Наукові видання

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/341

Переглянути

Перегляд Наукові видання за Ключові слова "category of expressiveness"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Категорія експресивності як лексико-семантичний феномен в англомовному політичному дискурсі (на матеріалі політичних промов Б. Джонсона та Р. Сунака)
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Алексенко Світлана Федорівна; Хилько Надія; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Khylko Nadiia
    У статті досліджуються особливості мовного вираження категорії експресивності як лексико-семантичного феномену в англомовному політичному дискурсі. Актуальність розвідки з вивчення експресивності політичного дискурсу з точки зору семантики обґрунтовується ключовою роллю першої у підсиленні інтелектуально-емоційного впливу на реципієнтів при реалізації прагматичної настанови політичної промови. Категорія експресивності, будучи багатоаспектною, розглядається у пропонованій розвідці як інтенсифікуючий виразник ілокутивної сили певного мікроконтексту у висловленні, що формується як внутрішньо-семантичними ознаками лексичних одиниць, так і суб’єктивними інтенціями мовця. Поставивши за мету статті з’ясувати лексико-семантичні особливості вираження категорії експресивності в англомовному політичному дискурсі, ми дослідили політичні промови на тему війни Росії проти України, оголошені британськими політиками Б. Джонсоном та Р. Сунаком. Лексика із внутрішньою й адгерентною експресивністю була розподілена на лексико-семантичні групи «біженство та біженці» та «економічний стан країни». З’ясовано, що в межах першої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Незламність вимушених переселенців» та «Підтримка постраждалих», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Потік/навала біженців» та «Страждання потерпілих», емоційно-нейтральної лексики – «Біженці / Мігранти», «Люди, що втратили дім». В межах другої лексико-семантичної групи семантичний зміст емоційно-позитивної лексики складається з підгруп «Економічне зростання / Стабільність / Процвітання» та «Зростання інвестицій», емоційно-негативної лексики – з підгруп «Рецесія / Спад економіки», «Безробіття», «Дефіцит бюджету», емоційно-нейтральної лексики – «Економічні зміни/ динаміка» та «Фінансова ситуація». Політики, вживаючи експресивну лексику зазначеної семантики, суттєво впливають на сприйняття проблематики біженців та перспектив економічного стану кожної з воюючих країн залежно від політики підтримки чи санкційних обмежень з боку країн Західного альянсу, тим самим формуючи суспільні наративи серед своєї цільової аудиторії.