Перегляд за Автор "Nosenko Yuliia"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Перспективні технології з елементами штучного інтелекту для професійного розвитку педагогічних кадрів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko YuliiaФормулювання проблеми. Наразі освіта проходить складний етап модернізації, зумовлений повсюдним поширенням цифрових технологій, розбудовою Суспільства 4.0. Відзначається необхідність модернізації освітнього середовища педагогічних закладів, приведення його у відповідність сучасним досягненням. Вирішення завдань формування в педагогічних закладах високотехнологічного освітнього середовища є суттєвою передумовою підготовки фахівців, здатних до ефективного застосування сучасних цифрових технологій у професійній діяльності. Матеріали і методи. Застосовано теоретичні методи, зокрема, аналіз синтез, узагальнення нормативної бази, законодавчих документів, стратегій, концепцій України та закордонних держав, дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних науковців, експертів. Застосовано прогностичний підхід для визначення шляхів подальших наукових досліджень за напрямом. Результати. Розглянуто основні перспективні цифрові технології, доцільні для використання в професійному розвитку вчителів: хмарні обчислення, імерсивні технології, технології з елементами штучного інтелекту. Виокремлено тенденції, що нині характеризують перспективні напрями розвитку та використання сучасних технологій персоніфікації навчання. Визначено передумови для досягнення ефективності використання AR/VR, у т.ч. з елементами штучного інтелекту. Надано рекомендації щодо напрямів використання сучасних перспективних технологій, у т.ч. з елементами штучного інтелекту, для професійного розвитку вчителів. Висновки. Основною відмінністю освітніх систем нового покоління від попередніх автоматизованих засобів навчання, є вищий рівень адаптивності. Це досягається за рахунок організації більш гнучкого та відкритого освітнього середовища з використанням гібридних хмарних рішень, технологій AR/VR з елементами штучного інтелекту, що забезпечують доступ до персоналізованих послуг як індивідуально, так і колективно. Впровадження в освітнє середовище цифрових технологій з елементами штучного інтелекту вважаємо перспективним напрямом покращення підготовки педагогічних кадрів. Доцільно продовжити дослідження в напрямі розроблення відповідних моделей і методик проєктування та використання освітнього середовища з елементами штучного інтелекту.Документ Стан цифровізації освіти в контексті відкритої науки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko Yuliia; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia VolodymyrivnaСтан цифровізації освіти в контексті відкритої науки State of Digitalization of Education in the Context of Open Science Формулювання проблеми. На сьогодні багато розвинених країн перебувають на етапі запровадження принципів відкритої освіти. На шляху до запровадження відкритої науки існує низка перешкод. Визначення цих перешкод має важливе значення для розроблення відповідної політики, рекомендацій, спрямованих на їхнє усунення та на посилення рушійних чинників. Проєктування та впровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки зумовлене метою забезпечити як високу продуктивність, так і простоту використання не лише науковими спільнотами, але й у навчанні та професійному розвитку вчителів. Матеріали і методи. Поставлена мета статті була вирішена завдяки використанню наступних теоретичних методів наукового дослідження: аналіз наукових досліджень (сучасний стан, зокрема закордонний досвід), порівняння вітчизняного та закордонного досвіду, метод сходження від абстрактного до конкретного. Результати. Розкрита роль цифровізації у досягненні цілей відкритої науки. Визначено загальні засади відкритої науки. Описано три «Кити» відкритої науки (відкритий доступ до наукових публікацій, відкриті дослідницькі дані, відкрита співпраця) та подано способи їх реалізації. Показано ключові аспекти, яких торкається відкрита наука. Розкрито зміст чотирьох відкритих наукових практик. Показано взаємозв’язок відкритої науки і відкритої освіти. Окреслено проблеми, що існують в межах даної тематики. Визначено перспективи цифровізації освіти в контексті відкритої науки. Визначено фактори Для більш ефективного розвитку відкритої науки в Україні. Висновки. Передбачено, що в результаті запровадження принципів відкритої науки Україна отримає низку переваг. Врахування сучасних тенденцій європейського простору відкритої науки, використання переваг хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки в науково-освітній діяльності сприятиме покращенню її якості та ефективності, ширшому використанню сервісів відкритої науки, підвищенню рівня підготовки кадрів освіти.Документ Хмарні технології відкритої науки у процесі наскрізного навчання ІКТ в освіті(2022) Шишкіна Марія; Shyshkina Mariia; Носенко Юлія; Nosenko YuliiaФормулювання проблеми. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки спрямована на створення єдиної освітньої екосистеми, що допомагатиме здобувачам освіти та педагогам розвиватись, опановувати цифрові компетентності й мати постійний доступ до якісного цифрового контенту. Однією з умов поліпшення якості підготовки, підвищення рівня професійної компетентності фахівців щодо ширшого використання інноваційних педагогічних технологій, розширення частки дослідницького підходу у навчанні, є забезпечення наскрізного навчання ІКТ в освіті, у т.ч. за рахунок упровадження хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах вищої освіти. Матеріали і методи. Аналіз дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних науковців, експертів, зокрема наукових статей, документів, освітніх програм та ін.; пілотне опитування студентів магістратури (спеціальність 011 «Освітні, педагогічні науки», спеціалізація «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»), спрямоване на визначення обізнаності студентів щодо актуальних напрямів цифровізації освіти та науки, основних сучасних тенденцій і т.ін. Результати. Усвідомлюючи необхідність забезпечення наскрізності підготовки кадрів цифровізації освіти, яка передбачає системність і наступність формування актуальних компетентностей (у т.ч. щодо здатності застосовувати хмарні технології відкритої науки) на різних рівнях освіти та забезпечується інтегрованістю змісту навчання ІКТ і відповідними методиками, було розроблено навчальний курс «Розумні технології в освіті». Запропоновано доцільні методи, форми, засоби навчання, орієнтовну тематику змістових модулів. Висновки. Якість формування цифрової компетентності значно вища, якщо забезпечено умови наскрізності, наступності цього процесу. Важливим компонентом є набуття здатності застосовувати актуальні технології відкритої науки, зокрема хмаро орієнтовані системи. Цього можна досягти шляхом забезпечення інтегрованості змісту навчання ІКТ і відповідними методиками, впровадженням спеціалізованих дисциплін.