Перегляд за Автор "Rebrova Olena Yevhenivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Атрибути художньої ментальності в мистецько-педагогічних процесах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010) Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena YevhenivnaУ статті розглянуто сутність художньої ментальності як системи взаємозв'язку таких атрибутів: художня картина світу, художній світогляд, стиль, художнє мислення, художньо-ментальний досвід. їх сутність показана в освітній проекції, у процесі фахового навчання майбутніх учителів мистецьких дисциплін.Документ Організаційні форми профорієнтаційної роботи в галузі хореографії: вітчизняний та зарубіжний досвід(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena Yevhenivna; Трощенко Володимир Миколайович; Troshchenko Volodymyr Mykolaiovych; Чень Сінь; Chen SinУ статті порушено питання про визначення особливих форм профорієнтаційної роботи за спеціальністю Хореографія з урахуванням специфіки фахової діяльності хореографа. Процес профорієнтації в хореографічній сфері є полівекторним, оскільки ґрунтується на концепції фахових напрямів діяльності хореографа в майбутньому. Висвітлено деякі аспекти профорієнтаційної діяльності в хореографічно-освітньому просторі Китаю та Америки, що ґрунтується на власному досвіді авторів статті.Документ Потeнціал емпаурмент педагогіки у професійній підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії(2024) Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena Yevhenivna; Реброва Ганна Олександрівна; Rebrova Hanna OleksandrivnaУ статті актуалізовано проблему готовності майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії до постійного вдосконалення та підвищення рівня професійної майстерності. Зазначене відповідає концепції сталого розвитку, який розглядається в науковій галузі крізь призму педагогіки емпауерменту. Проблема ефективного розвитку професійних якостей важлива для усіх спеціальностей, але в творчих спеціальностях цей процес поєднаний з розвитком специфічних художньо‐творчих здібностей. Разом з тим, активна роль мистецтва в соціокультурному просторі зумовлює здатність музикантів і хореографів реалізувати себе в різних траєкторіях розвитку, суголосних соціальним, культурним сферам, де мистецька творчість відіграє значну роль. На основі зазначеного визначено мету – розкрити потенціал принципів педагогіки емпауерменту в підготовці майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії в парадигмі сталого розвитку особистості, що здійснюється з урахуванням різних сфер соціокультурного середовища сучасного суспільства. Окреслено фактори, що зумовлюють потребу у сталому розвитку, які об’єктивно існують в сучасному просторі. У статті зроблено наголос на установку здобувачів на розвиток і саморозвиток вже на перших етапах отримання вищої освіти. Визначено ефективні технології сталого розвитку які запроваджуються з перших етапах навчання в закладах вищої освіти: акмеологічна, міждисциплінарна, проєктувальна та партисипативна,. Представлено сфери застосування емпауерменту в галузі мистецької освіти на основі технологій партисипації. Показано взаємоузгодженість сталого розвитку особистості та постулатів педагогіки емпауерменту в соціокультурному просторі та в проєкції на особистість майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії. Розкрито якості‐потреби, які підлягають сталому розвитку. Це не здібності, а саме професійні якості, які сформовані на ментальному рівні через типові потреби, які поступово усвідомлюються здобувачами, майбутніми спеціалістами в галузі музичного мистецтва і хореографії, що потребують постійного вдосконалення та саморозвитку для їх реалізації. За акцентовано увагу на принципах педагогіки емпауерменту, які суголосні творчій діяльності і проблемам творчого розвитку майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії.Документ Сутність та структура методичної компетентності майбтніх викладачів фортепіано до навчання ансамблевому музикуванню школярів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Хе Їн; He Ying; Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena YevhenivnaУ статті актуалізовано проблему формування методичної компетентності майбутніх викладачів фортепіано. Зазначена фахова якість розглядається як результат навчання ансамблевому музикуванню в системі фортепіанної підготовки майбутніх викладачів. Пояснюється, що методична компетентність може формуватися і в процесі опануванні різних видів ансамблевого музикування, а також у системі фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. У цьому аспекті розкрито дві проєкції зазначеної якості: методична компетентність, яка забезпечує самостійну роботу з опанування грою в ансамблі; методична компетентність як якість, що забезпечує здатність навчати гри в ансамблі школярів та учнів. Побудовано структуру методичної компетентності, що охоплює обидві функціональні проєкції. Зокрема обґрунтовано такі компоненти: методична спрямованість ансамблєвого навчання; орієнтація в репертуарі для ансамблевого музикування; ансамблева взаємодія та комунікативні диспозиції; співтворчість у художньо- образній виконавській інтерпретації та її методична рефлексія. Компоненти мають свою внутрішню структуру, показано конструкти кожного з них. Розроблено критерії та показники оцінювання компонента в цілому та конструктів, із яких він складається. Для оцінювання сформованості зазначеної якості обрано такі критерії: методико-умотивований, з показниками: зацікавленість проблемами методика ансамблевого музикування в межах фортепіанної підготовки; цілеспрямованість в опанування методів навчання ансамблевого музикування; музично-пізнавальний, із показниками: наявність знань щодо різних форм ансамблевого музикування для фортепіанної підготовки; ступінь орієнтації в музично-ансамблевому репертуарі та його жанрово- стильових особливостях; ансамблево-комунікативний, з показниками: ступінь володіння міжособистісними комунікативними якостями; міра володіння художньо-комунікативними ресурсами в ансамблевому музикуванні; методично- творчій, із показниками: якість художньо-герменевтичного аналізу твору для ансамблевого музикування; здатність до екстраполяції художньої інтерпретації образу твору для ансамбля в методичну площину (кристалізація методичного супроводу інтерпретації).Документ Теоретичний аналіз педагогічної ментальності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010) Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena YevhenivnaУ статті подано результати теоретичного осмислення педагогічної ментальності як наукової категорії. Обґрунтовано положення про те, що педагогічна ментальність є атрибутом соціокультурного освітнього простору й детермінована ним. Розкриваються різні точки зору на педагогічну ментальність та її структурні компоненти.Документ Художня освіченість майбутніх учителів музичного мистецтва в компетентнісній парадигмі(ФОП Цьома С. П., 2018) Реброва Олена Євгенівна; Пань Шен; Rebrova Olena Yevhenivna; Pan ShenУ статті актуалізовано компетентнісну парадигму мистецької освіти, у межах якої освітній процес із підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва орієнтований на формування художньої грамотності, освіченості й інших ієрархічних констант їхньої фахової якості. Наголошено на полікультурному, крос-культурному та транскультурному кліше художньої освіченості. Показано, що художня освіченість у фаховій підготовці виявляється на трьох рівнях зв’язків: внутрішньо-фахових, спеціалізованих та відділених. Надано визначення поняття «художня освіченість майбутнього вчителя музичного мистецтва».Документ Інформальна складова в структурі організаційно-методичної системи підготовки майбутніх учителів хореографії(2016) Реброва Олена Євгенівна; Rebrova Olena YevhenivnaУ статті порушено проблему побудови організаційно-методичної системи підготовки майбутніх учителів хореографії як відкритої, нелінійної, яка враховує стохастичні явища розвитку мистецтва та соціокультурного простору. Актуалізовано питання набуття вітального досвіду, який екстраполюється у фахову діяльність майбутнього вчителя хореографії. Нагадано про визнання трьох шляхів набуття освіти: формальної, неформальної та інформальної, остання переважно розглядається в межах післядипломної або безперервної освіти. Між тим, вітальний досвід та його екстропаляція у фахову діяльність (навчальну, виробничу) є результатом набуття інформальної освіти. Остання активно здійснюється майбутніми вчителями хореографії впродовж навчання та фахового становлення. Цілеспрямоване впровадження інформальної складової в організаційно-методичну систему здійснюється за допомогою принципів теорії системи: організаційної безперервності, сумісності та зворотного зв’язку.