Перегляд за Автор "Kapranov Yan Vasylovych"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Estuary English: Social Background and Linguistic Status
    (Дрогобицький державний педагоічний університет імені Івана Франка, 2024) Bondarenko Victor Oleksandrovych; Бондаренко Віктор Олександрович; Kapranov Yan Vasylovych; Капранов Ян Васильович; Humeniuk Inna Leonidivna; Гуменюк Інна Леонідівна
    The present article dwells upon the social as well as sociolinguistic aspects of Estuary English, which is approached by scholars differently. Some of them view it as a modern variant of pronunciation, while others believe it to be a new London-based dialect. The notion “Estuary English’ appeared in the late 80s of the XX century and it rapidly attracted attention of the leading linguistic studios of Britain, while the term itself was coined in 1984 by David Rosewarne who named it so according to the territory of its spread (it appeared as a speech of working class people living in the estuary of the Thames).
  • Документ
    Ethics of Scientific Research: Philosophical, Linguistic Aspects. Third (Educational and Scientific) Level
    (Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University, 2024) Semenoh Olena Mykolaivna; Kapranov Yan Vasylovych; Семеног Олена Миколаївна; Капранов Ян Васильович
    The manual was prepared as part of implementing projects by the Center for Scientific and Educational Partnership and Networking at Sumy State A. S. Makarenko Pedagogical University, the University of Economics and Human Sciences in Warsaw, Poland, and the collective project "Text in the Modern Educational and Scientific Paradigm: Theory and Practice." The manual includes the course program, assessment criteria, source materials, and tasks on academic culture for formal and informal education of future PhD students. This is for students, postgraduates, and teachers of higher education institutions and the broad scientific community.
  • Документ
    Principles of Digitalization in Philological Education at Higher Education Institutions in Poland and Ukraine
    (Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2024) Kapranov Yan Vasylovych; Капранов Ян Васильович; Semenoh Olena Mykolaivna; Семеног Олена Миколаївна
    The general scientific methods of analysis and synthesis of official and normative documents, as well as scientific works, provide grounds to state that digitalization in the context of philological education is considered as the process of integrating modern digital technologies into all aspects of the educational process. This includes the implementation of electronic resources, online courses, virtual laboratories, and other digital tools to enhance the quality of education and expand access to educational resources. Scientific literature highlights the importance of digitalization in education and science and the development of digital literacy, which is a necessary skill for successful functioning in the modern digital world. Based on the analysis and research conducted at the University of Economics and Human Sciences in Warsaw (Poland) and Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko (Ukraine), key principles of digitalization in philological education were identified: integration of modern digital tools, accessibility and flexibility of learning, personalization of the educational process, development of digital literacy, interactivity and collaboration, continuous updating of knowledge, and protection of intellectual property rights. Examples of courses taught at the University of Economics and Human Sciences in Warsaw and Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko demonstrate the successful digitalization of the educational process. The course "A Philologist’s Workshop: Modern Technologies and Career Paths" at the University of Economics and Human Sciences in Warsaw and the course "Information and Communication Technologies" at Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko integrate modern digital tools, providing students with access to various resources and the development of necessary competencies. The faculty of the University of Economics and Human Sciences in Warsaw and Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko are actively involved in grant activities, which contribute to the development of digitalization in education at these institutions. Grants allow for the funding of projects aimed at developing digital competencies, implementing the latest technologies in the educational process, and creating modern educational content.
  • Документ
    Асоціативні реакції українців на слова-стимули із семантикою резилентності: моделювання фрагментів індивідуальної свідомості
    (Гельветика, 2023) Капранов Ян Васильович; Kapranov Yan Vasylovych; Івановська Божена Олександрівна; Ivanovska Bozhena Oleksandrivna; Ivanovska Bozhena Oleksandrivna; Малинюк Ірина Володимирівна; Malyniuk Iryna Volodymyrivna
    У статті представлено результати комп’ютерного опрацювання вільного асоціативного експерименту за допомогою STIMULUS на основі реакцій, наданих українцями на стимули із семантикою резилентності і здійснено їхню психолінгвістичну інтерпретацію. По-перше, описано методологію проведення вільного асоціативного експерименту, зокрема надано загальну характеристику анкети для проведення вільного асоціативного експерименту, визначено стимули для проведення вільного асо-ціативного експерименту (криза, крах, стрес, пандемія, травма), охарактеризовані основні учасники вільного асоціативного експерименту (85 респондентів-українців віком 17–23 і 31–39), окреслено етапи опрацювання реакцій українців на стимули із семантикою резилентності. По-друге, докладно описано підготовчий, практичний й аналітичний операційні етапи роботи зі STIMULUS відповідно до реакцій, представлених респондентами. По-третє, здійснено психолінгвістичну інтерпретацію наданих українцями реакцій на стимули із семантикою резилентності реакцій для моделювання фрагментів індивідуальної свідомості українців.Асоціативний експеримент є найбільш розробленою технікою психолінгвістичного аналізу семантики. Психосемантика ставить собі завдання реконструкції індивідуальної системи значень, через призму якої відбувається сприйняття індивідом світу, інших, себе, а асоціативний експеримент застосовується з метою експериментального дослідження суб’єктивних семантичних полів слів, сформованих у свідомості людини. Асоціативний експеримент надає великий матеріал для припущень про те, яка саме інформація може стояти за словом в індивідуальній свідомості і, отже, які фрагменти цієї інформації можуть бути використані свідомістю, якщо слово буде використовуватися у різних контекстах.У результаті STIMULUS дав змогу побудувати асоціативні поля з ядерно-периферійною організацією для кожного сло-ва-стимулу, серед яких ядерними реакціями виявилися такі: криза – занепад, розруха; крах – розруха, занепад; стрес – тривога; пандемія – коронавірус; травма – біль, ПТСР. Аналіз реакцій демонструє збіг у сприйнятті кризової картини українцями, зокрема для двох стимулів криза та крах українці надають однакові слова-реакції: занепад, розруха, що пояснюється історичним минулим українців у часи розпаду Радянського Союзу – період, коли українці стикнулися з фінансовою кризою та крахом планів і сподівань.
  • Документ
    Методологія ідентифікації лінгвістичних маркерів у художніх інтертекстах американських та англійських письменників ХХ ст. (на прикладі твору “A history of the world in 10½ chapters” Дж. Барнса)
    (Гельветика, 2024) Капранов Ян Васильович; Kapranov Yan Vasylovych; Жалко Діна Дмитрівна; Zhalko Dina Dmytrivna
    У статті представлено методологію ідентифікації лінгвістичних маркерів у художніх інтертекстах американських та англійських письменників ХХ століття, яка включає три послідовні етапи. Особливу увагу приділено використанню лінгвістичних маркерів у художньому мікроінтертексті. У процесі аналізу розглянуто лінгвістичні та стилістичні засоби, що застосовуються для встановлення інтертекстуальних зв’язків та передачі ідей у літературних творах. Запропонована модель ланцюга, що охоплює мега-, макро- та мікроінтертексти, дозволяє виявити багаторівневі інтертекстуальні структури, які складаються з окремих текстових фрагментів (мікроінтертекстів), об'єднаних спільною ідеєю або темою в межах більших розділів (макроінтертекстів) та цілісного твору (мегаінтертексту). Основним об'єктом дослідження виступає твір “A History of the World in 10½ Chapters” Дж. Барнса, у якому виявлено різні типи інтертекстуальності: пряму (експліцитну) та непряму (імпліцитну). За допомогою методів уважного читання, інтертекстуального аналізу, лінгвістичного аналізу тексту та деконструкції ідентифіковано лінгвістичні маркери, що демонструють складність і багаторівневість інтертекстуальних зв’язків у художньому творі. Встановлено, що пряма інтертекстуальність виражається через явні посилання на інші тексти або ідеї шляхом використання стилістичних прийомів, таких як анафора, метафора, алегорія та риторичні запитання. Непряма інтертекстуальність проявляється через застосування менш очевидних маркерів, зокрема модальних дієслів, пасивних конструкцій або умовних речень, які створюють багатозначний контекст та надають літературному твору глибини. Особлива увага у дослідженні приділена використанню лексичних маркерів інтертекстуальності, таких як алегорія, анафора, метафора, гіпербола та символізм. З'ясовано, що завдяки багатству лінгвістичних і стилістичних прийомів, які застосовуються для побудови інтертекстуальних зв'язків, письменники створюють багатовимірні та насичені текстові простори, що сприяє глибшому сприйняттю та інтерпретації художніх творів.
  • Документ
    «Ступені акціональності» та їхня верифікація у дієслівних молодіжних соціолектах сучасної української мови
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Капранов Ян Васильович; Черкас Олександр Олександрович; Kapranov Yan Vasylovych; Cherkas Oleksandr Oleksandrovych
    У статті досліджуються молодіжний соціолект української мови (МСУМ) та його дієслівні характеристики, зокрема акціональність. МСУМ включає арго, жаргон, просторіччя і сленг, що виконують специфічні функції у комунікації молоді Автори розглядають важливість МСУМ як інструменту самоідентифікації та соціальної інтеграції молоді, відзначаючи його динамічність та адаптивність. Особливу увагу приділено дієсловам, які є центральними носіями дії та стану в МСУМ, мар- керами експресивності, емоційності та оцінних значень. Розглядаються план вираження і план змісту дієслівних молодіжних соціолектів, зокрема специфічна вимова, використання дієслівних неологізмів та різноманітні синтаксичні конструкції. Важливим аспектом дослідження є акціональність, яка займає центральне місце в аспектології. Акціональність описує внутрішню темпоральну структуру ситуацій, визначену семантикою дієслівних лексем та фраз, і відрізняється від грама- тичного аспекту. Автори підкреслюють взаємозв'язок між аспектом та акціональністю, що характерно для багатьох мов, включаючи українську. Запропоновано класифікацію акціональних типів, яка охоплює стативи, ателічні процеси, телічні процеси та евентиви. Ця класифікація базується на параметрах динамічності, телічності та тривалості, що дає змогу аналізувати акціональність шляхом поділу дієслівних молодіжних соціолектів на граничні та неграничні. Для верифікації ступенів акціональності рекомен- довано використання корпусного підходу. Частота вживання дієслів є основним показником для визначення ступеня акціональності. Застосування корпусної лінгві- стики дає змогу виявляти та аналізувати мовні патерни, що сприяє глибшому розумінню структури та функціонування мови. Пропонується дослідити вплив МСУМ на розвиток сучасної української мови, зокрема на її граматичні та лексичні особли- вості. Дослідження може стати основою для подальших лінгвістичних студій.