Перегляд за Автор "Tkach Yu. M."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання математичного середовища Mathcad у процесі формування стохастичної компетентності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.; Трунова О. В.; Trunova O. V.У статті розглянуті методичні проблеми формування стохастичної компетентності студентів університетів. Обґрунтовано використання в навчальному процесі ЗВО комп'ютерної системи Mathcad, що дозволяє досить ефективно, швидко і з великою точністю вирішувати задачі з застосуванням імовірнісно-статистичних методів, які зазвичай вимагають великого обсягу обчислень. Перелічені основні властивості пакета, визначені його переваги і недоліки. Продемонстровано досвід використання математичного пакету Mathcad в навчальному процесі при вивченні стохастики. Відзначено, що використання пакету Mathcad відіграє важливу роль при розв'язанні традиційних та прикладних задач стохастики. Використання системи Mathcad при вивченні стохастики дозволяє реалізувати одну з нових форм освіти - електронну та успішно її поєднувати з традиційною. Відмічено, що не слід замінювати традиційні методи навчання математичних дисциплін викладом тільки правил взаємодії з програмою Mathcad при розв'язанні прикладних математичних завдань. Незнання суті самого завдання, методів його розв'язання може привести до непідготовленості студентів до вибору алгоритмів і засобів його вирішення в системі Mathcad. Вирішити цю проблему можна розумним поєднанням традиційних і комп'ютерних підходів. При цьому навчання основам взаємодії з комп'ютерними програмами при практичному вирішенні завдань повинна передувати теоретична математична підготовка. Розумна інтеграція традиційних навчальних занять і математичних пакетів, що створює таким чином інформаційне середовище, дозволяє зробити процес навчання набагато цікавішим, продуктивнішим, що сприяє формуванню у студентів стохастичної компетентності. Практика показує, що застосування системи Mathcad в навчальному процесі істотно збагачує процес навчання, полегшуючи сприйняття матеріалу, стимулює самостійну роботу студентів, сприяючи їх інтелектуальному розвитку. Крім того, сформовані компетенції використовуються в подальшому при написанні курсових і дипломних робіт, при проведенні науково-дослідної роботи.Документ Вхідне діагностування на заняттях з вищої математики(2013) Мехед Д. Б.; Mekhed D. B.; Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.Необхідність покращення якості математичної освіти в світлі сучасних підходів до проблем навчання вимагає внесення змін у структуру навчального процесу, пов’язаних з розвитком інтелектуальних умінь студентів та активізацією їх розумової діяльності. За допомогою методики РОЗУМ пропонується виявляти міру сформованості понятійного мислення студентів при вивченні вищої математики. Володіючи цією інформацією, можна вносити корективи в навчальний процес з метою підвищення його ефективності. Зокрема, більшість студентів, які вступили на економічні спеціальності, володіють середнім рівнем знань з математики, що зумовлює певні особливості роботи викладача.Документ Наступність як умова неперервної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2011) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.У статті зазначено про актуальність проблеми наступності. Розглянуто причину порушення та умови реалізації принципу наступності у навчанні математики та вищої математики в системі економічної освіти «школа-вищій навчальний заклад». Запропоновано один із шляхів забезпечення наступності. Зроблено висновок про те, що освітня система, з плином часу, ставить перед педагогами нові завдання, тому дана проблема не може бути розв'язана остаточно.Документ Окремі аспекти розв’язування задач економічного змісту під час навчання математики(2013) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.У статті висвітлено окремі аспекти розв’язування задач економічного змісту під час навчання математики, запропоновано фрагмент різнорівневої системи вправ до однієї з тем курсу математики, зроблено висновок про те, що розв’язування задач економічного змісту дає можливість мотивувати, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів та сприяє формуванню у них відповідних практичних умінь та навичок.. Основними видами задач економічного змісту є задачі на процентні розрахунки, кредитування, касово-розрахункове обслуговування, оптимізацію, фінансову математику тощо. Правильно побудована система вправ сприяє формуванню в учнів творчого мислення та пізнавального інтересу, привчати старшокласників до подолання посильних труднощів, відпрацьовувати вміння долати їх. Крім своїх звичайних функцій на уроках математики ці задачі є ефективним засобом економічної освіти і виховання учнів. Пошук нових прийомів при розв’язуванні задач економічного змісту є значним стимулом в утворенні стійкого інтересу та активізації пізнавальної діяльності учнів.Документ Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитномодульної системи навчання(2011) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.У тезах зазначено про важливість самостійної роботи в умовах кредитно-модульної системи навчання. Запропоновано окремі варіанти організації самостійної роботи студентів. Зроблено висновок про те, що студент, за умови ефективної організації самостійної роботи, може вибудовувати свій власний навчальний процес, визначати індивідуальну траєкторію розвитку та самоудосконалення.Документ Розвиток позитивної мотивації учбової діяльності в майбутніх економістів засобами математики(2016) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.Метою статті є вивчення питання розвитку позитивної мотивації учбової діяльності в майбутніх економістів засобами математики. У ході дослідження використовувалися порівняння, узагальнення та діагностичні методи, зокрема анкетування. У результаті ми дійшли висновку, що математика, будучи невід’ємною частиною цивілізації та навчального процесу, стала не лише універсальною мовою науки, а й потужним засобом розвитку позитивної мотивації учбової діяльності. Проведений аналіз дає можливість більш ефективно розвивати позитивну мотивацію майбутніх економістів.Документ Формування готовності до запобігання кіберзагрозам у майбутніх менеджерів організацій як елементу інформатичної компетентності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.У статті висвітлено питання формування готовності до запобігання кіберзагрозам у майбутніх менеджерів організацій як елементу інформатичної компетентності. Під «готовністю» студента до запобігання кіберзагрозам запропоновано розуміти формування установки особистості для своєчасного реагування нею на наявні або потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку їм особисто чи життєво важливим національним інтересам України у кіберпросторі. Основним із основних шляхів формування готовність до запобігання кіберзагрозам в межах освітньої програми підготовки майбутніх менеджерів організацій визначено необхідність доповнення курсу інформатики питаннями, що висвітлюють проблеми кібербезпеки. Запропоновано критерії сформованості готовності студентів до запобігання кіберзагрозам, а саме, позитивна внутрішня мотивація студентів щодо виявлення можливих загроз та їх уникнення; оволодіння студентами сучасними техніками та технологіями захисту від несанкціонованого доступу та заволодіння конфіденційною інформацією; формування умінь і навичок студентів щодо адекватної поведінки у відповідних життєвих ситуаціях; формування у студентів навичок самостійно оцінювати можливість реалізації загроз у процесі користування сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями. Зроблено висновок, що система вищої освіти повинна бути обов’язково включена у процес забезпечення кібербезпеки держави. У контексті підготовки майбутніх менеджерів організацій, має бути сформована готовність до запобігання кіберзагрозам як складової інформатичної компетентності. Тобто, у процесі набуття інформатичної компетентності під час навчання інформатики у студентів має бути сформована внутрішня позиція суб’єкта щодо необхідності захисту власних інтересів та інтересів держави від несанкціонованого доступу, порушення конфіденційності та цілісності, а також отримані навички (досвід) щодо безпосереднього запобігання кіберзагрозам. У ході дослідження використано теоретичні та емпіричні методи. Основні результати дослідження, його положення й висновки можуть бути використані під час розробки робочих програм з інформатики для підготовки фахівців різних спеціальностей, зокрема, майбутніх менеджерів організацій, а також під час перепідготовки фахівців у системі післядипломної освіти. Подальшого дослідження потребують питання формування готовності до запобігання кіберзагрозам у фахівців інших галузей.Документ Формування математичної компетентності у викладачів економіки в системі післядипломної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Ткач Ю. М.; Tkach Yu. M.У статті висвітлено шляхи формування математичної компетентності у викладачів економіки в системі післядипломної освіти. Встановлено, що головними завданнями інститутів післядипломної освіти наразі є – ресурсне забезпечення слухачів курсів (інформаційне та технологічне), поширення сучасних педагогічних технологій, які є більш ефективними у реаліях сьогодення, консультування з усіх питань, що стосуються професійної діяльності педагога, розвиток фахових компетентностей. Компетентнісний підхід сьогодні лежить в основі всієї освітньої системи, система післядипломної освіти не виняток. Зазначено, що математична компетентність має стати ядро професійної підготовки викладачів економістів, оскільки математика, як відомо, є основою будь-якого наукового дослідження та потужним засобом пізнання. Математична компетентність передбачає максимальне проникнення інструментарію математики (математичного апарату, методів моделювання та дослідження) у змістове наповнення підвищення кваліфікації викладачів економіки. Досягти цього можна шляхом встановлення міжпредметних зв’язків фундаментальної (математичної) підготовки та фахової економічної підготовки під час перепідготовки викладачів економіки. Таким чином, перелік математичних компетентностей запропоновано доповнити інтегративною компетентністю. Тобто, викладачі економіки повинні вміти встановлювати міжпредметні зв’язки математики та фахових економічних дисциплін, знати методи та засоби спільні для математики та економічної галузі, володіти та використовувати на практиці математичний апарат. У ході дослідження використано теоретичні та емпіричні методи, а саме аналіз психологічної та педагогічної літератури з порушеної теми, синтез, порівняння й зіставлення, індукція і дедукція, аналогія, що дали змогу схарактеризувати стан опрацювання проблеми в науковій літературі, педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування, інтерв’ювання, графічні методи та експертне оцінювання. Основні результати дослідження, його положення й висновки можуть бути використані під час розробки навчальних планів перепідготовки викладачів економіки, а також під час підготовки викладачів економіки у ЗВО. Подальшого дослідження потребують питання розвитку математичної компетентності в умовах неперервної освіти.