Перегляд за Автор "Nadutenko Marharyta Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Virtual Laboratory «Multimedia Dictionary of Infomedia Literacy»(2021) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко М. В.; Nadutenko M. V.У статті висвітлюються поточні результати діяльності навчально-дослідницького центру «MEDIA & TEACHER CAMPUS», що реалізується в рамках проекту «Вчи та відрізняйся: інфо-медіаграмотність» (IREX) при Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка.Документ Електронні словники українського мовно-інформаційного фонду національної академії наук України в освітньому процесі(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2020) Семеног Олена Миколаївна; Пономаренко Наталія Петрівна; Надутенко Маргарита Володимирівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Ponomarenko Nataliia Рetrivna; Nadutenko Marharyta VolodymyrivnaМатеріал посібника дібраний і укладений відповідно до сучасних освітніх тенденцій в Україні, спрямований на формування мовнокомунікативної, інформаційно-цифрової компетенцій учня з урахуванням мовної, лінгвістичної, соціокультурної, діяльнісної змістовних ліній. У посібнику подано вправи та завдання, що стимулюють користувачів якнайширше використовувати електронні ресурси Українського мовно-інформаційного фонду НАН України на заняттях з української мови. Текстовий матеріал відповідає Державному стандарту базової середньої освіти (2020), програмі для профільного навчання учнів закладів загальної середньої освіти, зорієнтовує на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток мовного смаку і мовного чуття рідного слова.Документ Застосування цифрового методу у викладанні філологічних дисциплін (на прикладі віртуальної лексикографічної лабораторії)(Філологія та цифрові технології, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksym ViktorovychУ статті схарактеризовано віртуальну лексикографічну лабораторію «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як цифровий інструмент у викладанні філологічних дисциплін. На прикладі віртуальної лексикографічної лабораторії презентовано застосування цифрового методу для викладання філологічних дисциплін, який використано для оброблення та візуалізації цифрової лінгвістичної інформації. Серед методів виділено лексикографічний метод дослідження, розкрито його значення, доцільність застосування, особливості впровадження та подальшого використання у загальноукраїнській та європейській співпраці. Мета запропонованої розвідки − презентація віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» у викладанні філологічних дисциплін як одного із основних методів дослідження цифрової лінгвістичної інформації, яку використано для обробки цифрових лінгвістичних ресурсів та для створення відповідних програмних продуктів у межах загальноукраїнської та міжнародної співпраці. Наукова новизна дослідження полягає в практичній пропозиції нових методів навчання у вищій школі. Результати проведеної роботи дали можливість встановити основні методи цифрових лінгвістичних досліджень, які доцільно використовувати для дослідження мовного матеріалу. У групі презентованих методів виділено основні: статистичний, корпусний, лексикографічний метод дослідження, в основі якого теорія лексикографічних систем, та метод штучного інтелекту: машинне навчання, глибоке навчання, нейромережі.Документ Концепт освіта в українському та польському дискурсах крізь призму національних лінгвістичних корпусів(Cuiavian University in Wloclawek, 2021-01) Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті окреслено особливості вербалізації культурного і поняттєвого компонентів концепту освіта в українському та польському освітньому дискурсах на засадах міждисциплінарного підходу та із застосуванням країнських та польських цифрових лінгвістичних технологій. Для досягнення мети використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, на основі яких презентовано базові поняття дослідження: дискурс, освітній дискурс, мовна картина світу, концепт. Концептосферу освіта представлено як сегмент концептуальної системи, сфери знань в українському та польському освітньому дискурсах. Здійснюючи розгляд культурного і поняттєвого компонентів концепту освіта, керуємось положеннями міждисциплінарного підходу, що увиразнює мовну та концептуальну картину світу. Розгляд культурного компоненту концепту освіта (на матеріалі прислів’їв) запропоновано під кутом лінгвокультурологічного підходу, поняттєвого - лінгвокогнітивного підходу. Аналіз лексико-семантичного та конотативного наповнення концепту освіта (різних видів сполучуваності: cловосполучень, оказіональних сполучень слів, словосполучень, що мають ознаки метафори; фразеологізми, яким властива соціальна оцінність (праця, розум) здійснено у урахуванням технічних можливостей застосування національних корпусів та українських та польських цифрових лінгвістичних технологій) зумовлює об’єктивну потребу комплексно проаналізувати концепт освіта як мовно-мисленнєву сутність і соціальне явище, виявити динамічні процеси в сучасному мовленні в контексті постановки питання про збереження й нарощування власної національної термінології освіти, інтерпретації лексичних елементів за допомогою цифрових лінгвістичних технологій. Наведені приклади є ілюстративними, використано для демонстрації можливостей застосування корпусних технологій: оперативність, гнучкість у формуванні поставлених завдань, широкий масштаб для подальших міждисциплінарних досліджень.Документ Національні лінгвістичні ресурси українського мовноінформаційного фонду НАН України – ефективний засіб формування академічної культури дослідника(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Тимошук Роман; Tymoshuk RomanУ статті здійснено огляд національних лінгвістичних ресурсів Українського мовно-інформаційного фонду НАН України як ефективного засобу в підготовці майбутніх учителів-словесників до формування академічної культури (термінологічної, лексикографічної) учня-дослідника. Доведено, що електронні національні лінгвістичні ресурси характеризуються гнучкістю, оперативністю обробки інформації, модульністю побудови, сприяють оновленню й оптимізації навчально-пізнавальної діяльності за максимально короткий проміжок часу. Висвітлено окремі результати міждисциплінарного проєкту Загальноукраїнського центру словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.Документ Ономастична школа Василя Лучика: напрямки, ареал, цифрові горизонти(Гельветика, 2024) Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Старишко Юлія Володимирівна; Staryshko Yuliia Volodymyrivna; Яблочков Микита Мирчович; Yablochkov Mykyta MyrchovychУ статті висвітлюються основні напрями наукової та педагогічної діяльності професора Василя Вікторовича Лучика, засновника Київської ономастичної школи, та його вагомий внесок у розвиток сучасної української та слов’янської ономастики. Описано ключові методологійні підходи, що впроваджувалися в його дослідженнях, зокрема вивчення автохтонної і запозиченої гідронімії, аналіз топонімії, етимології затемнених назв, а також розробка підходів до відновлення історичних топонімів. У роботі наголошується на важливості застосування цифрових методів для аналізу і презентації спадщини науковця, включаючи створення трансдисциплінарного кластеру на платформі POLYHEDRON, який є інноваційним інструментом для інтеграції ономастичних досліджень у загальноукраїнський та європейський науковий простір. Цей кластер не лише зберігає результати багаторічних досліджень, але й сприяє популяризації знань серед української та міжнародної аудиторії. Наукова діяльність В. В. Лучика охоплює широкий спектр напрямів, зокрема дослідження етимології топонімів і гідронімів, аналіз номінаційних процесів в ойконімії, вивчення впливу різних мовних і культурних контактів на формування ономастичного ландшафту України. Важливим аспектом роботи науковця є створення методологічних рекомендацій для збору мікротопонімів, які сьогодні активно використовуються. Його роботи, зокрема етимологічні словники, стали основою для подальших досліджень у галузі української ономастики. Особливу увагу приділено розвитку наукових шкіл і вихованню нового покоління ономастів. Під керівництвом В. В. Лучика було захищено численні кандидатські і докторські дисертації, які висвітлюють різні аспекти топоніміки та гідроніміки. Його підходи до вивчення і систематизації топонімів стали інструментом для аналізу номінаційних процесів в історичному та сучасному контекстах. Запропоновано застосування цифрового методу для презентації спадщини науковця, створено «Трансдисциплінарний кластер «Мова на теренах наукових пошуків Василя Вікторовича Лучика». Ресурс створено та розміщено на основі платформи POLYHEDRON у відкритому доступі з можливістю подальшого наповнення досягненнями В. В. Лучика. Це полегшує інтеграцію наукового доробку Василя Лучика в європейські цифрові платформи та сприяє поширенню знань про спадщину науковця серед загальноукраїнської та міжнародної аудиторії.Документ Текст у дослідницьких парадигмах: теорія і практика(СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa Viktorivna; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna Ivanivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Natalia Viktorivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolayivna; Широков Володимир Анатолійович; Shyrokov Volodymyr Anatoliyovych; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta VolodymyrivnaУ колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.