Перегляд за Автор "Shyshkina Mariia"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання сервісів Microsoft Office 365 у процесі навчання дисципліни «Інформаційні технології в освіті» у закладі вищої педагогічної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Татауров Віктор; Tataurov Viktor; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaУ роботі охарактеризовано схему, основні підходи до проектування хмаро орієнтованого середовища навчання інформаційних технологій в освіті на базі Office365, наведено результати експериментального дослідження. Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення ІКТ компетентності студентів, вчителів, працівників закладів педагогічної освіти, поліпшення їх обізнаності з методиками і досвідом використання програмного забезпечення, що постачається «у хмарі». Матеріали і методи. Для досягнення мети роботи були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукових фактів і закономірностей б) емпіричні – анкетування; опитування; бесіди з учасниками освітньо-наукового середовища; педагогічні спостереження за начальною і науковою діяльністю суб’єктів освітнього процесу, педагогічний експеримент. Експериментальна база дослідження: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, в експерименті взяли участь магістри фізичних, математичних, педагогічних спеціальностей закладу вищої педагогічної освіти, об’єм вибірки – 160 чоловік. Результати. У роботі обґрунтовано, що завдяки методично виваженому запровадженню у процес навчання дисципліни «Інформаційні технології в освіті» сервісів Microsoft Office 365 у закладі вищої педагогічної освіти відбувається статистично значуще покращення результатів навчання студентів (статистично обґрунтовано згідно критерію Колмогорова-Смирнова). Висновки. Педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження, що методично обґрунтоване запровадження розробленої методики використання сервісів Microsoft Office 365 сприятиме активізації навчальної діяльності і покращенню її результатів.Документ Методика використання сервісів Microsoft Office 365 для підтримування спільної роботи студентів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Татауров Віктор; Tataurov Viktor; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaУ роботі охарактеризовано основні компоненти методики використання хмарного сервісу Microsoft Office365 для підтримування спільної роботи студентів педагогічних спеціальностей в процесі навчання дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті». Формулювання проблеми. Необхідність дослідження обумовлена потребою підвищення рівня ІКТ компетентності студентів, викладачів закладів педагогічної освіти в аспекті розвитку навичок використання хмарних сервісів підтримування спільної роботи, зокрема, сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, ознайомлення їх з методичними засадами використання сервісів даного типу в освітньому процесі. Матеріали і методи. Для досягнення мети роботи були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – аналіз психологопедагогічної літератури з проблеми дослідження; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукових фактів і закономірностей б) емпіричні – анкетування; опитування; бесіди з учасниками освітньо-наукового середовища; педагогічні спостереження за начальною і науковою діяльністю суб’єктів освітнього процесу, педагогічний експеримент. Експериментальна база дослідження: Кам’янецьПодільський національний університет імені Івана Огієнка, в експерименті взяли участь магістри фізичних, математичних, педагогічних спеціальностей закладу вищої педагогічної освіти, об’єм вибірки – 160 чоловік. Результати. У роботі обґрунтовано, що запровадження методики використання сервісів Microsoft Office365 в освітній процес у закладі вищої педагогічної освіти сприятиме запровадженню інноваційних форм і методів навчання, більш активному використанню найсучасніших ІКТ, розвитку ІКТ-компетентностей учасників освітнього процесу, зокрема, навичок роботи у групі, покращенню результатів навчання. Висновки. Використання сервісів Microsoft Office 365, зокрема сервісів Microsoft Teams, що входить до складу Microsoft Office365, в освітньому процесі є методично доцільним, запровадження спеціально розробленої методики використання цих сервісів підтвердило свою ефективність щодо організації спільної роботи студентів, полішенню їх активності і вмотивованості до навчання, розвитку ІКТ-компетентності в аспекті використання хмарних технологій, поліпшенню результатів навчання.Документ Модель використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів (дослідницький аспект)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лупаренко Лілія; Luparenko Liliia; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia Volodymyrivna; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaФормулювання проблеми. Хмаро орієнтовані системи відкритої науки зорієнтовані в першу чергу на використання наявного інструментарію науковцями, хоча їх можна розглядати як засіб навчання в науковому ліцеї. Вже існують численні дослідження з використання хмаро орієнтованих систем у процесі навчання. Але поява наукових ліцеїв призводить до необхідності розробки моделі використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесінавчання і професійного розвитку. Матеріали і методи. Мета досягається завдяки використанню теоретичних методів дослідження: порівняльний та системний аналіз наукових джерел з педагогіки, психології та інформаційних технологій для аналізу дослідженості проблеми побудови моделівикористання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів; аналіз наявних підходів до побудови педагогічних умов використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів. Результати. Метою використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки визначено підвищення рівня ефективності проведення наукових досліджень вчителями наукових ліцеїв. До складників моделі використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів (дослідницький аспект) віднесено: мету, методичний компонент, дослідницький, оцінювальний та результат. При цьому добір хмарних сервісів відкритої науки напряму залежить від поставлених завдань та узгоджується з етапами наукового дослідження. Дослідницький компонент напряму залежить від методичного, що містить наступну структуру: цільовий блок, змістовий, технологічний, діагностично-рефлексивний та результативний. Висновки. Запропонований перелік хмарних сервісів відкритої науки, систем та ресурсів може бути використаний не лише в рамках підвищення кваліфікації вчителів, але й у навчальному процесі наукового ліцею для організації дослідницьких робіт ліцеїстів. Підґрунтям розроблення змісту навчання є компоненти цифрової компетентності вчителів наукових ліцеїв щодо використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі проведення наукових досліджень. У ході проведення занять рекомендовано застосувати методи організації навчально-пізнавальної діяльності.Документ Перспективні технології з елементами штучного інтелекту для професійного розвитку педагогічних кадрів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko YuliiaФормулювання проблеми. Наразі освіта проходить складний етап модернізації, зумовлений повсюдним поширенням цифрових технологій, розбудовою Суспільства 4.0. Відзначається необхідність модернізації освітнього середовища педагогічних закладів, приведення його у відповідність сучасним досягненням. Вирішення завдань формування в педагогічних закладах високотехнологічного освітнього середовища є суттєвою передумовою підготовки фахівців, здатних до ефективного застосування сучасних цифрових технологій у професійній діяльності. Матеріали і методи. Застосовано теоретичні методи, зокрема, аналіз синтез, узагальнення нормативної бази, законодавчих документів, стратегій, концепцій України та закордонних держав, дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних науковців, експертів. Застосовано прогностичний підхід для визначення шляхів подальших наукових досліджень за напрямом. Результати. Розглянуто основні перспективні цифрові технології, доцільні для використання в професійному розвитку вчителів: хмарні обчислення, імерсивні технології, технології з елементами штучного інтелекту. Виокремлено тенденції, що нині характеризують перспективні напрями розвитку та використання сучасних технологій персоніфікації навчання. Визначено передумови для досягнення ефективності використання AR/VR, у т.ч. з елементами штучного інтелекту. Надано рекомендації щодо напрямів використання сучасних перспективних технологій, у т.ч. з елементами штучного інтелекту, для професійного розвитку вчителів. Висновки. Основною відмінністю освітніх систем нового покоління від попередніх автоматизованих засобів навчання, є вищий рівень адаптивності. Це досягається за рахунок організації більш гнучкого та відкритого освітнього середовища з використанням гібридних хмарних рішень, технологій AR/VR з елементами штучного інтелекту, що забезпечують доступ до персоналізованих послуг як індивідуально, так і колективно. Впровадження в освітнє середовище цифрових технологій з елементами штучного інтелекту вважаємо перспективним напрямом покращення підготовки педагогічних кадрів. Доцільно продовжити дослідження в напрямі розроблення відповідних моделей і методик проєктування та використання освітнього середовища з елементами штучного інтелекту.Документ Перспективні шляхи запровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процес навчання вчителів природничо-математичних предметів(2023) Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaУ роботі охарактеризовано перспективні шляхи запровадження і використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у середовищі навчання і підвищення кваліфікації вчителів природничоматематичних предметів. Формулювання проблеми. Науково-методичне опрацювання і розвиток методології використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів спрямоване на підвищення рівня їхньої ІКТ компетентності, поліпшення навичок опанування найбільш сучасними ІКТ. Матеріали і методи. Для досягнення мети роботи були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – аналіз наукуово-методичної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду; теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення наукових фактів і закономірностей б) емпіричні – бесіди з учасниками освітньо-наукового середовища; педагогічні спостереження; анкетування; тестування. Результати. У роботі обґрунтовано, що методично виважене та доцільне запровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процес навчання і професійного розвитку вчителів сприятиме поліпшенню рівня організації освітнього процесу, підвищенню його якості завдяки використанню найсучасніших ІКТ, більш активному використанню інноваційних форм, засобів і технологій у процесі підвищення кваліфікації вчителів; підвищенню рівня їх ІКТ-компетентності. Висновки. Запровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки у процес підвищення кваліфікації вчителів – методично доцільний напрямок удосконалення наукової освіти вчителів, це сприятиме ширшому запровадженню актуального освітнього контенту і найсучасніших технологій у процес навчання.Перспективними шляхами їх запровадження є такі, як: підтримування групової роботи і проєктно-орієнтованого навчання; зберігання, опрацювання, подання і візуалізації даних у процесі здійснення наукових і науково-навчальних досліджень; опрацювання великих даних; розв’язання різноманітних спеціальних задач дослідження, як в індивідуальному, так і колективному режимі.Документ Проектування прикладних програмних додатків навчального призначення засобами віртуальної машини(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Безвербний Ігор; Bezverbnyi Ihor; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaАвтори виокремлюють засоби віртуальної машини серед усього розмаїття засобів підтримування навчання інформатичних дисциплін у вищому навчальному закладі, бо саме їх використання передбачає розширення доступу до електронних освітніх ресурсів, випробування нових підходів до створення додатків, запровадження перспективних технологій навчання. Аналіз інструментарію систем віртуалізації, таких як віртуальні машини, гостьові операційні системи, гіпервізори першого і другого роду як засобів, що використовуються в процесі розроблення web- додатків, поряд з описом визначальних характеристик таких програмних засобів дозволив визначити переваги саме цих засобів при вивченні інформатичних дисциплін. Зокрема, серед таких переваг є можливість проектування web-сторінки на машині клієнта, що використовується в тому випадку, коли web-сторінка буде переноситися з одного сервера на інший по технічним причинам, зокрема, для подальшого розгортання на хмарному сервері. Розглянуто схему і основні підходи до проектування web-додатків і приклади їх застосування для різних варіантів програмного забезпечення у процесі навчання інженерного проектування.Документ Розгортання хмаро орієнтованого компонента навчального середовища із використанням системи Maxima(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Безвербний Ігор; Bezverbnyi Ihor; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaУ статті обґрунтовано, що використання сервісів хмарних обчислень є актуальною тенденцією розвитку засобів ІКТ сучасних педагогічних систем. Висвітлено перспективні шляхи організації доступу до математичного програмного забезпечення в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу. Розглянуто особливості хмаро орієнтованого рішення при проектуванні електронних освітніх ресурсів. Наведено критерії вибору математичного програмного забезпечення при встановленні його «у хмарі». Висвітлено основні риси розгортання та реалізації програмного компоненту інформаційно-технологічної інфраструктури на базі віртуального сервера з операційною системою Ubuntu. Окреслено особливості педагогічного використання програмного компоненту із застосуванням системи Maxima, реалізованого у даній конфігурації, у процесі навчання інформатичних дисциплін у педагогічному університеті. На прикладі виконання лабораторної роботи з теорії графів продемонстровано властивості розробленого компонента. Визначено перспективні напрями педагогічного застосування хмаро орієнтованих систем у процесі навчання.Документ Стан цифровізації освіти в контексті відкритої науки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko Yuliia; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia VolodymyrivnaСтан цифровізації освіти в контексті відкритої науки State of Digitalization of Education in the Context of Open Science Формулювання проблеми. На сьогодні багато розвинених країн перебувають на етапі запровадження принципів відкритої освіти. На шляху до запровадження відкритої науки існує низка перешкод. Визначення цих перешкод має важливе значення для розроблення відповідної політики, рекомендацій, спрямованих на їхнє усунення та на посилення рушійних чинників. Проєктування та впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки зумовлене метою забезпечити як високу продуктивність, так і простоту використання не лише науковими спільнотами, але й у навчанні та професійному розвитку вчителів. Матеріали і методи. Поставлена мета статті була вирішена завдяки використанню наступних теоретичних методів наукового дослідження: аналіз наукових досліджень (сучасний стан, зокрема закордонний досвід), порівняння вітчизняного та закордонного досвіду, метод сходження від абстрактного до конкретного. Результати. Розкрита роль цифровізації у досягненні цілей відкритої науки. Визначено загальні засади відкритої науки. Описано три «Кити» відкритої науки (відкритий доступ до наукових публікацій, відкриті дослідницькі дані, відкрита співпраця) та подано способи їх реалізації. Показано ключові аспекти, яких торкається відкрита наука. Розкрито зміст чотирьох відкритих наукових практик. Показано взаємозв’язок відкритої науки і відкритої освіти. Окреслено проблеми, що існують в межах даної тематики. Визначено перспективи цифровізації освіти в контексті відкритої науки. Визначено фактори Для більш ефективного розвитку відкритої науки в Україні. Висновки. Передбачено, що в результаті запровадження принципів відкритої науки Україна отримає низку переваг. Врахування сучасних тенденцій європейського простору відкритої науки, використання переваг хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки в науково-освітній діяльності сприятиме покращенню її якості та ефективності, ширшому використанню сервісів відкритої науки, підвищенню рівня підготовки кадрів освіти.Документ Хмарні технології відкритої науки у процесі наскрізного навчання ІКТ в освіті(2022) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko YuliiaФормулювання проблеми. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки спрямована на створення єдиної освітньої екосистеми, що допомагатиме здобувачам освіти та педагогам розвиватись, опановувати цифрові компетентності й мати постійний доступ до якісного цифрового контенту. Однією з умов поліпшення якості підготовки, підвищення рівня професійної компетентності фахівців щодо ширшого використання інноваційних педагогічних технологій, розширення частки дослідницького підходу у навчанні, є забезпечення наскрізного навчання ІКТ в освіті, у т.ч. за рахунок упровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах вищої освіти. Матеріали і методи. Аналіз дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних науковців, експертів, зокрема наукових статей, документів, освітніх програм та ін.; пілотне опитування студентів магістратури (спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки», спеціалізація «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»), спрямоване на визначення обізнаності студентів щодо актуальних напрямів цифровізації освіти та науки, основних сучасних тенденцій і т.ін. Результати. Усвідомлюючи необхідність забезпечення наскрізності підготовки кадрів цифровізації освіти, яка передбачає системність і наступність формування актуальних компетентностей (у т.ч. щодо здатності застосовувати хмарні технології відкритої науки) на різних рівнях освіти та забезпечується інтегрованістю змісту навчання ІКТ і відповідними методиками, було розроблено навчальний курс «Розумні технології в освіті». Запропоновано доцільні методи, форми, засоби навчання, орієнтовну тематику змістових модулів. Висновки. Якість формування цифрової компетентності значно вища, якщо забезпечено умови наскрізності, наступності цього процесу. Важливим компонентом є набуття здатності застосовувати актуальні технології відкритої науки, зокрема хмаро орієнтовані системи. Цього можна досягти шляхом забезпечення інтегрованості змісту навчання ІКТ і відповідними методиками, впровадженням спеціалізованих дисциплін.Документ Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Коваленко Валентина; Kovalenko Valentyna; Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana Hryhorivna; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia Volodymyrivna; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaВ статті визначено понятійний апарат хмаро орієнтованих систем відкритої науки та уточнено зміст основних понять, що стосуються використання цих систем у процесі навчання і професійного розвитку вчителів, наведено авторське бачення трактування базових термінів. Здійснено аналіз результатів опитування вчителів щодо стану використання сервісів відкритої науки. Обґрунтовано необхідність поглиблення методологічних засад, науково-методичного опрацювання нових підходів, розроблення моделей і методик використання систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти. Формулювання проблеми. З появою нових видів закладів спеціалізованої освіти, до вчителів висуваються додаткові вимоги до роботи в цих закладах. Поєднання відкритої науки та хмарних технологій відкриває нові перспективи їх використання в навчанні і професійному розвитку вчителів. Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науковометодичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, пов’язаних з темою дослідження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змісту основних понять. Результати. Було здійснено вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та з’ясовано як висвітлена тема в наукових публікаціях. Авторами виконано систематизацію термінологічного апарату та виявлено ступінь розроблення даної проблеми в наукових дослідженнях. Висновки. Не існує єдиного підходу в роботах українських науковців до формулювання поняття «хмаро орієнтована система». Тому було уточнено поняття «хмаро орієнтована система» та дано означення «хмаро орієнтована система відкритої науки» В результаті дослідження було з’ясовано, що досить низький відсоток вчителів (27%) знайомі з концепцією відкритої науки. При цьому в навчальних цілях використовуються месенджери чи соціальні мережі (для комунікації з колегами та учнями).