Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/276

Переглянути

Перегляд Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти за Ключові слова "30-ті – 40-ві роки ХХ століття"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Навчання історії розумово відсталих школярів у 30-х – 40-х роках ХХ століття
    (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015) Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    У статті висвітлено проблему вивчення історичного матеріалу розумово відсталими дітьми в радянській Україні у 30-х – 40-х роках ХХ століття, розглянуто питання становлення шкільного курсу «Історія СРСР» як самостійного навчального предмету у допоміжних навчальних закладах у 30-х – 40-х роках минулого століття. Проаналізовано роботи видатних радянських вчених-дефектологів щодо проблеми викладання історії у допоміжній школі, а саме розроблені ними вимоги до підручників для розумово відсталих школярів та необхідність застосування пропедевтичних заходів перед вивченням історії учнями з розумовою відсталістю. Вивчено погляди науковців щодо методики викладання історії учням допоміжної школи, досліджено змістовий компонент шкільного курсу «Історія СРСР» 30-х – 40-х років ХХ століття та встановлено, що у цей період учням, переважно, викладалася історія про боротьбу народних мас за краще життя, про революційні події 1905 та 1917 років, про життя та політичну діяльність лідерів ВКП(б) В. І. Леніна, Й. В. Сталіна тощо. Проаналізовано вимоги до знань, умінь і навичок з історії для учнів 6-7-х класів допоміжної школи за програмою 1938 року видання та програмові вимоги з історії для 5-7-х класів допоміжної школи від 1940 року. Відмічено надмірну заполітизованість цієї шкільної дисципліни, визначено кількість годин відведених на вивчення навчальних предметів «Історія СРСР» та «Конституція СРСР» у 30-х – 40-х роках минулого століття. Встановлено тісний взаємозв’язок між ідеологією радянської влади та змістом курсу історії, як у допоміжній школі, так і у масових навчальних закладах, визначено великі сподівання тогочасних партійних можновладців на виховні можливості курсу історії, а саме у таких аспектах, як суспільна й політична активність, атеїзм, патріотизм, інтернаціоналізм тощо.