Жанри скрипкової музики у творчості харківських композиторів 1920–1930-х років
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті розглянуто особливості розвитку скрипкової музики у творчості харківських композиторів у контексті історико-геополітичної ситуації в 1920–1930-х роках в Україні та її впливу на жанрово-стильові пріоритети композиторської творчості. З’ясовано, що у вітчизняних історико-культурологічних і мистецтвознавчих працях розглядалися лише окремі аспекти становлення скрипкової музики композиторів харківської школи. Недостатнє вивчення розвитку та жанрових особливостей скрипкової музики у творчості харківських композиторів актуалізує тематику даної розвідки. Відзначено, що нові потреби часу щодо масовості та демократизації мистецтва вкрай негативно позначились на функціонуванні скрипкової музики, що за своїм характером не відповідала загальним тенденціям глобалізації та відображенню революційного духу. Органічне для скрипкових творів вираження особистих почуттів, ліричних настроїв, філософських ідей уважалось антиреволюційним по своїй суті. Отже, у цей час з’являється небагато сольних скрипкових творів, частіше цей інструмент використовувався в ансамблях. Так, до жанрів струнного квартету звертались К. Богуславський і С. Дрімцов, тематизм творів яких засновувався на мелодіях народних пісень. Одним з небагатьох харківських митців, які писали для скрипки соло, був М. Коляда, у доробку якого Прелюд, Скерцо, тричастинна Соната № 1 і Варіації (1930 рік) для скрипки та фортепіано. За своїм інтонаційним строєм ці твори спираються на український фольклорний мелос. Нові шляхи торував у мистецтві представник авангардного напряму, винахідник атональної системи синтетакордів М. Рославець. Камерно-інструментальним жанрам належить основне місце в його творчості. А харківський період (1921–1922 роки) став етапом творчої зрілості митця, коли попередні пошуки оформились у цілком струнку переконливу систему. У ці роки виникають «магістральні» твори в доробку М. Рославця, у багатьох з яких задіяна скрипка.
The article considers the peculiarities of the development of violin music in the work of Kharkiv composers in the context of the historical and geopolitical situation in Ukraine in the 1920’s and 1930’s and its influence on the genre and style priorities of the composer’s work. It was found out that only certain aspects of the development of violin music by composers of the Kharkiv school were considered in domestic historical-cultural and art-historical works. Insufficient study of the development and genre features of violin music in the works of Kharkiv composers actualizes the subject of this investigation. It was noted that the new needs of the time regarding the mass and democratization of art had an extremely negative effect on the functioning of violin music, which by its nature did not correspond to the general trends of globalization and the reflection of the revolutionary spirit. The expression of personal feelings, lyrical moods, and philosophical ideas organic to violin works was considered anti-revolutionary in nature. So, at this time, there are few solo violin works, more often this instrument was used in ensembles. For example, K. Boguslavskyi and S. Drimtsov turned to the genres of string quartet, the themes of whose works were based on the melodies of folk songs. One of the few Kharkiv artists who wrote for solo violin was M. Kolyada, whose works include Prelude, Scherzo, three-part Sonata № 1 and Variations (1930) for violin and piano. According to their intonation structure, these works are based on Ukrainian folklore melos. M. Roslavets, the representative of the avantgarde movement, the inventor of the atonal system of synthetachords, paved new paths in art. Chamber-instrumental genres occupy the main place in his work. And the Kharkiv period (1921–1922) became the stage of the artist’s creative maturity, when the preliminary searches took shape in a completely coherent and convincing system. During these years, M. Roslavets’ “major” works appear, many of which involve the violin.
The article considers the peculiarities of the development of violin music in the work of Kharkiv composers in the context of the historical and geopolitical situation in Ukraine in the 1920’s and 1930’s and its influence on the genre and style priorities of the composer’s work. It was found out that only certain aspects of the development of violin music by composers of the Kharkiv school were considered in domestic historical-cultural and art-historical works. Insufficient study of the development and genre features of violin music in the works of Kharkiv composers actualizes the subject of this investigation. It was noted that the new needs of the time regarding the mass and democratization of art had an extremely negative effect on the functioning of violin music, which by its nature did not correspond to the general trends of globalization and the reflection of the revolutionary spirit. The expression of personal feelings, lyrical moods, and philosophical ideas organic to violin works was considered anti-revolutionary in nature. So, at this time, there are few solo violin works, more often this instrument was used in ensembles. For example, K. Boguslavskyi and S. Drimtsov turned to the genres of string quartet, the themes of whose works were based on the melodies of folk songs. One of the few Kharkiv artists who wrote for solo violin was M. Kolyada, whose works include Prelude, Scherzo, three-part Sonata № 1 and Variations (1930) for violin and piano. According to their intonation structure, these works are based on Ukrainian folklore melos. M. Roslavets, the representative of the avantgarde movement, the inventor of the atonal system of synthetachords, paved new paths in art. Chamber-instrumental genres occupy the main place in his work. And the Kharkiv period (1921–1922) became the stage of the artist’s creative maturity, when the preliminary searches took shape in a completely coherent and convincing system. During these years, M. Roslavets’ “major” works appear, many of which involve the violin.
Опис
Ключові слова
харківська композиторська школа, скрипкова творчість 1920–1930-х років, жанри скрипкової музики, жанрово-стильові пріоритети, історико-геополітична ситуація, вимоги часу, фольклорна основа творчості, авангардні пошуки доби, Kharkiv school of composers, violin creativity of 1920’s and 1930’s, genres of violin music, genre and style priorities, historical and geopolitical situation, requirements of time, folklore basis of creativity, avant-garde searches of time
Бібліографічний опис
Калиниченко, Я. Жанри скрипкової музики у творчості харківських композиторів 1920–1930-х років [Текст] / Я. Калиниченко // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1 (04). – С. 40–45. – DOI https://doi.org/10.32782/art/2024.1.8