Наукові роботи студентів
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові роботи студентів за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 77
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Геолого-геоморфологічні особливості та географія проявів руд цирконію та титану у південній частині Сумської області(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Кернос Свiтлана Миколаївна; Kernos Svitlana Mykolaivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Лук'янов Андрій Миколайович; Lukianov Andrii MykolaiovychПрояви руд титану та цирконію на півдні Сумщини є достатньо масовими. У всіх випадках корисна копалина залягає у виглядів розсипів у пісках берецької світи, збагаченими відповідними рудними мінералами (ільменіт, рутил, циркон). Середня потужність розсипів – 6 м. Потужність розкривних порід досить велика, а концентрації рудних компонентів ніде не досягають промислових значень.Документ Проблеми сільськогосподарського природокористування у Лебединському районі(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Максименко Тетяна Іванівна; Maksymenko Tetiana IvanivnaУ сучасних умовах у відсотковому співвідношенні на зернові та зернобобові культури припадає 55,3%, на технічні культури − 32,1% і на кормові культури – 6,3% посівних площ (решту угідь відведено під урожай коренеплодів і бульбоплодів, овочевих та баштанних культур). Якщо порівняти ці частки з аналогічними, але станом на 1990 рік, то тоді на зернові та зернобобові культури припадало 44,7%, на технічні культури – 21,3%, на кормові – 34%. Це свідчить про те, стрімко збільшилась посівні площі, зайняті під зернові й зернобобові культури та технічні культури, натомість часка сільгоспугідь, відведених під кормові культури, різко скоротилась.Документ Комплексна характеристика лісів ДП «Тростянецький лісгосп»(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Бала Олег Романович; Bala Oleh RomanovychЗагальна площа лісових ділянок, що належать до лісового фонду України – 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 млн га. Лісистість України становить 15,9%. Загальна площа лісів лісового фонду Сумської області складає 460,9 тис. га, в тому числі покрито лісом 447,2 тис. га, а лісистість території області – 17,8% (оптимальна лісистість території в межах лісостепу – 18%, лісова зона – 32%). Слід зазначити, що лісистість території сильно відрізняється в межах природних зон області.Документ Сучасні реалії розвитку дошкільного обслуговування в Україні(2020) Жепко Маргарита Вікторівна; Zhepko Marharyta Viktorivna; Кернос Світлана Миколаївна; Kernos Svitlama Mykolaivna; Лук'янов Андрій Миколайович; Lukianov Andrii Mykolaiovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaСеред особливостей сучасного розвитку дошкільного обслуговування в Україні слід відмітити, що найбільша кількість закладів дошкільного обслуговування та кількості дошкільнят в них спостерігається у західних регіонах країни та має закономірність зменшення на схід та південь, винятком є області із переважанням міського населення, у яких фіксуються високі показники. Слід зазначити, що кількість місць у закладах дошкільного обслуговування вища в регіонах із переважанням міських населених пунктів. Протягом 2010-2019 рр. кількість дітей в закладах дошкільного обслуговування у розрахунку на 100 місць має тенденцію до зниження.Документ Використання космічних зйомок для оцінки екологічного стану Землі(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Головань Анна Олександрівна; Holovan Hanna Oleksandrivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychКожен з видів космічної зйомки має свої переваги. Так, за допомогою спектрозональної зйомки можна спостерігати за забрудненням повітряного басейну та ґрунту, слідкувати за ерозією ґрунту тощо. При цьому, реєструються не тільки статичні величини, але й динаміка їхнього розвитку.Документ До питанні ролі картографічного методу в регіональних фізико-географічних дослідженнях(2020) Мельник Альбіна Григорівна; Melnyk Albina Hryhorivna; Росада Марина Володимирівна; Rosada Maryna Volodymyrivna; Максименко Тетяна Іванівна; Maksymenko Tetiana Ivanivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychКартографічний метод наукового дослідження полягає у використанні карт як моделей природних комплексів (ландшафтів) і як проміжна ланка між ландшафтом і дослідником. Він включає низку різноманітних прийомів, наукові пояснювальні описи за картами, графічні прийоми, картометричні роботи та математичну обробку їх результатів і т.д. За допомогою картографічного методу досліджують структуру і морфологію природних комплексів, їх динаміку та взаємозв’язки, особливості функціонування, створюють прогнози розвитку природних комплексів у часі й просторі.Документ Географія овочівництва у Сумській області(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Радіна Вікторія Дмитрівна; Radina Viktoriia DmytrivnaВаловий збір овочів в області у 2018 р. становив 201,2 тис. т, із урожайністю 182,1 ц/га. Завдяки зростанню виробництва овочів останніми роками, воно досягло рівня 1990 р., що пов’язано із збільшенням урожайності овочевих культур. Разом з тим, за останні десятиліття спостерігається скорочення посівних площ, зайнятих під овочами (у 2017 р. вони склали 80% від розмірів посівних площ, відведених під урожай овочів у 1990 р., а у 2018 р. скоротилися ще на 0,8%).Документ До питання розвитку карстово-суфозійного рельєфу в Сумській області(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Красовська Ганна Олександрівна; Krasovska Hanna Oleksandrivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychНа території області домінує карбонатний карст крейдово-мергельної товщі верхньої крейди, що проявляється у вигляді груп карстових лійок, провалів, блюдцеподібних западин і тріщинних порожнин. Розповсюдженими формами рельєфу є лійки провалювання, що виникають при обваленні покрівлі порід над карстовою порожниною. Такі лійки мають круті, обривисті схили, а на їх дні часто можна спостерігати нагромадження брил і уламків порід, що обрушилися. У географічному відношенні лійки провалювання найчастіше спостерігаються в Глухівському районі.Документ До питання змісту регіональних медико-географічних карт(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Шершак Марина Олексіївна; Shershak Maryna Oleksiivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychМедико-географічні карти дозволяють вивчати поширення, динаміку захворювань, їх взаємозв'язку з природними, соціально-економічними та іншими умовами. А також за ними можна прогнозувати шляхи розвитку захворювань. Матеріал, нанесений на цих картах, може бути використаний органами охорони здоров'я для розробки рекомендацій по профілактиці захворюваності населення в досліджуваних районах.Документ Антропогенний вплив на природні ресурси Недригайлівщини(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гоженко Людмила Петрівна; Hozhenko Liudmyla PetrivnaЧерез бідність мінеральними ресурсами Недригайлівський район практично не має промисловості і є екологічно благополучним. Але район має дуже сильне антропогенне навантаження на ґрунти і входить до 5 найбільш розораних районів області. Площа природно-заповідного фонду району мала, і це негативно позначається на надмірному сільськогосподарському освоєнні земель району. Оскільки значних ризиків для природних ресурсів немає, то й діяльність місцевої влади по раціональному використанню земель практично непомітна. На жаль, така бездіяльність веде до погіршення стану земель.Документ Сучасний стан захворюваності населення Сумської області на патології ока та придаткового апарату(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Головань Анна Олександрівна; Holovan Hanna Oleksandrivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaДо І групи адміністративних одиниць (високий рівень поширеності хвороб ока та придаткового апарату) було віднесено Сумський та Конотопський район, м. Суми. У ІІ групу входить Охтирський район, що має середній рівень поширеності цього виду нозологій. ІІІ групу сформували Шосткинський та Роменський райони, де спостерігається найнижчий рівень поширеності хвороб ока та придаткового апарату. Загальнообласний індекс накопичення хвороб ока та придаткового апарату становить 4,3. В адміністративному розрізі області хронічний тип захворюваності мають Шосткинський, Роменський та Сумський райони, а всі інші – гострий типДокумент Особливості вертикального розподілу сезонної мерзлоти у ґрунтовому покриві (за результатами спостережень на метеостанції Конотоп)(Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2021) Бєлашова Олександра Володимирівна; Bielashova Oleksandra Volodymyrivna; Мірошниченко Артем Іванович; Miroshnychenko Artem Ivanovych; Омельченко Д. К.; Omelchenko D. K.; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychЗа зимовий сезон в цілому середня глибина промерзання ґрунту становить 46 см. За різні періоди спостережень відбулось значне зменшення потужності сезонної мерзлоти – з 53 см протягом 1953-1979 рр. до 41 см за 1980-2014 рр. Зменшення кількості днів із сезонною мерзлотою між різними періодами спостережень не таке очевидне, – якщо протягом 1953-1979 рр. ґрунт був мерзлим 137 діб то протягом 1980-2014 рр. – 131 день. У середньому за увесь період спостережень промерзання ґрунту триває 133 доби.Документ Рівень накопичення хвороб ока та придаткового апарату серед населення Сумської області(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Ткаченко Яна Геннадіївна; Tkachenko Yana Hennadiivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia HryhorivnaНа основі отриманих результатів дослідження можна зробити висновок, що динаміка первинної захворюваності населення Сумської області на хвороби ока та його придаткового апарату за період 2009-2019 рр. знизилась на 11,5 %, а поширеність ХОПА скоротилась на 14,91%. Встановлено, що високий рівень накопичення глаукоми та кон’юнктивіту спостерігається у Глухівському районі, на міопію та катаракту – у Ямпільському, високий ІНХ на кератит характерний для Тростянецького району, на атрофію зорового нерву – для Недригайлівського, а найбільші показники відшарування та розриви сітківки зафіксовано в Охтирському районі.Документ Сучасні особливості клімату Лубенського району(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Хоменко Тетяна Олександрівна; Khomenko Tetiana OleksandrivnaСучасний період характеризується підвищенням середньомісячних температур повітря, і відповідно середньорічних. Середній річний показник 1961-1990 рр. становив 7,9°С, у 2005-2020 рр. він збільшився до 9,4°. Зима стала більш м’якою, а літо жарким. Середня температура липня і січня зросла – з 20°С до 21,7°С та з -6,5°С до -4,4°С відповідно. Такі зміни підтверджують інформацію про глобальне потепління у всьому світі.Документ Перспективи створення релігійно-туристичного кластера в Сумської області(CумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2021) Мірошниченко Артем Іванович; Miroshnychenko Artem Ivanovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii OleksandrovychСумська область має достатню основу для розвитку релігійного (паломницького) туризму. Ця галузь, хоч і досить специфічна, однак потребує певною підтримки і подальших досліджень.Документ Вплив кліматичних змін на структуру сільського господарства північної частини Сумської області(НДУ імені М. Гоголя, 2021) Лук’янов Андрій Миколайович; Lukianov Andrii Mukolaiovych; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii IvanovychАналізуються тренди кліматичних змін досліджуваної території за останні 30 років та їх відображення в структурі вартості виробленої сільськогосподарської продукції, зокрема значне зростання частки рослинництва, а в ньому – частки зернових культур.Документ Система байрачно-балкових урочищ на межиріччі Псла та Хоролу як перспективна природоохоронна територія в складі регіонального ландшафтного парку «Гадяцький»(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Панченко Олександр Вікторович; Panchenko Oleksandr Viktorovych; Мовчан Володимир Васильович; Movchan Volodymyr VasylovychВраховуючи високий показник флоросозологічної унікальності та географо-естетичної цінності природних комплексів досліджуваної території, доцільно забезпечити охороною цю місцевість в статусі ландшафтного заказника місцевого значення «Березоволуцький» та подальшого входження до РЛП «Гадяцький». Здійснення пропонованих заходів сприятиме збереженню просторових та функціональних зв’язків між компонентами природних комплексів та підвищить показник заповідності у Миргородському районі.Документ Визначення впливу техногенного та антропогенного навантаження на деградацію лісового фітоценозу Охтирського району(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Марущенко Софія; Marushschenko SophiaУ даний час специфіка функціонування лісів Охтирського району визначається, з одного боку, природними механізмами, що склалися, з іншого боку, тривалою інтенсивною дією техногенних та антропогенних чинників. Оскільки, одною з основних причин деградації лісових насаджень в умовах поширюючогося аеротехногенного забруднення є порушення їх живлення. Усе вищесказане дозволяє зробити висновок, що причиною погіршення стану, усихання соснових насаджень лісових масивів Охтирського регіону є забруднення ґрунтів у результаті діяльності промисловості.Документ Аналіз температури повітря за результатами спостережень на метеостанції Конотоп(CумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021) Омельченко Дарина Костянтинівна; Omelchenko Daryna KostiantyivnaАналіз динаміки температурного режиму та розподілу опадів за даними метеостанції м. Конотоп, показав, що зміни температурного режиму мають 20-30-ти річну циклічність: похолодання змінюються потепліннями і навпаки. Останнє потепління є наймасштабнішим за 125-річну історію спостережень (1893-2018), на метеостанції Конотоп, – значення середніх температур повітря є рекордними як за зміною середньорічних, так і середньомісячних температур найхолоднішого та найтеплішого місяців.Документ Еколого-географічна характеристика Підгорянського лісу села Ручки Петрівсько-Роменської сільської ради(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Гамза Дмитро Анатолійович; Hamza Dmytro Anatoliovych; Мовчан Володимир Васильович; Movchan Volodymyr VasylovychПротягом 2020-2021 років проведене детальне обстеження Підгорянського лісу. За результатами проведених флористичних досліджень встановлено, що територія Підгорянського лісу, незважаючи на межування із населеним пунктом (с. Ручки), все ж характеризується високими показниками флоросозологічної цінності, оскільки у складі флори виявлено п’ять рідкісних видів, із яких один – Зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R. Br. ) включений до Червоної книги України, чотири – до регіонального списку: Проліска сибірська (Scilla siberica Haw.), Жовтяниця черговолиста (Chrisosplenium alternifolium L.), Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.), Зубниця п’ятилиста Dentaria quiquefolia Bieb.).