Перегляд за Автор "Sereda Nataliia"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Взаємозв`язок показників змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій у кваліфікованих борців
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мартинюк Юрій; Мулик Катерина; Бойченко Наталя; Джерелій Валерій; Середа Наталія; Martyniuk Yurii; Mulyk Kateryna; Boichenko Natalia; Dzherelii Valerii; Sereda Nataliia
    У сучасних умовах високої щільності змагального календаря, зростання рівня суперництва та інтенсивності тренувальних навантажень зростає потреба у комплексному підході до підготовки кваліфікованих борців. Особливого значення набуває вивчення психофізіологічних особливостей спортсменів, які безпосередньо впливають на ефективність їх змагальної діяльності, що дало підставу для проведення дослідження. Проведено відеоаналіз 80 сутичок та оцінка психофізіологічних реакцій 16 кваліфікованих борців. Результати дослідження дозволили визначити показники змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій (оцінка простих і складних сенсомоторних реакцій та специфічних сприйнять) кваліфікованих борців. На основі результатів кореляційного аналізу встановлено, що найбільша кількість значущих взаємозв’язків спостерігається між показниками змагальної діяльності та простими реакціями (7 взаємозв’язків), потім з специфічними сприйняттями (6 взаємозв’язків) та складними реакціями (4 взаємозв’язків). Отримані результати виявили низку недоліків досліджуваних спортсменів і дозволив встановити, що в плануванні тренувальних навантажень необхідно підвищити вимоги до рівня розвитку спеціальної працездатності борців з урахуванням міри прояви психофізіологічних реакцій в умов змагальної діяльності. Швидкість сенсомоторних реакцій, стійкість уваги, рівень функціонального стану нервової системи та здатність до швидкої адаптації до стресових умов суттєво впливають на ефективність техніко-тактичних дій у сутичках. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення впливу різних видів спортивної підготовленості на показники змагальної діяльності у кваліфікованих борців за допомогою статистичних аналізів.
  • Документ
    Структура культури професійного спілкування майбутніх психологів та її наукове обґрунтування
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Педоренко Віталій; Середа Наталія; Pedorenko Vitalii; Sereda Nataliia
    У статті здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення структури культури професійного спілкування фахівців різного профілю та обґрунтовано авторське бачення структури культури професійного спілкування майбутніх психологів. Показано, що в сучасних дослідженнях культура професійного спілкування трактується як складне інтегративне утворення, у межах якого поєднуються особистісні, поведінкові, комунікативні, етичні й регулятивні складники, однак переважна більшість наявних моделей розроблена без урахування специфіки психологічної діяльності. Культура професійного спілкування психолога визначається як інтегративне особистісно-професійне утворення, що забезпечує етичну, ефективну та терапевтично доцільну взаємодію психолога з клієнтом, професійною спільнотою та соціальним оточенням у безпосередньому й цифровому форматах професійної діяльності. Обґрунтовується положення про те, що для професії психолога спілкування виступає не лише засобом взаємодії, а базовим інструментом надання допомоги, що зумовлює необхідність вивчення логіки структурної організації відповідного феномена. На основі узагальнення суміжних концепцій і з урахуванням терапевтичної природи психологічної взаємодії запропоновано структуру культури професійного спілкування майбутніх психологів, яка охоплює перцептивно-емпатійний, комунікативно-мовленнєвий, інтерактивно-поведінковий, етико-деонтологічний та рефлексивно-регулятивний компоненти. Аргументовано, що така структура відображає послідовний перехід від процесів професійного сприймання клієнта до організації взаємодії, етичної регуляції та усвідомленого контролю власних комунікативних дій. Запропонована модель враховує сучасні умови здійснення психологічної практики, зокрема розширення цифрових форматів професійного спілкування, і створює теоретичне підґрунтя для розробки педагогічних умов, технологій підготовки та діагностичних засобів оцінювання сформованості культури професійного спілкування майбутніх психологів.