Перегляд за Автор "Den Eni"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Національна культурна традиція у китайській фортепіанній музиці другої половини ХХ століття
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Ден Еньї; Den Eni
    Національна культурна традиція у китайській фортепіанній музиці другої половини ХХ століття є потенційно цікавим простором для поглибленого дослідження, яке на сьогоднішній день набуває мистецько- культурного та історичного значення у контексті сучасних наукових досліджень у галузі музикознавства та культурології. Основна актуальність даної теми полягає в її спроможності розкрити глибокі та складні взаємозв'язки між музичним мистецтвом, культурними феноменами та соціальним контекстом, що спрямовано на опанування впливу культурних факторів на процес творчості та формування національної музичної ідентичності в різних країнах. Китай обрано як країну, яка має достатньо стійкий вектор збереження національної ідентичності при критичному підході до зовнішніх впливів, їх адаптації та асиміляції. У світлі зростаючої культурного обміну, розуміння та збереження національної культурної спадщини набуває особливого значення. Китайська фортепіанна музика, як складова цієї спадщини, не лише відображає мистецтво творців, але й підкреслює дух епохи, культурні та історичні контексти. Тому, дослідження такої теми дозволить виявити та проаналізувати ключові аспекти у формуванні музичної культури Китаю у другій половині ХХ століття, що стане важливим кроком у збереженні та розвитку мистецької спадщини. Вивчення національної культурної традиції у фортепіанній музиці Китаю також відповідає загальній тенденції у галузі музикознавства, яка полягає в пошуку нових методологічних підходів та інтердисциплінарних зв'язків. Застосування широкого спектру наукових методів, таких як історичний, культурологічний, структурно-герменевтичний, системний, функціональний, компаративний та музикознавчий, дозволяє глибше розкрити сутність процесу взаємодії між культурними та музичними явищами у контексті китайської фортепіанної музики. Музична традиція Китаю зберігає ключові елементи, що детермінують її унікальність. Серед цих елементів виділяються циклічне музичне мислення, що ґрунтується на континуальності та інтуїції, сакральна символіка, що переплітає музичну граматику з релігійними й космологічними поняттями, а також використання релігійних та філософських концепцій для створення емоційно насиченої музики. Ці аспекти не лише є стійкими впродовж історії, але й виявляються ключовими в контексті культурної трансформації та взаємодії з іншими музичними традиціями. Розгляд цих констант створює основу для аналізу інтегративності музичного етосу, який відображає унікальність китайської музичної культури, як суттєвого змістового носія традицій у взаємодії з глобальним музичним середовищем.
  • Документ
    Основні етапи еволюції музичної взаємодії китайської та західної музичних традицій
    (Гельветика, 2024) Ден Еньї; Den Eni
    У результаті наукового дослідження було виявлено, що еволюція китайської музичної культури відзначається надзвичайною внутрішньою ресурсністю та готовністю до постійного оновлення, надаючи цій культурі унікальної стійкості та самодостатності. Водночас вона виявляє м’яку адаптивність і здатність до еволюції через вплив «інших» культур. Основна увага дослідження була спрямована на вивчення впливу Заходу на китайську музику, що привело до виникнення значного інтересу китайського суспільства до різноманітних музичних напрямів у XXI столітті. Однією із ключових проблем, вивчених у роботі, було визначення ефективних шляхів інтеграції «західного» та «східного» впливів у музиці, які активізували еволюцію китайського музичного мистецтва. У процесі наукового дослідження, присвяченого еволюції китайської музичної культури, виявлено, що ключовим моментом впливу Заходу на музику Китаю став розвиток «Руху самозміцнення». Цей рух, ідеологічно підготовлюючи «Рух шкільних пісень», визначив початок формування нового типу уроків музики та жанру пісень юеге. Зокрема, у результаті аналізу були визначені шляхи впливу музичного мистецтва Заходу на китайську музику через вплив на культуру, освіту та релігію Китаю. Важливу роль у цьому процесі відіграли місіонерські та вокальні школи, які сприяли активній адаптації й усвідомленню західних музичних елементів. Місіонерські школи виконували роль посередника між культурами, сприяли взаєморозумінню й обміну музичними ідеями. Вокальні школи, у свою чергу, акцентували увагу на розвитку вокальної майстерності, що сприяло збагаченню китайського вокального репертуару та його адаптації до західних стандартів. Отже, дослідження виявило важливий внесок місіонерських і вокальних шкіл у процес інтеграції музичного досвіду Заходу в китайську музичну традицію, що сприяло багатогранному розвитку китайського музичного мистецтва в контексті глобального діалогу музичних культур.