Перегляд за Автор "Shyshenko Inna Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 20 з 25
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ До проблеми здійснення диференційованого підходу до навчання математики учнів класів з гуманітарним профілем навчання(2015) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaЗ метою здійснення диференційованого підходу до навчання математики відповідно до психолого-педагогічних особливостей учнів класів з гуманітарним профілем навчання, що проявляються у процесі вивчення математики, виокремлено групи учнів-гуманітаріїв.Документ Економічна політика розвитку цифрової фінансової доступності як важлива умова розвитку економіки України(2023) Кудріна Ольга Юріївна; Kudrina Olha Yuriivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті обговорюється вплив цифрової фінансової доступності на перетворення економіки. Розвиток цифрової фінансової доступності допомагає звільнити малий та мікробізнесвід фінансових обмежень, заохотити цивільне споживання та покращити послуги з питаньсільського господарства, сільської місцевості та фермерів. Тим не менш, його фінансовіхарактеристики також вказують на потенційні систематичні ризики, що проявляються увигляді відхилення капіталу від його цільової мети обслуговування основної економіки. Середтрьох вимірів цифрової фінансової доступності (обсяг охоплення, глибина використання тарівень цифровізації) саме сфера охоплення має найсильніший позитивний ефект в сучаснихумовах обмеженості фінансування у прикордонних до російської федерації чи зони бойових дійобластях України.Документ Експериментальна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності: аналіз результатів методами математичної статистики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Балашов Дмитро Іванович; Balashov Dmytro Ivanovych; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті наведено результати педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням моделі формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності. Готовність майбутнього вчителя фізичної культури до інноваційної професійної діяльності є складним інтегрованим особистісним утворенням, сутність якого становить сукупність взаємопов’язаних складових. У статті описано методики визначення рівнів готовності за розробленими критеріями. Наведено методики розрахунку результатів за одержаними даними та її візуалізовані моделі. Проведено якісний аналіз одержаних результатів з позитивним висновком про ефективність авторської моделі. Під час визначення рівнів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до інноваційної професійної діяльності слід спиратися на такі показники, як обсяг знань (предметний критерій), рівень гімнастичної підготовленості та виконання організаційних дій (практичний критерій), рівень мотивації та самоаналізу майбутніх учителів фізичної культури (психологічний критерій). Запропонована класифікація рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності містить чотири сходинки: інтуїтивний, репродуктивний, усвідомлений та творчий. На основі кількісних і якісних показників було проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту. Достовірність результатів дослідження забезпечувалася використанням статистичних методів опрацювання результатів дослідницької роботи (критерії Стьюдента та Пірсона). Проведений аналіз результатів формувального етапу експерименту в контрольних та експериментальних групах свідчить про результативність упровадження в процес підготовки майбутніх вчителів фізичної культури науково обґрунтованої моделі управління цим процесом, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, що дозволяє студентам ефективно застосовувати інноваційні технології у майбутній професійній діяльності.Документ Експериментальна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності: аналіз результатів методами математичної статистики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Балашов Дмитро Іванович; Balashov Dmytro Ivanovych; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті наведено результати педагогічного експерименту, пов’язаного з впровадженням моделі формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності. Готовність майбутнього вчителя фізичної культури до інноваційної професійної діяльності є складним інтегрованим особистісним утворенням, сутність якого становить сукупність взаємопов’язаних складових. У статті описано методики визначення рівнів готовності за розробленими критеріями. Наведено методики розрахунку результатів за одержаними даними та її візуалізовані моделі. Проведено якісний аналіз одержаних результатів з позитивним висновком про ефективність авторської моделі. Під час визначення рівнів готовності майбутнього вчителя фізичної культури до інноваційної професійної діяльності слід спиратися на такі показники, як обсяг знань (предметний критерій), рівень гімнастичної підготовленості та виконання організаційних дій (практичний критерій), рівень мотивації та самоаналізу майбутніх учителів фізичної культури (психологічний критерій). Запропонована класифікація рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури до інноваційної професійної діяльності містить чотири сходинки: інтуїтивний, репродуктивний, усвідомлений та творчий. На основі кількісних і якісних показників було проведено порівняльний аналіз одержаних проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту. Достовірність результатів дослідження забезпечувалася використанням статистичних методів опрацювання результатів дослідницької роботи (критерії Стьюдента та Пірсона). Проведений аналіз результатів формувального етапу експерименту в контрольних та експериментальних групах свідчить про результативність упровадження в процес підготовки майбутніх вчителів фізичної культури науково обґрунтованої моделі управління цим процесом, навчальних і методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених автором дослідження, що дозволяє студентам ефективно застосовувати інноваційні технології у майбутній професійній діяльності.Документ Забезпечення прикладної спрямованості шкільного курсу математики в класах з гуманітарним профілем навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті наголошено, що прикладна спрямованість шкільного курсу математики забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання математики через формування в учнів стійких мотивів до навчання, посилення інтересу до вивчення математики, підвищення рівня пізнавальної активності та самостійності учнів. У класах з гуманітарним профілем навчання дієвим засобом забезпечення прикладної спрямованості шкільного курсу математики є створення учнями портфоліо. Головною особливістю ведення портфоліо з розв’язування прикладних задач учнями класів з гуманітарним профілем навчання є орієнтація на розвиток здатності відшуковувати розв’язання задачі без глибоких та широких математичних знань, навичок та вмінь та інтерпретувати результати задачі. У статті розглянуто мету, завдання, етапи роботи учнів та вчителя над виконанням портфоліо, особливості контролю та оцінювання створення учнями портфоліо, наведено прикладні задачі, які були запропоновані учням класів з гуманітарним профілем навчання в процесі вивчення теми «Числові функції» для створення портфоліо.Документ Завдання математичної освіти у Новій українській школі(ФОП Цьома С. П., 2018) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті проаналізовано положення нормативних актів щодо навчання математики учнів старшої школи та наголошується на необхідності створення та застосування нових освітніх технологій, які б дійсно розв’язували навчальні завдання з урахуванням специфіки навчання математики учнів різних груп.Документ Застосування аналітичної геометрії в задачах математичного аналізу(Суми : ФОП Литовченко Є. Б., 2022) Чкана Ярослав Олегович; Мартиненко Олена Вікторівна; Шишенко Інна Володимирівна; Martynenko Olena Viktorivna; Chkana Yaroslav Olehovych; Shyshenko Inna VolodymyrivnaВажливим аспектом підготовки майбутніх учителів математики є здійснення інтеграції при навчанні дисциплін математичного циклу на основі реалізації міжпредметних зв’язків, зокрема, математичного аналізу та аналітичної геометрії. Представлений посібник відповідає навчальним програмам з цих предметів для бакалаврів середньої освіти фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. Автори особливу увагу звернули на розв’язування задач інтегрального та диференціального числення функцій однієї та багатьох змінних, яке неможливе без глибоких знань аналітичної геометрії.Документ Застосування методів та ідей теорії чисел в шкільному курсі алгебри: необхідність усвідомлення майбутніми вчителями математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Лукашова Тетяна Дмитрівна; Друшляк Марина Григорівна; Шишенко Інна Володимирівна; Покідько Олена; Lukashova Tetiana Dmytrivna; Drushliak Maryna Hryhorivna; Shyshenko Inna Volodymyrivna; Pokidko OlenaФормулювання проблеми. Курс алгебри і теорії чисел упродовж багатьох десятиліть займає провідне місце у системі підготовки майбутніх вчителів математики. Зважаючи на його важливість та тісні взаємозв’язки з шкільним курсом алгебри та змістом цілої низки факультативних курсів та гуртків з математики, в системі підготовки майбутніх учителів математики важливо акцентувати увагу на усвідомлення паралелей між ідеями та категоріями вищої алгебри та шкільного курсу математики. Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, навчальної та методичної літератури; порівняння та синтез теоретичних положень; узагальнення власного педагогічного досвіду. Результати. Cистема підготовки майбутніх учителів математики має бути побудована так, щоб акцентувати увагу на використанні ідей та методів теорії чисел як у шкільному курсі алгебри, так і у змісті шкільних математичних гуртків. Зазначена проблема може бути вирішена у кількох напрямках: при вивченні відповідних тем та методів в курсі алгебри і теорії чисел; в рамках курсів за вибором («Вибрані питання олімпіадної математики», «Вибрані питання теорії чисел» тощо); на заняттях математичного гуртка при вивченні відповідних тем; при реалізації міжпредметних зв’язків (наприклад, з курсом дискретної математики при вивченні правил комбінаторики, методу включень та виключень тощо). Здійснено порівняльний аналіз змісту навчальної програми курсу «Алгебра і теорія чисел» за спеціальністю 014 Середня освіта (Математика) та Програми для класів з поглибленим вивченням, що стосуються питань теорії чисел, а також методи, які при цьому використовуються. Розглянуто деякі аспекти застосування властивостей конгруенцій при розв’язуванні задач теорії чисел: доведення подільності, знаходження остачі від ділення, встановлення умов простоти чисел, розв’язування невизначених рівнянь у цілих числах тощо. Висновки. Запропонована система вправ може бути реалізована як на заняттях з алгебри і теорії чисел при вивченні числових конгруенцій та їх властивостей, так і на заняттях курсу «Вибрані питання олімпіадної математики» і засіданнях математичного гуртка при вивченні застосувань теорії чисел до розв’язування завдань евристичного характеру, що сприяє усвідомленню майбутніми вчителями математики зв’язків між курсом алгебри і теорії чисел та шкільним курсом алгебри.Документ Контроль навчальних досягнень учнів у класах з гуманітарним профілем навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaФормулювання проблеми. Процес навчання математики учнів-гуманітаріїв ускладнюється проблемами обмеженості навчального процесу в часі, низької мотивації їх пізнавальної діяльності, психологічних бар’єрів учнів, оцінювання й самооцінювання їх навчальних досягнень, відсутності нестандартних завдань. Важливим аспектом процесу навчання математики учнів класів з гуманітарним профілем навчання є контроль та оцінювання їх навчальних досягнень. Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів на базі загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області, педагогічне спостереження, статистичний аналіз отриманих даних. Результати. Автори пропонують при оцінюванні якості математичної підготовки учнів класів з гуманітарним профілем навчання враховувати рівень пізнавального інтересу, пізнавальної активності та пізнавальної самостійності. У дослідженні запропоновано трирівневу структуру системи тематичного контролю до кожної теми. Ефективними є уроки контролю та оцінювання знань, навичок та вмінь учнів у формі уроків-заліків. На всіх етапах проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів-гуманітаріїв у процесі навчання математики значну увагу слід приділяти саме організації самоконтролю учнів через заповнення ними таблиць самооцінювання. Слід віддавати перевагу письмовим видам діяльності на противагу усним, для того щоб надавати учням можливість для перевірки та виправлення відповіді. При цьому на уроках математики у класах гуманітарних профілів навчання ефективними є такі форми та види контролю, як математичний диктант, дидактичні ігри, «тихе опитування», виконання довгострокових домашніх завдань, заповнення учнями портфоліо тощо. Висновки. Головною особливістю контрольно-оцінювальної діяльності вчителя математики в класах з гуманітарним профілем навчання є врахування не лише рівня оволодіння конкретними математичними знаннями, навичками та вміннями розв’язувати типові математичні завдання, але й рівня мотивації вивчення математики.Документ Методи, прийоми, форми та засоби розвитку пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Данченко Анастасія; Шишенко Інна Володимирівна; Danchenko Anastasiia; Shyshenko Inna VolodymyrivnaАвтори досліджують проблему розвитку пізнавального інтересу учнів через виокремлення методів, прийомів,форм та засобів розвитку пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики. Обґрунтовано, що проблема розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення математики залишається актуальною, Показано, що в реальному процесі навчання вчителю математики, що працює на рівні стандарту, доводиться мати справу з тим, щоб постійно актуалізувати пізнавальний інтерес учнів, оскільки навчальні програми мають тенденцію о ускладнення і передбачають формування все більш складних і досконаліших умінь. Доведено, що важливою умовою для формування в учнів інтересу до змісту навчання і до самої навчальної діяльності є можливість проявити у навчанні розумову ініціативність і самостійність. Підтверджено, що: чим різноманітніші методи та форми навчання, тим легше зацікавити учнів; навчальний матеріал також має бути достатньо різноманітними. За результатами наукового дослідження виокремлено рекомендації щодо розвитку пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики: тільки стимулюючи пізнавальну діяльність самих учнів і підвищуючи їх власні зусилля в оволодінні знаннями на всіх етапах навчання, можна забезпечити розвиток пізнавального інтересу до математики; у навчанні треба активно працювати над розвитком всіх школярів, як сильних по успішності, так і слабких; наведені методи, прийоми, форми та засоби розвитку пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики потребують практичного освоєння кожним майбутнім учителем математики.Документ Можливості активізації пізнавальної діяльності учнів класів гуманітарних профілів у ході позакласної роботи з математики(2013) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaОбґрунтовується доцільність організації позакласної роботи учнів класів гуманітарних профілів у процесі навчання математики через проведення математичного конкурсу саме для цих учнів, оскільки математичні конкурси відіграють незаперечну роль у формуванні рис творчої особистості. У статті виокремлено цілі, завдання і принципи організації та проведення цього конкурсу, наведено різні типи завдань, що пропонуються учасникам конкурсу для розв’язування. У статті наведено аналіз одержаних відповідей від учасників конкурсу до завдань. Поступово учні класів гуманітарних профілів залучаються до позакласної роботи з математики, відкриваються можливості для її організації та проведення. У висновках зазначено, що на сучасному етапі особливою популярністю користуються Інтернет-олімпіади з математики, в ході наукового дослідження автором розробляється концепція проведення Інтернет-олімпіади з математики для учнів класів гуманітарних профілів.Документ Можливості методу активного проблемно-ситуаційного аналізу для розвитку інтелектуальних умінь студентів аграрних ЗВО у процесі вивчення математичних дисциплін(ФОП Цьома С. П., 2020) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna Volodymyrivna; Борозенець Наталія Сергіївна; Borozenets Nataliia SerhiivnaУ статті показано, що використання методу case-study в навчанні бакалаврів з аграрних наук дозволяє підвищити пізнавальний інтерес до дисциплін математичного циклу, покращити розуміння професійних ситуацій; сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних і творчих навичок ухвалення фахових рішень; надає можливість здобувати і засвоювати нові знання на основі самостійного пошуку.Документ Організація навчальної діяльності учнів 5–6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень на уроках математики(2020) Мясоєдова Ольга Миколаївна; Miasoiedova Olha Mykolaivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ роботі розглянуто теоретичні основи і приклади практичного використання різних форм навчання математики учнів 5-6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень Метою кваліфікаційної роботи є дослідження проблеми зниження рівня навчальних досягнень учнів 5-6 класів на уроках математики та формування методичного апарату для попередження виникнення неуспішності та підвищення рівня навчальних досягнень учнів на уроках математики. Об’єктом дослідження виступає методика навчання математиці в 5-6 класах основної школи. Предмет дослідження ‒ методичні питання пов’язані із неуспішністю учнів у 5-6 класах У вступі визначено актуальність, об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання роботи. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні аспекти проблеми зниження рівня навчальних досягнень учнів 5-6 класів, У другому розділі роботи розглянуто методичні особливості навчання математики учнів 5-6 класів з низьким рівнем навчальних досягнень; наведено аналіз існуючих програм та підручників;наведено методичні рекомендації для підвищення рівня навчальних досягнень учнів5-6 класів не прикладі теми «звичайні дроби» У висновках узагальнено й систематизовано результати вивчення і визначено перспективи подальших досліджень.Документ Педагогічна фасилітація у професійній підготовці майбутніх учителів математики засобами пакету MAPLE(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav Olehovych; Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna Volodymyrivna; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha MykolaivnaФормулювання проблеми. У системі професійної освіти майбутніх педагогів йде поступове накопичення досвіду по впровадженню фасилітативного підходу в навчальний процес, проте, на наш погляд, у сучасних дослідженнях вітчизняних науковців цьому питанню приділено недостатньо уваги. Зокрема, вимагає вивчення й осмислення використання фасилітативних технологій при викладанні математичних дисциплін та розроблення їх методичного наповнення. Матеріали і методи. Теоретичні: аналіз, систематизація та узагальнення педагогічних і психологічних досліджень щодо з’ясування змісту поняття «фасилітативний підхід»; моделювання для розробки моделі занять з математичного аналізу з використанням фасилітативного підходу в навчанні майбутніх учителів математики з використанням пакету MAPLE, SWOTаналіз. Емпіричні: педагогічне спостереження за навчальним процесом, аналіз якості та успішності навчання. Дослідження проводилось на базі СумДПУ імені Макаренка протягом 2020-2023 років. У дослідженні брали участь групи студентів 2-4 курсів, майбутніх вчителів математики, які налічують 10-16 осіб. Дослідження проводилося протягом двох років у першій половині навчального року, коли студенти вивчали курс математичного аналізу. Результати. Проведено SWOT-аналіз фасилітативних технологій. Представлено досвід використання фасилітативного підходу у навчанні майбутніх учителів математики при викладанні курсу математичного аналізу. Висновки. Фасилітативний підхід забезпечує вибір та реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій студентів, сприяє розвитку їх особистісних якостей. У підготовці вчителів математики однією з доречних технологій фасилітативного підходу є «Світове кафе»,Документ Проблема математичної підготовки учнів-гуманітаріїв у наукових дослідженнях(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaСтаття присвячена аналізу наукових дослідженнь з питаннь математичної підготовки учнів-гуманітаріїв у сучасній старшій профільній школі. Відзначається, що вивчення математики у класах з гуманітарним профілем навчання регламентується передусім Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Навчальними програмами з математики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а особливості математичної освіти учнів класів з гуманітарним профілем навчання висвітлено у ряді вітчизняних та зарубіжних дисертаційних досліджень останніх років. За результатами теоретичного аналізу зроблено висновки, що вивчення математики в класах з гуманітарним профілем навчання викликає у учнів значні труднощі, а для розв’язання проблем математичної освіти учнів класів з гуманітарним профілем навчання надзвичайно важливою є постійна та цілеспрямована робота з діагностування індивідуально-типових особливостей цих учнів. Також розроблені авторами методичні напрацювання лише частково торкаються проблеми активізації пізнавальної діяльності цих учнів.Документ Проблема розвитку пошукової активності в учнів класів гуманітарного профілю у процесі навчання математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2008) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті розглянуто різні підходи до визначення поняття «пошукова активність» у психолого-педагогічній літературі, виділено основні його ознаки, показники сформованості пошукової активності у процесі навчання.Документ Проблема розвитку пізнавального інтересу учнів класів гуманітарних профілів у процесі навчання математики(2011) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaРозглянуті деякі аспекти формування та розвитку пізнавального інтересу учнів класів гуманітарних профілів у процесі навчання математики.Документ Розвиток пізнавального інтересу учнів старшої школи на уроках математики (рівень стандарту)(2020) Данченко Анастасія Олександрівна; Danchenko Anastasiia Oleksandrivna; Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ дипломній роботі розглянута загальна характеристика процесу розвитку пізнавального інтересу у школярів, а також методику його розвитку на уроках математики (рівень стандарту). Метою даної роботи є дослідження аспектів розвитку пізнавального інтересу в учнів старшої школи на уроках математики. В процесі роботи зроблено висновки щодо розвитку пізнавального інтересу з історичним розвитком суспільства, а також про методи, прийоми, форми та засоби його розвитку.Документ Талановитих вчителів готують лише талановиті викладачі (із історії розвитку методичної школи кафедри математики Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ статті розглядається необхідність застосування в шкільній математичній освіті України найкращих досягнень теорії і методики навчання математики як навчальної дисципліни, використання всього освітнього потенціалу, нагромадженого нею в процесі розвитку у контексті завдань, поставлених перед математичною освітою. Від математичної, психолого-педагогічної і методичної підготовки, особистих якостей вчителя математики залежать професійна компетентність і здатність організувати навчально-виховний процес на рівні сучасних вимог, зокрема на уроках математики. Звернення до досвіду викладання методики математики у попередні роки сьогодні є особливо важливим, оскільки оновлення математичної освіти потребує дослідження її розвитку як цілісного явища, формування всіх її компонентів і чинників, що обумовлювали ці процеси. Тому дослідження та системний аналіз розвитку методики навчання математики як навчальної дисципліни є важливим з точки зору поступового відтворення цілісної картини вітчизняного історико- методичного процесу. Ретроспективний аналіз методичної підготовки вчителів математики у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка сприятиме досягненню важливих завдань створення умов для успішної самореалізації молоді, формування їх критичного мислення, набуття важливих життєвих орієнтирів і компетентностей.Документ Теорія і практика підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Шишенко Інна Володимирівна; Shyshenko Inna VolodymyrivnaУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове розв’язання проблеми підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах Нової української школи. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою вирішення низки суперечностей між: - надшвидким розвитком інформаційних технологій та побіжним сприйняттям їх впливу суспільством загалом, нездатністю ефективно використовувати ІТ для розв’язування поточних професійних і освітніх завдань, зокрема; - прагненням молоді послуговуватися інформаційними технологіями при вирішенні різноманітних задач та неготовністю учителів задовольнити такі бажання в умовах НУШ; - запитом суспільства на вчителя, який вільно послуговується інформаційними технологіями як інструментом професійної діяльності, та неготовністю вчителів використовувати такі інструменти для розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; - потенціалом закладів вищої освіти щодо розроблення і модернізації освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів середньої освіти та відсутністю таких програм, які б забезпечували підготовку вчителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; - наявністю у змісті освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів середньої освіти освітніх компонентів, покликаних розвивати інформаційно-цифрову компетентність вчителя, та відсутністю в них результатів навчання, які б забезпечили готовність учителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; - розробленістю теоретико-практичних засад підготовки вчителів до використання ІТ в освіті та відсутністю педагогічних систем підготовки вчителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ. Потреба вирішення зазначених суперечностей зумовила розв’язання низки завдань, за якими зроблено наступні узагальнені висновки. Готовність майбутнього бакалавра середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ – це таке інтегративне особистісне утворення, яке проявляється у прагненні розвивати в учнів здатності ефективно працювати з інформацією в усіх її формах подання (текст, зображення, модель, відео, аудіо), послуговуватися й розширювати інструментарій цифрових технологій і засобів для вирішення різноманітних професійних задач та характеризується сукупністю відповідних психолого-педагогічних, інформатичних та методичних знань і вмінь, необхідних для такого розвитку в межах професійної діяльності в умовах НУШ. Означена готовність має у своїй структурі: аксіологічний компонент (ціннісні установки на розвиток інформаційно-цифрової компетентності, зокрема, прагнення розвивати всі компоненти ІЦК учнів в межах обраної предметної спеціалізації (інформаційна компонента (здатність ефективної роботи з інформацією у всіх формах її представлення); комп’ютерна або комп’ютерно-технологічна компонента (уміння та навички роботи з сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням); компонента застосовності (здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач), а також власної ІЦК); когнітивний компонент (знання про експериментально апробовані, у тому числі інноваційні, освітні предметні методики, орієнтовані на розвиток критичного мислення учнів, формування навичок роботи з інформацією різних форматів, знання можливих негативних впливів інформаційних технологій на здоров’я учнів та методів попередження чи знешкодження такого впливу; знання цифрових технологій і засобів для супроводу освітнього процесу та демонстрації вирішень типових предметних завдань); праксеологічний компонент (уміння розв’язувати типові завдання предметної галузі з використанням ЦТ і засобів; уміння опрацьовувати інформаційний контент різного формату та продукувати цифрові освітні ресурси (дидактичні матеріали) для розвитку ІЦК учнів; уміння органічно інтегрувати ЦТ в цілісний освітній процес в умовах НУШ; уміння поєднувати програмні засоби (загальні, спеціалізовані та предметного спрямування) з дитиноцентрованими технологіями навчання, здатність до партнерської взаємодії у цифровому просторі); рефлексивний компонент (здатність до критичного аналізу власної професійної діяльності з розвитку інформаційно- цифрової компетентності учнів в умовах НУШ). Для формування готовності майбутнього бакалавра середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ розроблено, теоретично обґрунтовано та змодельовано педагогічну систему підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно- цифрової компетентності учнів в умовах НУШ як відкриту цілісну систему структурних (мета, методологічні підходи, принципи, сутність і структура готовності до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ, методи, засоби, форми і зміст як окремі підсистеми) і функційних (діагностичний інструментарій оцінки готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ на основі показників) компонентів, що знаходяться у взаємозв’язку і взаємодії та спрямовані на професійну підготовку студентів спеціальності «014 Середня освіта» з метою формування в них готовності до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ. Педагогічну систему подано у єдності структурних компонентів (методологічно-цільова, змістово-процесуальна, діагностично-результативна підсистеми), де: - ураховано методологічні засади підготовки майбутніх учителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ (через інтеграцію методологічних підходів (системного, аксіологічного, компетентністного, особистісно-діяльнісного, візуально-цифрового і професіографічного)); - відбито етапи (орієнтаційний, процесуальний, етап професійної реалізації), протягом яких відбувалося удосконалення змісту підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; - передбачено використання традиційних та інноваційних форм, методів і засобів навчання. Практичні засади підготовки майбутніх учителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ визначаються: • дотриманням організаційних (1 – організація ІОС ЗВО; 2 – організація квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів на засадах НУШ; 3 – організація співробітництва зі вчителями та адміністрацією ЗЗСО; 4 – внесення до ОПП освітніх компонентів, пов’язаних з опануванням цифрових інструментів освітнього та предметного спрямування) та педагогічних (1 – розкриття цінностей розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; 2 – комплексне використання ІТ у процесі кооперативної освіти майбутнього вчителя; 3 – орієнтація практичної підготовки на використання ЦТ в роботі вчителя) умов; • удосконаленням змісту підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти: передбачено посилення професійної орієнтації курсів інформатичних дисциплін; удосконалення змісту курсів методичних дисциплін з метою акцентування уваги на засадах НУШ; упровадження авторських спецкурсів («ІТ в освітньому просторі НУШ», «Цифрові технології у професійній діяльності вчителя», «Розвиток ключових компетентностей на уроках математики в умовах НУШ»); • удосконаленням організації та проведення виробничої практики з метою набуття досвіду професійної діяльності в умовах НУШ та досвіду розвитку ІЦК учнів; • використанням доцільних форм (проблемі лекції; інтерактивні лекції; майстер-класи; семінари; курсові проєкти; виробнича практика), методів (інтерактивні методи; проблемні методи, в тому числі евристичні методи; метод доцільних задач у процесі вивчення фахових дисциплін; кейс-метод у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін) і засобів (ІОС ЗВО; ЕОР; компетентністні завдання; проєкти) навчання. Розроблено діагностичний апарат та експериментально перевірено ефективність педагогічної системи підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ. До критеріїв та показників готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ віднесено: ціннісний (установка на розвиток інформаційно- цифрової компетентності учнів; мотивація до професійного саморозвитку у сфері застосування ЦТ в умовах НУШ); гносеологічний (обізнаність про ІЦК учнів та технології та цифровий інструментарій її розвитку в учнів в умовах НУШ); практичний (сформованість ІЦК у майбутніх бакалаврів середньої освіти; уміння використовувати технології та цифровий інструментарій розвитку в учнів інформаційно-цифрової компетентності в умовах НУШ); оцінний (здатність самооцінити рівень власних знань та умінь розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; здатність до професійного самовдосконалення у сфері розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ). За обраними показниками схарактеризовано рівні готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ: низький, середній, достатній, високий. За результатами статистичного аналізу обґрунтовано розбіжність у середніх балах усіх показників для КГ і ЕГ. Встановлено, що на рівень сформованості готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ за ціннісним критерієм безпосередньо впливає реалізація першої педагогічної умови – розкриття цінностей розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ, а також першої організаційної умови – організація ІОС ЗВО. На покращення показників гносеологічного критерію вплинула реалізація другої організаційної умови – організація квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів на засадах НУШ, а також другої педагогічної умови – комплексне використання ІТ у процесі кооперативної освіти майбутнього вчителя. Підґрунтя для покращення показників практичного критерію вбачаємо у реалізації першої організаційної умови – організація ІОС ЗВО, четвертої організаційної умови – внесення до ОПП освітніх компонентів, пов’язаних з опануванням цифрових інструментів освітнього та предметного спрямування, а також другої педагогічної умови – комплексне використання ІТ у процесі кооперативної освіти майбутнього вчителя. Оцінний критерій сформованості готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ сформовано реалізацією третьої організаційної умови – організація співробітництва зі вчителями та адміністрацією ЗЗСО. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: • вперше: розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну систему підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку ІЦК учнів в умовах НУШ, яка: містить взаємнопов’язані підсистеми (методологічно-цільова, змістово-процесуальна, діагностично- результативна) і спрямована на формування інтегративного особистісного утворення – готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; передбачає три етапи реалізації (орієнтаційний як формування позитивного ставлення, інтересу до використання ЦТ у професійній діяльності, усвідомлення потреби постійно опановувати ЦТ та розвивати власну ІЦК, орієнтація студентів на самоосвіту; процесуальний як формування усіх компонентів готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно- цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; етап професійної реалізації як набуття досвіду квазіпрофесійної та професійної діяльності щодо розвитку ІЦК учнів), на яких відбувається використання традиційних та інноваційних форм (проблемі лекції; інтерактивні лекції; майстер-класи; семінари; курсові проєкти; виробнича практика), методів (інтерактивні методи; проблемні методи, в тому числі евристичні методи; метод доцільних задач у процесі вивчення фахових дисциплін; кейс-метод у процесі вивчення психолого- педагогічних дисциплін) і засобів навчання (ІОС ЗВО; ЕОР; компетентнісні завдання; проєкти), удосконалення змісту інформатичних, психолого- педагогічних та методичних дисциплін; описує діагностувальний інструментарій (критерії та показники) для визначення рівнів (низький, середній, достатній, високий) готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; • обґрунтовано теоретичні основи підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ через інтеграцію методологічних підходів (системного, аксіологічного, компетентністного, особистісно-діяльнісного, візуально- цифрового і професіографічного) та впровадження педагогічної системи, яка забезпечує розвиток усіх компонентів готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; • визначено практичні засади формування готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ через організацію відповідного цифрового освітнього середовища, модернізацію змісту ОПП бакалаврів середньої освіти, дотримання організаційних (організація ІОС ЗВО; організація квазіпрофесійної діяльності майбутніх учителів на засадах НУШ; організація співробітництва зі вчителями та адміністрацією ЗЗСО; внесення до ОПП освітніх компонентів, пов’язаних з опануванням цифрових інструментів освітнього та предметного спрямування) та педагогічних (розкриття цінностей розвитку в умовах НУШ інформаційно-цифрової компетентності учнів; комплексне використання ІТ у процесі кооперативної освіти майбутнього вчителя; орієнтація практичної підготовки на використання ЦТ в роботі вчителя) умов та активне використання у фаховій підготовці інноваційних технологій навчання, у методичній – інформаційних технологій і засобів, у психолого-педагогічній – практичних тренінгів і майстер-класів; – уточнено сутність готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ та її структури в єдності чотирьох компонентів (аксіологічний, когнітивний, праксеологічний, рефлексивний); – розроблено діагностувальний інструментарій та схарактеризовано рівні (низький, середній, достатній, високий) готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ; подальшого розвитку набули наукові положення теорії і практики підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно- цифрової компетентності учнів в умовах НУШ у закладах вищої освіти; наукові уявлення про сутність, структуру, критеріальні та рівневі ознаки сформованості готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ. Практичне значення дослідження полягає у виявленні практичних засад підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до розвитку інформаційно- цифрової компетентності учнів в умовах НУШ і розробленості відповідного навчально-методичного супроводу, до якого віднесені: монографічний опис практичної підготовки вчителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ («Розвиток інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ: теоретико-практичні аспекти професійної підготовки вчителя»), розроблення робочих програм обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів для модернізації змісту ОПП спеціальності 014 та апробованих навчально-методичних матеріалів для їх супроводу («ІТ в освітньому просторі НУШ», «Цифрові технології у професійній діяльності вчителя», «Розвиток ключових компетентностей в умовах НУШ» (на прикладі уроків математики), «Методика навчання математики»), розробці цифрового супроводу реалізації освітньо- професійних програм підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти за предметними спеціальностями 014.01 Середня освіта. Українська мова і література, 014.02 Середня освіта. Англійська мова і література, 014.04 Середня освіта. Математика, 014.08 Середня освіта. Фізика, 014.09 Середня освіта. Інформатика, 014.11 Середня освіта. Фізична культура, а також підтвердження ефективності обраних методів (інтерактивні методи; проблемні методи, в тому числі евристичні методи; метод доцільних задач у процесі вивчення фахових дисциплін; кейс-метод у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін), форм (проблемі лекції; інтерактивні лекції; майстер-класи; семінари; курсові проєкти; виробнича практика) і засобів (ІОС ЗВО; ЕОР; компетентнісні завдання; проєкти) навчання, поширенні методик визначення показників готовності майбутніх учителів до розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів в умовах НУШ.