Перегляд за Автор "Voloshyna Oksana"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Напрями й контексти модернізації дошкільної освіти 80-90-х років ХХ століття(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Волошина Оксана; Voloshyna Oksana; Колеснік Катерина; Kolesnik KaterynaСтаття присвячена розкриттю особливостей напрямів і контекстів модернізації української дошкільної освіти у 80-90 х років ХХ століття. Визначено, що у цей період відбувалися масштабні зміни, пов’язані з систематизацією методологічних підходів, принципів у вирішенні завдань дошкільної освіти, реформуванні її змісту, зміні функцій контролю та управління, підготовки кадрів для закладів дошкільної освіти. Розкрито основні складові педагогіки співробітництва, яка з’явилася як особистісно-орієнтована парадигма на зміну традиційній парадигмі освіти: організація навчання на засадах гуманізму, створення умов для самоосвіти здобувачів освіти, розвиток індивідуальних здібностей кожної дитини, перехід до суб'єкт-суб'єктних відносин педагогів з вихованцями. Охарактеризовано основні документи, пов’язані з дошкільною освітою, які з’явилися в досліджуваний період: Визначено, що модернізація системи дошкільної освіти в Україні в 80-90-х роках XX століття відбувалася одночасно на рівнях: соціально-політичному, соціально-професійному та соціально-психологічному, на соціокультурному та інформаційному. Розкрито особливості пріоритетних змін дошкільної освіти: структурні; змістовні, програмно-методичні, нормативно-законодавчі.Документ Організація дитячого експериментування в закладах дошкільної освіти: передовий педагогічний досвід(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Волошина Оксана; Voloshyna Oksana; Колеснік Катерина; Kolesnik KaterynaСтаття присвячена актуальному питанню сучасної дошкільної освіти – організації дитячого експериментування. У статті проаналізовано передовий педагогічний досвід вихователів щодо організації дослідницькоекспериментальної діяльності. Визначено, що дитяче експериментування спрямоване на вирішення дітьми дошкільного віку конкретних практичних завдань. Проаналізовано, що за сучасних умов вихователі повинні організовувати дитяче експериментування з метою формування дослідницьких умінь у дітей дошкільного віку. Описано приклади завдань, які педагоги використовують у своїй діяльності під час дослідницької діяльності. Схарактеризовано основні етапи проведення досліду та структура експерименту. Підкреслено, що елементи експериментування присутні в діяльності у всіх вікових періодах, але експериментування з новим матеріалом з метою відкриття нового знання з’являється у старшому дошкільному віці. Авторами зазначено визначальну особливість дитячого експериментування, а саме готовність дітей до дослідницької діяльності з використанням своїх знань, умінь і життєвого досвіду. Акцентовано увагу на особливостях запровадження дитячого експериментування в закладах дошкільної освіти. Зроблено висновки, що вихователь має мати ґрунтовну підготовку з біології, географії, хімії, фізики тощо для пояснення тих чи інших явищ, які діти спостерігають під час експериментування. Тобто постійна самоосвіта вихователя – основна вимога до педагогів у підготовці до організації та впровадження експериментування як типу діяльності дітей.Документ Формування відповідального ставлення до професійної діяльності здобувачів педагогічної освіти в умовах впровадження SMART- технологій(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Волошина Оксана; Voloshyna OksanaСтаття представляє один з варіантів розв’язання проблеми впровадження інноваційних освітніх технологій, які сприяють розвитку відповідального ставлення здобувачів вищої педагогічної освіти до навчальної діяльності. Освітня ситуація, яка виникла на фоні пандемії коронавірусної інфекції та війни в Україні, поставила нові виклики щодо організації освітнього процесу. Більшість здобувачів освіти опинилися в ситуації неможливості навчатися в звичному режимі – з відвідуванням закладів освіти і живим спілкуванням з усіма учасниками освітнього процесу. Це призвело до зниження загального рівня мотивації до навчання, підвищення рівня тривожності, відсутності оперативного зворотного зв’язку між педагогом і здобувачам освіти Найбільш оптимальним виходом цієї ситуації стало застосування технологій SMART-навчання, заснованого на п'яти елементах, «Self-directed», «Motivated», «Adapted», «Resource enriched», «Technology-embedded». Поряд із цим нова освітня парадигма потребує трансформацій, що стимулюватимуть розвиток суб’єктності майбутніх педагогів. Це актуалізує проблему формування відповідального ставлення здобувачів освіти до власної навчальної діяльності, що переростатиме в подальшому у професійну й соціальну відповідальність майбутнього фахівця. Відповідальне ставлення здобувачів вищої педагогічної освіти до навчальної діяльності ми визначаємо як внутрішню особистісну позицію, яка обумовлює вольове здійснення суб’єктом діяльності, заснованої на пізнавальному інтересі,усвідомленому необхідності розширення власного теоретичного, практичного, творчого та емоційного досвіду, що сприяє задоволенню особистісних і професійних потреб. Застосування технологій SMART-навчання дозволяє ефективно впливати на розвиток відповідального ставлення до навчання усіх здобувачів освіти, а саме: можливість працювати в онлайн-середовищах, адаптованих до асинхронного формату навчання; самостійна робота, поєднана з можливістю отримання зворотного зв’язку і консультацій викладача через різні форми зв’язку – електронну пошту, месенджери, смс-повідомлення, дозволяє організовувати власний час, відведений на навчальну діяльність, більш системно й відповідально; у кожного здобувача освіти розвивається вольова саморегуляція власної поведінки і формується внутрішня настанова на виконання своїх обов’язків якісно і вчасно; гнучкість і максимальна адаптованість SMART-середовища під індивідуальні освітні потреби стимулює розвиток пізнавальних інтересів здобувачів вищої педагогічної освіти як провідних мотивів навчальної діяльності.