Перегляд за Автор "Yefremenko Andrii"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ChatGPT як інструмент оптимізації самостійної роботи та розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Полторацька Ганна; Poltoratska Hanna; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Алексєнко Яна; Aleksienko YanaПоява потужних цифрових засобів масового вжитку сприяє переосмисленню форм організації навчального процесу майбутніх спеціалістів. Існують побоювання щодо фальсифікації навчання через широке застосування студентами великих мовних моделей. Мета – дослідити потенційні можливості застосування Генеративного попередньо навченого перетворювача (ChatGPT) у освітньому процесі вищої школи. Методологія. Для вирішення дослідницького питання було застосовано релевантні методи педагогічного дослідження теоретичної спрямованості. Результати. Встановлено, що ChatGPT є новітньою великою мовою моделлю, яка дозволяє вести багатораундовий діалог людською мовою. Функції даного інструмента передбачають його використання у освітньому процесі в якості підкажчика або консультанта, включаючи креативне оброблення та переклад текстів, а також перевірку правопису. ChatGPT дозволяє: оптимізувати процес підготовки та презентації навчальних матеріалів; проводити підготовку до тестування; здійснювати контроль виконаних робіт студентами. Обговорення. Проведене дослідження продовжує поточну дискусію щодо доцільності впровадження ChatGPT у освітній процес як інноваційної технології роботи з текстом. Встановлено, що існують перестороги щодо застосування цього інструменту студентами, через можливі порушення доброчесності; зниження ініціативності та мотивації у навчанні. Зазначено, що сучасна версія ChatGPT, зважаючи на встановлені переваги, може з успіхом керовано використовуватися педагогами та студентами для оптимізації роботи з текстами та дослідницькими даними, особливо для їх узагальнення, критичного осмислення та презентації. В цілому, застосування ChatGPT в освіті може стати передумовою модифікації цифрової та комунікативної компетентності, які формуються та розвиваються у процесі навчання та професійної діяльності. Висновки. Проведене дослідження узагальнює можливі переваги, які ChatGPT здатен привнести у освітній процес. Даний інструмент активно використовується як студентами, так і педагогами. Означені переваги ChatGPT можна розглядати в контексті застосування інших великих мовних моделей. Подальше їх використання в освіті на різних рівнях буде посилюватися, а алгоритми їх роботи змінюватися. Отримані результати надають можливість їх використання у практичній діяльності та подальших теоретико-практичних дослідженнях можливостей ChatGPT для освіти. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку рекомендацій щодо використання ChatGPT у організації самостійної роботи здобувачів освіти.Документ Актуальність здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Крайник Ярослав; Krainyk Yaroslav; Федорина Тетяна; Fedoryna Tetiana; Петренко Валерій; Petrenko Valerii; Фоменко Вікторія; Fomenko Viktoriia; Казак Володимир; Kazak VolodymyrРозвиток знань та умінь щодо збереження здоров’я здобувачів освіти є одним з ключових завдань навчального процесу в сфері фізкультурно-спортивної освіти. Необхідно формувати в майбутніх тренерів у процесі навчання розуміння важливості збереження власного та здоров’я молодих спортсменів. Мета: обґрунтувати значення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Матеріал і методи: теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Підготовка сучасного тренера з виду спорту не буде якісною без сформованості в структурі професійної компетентності орієнтації на збереження здоров’я. Уявлення про здоров’язбережувальну компетентність тренера з виду спорту та її формування в процесі навчання залишається недостатньо розробленим. Її структура мусить включати характеристики, які забезпечують втілення здоров’язбереження як на особистісному рівні спортивного тренера, а також які будуть сформовані в процесі підготовки вихованців. Основою здоров’язбережувальної компетентності тренера з виду спорту є розуміння сутності спорту як діяльності спрямованої на формування, збагачення та збереження здоров’я тих, хто займаються, а не тільки на досягнення найвищого результату у змаганнях. Відповідно до цієї мети мусить будуватися спеціалізована фахова підготовка майбутніх спортивних тренерів. Висновки. Виявлено, що недостатньо уваги приділяється процесу розвитку уявлень майбутніх тренерів з виду спорту щодо оздоровчої спрямованості майбутньої професійної діяльності. Встановлені напрямки, які слід розвивати в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Визначено, що першочергове значення у якісній фаховій діяльності спортивного тренера мають теоретичні знання та практичні навички щодо забезпечення здоров’я атлетів на різних етапах багаторічної підготовки. Вони спираються на особистісний рівень прихильності до ведення здорового способу життя, а також володіння стратегіями формування здоров’язбережувального середовища навчально-тренувального процесу. Подальше формулювання чітких вимог до здоров’язбережувальної компетентності спортивних тренерів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів.Документ Використання технологій дистанційного навчання в легкій атлетиці: перепони та можливості(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Петренко Валерій; Petrenko Valerii; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Фоменко Вікторія; Fomenko Viktoriia; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Казак Володимир; Kazak Volodymyr; Крайник Ярослав; Krainyk YaroslavПредставлено аналіз проблеми використання технологій дистанційного навчання в діяльності спортивних тренерів. Мета – встановити можливості впровадження дистанційних технологій навчання в легкій атлетиці. Методи. Підбір методів дослідження був зумовлений його теоретичною сутністю. Для досягнення поставленої мети застосовано теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Визначені ключові проблеми на шляху використання технологій дистанційного навчання в підготовці легкоатлетів. Представлені можливості, що дозволяють якісно модифікувати процес підготовки легкоатлетів. Запропоновано розуміння дистанційного навчання в легкій атлетиці як окремого технологічного напрямку побудови процесу підготовки. Загалом, дистанційний формат побудови тренувального процесу легкоатлетів зосереджений на залученні широкого спектру інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Проте, їх використання має визначатися доступністю обраних засобів для учасників процесу підготовки в легкій атлетиці. Обговорення. Незважаючи на актуальність дистанційного навчання, питання розробки повноцінних програм тренування легкоатлетів знаходиться лише в стадії обговорення. Це пов’язано зі складністю організації практичної частини підготовки, особливо в складних видах легкої атлетики. Проте, акцентуючи увагу на можливостях технологій дистанційного навчання видається можливим розробити дієві стратегії організації та реалізації окремих складових тренувального процесу легкоатлетів. Висновки. Проведене дослідження акцентувало увагу на перспективності модифікації підготовки легкоатлетів у дистанційному форматі. Отримані результати поглиблюють уявлення про можливості вдосконалення процесу підготовки в легкій атлетиці. Такий підхід дозволить підвищити технологічність тренувального процесу спортсменів. Проте, умови впровадження дистанційних технологій навчання в підготовку легкоатлетів потребують подальшого вивчення.Документ Оптимізація процесу фізичного виховання у ЗВО через впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Петренко Юлія Іванівна; Petrenko Yuliia Ivanivna; Колоколов Віталій Олексійович; Kolokolov Vitalii Oleksiiovych; Жогло Володимир; Zhohlo Volodymyr; Хмелюк Олександр; Khmeliuk Oleksandr; Єфременко Андрій; Yefremenko AndriiВдосконалення процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти передбачає створення інклюзивного середовища. Однією з перспективних форм організації і проведення занять фізичними вправами, що сприятимуть оптимізації фізичного виховання здобувачів освіти, які мають порушення здоров’я є фізкультурно-спортивна реабілітація. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні специфіки впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації як складової процесу фізичного виховання здобувачів ЗВО. Для досягнення цієї мети астосовували відповідні методи наукового дослідження теоретичного спрямування. У результаті наукового аналізу було виявлено, що наразі недостатньо досліджень щодо практики або можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. Не досліджено методологічні аспекти розробки та реалізації цілісних програм або використання елементів фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із різними хворобами. Є припущення, що лише систематизація процесу фізкультурноспортивної реабілітації у вищих навчальних закладах як складової фізичного виховання дозволить створювати інклюзивні програми з різними видами рухової та спортивної активності, що забезпечить максимальне включення осіб з обмеженими можливостями у цей процес. Це сприятиме якісному удосконаленню фізичного виховання у ЗВО у напрямку здоров'язбереження, що є ключовим фактором його успішності. Вищезазначені проблеми спонукали до структурування інформації щодо можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у ЗВО, що сприяло розробці системи управління та умов для її реалізації в контексті роботи зі студентами, які мають порушення здоров'я. Успішне формування такої структури більш реалістично для державних та національних ЗВО, оскільки це потребує значних інвестицій у вдосконалення інфраструктури. Проте, першочерговим завданням є вирішення питань програмного наповнення напрямку фізкультурно-спортивної реабілітації.Документ Особливості кондиційного тренування(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Шаленко Віктор; Shalenko Viktor; Коваль Святослав; Koval Sviatoslav; Абдула Анатолій; Abdula Anatolii; Шелудько Павло; Sheludko Pavlo; Лебедєв Сергій; Lebediev SerhiiПотреба у формуванні пропозиції з ефективних способів удосконалення рухової функції людини зумовлює інтерес до вивчення особливостей кондиційного тренування. Мета – узагальнення уявлень про особливості кондиційного тренування. Методи. Для досягнення поставленої мети застосовували теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. В результаті проведеного дослідження уточнено визначення ключових понять, які сприяють трактуванню та розумінню кондиційного тренування як виду організованого систематичного використання фізичних вправ з метою підвищення фізичних кондицій. Проведено структурний аналіз кондиційного тренування. Визначено типи кондиційного тренування; охарактеризовано їх мету та завдання. Обговорення. Дослідження особливостей кондиційного тренування підтвердило думку, щодо можливості виокремлення даного напрямку використання фізичних вправ із сфери фізичної культури та спорту відносно інших. Представлено уявлення про різні типи кондиційного тренування, що мають характерні відмінності та спільні риси. Найбільші розбіжності в характеристиках спостерігаються для кондиційного тренування спортсменів і неспортсменів. Проте, вони зменшуються при розгляді кондиційного тренування у площині порівняння особливостей кондиційного тренування для професійного і аматорського спорту. Найбільш відокремленим типом є профілактично-реабілітаційний, який є специфічним і потребує ретельного враховування медичних рекомендацій щодо занять фізичними вправами конкретної особи. Висновки. Дослідження особливостей і сучасних уявлень про кондиційне тренування дозволяє зосередити подальший пошук на можливостях розробки спеціалізованих тренувальних програм для різного кола осіб. Встановлені характерні особливості кондиційного тренування дозволяють продовжити його вивчення як повноцінного напрямку організованого використання фізичних вправ для вирішення різних завдань в процесі вдосконалення рухової функції людини. Кондиційне тренування має значний потенціал для покращення ефективності організації та реалізації завдань у сфері фізичного виховання та спорту.Документ Цифрова компетентність тренерів з виду спорту: шляхи розвитку(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій; Yefremenko Andrii; Алексєнко Яна; Aleksienko Yana; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Полторацька Ганна; Poltoratska HannaЗ урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти тренерів з виду спорту виключне значення для успішності навчання в вищій школі має розвиток цифрової компетентності здобувачів. Мета дослідження полягала у визначенні підходів до розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Для досягнення мети було застосовано методи аналізу наукової літератури, педагогічного моделювання та порівняльного аналізу. У дослідженні використовувалися дані рецензованих джерел, відібраних з наукометричних баз, таких як Google Scholar, Scopus, Web of Science. На основі зібраної інформації здійснено аналіз напрямків розвитку цифрової компетентності. У результаті дослідження було встановлено, що цифрова компетентність є інтегрованою характеристикою особистості, яка дозволяє ефективно використовувати цифрові інструменти для навчальної, професійної та дослідницької діяльності. Проведене дослідження підкреслило важливість розробки мультидисциплінарних підходів розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Основними компонентами таких стратегій мають бути: цифрові технології; штучний інтелект; розробка методології навчання. Результати дослідження вказують на необхідність більш активного впровадження інноваційних технологій у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту, що дозволить ефективніше реалізувати персоналізований підхід і розвивати цифрові навички, необхідні для навчання впродовж життя. Проведений аналіз дозволив виділити освітні вектори розвитку цифрової компетентності: технологічний; інформаційний; комунікативний; безпековий. На основі цих векторів запропоновано освітню модель розвитку цифрової компетентності здобувачів вищої освіти – майбутніх тренерів з виду спорту на основі міждисциплінарного підходу. Визначено, що розвиток цифрової компетентності має враховувати не лише технічні, а й соціально-психологічні аспекти, що сприятиме формуванню у майбутніх тренерів з виду спорту комплексних цифрових навичок для професійної діяльності. Отримані результати поглиблюють розуміння сутності цифрової компетентності та зумовлюють необхідність зосередитися на розробці програм її розвитку як повноцінної складової цілісного навчального процесу в спортивній освіті.