Перегляд за Автор "Verhun Oksana"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Антиплагіатні заходи та експертиза з позицій наукової комунікації та імплементації принципів академічної доброчесності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Вергун Андрій; Verhun Andrii; Наконечний Андрій; Nakonechnyi Andrii; Ягело Світлана; Yahelo Svitlana; Олексюк Ольга; Oleksiuk Olha; Вергун Оксана; Verhun Oksana
    Контроль якості публікацій, діяльність комісії з питань етики та академічної доброчесності, уніфікація принципів наукової комунікації та адекватна антиплагіатна експертиза й рецензування, застосування ліцензійних програм для встановлення відсотку унікальності тексту детермінують зростання цінності наукових досягнень, пошук нових партнерів для фінансування вищої освіти, диверсифікацію вищої освіти, становлення фундаментальних моральних цінностей і вкорінення їх у поведінці молодої людини в контексті забезпечення етики досліджень, організації та проведення навчального процесу, наукової та професійної діяльності для набуття практичних навичок, умінь та компетентностей щодо протидії проявам академічної недоброчесності, фальсифікаціям і плагіату. Метою публікації була об’єктивізація превентивних заходів та досвіду антиплагіатної експертизи з позицій наукової комунікації й імплементації принципів академічної доброчесності. За 2018-2020 рр. у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького перевірено 5992 наукових та навчально-методичних праці методом шингл-порівняння. Уніфікація контролю якості реалізації комплексних наукових тем і публікацій з позицій академічної доброчесності, адекватна первинна антиплагіатна експертиза для встановлення відсотку унікальності тексту та рецензування у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького передбачала застосування ліцензійного ПЗ "Unichek", "Plagiarism Detector", "Viper", "AntiPlagiarism.NET", вільнодоступного ПЗ "Advego Plagiatus", "ЕТХТ Антиплагіат" за необхідності швидкої додаткової експертизи значної кількості наукових текстів малого об’єму, – з додатковим залученням ресурсів інших інтернет-сервісів. Порушення правил наукової комунікації, репліки та ознаки конфлікту інтересів стверджено у 954 роботах, які скеровано на доопрацювання. З них 732 проведено повторну експертизу (12,21 % загальної вибірки). Остаточно відхилено (унаслідок відмови від доопрацювання та негативних результатів повторної експертизи) 12,98 % наукових праць. Переважною причиною відмови від дозволу на публікацію була наявність невалідних текстових реплікацій. Стверджено, що академічна доброчесність, навчання дослідників «гнучким навичкам» наукової комунікації та антиплагіатні заходи є важливими передумовами адекватності реалізації комплексних наукових тем. Перевірка та пошук текстових співпадінь, яке виконується по шинглах (методом шингл-розбивки тексту) з застосуванням ліцензованого програмного забезпечення “Unichek”, “Детектор плагіату”, “AntiPlagiarism.NET”, “Viper”, вільнодоступного ПЗ "Advego Plagiatus" тощо відповідаю сучасним вимогам щодо валідності. Удосконалення процедур перевірки та тестування сучасного програмного забезпечення потребують подальших досліджень, є необхідними передумовами для розширення можливостей та підвищення валідності антиплагіатної експертизи в контексті покращення наукової комунікації та імплементації принципів академічної доброчесності.
  • Документ
    Деякі аспекти впровадження навчальної дисципліни «Інформаційне забезпечення, академічна доброчесність і етика наукових досліджень» для підготовки здобувачів третього (освітньо‐наукового) рівня вищої освіти у медичному університеті
    (2023) Вергун Андрій; Verhun Andrii; Ягело Світлана; Yahelo Svitlana; Вергун Оксана; Verhun Oksana; Олексюк Ольга; Oleksiuk Olha
    Принципи ефективної наукової комунікації та академічної доброчесності посідають важливе місце у сучасному науковому та освітньому процесі і детермінуються взаємоповагою у колективі науковців, викладачів і студентів.Кращі наукові роботи здобувачів в т.ч. із застосуванням дистанційної комунікації з модератором (в т.ч. науковим керівником, завідувачем курсу або кафедри,керівником лабораторії та/або структурного підрозділу університету)підлягають обговоренню на наукових конференціях та можуть бути представлені до публічної доповіді (зокрема на фахових конференціях) і публікації в університетських та інших наукових виданнях. Метою нашої роботи було вдосконалення превентивних заходів на основі чинного законодавства, нормативних наказів та положень університету, створення і впровадження (з урахуванням досвіду експертизи наукових та навчально‐методичних праць)навчальної дисципліни відповідно до Стандарту вищої освіти третього (освітньо‐ наукового) рівня вищої освіти та освітньо‐наукових програм з підготовки докторів філософії. Вибір антиплагіатної програми для проведення перевірки здійснюється індивідуально з урахуванням: меморандумів МОН України,методичних рекомендацій, обсягу представленого матеріалу, технічних аспектів оптимізації затрат часу,економічних факторів. Використано емпіричний аналіз результатів антиплагіатної експертизи, імплементації академічної доброчесності серед студентів та викладачів кафедр, теоретичний та порівняльний аналіз наукових джерел, узагальнення педагогічного досвіду проектування курсів та створення навчальних програм. Завдання кодексу академічної етики передбачає встановлення етичних норм і оптимальних відносин в академічному середовищі, ствердження основних принципів академічної поведінки, яких мають дотримуватися всі учасники університетської спільноти.Закладання базових основ знань щодо ключових засад, методології та заходів щодо імплементації і забезпечення академічної доброчесності та високих професійних стандартів, запобігання порушень академічної доброчесності,дотримання принципів і загальноприйнятих норм щодо етичної поведінки,протидії академічному плагіату відповідно до Стандарту вищої освіти третього (освітньо‐ наукового) рівня вищої освіти з підготовки докторів філософії. Після імплементації навчальної програми "Інформаційне забезпечення, академічна доброчесність і етика наукових досліджень" стверджено зменшення кількості аутоплагіату та реплікацій в наукових роботах здобувачів від 14,8% у 2020 році до 10,3% у 2023 році, що свідчить про позитивний вплив імплементації цієї навчальноїпрограми та оновлення методичних рекомендацій. Проте негативним явищем залишається зростання кількості аутоплагіату серед викладачів від від 9,75% у 2020 році до 12,2% у 2023 році (р≤0,05), що потребує подальших досліджень для пошуку ефективних превентивних заходів. Засвоюючи загальні принципи проведення досліджень, здобувачі повинні ознайомитися з методами збору й аналізу необхідної інформації, що забезпечується впровадженням навчальної програми на здобуття аналітичних компетентностей, необхідних під час планування і виконання дисертаційного дослідження, на формування в аспірантів теоретичних знань та набуття практичних навичок і вмінь щодо дотримання етичних та морально‐правових принципів при плануванні та виконанні наукових досліджень за участю людини та з використанням дрібних лабораторних тварин;особливостей патентування і складання звітної документації; сприянням формуванню академічного середовища, у якому кожен член університетської спільноти може займатися своєю діяльністю в умовах взаємної поваги й отримання позитивних емоцій від роботи, навчання й ведення наукових досліджень; недопущення, своєчасне виявлення та елімінація спірних ситуацій,пов’язаних із недобросовісною поведінкою для дотримання високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності.