Перегляд за Автор "Shcherbak Tetiana Ivanivna"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Individual-Psychological Features of Athletes of a Football Team Depending on the Game Role(2019) Пшенична Любов Василівна; Кондратюк Світлана Миколаївна; Щербак Тетяна Іванівна; Кузіков Борис; Кузікова Світлана Борисівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Kondratiuk Svitlana Mykolaivna; Shcherbak Tetiana Ivanivna; Kuzikov Borys; Kuzikova Svitlana BorysivnaScientific research on the problem of individual and psychological characteristics of athletes has been analyzed and summarized in the article. The results of research of individual-psychological peculiarities of football players depending on the role of the game have been highlighted. The individual-psychological differences of football players of different game roles have been determined.Документ Research on the Volunteers Resilience During Martial Low(Гельветика, 2024) Shcherbak Tetiana Ivanivna; Щербак Тетяна ІванівнаThe purpose of the article is to present the findings of a research on the resilience features of volunteers in martial law. Theoretical aspects include analyzing, comparing, systematizing, and summarizing scientific sources and data from experimental research; empirical aspects involve psychodiagnostics methods: the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC-10) (adapted by Z. Kireeva, O. Odnostalko, B. Biron); the “Brief Resilience Scale” (by B. Smith et al., adapted by O. Shevchenko); the “Hardiness Survey” by S. Maddi (adapted by D. Leontiev). The defined psychodiagnostics tools allowed for the investigation, analysis, and interpretation of the resilience levels of volunteers under martial law. The general sample parameters: 31 volunteers, including 27 women and 4 men; age range from 26 to 59 years (average age of the sample is 34 years). 74% of the surveyed volunteers were in Ukraine, most of whom were in frontline cities, while 25.8% were volunteers forced to move abroad. This research presents an analysis of resilience as a psychological phenomenon. It includes an analysis of theoretical research on scientific approaches to defining and understanding the concept of “resilience”. It presents scientists’ views on resilience depending on the subject of research, in particular, this phenomenon is considered as a personality trait, a dynamic process, and an adaptive-defensive mechanism. The types and components of resilience were defined. The emergence and development of the volunteer movement in Ukraine, as well as the flourishing of volunteer activities during the full-scale invasion, were analyzed. The mental health risks for volunteers during the war were systematized. The need to form and develop resilience in volunteers during wartime and post-war periods was highlighted. It was noted that the resilience level of most surveyed volunteers was low. Volunteers with a high level of resilience, meaning those who can overcome tension, recover, and grow personally even in martial law, were few. The resilience level of volunteers living in Ukraine under conditions of daily stress and military threats was mostly low, hence insufficient. Meanwhile, volunteers living abroad tend to have an average level of resilience, making it easier for these respondents to adapt to new changes, considering the safe conditions.Документ Взаємозв’язок образу фізичного "Я" та фізичного перфекціонізму(2017) Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaУ статті визначено сутність феноменів «образ фізичного Я» та «фізичний перфекціонізм». Висвітлено особливості взаємозв’язку образу фізичного Я та фізичного перфекціонізму.Документ Емоційна стійкість як складова емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Пухно Світлана Валеріївна; Pukhno Svitlana Valeriivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaМетою статті постало дослідження емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів – студентів СумДПУ імені А. С. Макаренка. Представлено теоретичний аналіз понять «емоційно-етична компетентність» майбутніх вчителів, «емоційна стійкість», «емоційний інтелект», їх компонентів та взаємозв’язку представлених понять. Акцентовано увагу на необхідності формування емоційно-етичної компетентності фахівця під час навчання в закладах професійно-технічної та вищої освіти. Розкрито сутність етичної компетентності педагога як складного поліфункціонального та індивідуально-психологічного утворення. Окреслено особливості формування емоційно-етичної компетентності. Визначено сутність та особливості емоційного інтелекту як єдності інтелектуальних та емоційно-вольових особливостей і властивостей особистості. Для досягнення поставлених завдань використано методику Т. І. Ільїної «Мотивація навчання у ВНЗ» та методику А. В. Зверкова та Е. В. Єйдмана «Дослідження вольової саморегуляції». Проаналізовано результати експериментального дослідження особливостей мотивації навчання та особливостей вольової саморегуляції, наполегливості та самовладання як складових формування емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів – студентів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Визначено, що для більшості першокурсників мотивацією навчання є набуття знань і оволодіння професією, що свідчить про усвідомлений вибір професійного навчання, сформованість професійних інтересів і розуміння перспективи подальшої діяльності. Встановлено, що у більшості студентів середній і високий рівень вольової саморегуляції, наполегливості і самовладання. Відповідно, більшість першокурсників – дієві активні особистості, здатні свідомо керувати емоційними станами, емоційно врівноважені, здатні раціонально розподіляти власні зусилля і планомірно втілювати в життя власні наміри. Визначено, що розвиток складових компонентів емоційно-етичної компетентності є запорукою психічного здоров’я педагога. Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки педагогів в закладах вищої освіти України.Документ Емпіричне дослідження ургентної адикції у осіб юнацького віку(2019) Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna; Усик Дмитро Борисович; Usyk Dmytro BorysovychСтаття присвячена вивченню проблеми ургентної адикції у осіб юнацького віку. Вона висвітлює загострену проблему адиктивної поведінки, яка є однією з форм поведінки, що виражається у відході від реальності. Зазначаються особливості розвитку ургентної залежності та її впливу на психофізичний стан особистості. Обґрунтовується необхідність вивчення означеного феномену саме у юнацькому віці. Розкривається сутність ургентної адикції, як залежності від стану постійної нестачі часу, відчуття постійного страху «не встигнути». Виділено шість основних характеристик, які притаманні особистості з ургентною адикцією: гіперконтроль над часом; відмова від особистого часу; постійне прийняття всіх вимог, що стосуються роботи; хронічна фрустрація базових потреб; втрата здатності радіти життю в теперішньому часі; тривога за майбутнє, постійний страх не встигнути. Подано характеристики ургентного адикта як протилежні до характеристик особистості, що не відчуває тиск часу: квапливість; неспроможність жити теперішнім; низька самооцінка; неефективність у розпорядженні часом; недовіра до запланованого майбутнього; нездатність отримання користі зі свого минулого; використання часу в незначущих відносинах. Розглядаються типи ургентої адикції у відповідності з особливостями саморегуляції та особливостями її прояву: ургентна адикція за типом планування; ургентна адикція за типом відмови від моделювання; негнучка ургентна адикція. Представлено результати емпіричного дослідження, які доводять, що особи юнацького віку схильні до виникнення залежностей, серед яких найбільш вираженою є любовна. Підтверджено результатами двох методик, що ургентна залежність характерна для більшості осіб юнацького віку, але проявляється вона на середньому рівні. З’ясовано, що трудова адикція (як складова ургентної залежності) має середній рівень вияву. Констатовано, що у осіб юнацького віку переважає орієнтація на майбутнє: будуючи свої плани, вони враховують особливості сьогодення. Підтверджено результатами математичної статистики наявність оберненого взаємозв’язку рівня ургентної залежності та орієнтації часу.Документ Емпіричні розвідки аспектів щастя особистості в довоєнний час(2023) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaСтаття висвітлює основні підходи до розуміння сутності поняття «щастя»: гедоністичний підхід, евдемоністичний підхід та вивчення щастя як позитивного афективного стану. Подано визначення щастя як психологічного феномену, що характеризується задоволеністю та усвідомлюваністю життєдіяльності людини, домінуванням позитивного емоційного стану, цілісним сприйняттям часу, позитивним ставленням до себе та навколишнього світу. Висвітлено поняття «зріле щастя» як позитивний стан душі, що характеризується спокоєм, прийняттям, задоволенням, внутрішньою гармонією. Визначено структурні аспекти щастя: суб’єктивність; відсутність негативного афекту та певна вираженість позитивних станів; наявність глобальної оцінки свого життя. У статті розглядається проблема соціально-психологічних чинників переживання щастя особистістю. Показана залежність рівня відчуття щастя від віку, статі та належності до певної професійної групи. З’ясовано, що з віком показник задоволеності життям знижується. Констатовано, що у середньому дорослому віці частіше трапляються люди, які мають рівень задоволеності життям «нижчий за середній». Встановлено, що здоров’я, сім’я та любов є одними з найважливіших критеріїв щастя. Розглянуто ґендерні аспекти переживання щастя. Підтверджено, що для жінок найголовнішими є потреба в безпеці та міжособистісні потреби, для чоловіків – задоволення потреби у визнанні, самовираженні та матеріальні потреби. Визначено, що найбільш задоволеними життям серед різних професійних груп є психологи (що пов’язують з наявними професійними психологічними знаннями), найменш задоволеними є вчителі. У ході дослідження встановлено наявність прямих кореляцій між відчуттям щастя та рівнем мотивації особистості до успіху і ступенем задоволеності базових потреб.Документ Життєстійкість як адаптаційний ресурс особистості у реальності невизначеності життя(2023) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaНевизначеність та нестабільність – це те, що спіткає нас щодня у сучасній новій реальності. Життєстійкі переконання, безперечно, мають вплив на оцінку ситуації – вона сприймається як менш травматична через готовність активно діяти та впевненість у здатності вплинути на ситуацію. Теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей життєстійкості особистості у ситуаціях невизначеності стало метою цього дослідження. Встановлено значення життєстійкості особистості у сучасних мінливих умовах: створення основи внутрішньої гармонії, повноцінного психічного здоров’я і високої здатності до життєдіяльності. Розкрито сутність життєстійкості як ресурсу для адаптації особистості у суспільстві. У результаті проведеного дослідження встановлено, що загальний рівень життєстійкості впливає на саморозвиток, пристрасність, оптимізм, адаптивність. Констатовано, що показники вираженості адаптації мають позитивні значимі зв’язки з усіма компонентами життєстійкості і її загальним показником. Підтверджено, що залученість як компонент життєстійкості має значимі зв’язки з емоційним комфортом і близькі до значимих зв’язки з прийняттям себе та внутрішнім контролем. Встановлено, що показники вираженості «прийняття ризику» мають зворотно пропорційні зв’язки з показником дезадаптації. Статистичним аналізом доведено, що показник «контроль» значущо позитивно корелює з такими показниками, як: «умови саморозвитку» та «оптимізм». Чим вищий показник життєстійкості в особистості, тим яскравіше виражені показники прийняття себе і емоційного комфорту. Було виявлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню невизначених ситуацій і включає вибір особистістю стратегій подолання, які дозволяють протистояти новим труднощам у професійному та особистому житті. Високий рівень ефективності адаптації мають респонденти з високими показниками життєстійкості.Документ Копінг-стратегії юнаків схильних до прокрастинаці(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернобровкіна Тетяна Василівна; Chernobrovkina Tetiana Vasylivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaМагістерське дослідження присвячено вивченню копінг-стратегій юнаків схильних до прокрастинації. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феноменів копінг-стратегій та прокрастинації. Визначено копінг-стратегії як внутрішній свідомий регулятивний механізм поведінки особистості; певні дії, прийоми та способи поведінки зорієнтовані на вирішення проблемної ситуації. Виділено та описано основні копінг-стратегії: 1) планування вирішення проблеми; 2) конфронтаційний копінг; 3) прийняття відповідальності; 4) самоконтроль; 5) позитивна переоцінка ситуації; 6) дистанціювання; 7) втеча-уникнення від проблеми; 8) пошук соціальної підтримки. Представлено характеристику основних видів прокрастинації: 1) побутової; 2) прокрастинації в прийнятті рішень; 3) невротичної прокрастинації; 4) компульсивної прокрастинації; 5) академічної прокрастинації. Описано характерні прокрастинаторам емоційно-орієнтовані копінг-стратегії. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що особи з мотиваційною недостатністю найчастіше уникають проблем, ухиляються від їх вирішення, дистанціюються, втікають та уникають проблемних ситуацій. Прокрастинатори з вираженим перфекціонізмом значимо частіше намагаються уникати проблем, втікати та уникати їх. Найбільш тривожним прокрастинаторам властиві копінг-стратегії уникнення проблем, пошук соціальної підтримки, дистанціювання, самоконтроль та втеча-уникнення, вони не схильні до вибору стратегії «вирішення проблеми». З’ясовано, що долаючи страх відповідальності, юнаки рідше намагаються уникати проблем, значимо рідше дистанціюються й втікають від проблемних ситуацій та частіше приймають відповідальність на себе. Досліджувані зі «Зниженим рівнем зацікавленості» частіше не орієнтовані на вирішення проблем, гірше чинять опір труднощам, не приймають на себе відповідальності за вирішення проблемної ситуації та не схильні до планування процесу її вирішення і через це уникають всілякими способами проблеми, що склалася. Виходячи з результатів, прокрастинатори зорієнтовані на соціальну винагороду значимо частіше шукають соціальної підтримки. Схильних же до педантизму юнаків-прокрастинаторів можна охарактеризувати як людей схильних до самоконтролю та планування вирішення проблеми. На основі отриманих результатів було розроблено програму психокорекції неадаптивної поведінки юнаків схильних до прокрастинації.Документ Особливості тактичного мислення футболістів в залежності від спортивного амплуа(2016) Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaУ статті розглянуто основні властивості різновидів тактичного мислення футболістів. Визначено відмінності в основних показниках тактичного мислення у футболістів різних спортивних амплуа. Виявлено, що рівень прояву основних властивостей тактичного мислення у захисті істотно нижче чим у представників інших амплуа.Документ Психологічний супровід особистості в умовах війни(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna; Зливков Валерій Лаврентійович; Zlyvkov Valerii Lavrentiiovych; Лукомська Світлана Олексіївна; Lukomska Svitlana Oleksiivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna; Котух Олена; Kotukh OlenaНавчальний посібник присвячено аналізу особливостей психологічної діагностики та психологічного супроводу особистості під час війни. Охарактеризовано теоретичні засади вивчення психології особистості в умовах війни, висвітлено поняття стресу та психологічних криз; окреслено типологію наслідків впливу війни на психологічний стан особистості, а також визначено ресурси особистості в умовах екстремальних ситуацій; подано засоби психодіагностики у практиці кризового психолога, зокрема психолога, який працює з паліативними клієнтами, у тому числі й військовими, які зазнали серйозних поранень; визначено важливу роль соціальної підтримки та шляхи її актуалізації у кризових ситуаціях, окреслено напрямки психологічної допомоги при переживанні горя та втрати, проаналізовано засоби психологічної підтримки в паліативній допомозі, охарактеризовано можливості використання та написання соціальних історій у контексті психологічної допомоги дітям. Навчальний посібник стане у нагоді психологам, педагогам, соціальним працівникам, психотерапевтам, всім, хто цікавиться психологічним консультуванням дітей та дорослих в умовах війни.Документ Психологічні особливості комунікативної компетентності державних службовців(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Григоренко Ольга Олександрівна; Hryhorenko Olha Oleksandrivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaМагістерське дослідження присвячено вивченню основних особливостей комунікативної компетентності державних службовців. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феномену комунікативної компетентності у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. Визначено комунікативну компетентність як комплексне утворення, що складається з таких компонентів: емоційного, мотиваційного, рефлексивного і поведінкового. Описано особливості комунікативної компетентності державних службовців: - вміння прогнозувати комунікативні ситуації, в межах яких здійснюється діяльність державних службовців; - вміння керувати комунікативними процесами у певній державній установі; - вміння дотримуватися вироблених правил та вимог в ході реалізації цілісних якостей. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що досліджуваним державним службовцям характерні такі особливості комунікативної компетентності: відкритість, безтурботність, художнє мисення, незалежність, самоконтроль та емоційна стійкість; повністю відсутня схильність до асоціальної поведінки. Переважній більшості досліджених державних службовців властивий середній рівень комунікативної компетентності. Вони мають добре розвинену систему психологічних знань про себе та інших, про соціальну дійсності, уміння, навички у спілкуванні, стратегії поведінки у соціальних ситуаціях, що дозволяє будувати ефективне міжособистісне спілкування, швидко і адекватно адаптуватися. В процесі дослідження з’ясовано, що мотиваційний, когнітивний та інструментальний показники комунікативної компетентності у сфері ділового спілкування розвинені у досліджених державних службовців на середньому рівні. Серед визначених типів комунікативної поведінки у опитаних державних службовців. переважає компетентний, впевнений, партнерський стиль. Дані математичної статистики свідчать про наявність взаємозв’язку між типами комунікативної поведінки і показниками комунікативної компетентності. За результатами емпіричного дослідження було розроблено психорозвивальну програму орієнтовану на підвищення комунікативної компетентності державних службовців.Документ Психологічні особливості образу Я жінок із різними репродуктивними установками(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Крятова Анна Сергіївна; Kriatova Anna Serhiivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana IvanivnaМагістерське дослідження присвячено вивченню психологічних особливостей образу я жінок із різними репродуктивними установками. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феномену образу я жінок із різними репродуктивними установками. Визначено образ Я як більш чи менш усвідомлену динамічну сукупність всіх уявлень індивіда про себе, що є основою взаємодії з іншими та оточуючим середовищем. Репродуктивні установки розглядаються як система дій та відносин, що опосередковують народження певної кількості дітей або відмову від дітонародження, що регулюється біологічними, економічними, психологічними та соціальними факторами. Виділено та описано основні психологічні репродуктивні мотиви. Визначено мотиви, що впливають на формування репродуктивних намірів населення. Розкрито структурні особливості репродуктивних установок. Представлено характеристику типів репродуктивної поведінки: багатодітної, середньодітної та малодітної. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що переважна більшість опитаних жінок мають сформовану материнську позицію, визначають цінність дитини, їхня любов до неї характеризується реалістичністю. Генофілія та генофобія виявляється практично однаковою мірою. Серед компонентів репродуктивної установки переважаючим виявився афективний компонент, тобто репродуктивні установки жінок насичені емоційно. На основі отриманих результатів було встановлено, що респонденти передбачають позитивні наслідки народження дитини та об'єктивні факти. В процесі дослідження з’ясовано, що більшості жінок-респонденток характерна позитивна форма позначення статі та сімейна ідентичність, тобто сімейна роль для жінки має надзвичайну вагу і вона відчуває значну потребу у тому, щоб бути частиною сім’ї. Значущою для жінок постала фізична ідентичність (зовнішність, фізичні дані, харчові та шкідливі звички). Дані математичної статистики свідчать про відмінності в образі Я жінок із різними репродуктивними установками, зокрема у таких аспектах: зовнішність, впевненість у собі, соціальна роль, комунікативне Я, розум, здібності, авторитет оточуючих, часова ідентичність. За результатами емпіричного дослідження було розроблено психокорекційну програму, спрямовану на оптимізацію образу Я жінок із різними репродуктивними установками.