Перегляд за Автор "Kalynychenko Yaroslav Olehovych"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив слухання музики на психоемоційний стан підлітків(2016) Калиниченко Ярослав Олегович; Kalynychenko Yaroslav OlehovychУ статті розглядаються особливості психо-емоційного стану підлітків під час слухання музики. Встановлено, що під час звучання сучасної музики у 84,78 % випадків виникає підвищення настрою, відчуття збудження, наступальні тенденції, висока активність, потреба активно діяти і досягати успіху. Слухання класичної музики викликає відчуття впевненості, наполегливості, високої працездатності, спокою (58,71 %) та музичного «ознобу» (23,91 %). Музика допомагає подолати та зменшити неприємні відчуття за умови негативного емоційного стану для 60,87 % опитаних підлітків. При цьому пріоритети надаються класичній музиці (21,74 %), року (19,57 %), поп-музиці (17,39 %), рідко використовується шансон (4,35 %), диско (4,35 %) та кантрі (2,17 %).Документ Жанри скрипкової музики у творчості харківських композиторів 1920–1930-х років(Гельветика, 2024) Калиниченко Ярослав Олегович; Kalynychenko Yaroslav OlehovychУ статті розглянуто особливості розвитку скрипкової музики у творчості харківських композиторів у контексті історико-геополітичної ситуації в 1920–1930-х роках в Україні та її впливу на жанрово-стильові пріоритети композиторської творчості. З’ясовано, що у вітчизняних історико-культурологічних і мистецтвознавчих працях розглядалися лише окремі аспекти становлення скрипкової музики композиторів харківської школи. Недостатнє вивчення розвитку та жанрових особливостей скрипкової музики у творчості харківських композиторів актуалізує тематику даної розвідки. Відзначено, що нові потреби часу щодо масовості та демократизації мистецтва вкрай негативно позначились на функціонуванні скрипкової музики, що за своїм характером не відповідала загальним тенденціям глобалізації та відображенню революційного духу. Органічне для скрипкових творів вираження особистих почуттів, ліричних настроїв, філософських ідей уважалось антиреволюційним по своїй суті. Отже, у цей час з’являється небагато сольних скрипкових творів, частіше цей інструмент використовувався в ансамблях. Так, до жанрів струнного квартету звертались К. Богуславський і С. Дрімцов, тематизм творів яких засновувався на мелодіях народних пісень. Одним з небагатьох харківських митців, які писали для скрипки соло, був М. Коляда, у доробку якого Прелюд, Скерцо, тричастинна Соната № 1 і Варіації (1930 рік) для скрипки та фортепіано. За своїм інтонаційним строєм ці твори спираються на український фольклорний мелос. Нові шляхи торував у мистецтві представник авангардного напряму, винахідник атональної системи синтетакордів М. Рославець. Камерно-інструментальним жанрам належить основне місце в його творчості. А харківський період (1921–1922 роки) став етапом творчої зрілості митця, коли попередні пошуки оформились у цілком струнку переконливу систему. У ці роки виникають «магістральні» твори в доробку М. Рославця, у багатьох з яких задіяна скрипка.Документ Реалізація педагогічних умов формування музичного смаку учнів 7-х класів загальноосвітніх шкіл(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Калиниченко Ярослав Олегович; Kalynychenko Yaroslav OlehovychУ статті здійснено теоретичне обґрунтування та конкретизацію педагогічних умов, що доцільно комплексно використовувати в загальноосвітніх навчальних закладах на уроках музичного мистецтва. Виокремлено педагогічні умови, які оптимізують навчальний процес, а саме: орієнтування мотиваційно-емоційної сфери учнів на естетичне сприйняття та осмислення змісту музичних творів; цілеспрямоване використання засобів музичного мистецтва для формування художньо-естетичного смаку в дітей шкільного віку; забезпечення поетапного підходу у вивченні музичних творів за принципом «від простого до складного»; широке залучення в якості художнього матеріалу творів тих ґатунків музики, які є складовою частиною підліткової субкультури; використання інтерактивних методів та інноваційних педагогічних технологій, що підвищують результативність роботи з формування музичного смаку учнів.