композиторського таланту, особливо актуальні у сучасних умовах, коли постмодерністська свідомість слухача розмиває критерії справжнього мистецтва. Глибина, серйозність думки, самобутність, властиві кращим зразкам творчості Задерацького, здатні привернути увагу як професійної спільноти, так і широкої аудиторії слухачів. Не почута свого часу, музика Всеволода Задерацького починає своє життя у ХХI столітті, долучаючи нас до художнього світу одного з найяскравіших композиторів минулого століття. Композитора «з біографією унікальною, але можливою лише у контексті тоталітаризму, відображаючи типові його тенденції». Багато сучасників композитора, слідом за представниками «французької шістки», декларували незалежність свого художнього стилю від мистецтв безпосередніх попередників, висуваючи його, як гасло, зречення ві естетичних норм епохи романтизму, докладаючи масу зусиль до6 індивідуалізації свого почерку та створення нових технік композиторського письма. В.П.Задерацький не залишився осторонь цього новаторського процесу, але після неминучого періоду авангардистських пошуків композитор, зрештою, повернувся до наслідування «золотої середини» між традицією та радикальним новаторством. Причиною для формування нового бачення сучасної музики для Задерацького стало глибоко вкорінене відчуття історизму музичної традиції. Тісне сплетення романтичних традицій, авангардистських тенденцій і «віянь» соціалістичного реалізму, при всій парадоксальності цього стильового синтезу, надає творам Задерацького той рівень достовірності, що дозволяє розглядати їх як правдиві художні документи епохи. І у цьому сенсі назва незакінченого роману Задерацького «Людина крокує епохою…» є символічним уособленням усієї його музичної творчості. Формування його музикантського слуху відбувалося під впливом як мінімум трьох художніх традицій – української, польської та російської, а точніше, московської. А згодом, у роки мандрівок, композиторський арсенал Задерацького збагатився ще й за рахунок дотику до східної музичної традиції та спілкування з представниками петербурзької школи. Якщо спробувати виділити головну особливість індивідуального стилю Задерацького, то, у першу чергу, необхідно назвати стильову багатогранність певного типу. Так, у той чи інший період життя та творчості Всеволода Задерацького на перший план виходив один із тих музичних стилів, якими композитор володів досконало. Творча доля В.Задерацького могла б окреслити нову сторінку у відносинах митця та суспільства: жоден із великих композиторів, певно, не стикався з такою кількістю перешкод, які випали на життя Всеволода Петровича. Війни, арешти, ув'язнення, ГУЛАГ, ссилка, знищення архіву, заборона на виконання та публікацію творів, остракізм з боку «колег». І всупереч усьому – створення величезного творчого багажу, який був би ще більшим, якби збереглись його ранні твори. Дивовижна доля Всеволода7 Петровича Задерацького – це справжнє підтвердження думки М.Бахтіна про те, що «кожен сенс має своє свято відродження». Сьогодні зміст творів В.П.Задерацького виявляється дивовижно співзвучним основним тенденціям сучасної музичної культури та композиторської творчості. Структура роботи. Магістерська робота складається зі Вступу, двох Розділів, шести Підрозділів, Висновків, Списку використаних джерел, Додатків. Загальний обсяг роботи складає 65 сторінок. Список використаних джерел налічує 47 позиції.
The purpose of the work was to highlight the impact of historical events on the formation of the style of Vsevolod Zaderatsky and identify features of performance tasks in piano and chamber vocal works of the composer. According to the chosen goal, the study solved the following tasks: to consider socio-historical processes in Ukrainian music of the first half of the twentieth century; to outline the life and creative path of Ukrainian and Russian contemporary composers V. Zaderatsky; to study the biographical factors of the formation of V. Zaderatsky as a composer; describe the main stages of formation and development of the composer's style; to analyze the samples of piano and vocalpiano works of V. Zaderatsky and identify the features of their performance Based on the results of master's preparation the following main conclusions. Ukrainian composer Vsevolod Zaderatsky was deliberately removed from history from the very beginning of Soviet statehood. As a member of the Association of Contemporary Composers since its inception, he has never had the opportunity to publicly present his work as an equal among equals. Unlike other «deliberately forgotten» artists of his time, such as B. Lyatoshynsky, P. Senytsia, V.Flys, M. Roslavets, O. Mosolov, L. Revutsky, V. Zaderatsky, he was never fixed by the public consciousness in the role composer's figure and even more so in the role of a significant phenomenon of national musical culture. However, Zaderatsky's life path can rightly be considered an example of indomitable human will and thirst for creativity in spite of the injustice of the regime. In the field of piano music, Vsevolod Zaderatsky's affiliation with Ukrainian culture was reflected, perhaps, less strongly than in other spheres of art. However, even in such examples as the finale of the Second Piano Concerto, a certain genetic9 affiliation is striking, which led to the composer's organic entry into the Ukrainian national intonation field. Similar works include the Choral Suite on Ukrainian Folk Themes, as well as the Rhapsody Concert for Domra, which is also based on Ukrainian folk melodies. Features of the Ukrainian national style were reflected, in particular, in a number of vocal works of Zaderatsky on the texts of Ukrainian poets. Vsevolod Zaderatsky has written more than a hundred chamber and vocal works, including five vocal cycles. He appealed to both contemporary poets and Silver Age poets. In general, the evolution of style in Zaderatsky's vocal-chamber works can be defined as a transition from the grotesque of early works, through the «new simplicity» of musical poems and genre sketches of the middle period, to the expressive diversity of «counter meanings» in the 1940s. We can conclude that, of course, outwardly continuing the development of the line of classical romance lyrics, V. Zaderatsky contributes to the development of this direction a lot of new and original. His vocal works belong entirely to the twentieth century. Further study of contextual conditions, factors of Zaderatsky's work, including his chamber and vocal heritage, is theoretically and practically necessary, given the unique nature, internal and external contradictions of the composer's creative destiny, as well as the depth of stylistic transformations of musical thinking and musical language in the first half of the twentieth century. The formation of his musical hearing took place under the influence of at least three artistic traditions – Ukrainian, Polish and Russian, or rather, Moscow. And later, during his travels, Zaderatsky's compositional arsenal was enriched by touching the Eastern musical tradition and communicating with representatives of the St. Petersburg school. If we try to highlight the main feature of Zaderatsky's individual style, then, first of all, it is necessary to name the stylistic diversity of a certain type. Thus, in one or another period of Vsevolod Zaderatsky's life and work, one of the musical styles that the composer mastered came to the fore.
URI: http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13184
Appears in Collections:Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Якимова_протокол.pdf42,75 kBAdobe PDFView/Open
Якимова_рец..pdf227,8 kBAdobe PDFView/Open
Якиомва_Магістерська.pdf2,04 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.