Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8479

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 46

Вихідний матеріал для селекції високопродуктивних сортів пшениці озимої м’якої на Іванівській дослідно-селекційній станції
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Василенко Марина Олексіївна; Vasylenko Maryna Oleksiyivna; Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna
Вивчено cелекцiйну цiннicть cортiв пшеницi м’якої озимої в колекцiйному розcaднику Iвaнiвcької cелекцiйно-доcлiдної cтaнцiї зa рядом гоcподaрcьких ознaк. Проaнaлiзовано оcобливоcтi cортiв, вiдiбрaних у колекцiйному розcaднику як вихiдний мaтерiaл для гiбридизaцiї, зa зимоcтiйкicтю, виcотою, мacою 1000 зерен, врожaйнicтю.
Волохокрильці природного заповідника «Михайлівська цілина»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Дубіковська Анастасія Володимирівна; Dubikovska Anastasiia Volodymyrivna; Говорун Олександр Володимирович; Hovorun Oleksandr Volodymyrovych
Актуальність. Фауністичне різноманіття ряду Tichoptera світу досліджене на 20-25%. Представники цього ряду є важливим елементом водних та наземних екосистем: волохокрильці є цінним компонентом харчування для бентосних видів риб, а також активними учасниками виносу біомаси із водойми на суходіл. Представники досліджуваного ряду можуть бути використані для біологічної індикації якості води у водоймі. Серед східних і північних регіонів України Сумська область є найменш дослідженою за фауною волохокрильців. Відомості, що стосуються різноманіття Trichoptera Сумської області представлено в трьох публікаціях і стосуються верхів’я річки Битиця (Сумський район). Досліджень цієї групи комах природного заповідника «Михайлівська цілина» та його околиць раніше не проводили. Мета роботи: дослідити фауну та екологічні особливості волохокрильців (Insecta, Trichoptera) територій, прилеглих до природного заповідника «Михайлівська цілина». Об'єктом дослідження є волохокрильці (Insecta, Trichoptera). Предмет дослідження – видовий склад волохокрильців, таксономічна характеристика досліджених видів та їх біогеографічний розподіл по Україні та світу, сезонна активність імаго волохокрильців. Методи проведення наукового дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, методи польових зборів, камеральна обробка матеріалу, статистичні методи обробки даних у біологічних дослідженнях. Структура та обсяг роботи. Дана робота складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, списку джерел (47 літературних джерел, серед яких 20 – англомовних) та одного додатку. У роботі наявні 2 таблиці, 4 рисунки та 3 діаграми.
Денні метелики природного заповідника «Михайлівська цілина»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Конвісар Анна Сергіївна; Konvisar Anna Serhiivna; Данько Ярослав Миколайович; Danko Yaroslav Mykolaiovych
Актуальність дослідження. Rhopalocera – одна із найбільш багатих видами група ряду Lepidoptera, розповсюджених майже по всьому суходолу. Сумарне число видів та підвидів світової фауни, за деякими оцінками, сягає понад 10 тисяч, переважна більшість з яких поширена в тропіках; загалом для Європи вказано близько 320 видів із 13 підродин, в тому числі для її середньої частини – понад 200 видів. Незважаючи на достатньо повну вивченість метеликів у порівнянні з іншими групами комах, видовий склад лепідоптерофауни окремих регіонів України залишається дослідженим фрагментарно. Це повною мірою стосується й території природного заповідника «Михайлівська цілина», де видовий склад більшості груп метеликів ще й досі залишається недослідженим. Метою нашого дослідження було продовження інвентаризації видового складу лускокрилих та їхнього розподілу на території природного заповідника «Михайлівська цілина». Мета роботи: дослідити фауну денних метеликів природного заповідника «Михайлівська цілина». Об’єктом дослідження є денні метелики (Rhopalocera) природного заповідника «Михайлівська цілина». Предмет дослідження кількісний та якісний склад денних метеликів (Rhopalocera), особливості їх біології. Методи проведення наукового дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, польові збори, камеральна обробка матеріалу, статистичні методи обробки даних у біологічних дослідженнях. Структура та обсяг роботи. Робота містить вступ, 4 розділи, висновки та список використаних джерел (55 літературних джерел). Також робота містить 1 рисунок, 1 таблицю та 8 діаграм.
Копрофільні аскоміцети природоохоронних територій Херсонської області
(2021) Романова Дарія Андріївна; Romanova Daria Andriivna; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna
Досліджено копрофільні аскоміцети двох національних природних парків Херсонської області: «Олешківські піски» та «Джарилгацький». У результаті досліджень виявлено 60 видів, які належать до 22 родів, 15 родин, 8 порядків та чотирьох класів відділу Ascomycota. Відмічено 4 нових для мікобіоти України вида: Coniochaeta hansenii (Oudem.) Cain, Preussia tetramera (S.I. Ahmed & Cain) Kruys, Hypocopra lojkaeana (Rehm) J.C. Krug & N. Lundq. ex Doveri та Hypocopra merdaria (Fr.) J. Kickx f. Встановлено, що мікобіоти копром муфлона та оленя характеризуються найбільшою видовою специфічністю. Мікобіоти копром корови та зайця визначаються найвищою видовою різноманітністю, але найменшою специфічністю та індивідуальністю. Вперше в Україні було одержані чисті культури копрофільного аскоміцета Iodophanus carneus, штам Icar 02 та досліджено його ріст та культуральні особливості. З’ясована можливість росту гриба на агаризованих живильних середовищах різного складу. Показники середньою швидкістю росту варіювали від 7,5 до 8,2 мм/добу в залежності від складу середовища. Встановлено, що найкращим для культивування I. carneus та підтримки його росту в культурі є агаризоване глюкозо-пептон-дріжджове середовище. Виявлено певний вплив досліджених середовищ на морфологічні особливості росту колоній гриба та його мікроморфологію. Встановлено, що для колоній Iodophanus сarneus характерні тонкостінні септовані гіфи та, в залежності від середовища, відмічаються наступні мікроморфологічні стируктури: анастамози, клітини із включеннями, вакуолізовані клітини, септовані складчасті гіфи, ланцюжки із здутих клітин (racquet hyphae), хламідоспори (апікальні, латеральні, інтеркалярні) та міцеліальні петлі (mycelial loops).
Жуки вусачі (Coleoptera, Cerambycidae) біостаціонару «Вакалівщина»
(2021) Прокопенко Єлизавета Юріївна; Prokopenko Yelyzaveta Yuriivna; Говорун Олександр Володимирович; Hovorun Oleksandr Volodymyrovych
Жуки-вусачі є багаточисельною та важливою в господарському відношенні групою твердокрилих, що зумовлює великий інтерес дослідників до представників цієї родини. З усіх вусачів, відомих для Сумської області (90 видів), 55 видів (61,1%) зустрічаються в околицях біологічного стаціонару «Вакалівщина». Причому 7 видів (7,8%) було знайдено лише на цій території. Виявлені у нашому дослідженні види належать до 33 родів, найбільш багатими на види виявилися роди: Leptura – 5 видів, Agapanthia – 4 види, Rhagium, Ropalopus, Phytoecia, Dorcadion по 3 види. Наші дослідження розширили перелік вусачів на території біостаціонару до 86 видів.
Двостулкові молюски річки Сула в межах Миргородського району Полтавської області
(2021) Приліпа Світлана Анатоліївна; Prylipa Svitlana Anatoliivna; Говорун Олександр Володимирович; Hovorun Oleksandr Volodymyrovych
На території досліджень нами виявлено 6 видів двостулкових молюсків. Всі вони належать до ряду Уніоніди (Unionida) та 2 родин: Unionidae (роди Unio та Anodonta) та Pisidiidae (роди Sphaerium, Pisidium та Eugleza). Найбільше видове багатство двостулкових спостерігали в р. Сула: 5 видів (Unio tumidus, U. pictorum, Anodonta piscinalis, Sphaerium solidum, Eugleza pseudosphaerium). В системі середньої та нижньої течій р. Артополот знаходили три види двостулкових молюсків. Найпоширеніший вид тут Unio pictorum, щільність популяції якого доволі значна, особливо в нижній течії біля с. Пасочки. Щільність різних видів двостулкових молюсків в різних біотопах суттєво відрізняється. В р. Сула найбільша щільність Unio pictorum, в середній течії вона досягала в деяких пробах 27 особин/м2. В ставку с. Васильки найщільнішою виявилася популяція Anodonta piscinalis (в одній з проб виявлено 43 особини/м2). Щільність двостулкових в р. Артополот поступово зростає до с. Пісочки з 4 до 8 особин на м2 , а потім іде різке збільшення щільності до 19 особин на м2 біля вустя.
Алелопатична активність насіння зернових культур
(2021) Олексієнко Оксана Юріївна; Oleksiienko Oksana Yuriivna; Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
Представлена кваліфікаційна робота присвячена вивченню алелопатичної активності насіння зернових культур. Зафіксовано, що Дослідні витяжки із зерна сільськогосподарських зернових культур різної концентрації не викликали змін у схожесті насіння тестової культури. Встановлено, що водна витяжка з насіння вівса мала чітко виражений інгибуючий ефект по відношенню до коренів проростків тестової культури редису. Водні витяжки зерен кукурудзи різної концентрації чітко відрізнялися за своїм впливом на ріст і розвиток корінців проростка тестової культури. Концентрація 1:10 виглядала нейтральною, а концентрація 1:20 проявила чіткий інгибуючий ефект по відношенню до росту коренів проростків тестової культури. Зафіксовано значне гальмування росту і розвитку надземної частини проростків тестової культури редису після обробки витяжкою із зерна вівса.
Рослинність Лохвицького агролісництва Державного підприємства «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс»
(2021) Дерев’янко Олена Володимирівна; Derevianko Olena Volodymyrivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
Протягом 2019-2021 років були проведені дослідження природної рослинності Лохвицького агролісництва Державного підприємства «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс». Виявлено, що для території досліджень характерними є угруповання лісової, болотної, лучної, чагарникової та водної рослинності, які представлені 325 видами вищих судинних рослин. Серед них 4 види, занесених до Червоної книги України, 19 – занесених до списку регіонально рідкісних, або таких, що перебувають під загрозою зникнення на території Полтавської області.
Хімічна активність коренів кукурудзи у водній культурі
(2021) Гапон Богдана Анатоліївна; Hapon Bohdana Anatoliivna; Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
Представлена кваліфікаційна робота присвячена вивченню хімічної взаємодії кукурудзи з іншими видами за допомогою кореневих виділень. Встановлено, що у всіх пробах під час кожної обробки насіння тестової культури розчинами з різних варіантів дослідних об’ємів водної культури кукурудзи на повній поживній суміші показники схожості були меншими ніж в контролі. Зафіксовано, що довжини пагонів тестової культури у більшості проб з різних варіантів дослідних об’ємів водної культури кукурудзи на повній поживній суміші були меншими ніж в контролі. Встановлено, що довжини коренів тестової культури у всіх пробах з різних варіантів дослідних об’ємів водної культури кукурудзи на повній поживній суміші були меншими ніж в контролі.
Морфогенетична мінливість Trifolium repens L. за малюнком «сивої» плями на листку на пасовищах села Житне Роменського району Сумської області
(2021) Біда Тетяна Миколаївна; Bida Tetiana Mykolaivna; Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna
У кваліфікаційній роботі досліджена морфогенетична мінливість локальних популяцій Trifolium repens L. за малюнком «сивої» плями на листку на пасовищах села Житне Роменського району Сумської області з різним екологічним режимом. Встановлено рівень внутрішньопопуляційної мінливості фенотипів, біогеохімічні особливості фенотипів щодо накопичення феруму, мангану, цинку та купруму.
Сучасний стан ґрунтів Грабовської сільської ради Сумського району Сумської області
(2021) Бардаш Ірина Юріївна; Bardash Iryna Yuriivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
Проведені дослідження показали, що за період з 2008 по 2020 роки, в результаті господарської діяльності, відбулося погіршення фізико-хімічних властивостей ґрунтів першої та другої польових сівозмін відкритого акціонерного товариства «Грабовське» Грабовської сільської ради, а саме – структури, водостійкості структурних агрегатів, питомої ваги, загальної скважності, кислотності і процентного вмісту гумусу.
Організація проєктної діяльності учнів на уроках біології у 7 класі
(2021) Барко Зоя Олександрівна; Barko Zoia Oleksandrivna; Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana Eduardivna
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі організації проєктної діяльності учнів на уроках біології у 7 класі. Простежено історичні етапи становлення уявлень щодо проектної діяльності та проаналізовано сучасні дослідження з даної проблеми. У роботі розкрито особливості та сутність методики організації проєктної діяльності учнів на уроках біології у 7 класі на основі розробленої теоретичної моделі, яка включає мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуальний, результативний компоненти. Також обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність методики. Результати експерименту свідчать про підвищення рівня мотивації та навчальних досягнень учнів.
Вплив регуляторів росту рослин на розвиток живців винограду
(2021) Нишкур Ілона Анатоліївна; Nyshkur Ilona Anatoliivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу регуляторів росту рослин (гетероауксин, грандіс, мед) на розвиток живців різних сортів і гібридів винограду. Виявлено, що розчин меду і гетероауксин позитивно впливають на ріст і розвиток живців винограду. Дані регулятори росту прискорюють темпи утворення і розвитку кореневої системи і росту пагонів у живців. При цьому мед суттєво переважає за активністю відомі регулятори росту – гетероауксин і грандіс.
Сучасний стан ґрунтів природного заповідника «Михайлівська цілина»
(2021) Скоробагатько Богдана Сергіївна; Skorobahatko Bohdana Serhiivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
Для дослідження сучасного стану ґрунтів природного заповідника «Михайлівська цілина» було вибрано 12 точок відбору зразків. Виявлено, що найкращі фізико-хімічні властивості (структура, водостійкість ґрунтових агрегатів, питома та об’ємна вага, вміст гумусу) мають ґрунти, зразки яких були відібрані з точок, які розміщуються на території, що входили до складу заповідника до 2009 року.
Формування пізнавальної компетентності учнів під час позакласної роботи з біології
(2021) Цьома Дарія Валеріївна; Tsoma Dariia Valeriivna; Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana Eduardivna
У кваліфікаційній роботі проаналізовано сучасні наукові дослідження щодо формування пізнавальної компетентності учнів під час позакласної роботи з біології у сучасних закладах освіти. Автором виокремлено етапи, методи, засоби організації позакласної роботи з біології. Обґрунтовано методику проведення позакласної роботи біологічного та екологічного напрямів як засобу формування пізнавальної компетентності здобувачів освіти. У роботі розкрито педагогічні умови, що забезпечують її ефективність. Експериментально доведено ефективність методики, що позначилося на підвищенні показників пізнавальної компетентності учнів експериментальної групи.
Методика навчання біології у закладах загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання
(2021) Стрельцова Валерія Віталіївна; Streltsova Valeriia Vitaliivna; Міронець Людмила Петрівна; Mironets Liudmyla Petrivna
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню методичних засад організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти. Розкрито роль дистанційного навчання у сучасній середній освіті, висвітлено методику організації ефективного дистанційного навчання біології у 5-11 класах. Надано коротку характеристику онлайн-ресурсів, що можуть бути використані вчителями біології для ефективної взаємодії на уроках. У ході педагогічного експерименту досліджено, що застосування ресурсів для онлайн взаємодії під час уроків сприяє кращому засвоєнню знань учнями під час онлайн-занять, дозволяє учням опанувати різні форми творчої взаємодії з контентом підчас уроків біології, опанувати не тільки предметну компетентність, а й формувати гнучкі компетентності, що необхідні учням для ефективної взаємодії з соціумом в повсякденному житті. Результати експерименту свідчать про підвищення рівня навчальних досягнень з біології, а також про формування стійкої внутрішньої мотивації до навчання у зв’язку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, які є основним способом міжособистісної взаємодії учнів 5-11 класів. Також в ході експерименту виявлено позитивну динаміку з підготовки онлайн-занять з біології для вчителів, підготовка займає удвічі менше часу.
Поширеність і діагностика метаболічного синдрому у студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка
(2021) Почепцова Ганна Анатоліївна; Pocheptsova Hanna Anatoliivna; Говорун Олександр Володимирович; Hovorun Oleksandr Volodymyrovych
Роботу присвячено вивченню поширеності та діагностики метаболічного синдрому у студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка. Для виявлення метаболічного синдрому серед студентів спочатку було проанкетовано 120 студентів та здійснено оцінку маси тіла та талії. На основі отриманих результатів студентів з абдомінальним ожирінням було об’єднано в експериментальну групу (n=9), а умовно здорових – у контрольну (n=9). Далі досліджено наявність артеріальної гіпертензії та проведено діагностику рівня тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності та глюкози в крові студентів обох груп. За результатами дослідження було виявлено двох студентів, які знаходяться в групі ризику щодо метаболічного синдрому (1,7 % від усіх 120 учасників експерименту та 22 % від загальної кількості студентів в експериментальній групі). Зокрема один досліджуваний крім абдомінального ожиріння мав ще три компоненти метаболічного синдрому (підвищений рівень тригліцеридів, знижений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності та артеріальну гіпертензію), а другий – підвищений рівень тригліцеридів, знижений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Решта досліджуваних із ЕГ 77,8% (n=7) мали абдомінальне ожиріння та порушення одного з компонентів (рівень глюкози натщесерце або артеріальна гіпертензія).
Екологічне виховання учнів основної школи під час позакласної роботи з біології в умовах дистанційного навчання
(2021) Кулібаба Дар’я Геннадіївна; Kulibaba Daria Hennadiivna; Міронець Людмила Петрівна; Mironets Liudmyla Petrivna
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню сучасних методів формування екологічної компетентності в учнів основної школи під час позакласної роботи з біології в умовах дистанційного навчання. Було досліджено процес екологічного виховання учнів, проаналізовано базові поняття, такі як: екологічна культура, екологічно дружня поведінка, активна екологічна позиція, екологічний слід та інші. Було здійснено аналіз досліджуваної проблеми в педагогічній та шкільній практиці, проаналізовано найбільш поширені форми позакласної роботи з біології в дистанційних умовах. Вивчено сучасні методи формування екологічної компетентності в учнів на позакласних заняттях з біології, експериментально досліджено та проаналізовано ефективність організації позакласної роботи з біології в дистанційних умовах для формування екологічної компетентності. За результатами дослідження встановлено вплив екологічних віртуальних екскурсій та позакласних заходів з біології на формування екологічної компетентності в учнів основної школи. Результати експерименту свідчать про підвищення рівня екологічних знань та умінь в учнів навіть в умовах дистанційного навчання.
Багатовимірний аналіз черепа вечірниці рудої (Nyctalus noctula) за музейними колекційними матеріалами
(2021) Козлов Єгор Васильович; Kozlov Yehor Vasylovych; Мерзлікін Ігор Романович; Merzlikin Ihor Romanovych
Дані морфометрії тварин є важливою діагностичною та прогностичною характеристикою. Було виявлено основні мінливості морфології у чотирьох популяцій. Для цього були досліджені 75 черепів по 10 ознакам черепа і 3 морфологічним ознакам. При порівнянні популяцій було виявлено нечіткий поділ на дві групи. Деякі параметри черепа досліджених популяцій показали себе меншими відносно європейських та азіатських. Статевий диморфізм не було зафіксовано достовірно на відміну від впливу географічного фактора у взаємодії з сезонністю збора матеріалу на його варіабельність.
Сучасні методи дослідження донорів на маркери гемотрансмісивних інфекцій
(2021) Гацаєва Олена Іванівна; Hatsaieva Olena Ivanivna; Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana Eduardivna
У роботі проаналізовано найбільш небезпечні інфекції, що передаються гемотрансмісивним шляхом. Проведений аналіз частоти виявлення донорів, які знаходяться в періоді «серонегативного вікна» ВІЛ-інфекції, гепатиту С та В. Виявлена доцільність застосування методу ПЛР для обстеження донорів. Продемонстровано вплив вдосконалення лабораторних методів на якість роботи лабораторії. Доведена доцільність використання одночасно двох методів (ЕХЛА, ПЛР) під час скринінгу донорської крові. Зроблені висновки щодо необхідності оптимізації та автоматизації роботи клініко-діагностичної лабораторії та його позитивного впливу на якість лабораторних досліджень.

Переглянути

Нові надходження