Естетичний розвиток старшокласників в умовах дитячої музичної школи
Вантажиться...
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У дисертації представлено результати дослідження процесу естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «розвиток», «естетичний розвиток», «музично-естетична культура», «емоційно-естетична сфера», «творчість». З’ясовано, що активна пропаганда в засобах масової інформації низькопробної музичної культури, досить негативно впливає на музично-естетичні смаки і погляди підростаючого покоління. Через вікові особливості, до такого негативного впливу особливо схильні учні підліткового віку. Відсутність у багатьох із них інтересу до класичної спадщини минулого, в більшості випадків пояснюється недостатнім рівнем естетичного розвитку. Внаслідок цього, одне із завдань сучасної освіти полягає в естетичному розвитку старшокласників. З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття, в роботі запропоновано його авторське визначення. Естетичний розвиток учнів-підлітків дитячої музичної школи – це системна діяльність, направлена на збагачення чуттєвої сфери особистості, розвиток її здатності до оцінювання та сприймання явищ оточуючої дійсності за законами краси, збагачення внутрішнього світу, оволодіння законами творчості, засвоєння мистецьких знань, умінь та навичок, що сприяють особистісному зростанню.
Розроблено структуру естетичного розвитку старшокласників дитячої музичної школи у єдності мотиваційного, когнітивно-діяльнісного та емоційного компонентів. Доведено, що процес естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи забезпечують наступні принципи: принцип актуалізації естетичного почуття; принцип взаємної творчої діяльності; принцип занурення в художньо-історичний контекст; принцип послідовного усвідомлення авторського задуму. Основне завдання принципу актуалізації естетичного почуття – сприяти збагаченню емоційної сфери учнів. Використання даного принципу сприяє відкриттю та закріпленню у підлітків інтересу до емоційно-ціннісного ставлення до життя і мистецтва загалом; забезпечує підвищення цінності естетичних переживань та розвиток здатності до вираження естетичних емоцій; сприяє прояву творчої активності, появі в учнів самостійних естетичних оцінок і суджень, оволодінню знаннями про музику як світ емоційних, естетичних почуттів і переживань. Застосування принципу взаємної творчої діяльності зумовлено необхідністю розуміння дітьми різноманітної навчальної інформації, розвитку в них основ музичного мислення, вміння зіставляти, аналізувати різні факти, формувати навички та вміння сприймати, слухати та обговорювати переваги іншої точки зору. Завдяки взаємній творчій діяльності вчителя та учня в останніх розвивається аналітичне та критичне мислення щодо творів музичного мистецтва, здатність ставити під сумнів як свою, так і протилежну точку зору, учні вчаться аргументувати власну позицію та правильно інтерпретувати отриману інформацію, що не можливо без керівництва досвідченішого наставника. Принцип занурення в художньоісторичний контекст. Обрання даного принципу зумовлено необхідністю всебічного вивчення контексту певної історичної епохи, під час якої було створено музичний твір, що надає учням можливість краще усвідомити авторський задум, повніше розкрити засоби музичної виразності та зрозуміти, чому саме вони були обрані для втілення змісту. Застосування даного принципу дозволяє учням легше орієнтуватися у розборі твору, його жанрі, стилі, виразних засобах тощо. Наявність конкретних базових знань, що сприяють формуванню загальної музичної картини та основи для детального розбору, забезпечить відповідне проникнення в художньо-історичний контекст.
Застосування даного принципу полегшує процес вивчення мистецтва як такого, вчить підлітків виділяти загальне та особливе, характерні риси, створені під впливом певного часу, конкретного культурно-історичного періоду. Принцип послідовного усвідомлення авторського задуму проявляється в послідовному вивченні всіх аспектів, задіяних при створенні музичного твору. Застосування зазначеного принципу дає можливість вихованцям зрозуміти, що саме спонукало автора до створення конкретної музики в конкретному жанрі, з використанням певної форми та засобів музичної виразності задля втілення обраного творчого задуму. Завдяки послідовному вивченню повніше розкривається сенс як окремої музичної композиції, так і творчості композитора загалом, проводяться паралелі між творами кількох авторів, між різними сферами мистецтва. Більш глибоко розкривається біографія самого автора, вплив його найближчого оточення на творчість, вплив місця та часу, коли він створював твори мистецтва. Визначено педагогічні умови, які покликані сприяти естетичному розвитку підлітків в умовах дитячої музичної школи: створення предметнорозвивального середовища як фактору естетичного розвитку старшокласників; впровадження особистісно орієнтованої технології в навчально-виховному середовищі дитячої музичної школи. Предметно-розвивальне середовище розглядаємо як діалектичну єдність просторово-предметних та соціальних компонентів, тісно пов’язаних та взаємообумовлених між собою, де кожен суб’єкт освітнього процесу здійснює свою діяльність, що сприяє культурній ідентифікації, розвитку естетичної свідомості та естетичної сприйнятливості, освоєнню естетичної діяльності. Метою запровадження особистісно-орієнтованої технології в навчальновихований процес дитячої музичної школи є процес психолого-педагогічної допомоги дитині у формуванні її суб’єктності, культурної ідентифікації, естетичної свідомості, розвитку естетичної сприйнятливості, освоєнні естетичної діяльності. У процесі реалізації означених педагогічних умов було використано: методи: емоційного впливу, проблемно-пошукового, «снігового кому», контрастного зіставлення, стимулювання та корекції, рольові ігри, міні-оповіді; форми: студія музично-естетичного розвитку «Алегро», теоретичні заняття, практичні заняття, самостійна робота, концертно-виконавська діяльність, музичні години («Музика ранку», «Веселі ноти», «Музична казка»); засоби: технічне обладнання (комп’ютери, презентаційне устаткування), навчальнометодичний комплекс (підбір необхідної літератури, репродукцій, аудіо- та відеотека, навчально-методичні посібники, навчально-тематичний план студії музично-естетичного розвитку «Алегро», орієнтовний репертуарний список творів для виконання). Розроблено схематичну модель процесу естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи, яка включає: постановку мети дослідження; етапи впровадження методики естетичного розвитку (аналітико-теоретичний, навчально-організаційний, підсумковорезультативний); провідні принципи, критерії та показники досліджуваного процесу; педагогічні умови естетичного розвитку учнів в умовах дитячої музичної школи; форми, методи та засоби реалізації, які покликані сприяти інтенсифікації процесу естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи. Експериментальне дослідження естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для проведення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, який складався з наступних критеріїв та показників: мотиваційноорієнтаційний критерій з показниками: інтерес до музичного мистецтва, наявність естетичного ідеалу в музичному мистецтві, прагнення до формування художньо-естетичного смаку та загальної культури; інтелектуально-творчий критерій визначався через показники: наявність естетичних знань, сформованість художньо-естетичного кругозору, самореалізація в художньо естетичній діяльності; емпатійно-емоційний критерій з показниками: естетичні почуття та естетична емпатія, здатність до емоційного занурення в світ мистецтва, здатність до естетичного сприймання та естетичної насолоди. Визначено рівні естетичного розвитку старшокласників дитячої музичної школи (високий, достатній, середній, низький). Запровадження формувального експерименту, кількісна та якісна обробка його результатів дали можливість підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи. Таким чином, вперше в українській педагогічній науці здійснено цілісне
дослідження естетичного розвитку старшокласників в умовах дитячої музичної школи, а саме: досліджено стан розробленості означеної проблеми; розроблено структуру досліджуваного утворення у єдності мотиваційного, когнітивнодіяльнісного та емоційного компонентів; обґрунтовано методику формування досліджуваного цілісного феномену у складі принципів, педагогічних умов, методів, форм та засобів. Здійснена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики естетичного розвитку старшокласників в умовах ДМШ.
The dissertation presents the results of research into the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. The work offers an interpretation of the meaning of the concepts «development», «aesthetic development», «musical-aesthetic culture», «emotional-aesthetic sphere», «creativity». It was found that active propaganda in the mass media of low-quality musical culture has a rather negative effect on the musical and aesthetic tastes and views of the younger generation. Due to age characteristics, adolescent students are especially prone to such negative influence. The lack of interest among many of them in the classical heritage of the past, in most cases, is explained by the insufficient level of aesthetic development. As a result, one of the tasks of modern education is the aesthetic development of high school students. In order to avoid scientific disagreements regarding the interpretation of the key concept, the author's definition of it is proposed in the work. The aesthetic development of adolescent students of the children's music school is a systematic activity aimed at enriching the sensory sphere of the personality, developing its ability to evaluate and perceive the phenomena of the surrounding reality according to the laws of beauty, enriching the inner world, mastering the laws of creativity, assimilation of artistic knowledge, abilities and skills, that contribute to personal growth. The structure of aesthetic development of high school students of a children's music school has been developed in the unity of motivational, cognitive-activity and emotional components. It has been proven that the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school is provided by the following principles: the principle of actualization of aesthetic sense; the principle of mutual creative activity; the principle of immersion in the artistic and historical context; the principle of consistent awareness of the author's intention. The main task of the principle of actualization of aesthetic feeling is to contribute to the enrichment of the emotional sphere of students. The use of this principle contributes to the discovery and consolidation of teenagers' interest in an emotional and valuable attitude to life and art in general; provides an increase in the value of aesthetic experiences and the development of the ability to express aesthetic emotions; promotes the manifestation of creative activity, the emergence of independent aesthetic evaluations and judgments in students, the mastery of knowledge about music as a world of emotional, aesthetic feelings and experiences. The application of the principle of mutual creative activity is conditioned by the need for children to understand various educational information, to develop in them the basics of musical thinking, the ability to compare and analyze various facts, to form skills and the ability to perceive, listen and discuss the advantages of another point of view. Thanks to the mutual creative activity of the teacher and the student, the latter develop analytical and critical thinking about works of musical art, the ability to question both their own and the opposite point of view, students learn to argue their own position and correctly interpret the information received, which is not possible without the guidance of a more experienced mentor. The principle of immersion in the artistic-historical context. The choice of this principle is due to the need for a comprehensive study of the context of a certain historical era, during which the musical work was created, which gives students the opportunity to better understand the author's intention, more fully reveal the means of musical expression and understand why exactly they were chosen to embody the content. The application of this principle allows students to more easily navigate the analysis of a work, its genre, style, means of expression, etc. The presence of specific basic knowledge, which contributes to the formation of the overall musical picture and the basis for detailed analysis, will provide appropriate insight into the artisticand historical context. The application of this principle facilitates the process of studying art as such, teaches teenagers to distinguish general and special, characteristic features created under the influence of a certain time, a specific cultural and historical period. The principle of consistent awareness of the author's intention is manifested in the consistent study of all aspects involved in the creation of a musical work. The application of the mentioned principle enables pupils to understand what exactly motivated the author to create specific music in a specific genre, using a certain form and means of musical expressiveness in order to realize the chosen creative idea. Thanks to consistent study, the meaning of both individual musical compositions and the work of the composer in general is more fully revealed, parallels are drawn between the works of several authors, between different spheres of art. The biography of the author himself, the influence of his immediate environment on his work, the influence of the place and time when he created works of art is revealed more deeply. Pedagogical conditions that are designed to promote the aesthetic development of teenagers in the conditions of a children's music school are defined: the creation of a subject-developmental environment as a factor in the aesthetic development of high school students; introduction of personally oriented technology in the educational environment of a children's music school. We consider the subject-developmental environment as a dialectical unity of spatial-subject and social components, closely connected and mutually conditioned, where each subject of the educational process carries out its activity, which contributes to cultural identification, the development of aesthetic consciousness and aesthetic sensitivity, the development of aesthetic activity. The goal of introducing person-oriented technology into the educational and educational process of a children's music school is the process of psychological and pedagogical assistance to the child in the formation of his subjectivity, cultural identification, aesthetic consciousness, development of aesthetic perception, development of aesthetic activity. In the process of implementing the specified pedagogical conditions, the following methods were used: emotional influence, problem-searching, «snowball», contrasting comparison, stimulation and correction, role-playing games, mininarratives; forms: studio of musical and aesthetic development «Allegro», theoretical classes, practical classes, independent work, concert-performance activities, music classes («Morning Music», «Happy Notes», «Musical Tale»); means: technical equipment (computers, presentation equipment), educational and methodological complex (selection of necessary literature, reproductions, audio and video library, educational and methodological manuals, educational and thematic plan of the studio of musical and aesthetic development "Alegro", approximate repertoire list works for performance). A schematic model of the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school has been developed, which includes: setting the goal of the research; stages of implementation of aesthetic development methodology (analytical-theoretical, educational-organizational, summative-resultative); leading principles, criteria and indicators of the researched process; pedagogical conditions for the aesthetic development of students in the conditions of a children's music school; forms, methods and means of implementation, which are designed to contribute to the intensification of the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. An experimental study of the aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. In order to conduct a ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: a motivational and orientation criterion with indicators: interest in musical art, the presence of an aesthetic ideal in musical art, the desire to form artistic and aesthetic taste and general culture; the intellectual-creative criterion was determined through indicators: the presence of aesthetic knowledge, the formation of an artistic-aesthetic outlook, self-realization in artistic-aesthetic activity; empathic-emotional criterion with indicators: aesthetic feelings and aesthetic empathy, the ability to immerse oneself emotionally in the world of art, the ability to aesthetic perception and aesthetic enjoyment. The levels of aesthetic development of high school students of a children's music school were determined (high, sufficient, average, low). The introduction of a formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results made it possible to confirm the effectiveness of the proposed experimental method of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. Thus, for the first time in Ukrainian pedagogical science, a comprehensive study of the aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school was carried out, namely: the state of development of the specified problem was investigated; the structure of the studied education was developed in the unity of motivational, cognitive-activity and emotional components; the method of formation of the researched holistic phenomenon in the composition of principles, pedagogical conditions, methods, forms and means is substantiated. An experimental verification of the effectiveness of the proposed method of aesthetic development of high school students was carried out in the conditions of primary school.
The dissertation presents the results of research into the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. The work offers an interpretation of the meaning of the concepts «development», «aesthetic development», «musical-aesthetic culture», «emotional-aesthetic sphere», «creativity». It was found that active propaganda in the mass media of low-quality musical culture has a rather negative effect on the musical and aesthetic tastes and views of the younger generation. Due to age characteristics, adolescent students are especially prone to such negative influence. The lack of interest among many of them in the classical heritage of the past, in most cases, is explained by the insufficient level of aesthetic development. As a result, one of the tasks of modern education is the aesthetic development of high school students. In order to avoid scientific disagreements regarding the interpretation of the key concept, the author's definition of it is proposed in the work. The aesthetic development of adolescent students of the children's music school is a systematic activity aimed at enriching the sensory sphere of the personality, developing its ability to evaluate and perceive the phenomena of the surrounding reality according to the laws of beauty, enriching the inner world, mastering the laws of creativity, assimilation of artistic knowledge, abilities and skills, that contribute to personal growth. The structure of aesthetic development of high school students of a children's music school has been developed in the unity of motivational, cognitive-activity and emotional components. It has been proven that the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school is provided by the following principles: the principle of actualization of aesthetic sense; the principle of mutual creative activity; the principle of immersion in the artistic and historical context; the principle of consistent awareness of the author's intention. The main task of the principle of actualization of aesthetic feeling is to contribute to the enrichment of the emotional sphere of students. The use of this principle contributes to the discovery and consolidation of teenagers' interest in an emotional and valuable attitude to life and art in general; provides an increase in the value of aesthetic experiences and the development of the ability to express aesthetic emotions; promotes the manifestation of creative activity, the emergence of independent aesthetic evaluations and judgments in students, the mastery of knowledge about music as a world of emotional, aesthetic feelings and experiences. The application of the principle of mutual creative activity is conditioned by the need for children to understand various educational information, to develop in them the basics of musical thinking, the ability to compare and analyze various facts, to form skills and the ability to perceive, listen and discuss the advantages of another point of view. Thanks to the mutual creative activity of the teacher and the student, the latter develop analytical and critical thinking about works of musical art, the ability to question both their own and the opposite point of view, students learn to argue their own position and correctly interpret the information received, which is not possible without the guidance of a more experienced mentor. The principle of immersion in the artistic-historical context. The choice of this principle is due to the need for a comprehensive study of the context of a certain historical era, during which the musical work was created, which gives students the opportunity to better understand the author's intention, more fully reveal the means of musical expression and understand why exactly they were chosen to embody the content. The application of this principle allows students to more easily navigate the analysis of a work, its genre, style, means of expression, etc. The presence of specific basic knowledge, which contributes to the formation of the overall musical picture and the basis for detailed analysis, will provide appropriate insight into the artisticand historical context. The application of this principle facilitates the process of studying art as such, teaches teenagers to distinguish general and special, characteristic features created under the influence of a certain time, a specific cultural and historical period. The principle of consistent awareness of the author's intention is manifested in the consistent study of all aspects involved in the creation of a musical work. The application of the mentioned principle enables pupils to understand what exactly motivated the author to create specific music in a specific genre, using a certain form and means of musical expressiveness in order to realize the chosen creative idea. Thanks to consistent study, the meaning of both individual musical compositions and the work of the composer in general is more fully revealed, parallels are drawn between the works of several authors, between different spheres of art. The biography of the author himself, the influence of his immediate environment on his work, the influence of the place and time when he created works of art is revealed more deeply. Pedagogical conditions that are designed to promote the aesthetic development of teenagers in the conditions of a children's music school are defined: the creation of a subject-developmental environment as a factor in the aesthetic development of high school students; introduction of personally oriented technology in the educational environment of a children's music school. We consider the subject-developmental environment as a dialectical unity of spatial-subject and social components, closely connected and mutually conditioned, where each subject of the educational process carries out its activity, which contributes to cultural identification, the development of aesthetic consciousness and aesthetic sensitivity, the development of aesthetic activity. The goal of introducing person-oriented technology into the educational and educational process of a children's music school is the process of psychological and pedagogical assistance to the child in the formation of his subjectivity, cultural identification, aesthetic consciousness, development of aesthetic perception, development of aesthetic activity. In the process of implementing the specified pedagogical conditions, the following methods were used: emotional influence, problem-searching, «snowball», contrasting comparison, stimulation and correction, role-playing games, mininarratives; forms: studio of musical and aesthetic development «Allegro», theoretical classes, practical classes, independent work, concert-performance activities, music classes («Morning Music», «Happy Notes», «Musical Tale»); means: technical equipment (computers, presentation equipment), educational and methodological complex (selection of necessary literature, reproductions, audio and video library, educational and methodological manuals, educational and thematic plan of the studio of musical and aesthetic development "Alegro", approximate repertoire list works for performance). A schematic model of the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school has been developed, which includes: setting the goal of the research; stages of implementation of aesthetic development methodology (analytical-theoretical, educational-organizational, summative-resultative); leading principles, criteria and indicators of the researched process; pedagogical conditions for the aesthetic development of students in the conditions of a children's music school; forms, methods and means of implementation, which are designed to contribute to the intensification of the process of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. An experimental study of the aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. In order to conduct a ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: a motivational and orientation criterion with indicators: interest in musical art, the presence of an aesthetic ideal in musical art, the desire to form artistic and aesthetic taste and general culture; the intellectual-creative criterion was determined through indicators: the presence of aesthetic knowledge, the formation of an artistic-aesthetic outlook, self-realization in artistic-aesthetic activity; empathic-emotional criterion with indicators: aesthetic feelings and aesthetic empathy, the ability to immerse oneself emotionally in the world of art, the ability to aesthetic perception and aesthetic enjoyment. The levels of aesthetic development of high school students of a children's music school were determined (high, sufficient, average, low). The introduction of a formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results made it possible to confirm the effectiveness of the proposed experimental method of aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school. Thus, for the first time in Ukrainian pedagogical science, a comprehensive study of the aesthetic development of high school students in the conditions of a children's music school was carried out, namely: the state of development of the specified problem was investigated; the structure of the studied education was developed in the unity of motivational, cognitive-activity and emotional components; the method of formation of the researched holistic phenomenon in the composition of principles, pedagogical conditions, methods, forms and means is substantiated. An experimental verification of the effectiveness of the proposed method of aesthetic development of high school students was carried out in the conditions of primary school.
Опис
Ключові слова
розвиток, естетичний розвиток, музично-естетична культура, емоційно-естетична сфера, творчість, учні-старшокласники дитячої музичної школи, development, aesthetic development, musical-aesthetic culture, emotional-aesthetic sphere, creativity, high school students of a children's music school
Бібліографічний опис
Чжан Гуй Естетичний розвиток старшокласників в умовах дитячої музичної школи [Текст] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спец. 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) / Чжан Гуй ; науковий керівник О. А. Устименко-Косоріч. – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми, 2022. – 252 с.