eSSPU Institutional Repository :: Перегляд за Автор "Bazurin Vitalii Mykolaiovych"

Перегляд за Автор "Bazurin Vitalii Mykolaiovych"

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

A Method of Studying Students Work in the EDraw Max Environment
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
The article describes the components of the methodical system of teaching students to work in the EDraw Max environment. EDraw Max Graphics Editor is one of the best tools for building a home plan and designing engineering communications. In the process of studying EDraw Max graphic editor, student-builders develop such competence as the ability to solve professionally-important tasks using ICT tools. The article describes the requirements for students who start studying EDraw Max, used methods and means of training, types of training exercises, topics of laboratory work. Formulation of the problem. The rapid development of information and communication technologies has led to the fact that they are included in many spheres of professional human activities, including construction. It is difficult to imagine the design of modern buildings and structures without the use of computer graphics. The state standard of the specialty "Construction and Civil Engineering" defines one of the professional competencies "the ability to use modern means of computer technology for the solution of applied problems". Materials and methods. State standard analysis, curriculum analysis, graphical editor functionality analysis, synthesis, generalization and systematization. Results. The proposed topic of work was tested during 2017-2018 in the process of training students of specialty 015.01 "Vocational education. Construction". Learning outcomes are positive. Students completed most of the laboratory work. The use of EDraw Max was more effective than AutoDesk AutoCad. Conclusions. The use of the EDraw Max graphic editor in the course of "Information and Communication Technologies" is fully justified.
Interdisciplinary Problems as one of the Ways of Implementation of Practical-Oriented Approach in Teaching of General Physics of Future Teachers of Labor Education and Technologies
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
General physics is one of the fundamental disciplines studied by future teachers of labor education and technology. An important factor influencing the motivation of students to study general physics is a practice-oriented approach. The main means of learning at the same time are practical-oriented tasks, including tasks of interdisciplinary nature. The article proposes the topics and contents interdisciplinary tasks of general physics for students of the specialty 014.10 "Secondary education. Labor training and technology”. The author proposes a set of tasks on the main topics studied by future technology teachers: kinematics, dynamics, dynamics of solids, dynamics of liquids and gases, conservation laws, thermodynamics, laws of direct and alternating current, optics. The developed tasks belong to the main topics in physics, which are studied by future teachers of labor studies and technologies: kinematics, dynamics, dynamics of solids, dynamics of liquids and gases, conservation laws, the basis of thermodynamics, the laws of constant and alternating current, geometric optics. The content of the developed tasks is organically linked with the content of such disciplines as resistance of materials, technical mechanics, thermal and hydraulic machines, technological workshops, tractors and cars. The developed interdisciplinary tasks are important for increasing the motivation of students to study general physics, since they ensure compliance with such a didactic principle, as a connection between theory and practice. The prospect of further research in this direction is to develop a system of practical-oriented tasks in general physics as well as an experimental verification of their impact on the motivation and success of the students.
Practical-Oriented Approach in Field of Physics of Future Teachers of Professional Education and Teachers of Technologies
(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2017) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
The article deals with the main ways of applying the practice-oriented approach in the study of general physics of students in the areas of training 015.01 "Vocational education. Construction” and 014.10 “Secondary education. Labor training and technology": situational tasks and practical-oriented laboratory work. Differences in the subject of tasks and laboratory work are determined, which is connected with the specifics of future professional activity of students. For students the direction of preparation 015.01 "Professional education. Construction "professionally-oriented tasks are static tasks, problems on equinoxpressed motion, tasks on heat conductivity, heat exchange, calculations of electric circuits of alternating current, determination of illumination in the room. For students the direction of preparation is 014.10 "Secondary education. Labor studies and technologies »such tasks are tasks on tension-compression, tasks on the dynamics of rotational motion, the problem of changing the aggregate state of matter, the problem of calculating the circuits of constant and alternating current, the task of determining the illumination of the room. Practical-oriented laboratory work also takes into account the specifics offuture professional activities of students. The application of a practice-oriented approach to learning contributes to the growth of student motivation and, accordingly, their success in the process of studying general physics.
The Pedagogical Conditions of Successful System Programming Studying Students of the Speciality "Сomputer Engineering"
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
System programming is an important component of the professional training of specialists specializing in "Computer Engineering". Various factors and pedagogical conditions affect the learning outcomes of student learning in Assembler. The article outlines those which, according to the author, are the most important: initial knowledge and skills of students; programming environment for Assembler language; means of training; training method; motivating students to study programming at Assembler. Formulation the problem. The role of computer networks in human life continues to grow. Computer networks are used in most industries. Specialists of the specialty "Computer Engineering" carry out planning, installation and maintenance of computer networks at enterprises, organizations, and settlements. Specialists of this specialty are in great demand in the labor market. However, the pedagogical conditions for successful learning of system programming remain insufficiently defined. Materials and Methods. Analysis of research by scientists and methodologists, analysis of curricula, analysis of pedagogical experience. Results. The importance of system programming is indicated in the computer science education professional program. Based on the analysis of own pedagogical experience, it is established that the success of learning system programming depends on many factors: the level of logical and algorithmic thinking of students, the ability to create programs using basic algorithmic constructions, motivation, the use of optimal programming environment, control by the teacher. Conclusions. For successful training of students of the specialty "Computer Engineering," it is necessary to compliance system programming with the following pedagogical conditions: sufficient level of knowledge and skills in disciplines; choice of optimal programming environment; application of auxiliary means of training; appropriate training method.
Дистанційні курси як засіб оптимізації навчання об’єктно-орієнтованого програмування у вищому навчальному закладі
(ФОП Цьома С. П., 2017) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розкриваються особливості організації дистанційного навчання програмування, у тому числі й об’єктно-орієнтованого. Проаналізовано переваги і недоліки двох найбільш поширених відкритих ресурсів з навчання програмування. Наводяться рекомендації щодо організації навчання з використанням можливостей відкритих ресурсів.
Дослідницький підхід у навчанні структурного програмування студентів вищих педагогічних навчальних закладів
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті наведено основні шляхи застосування дослідницького підходу до навчання програмування майбутніх учителів інформатики на прикладі задач із відкритою умовою, задач із відкритим твердженням і навчальних проектів. Обґрунтовується доцільність застосування дослідницького підходу до вивчення структурного програмування, наводяться приклади задач, визначаються переваги і недоліки дослідницького підходу. Автор робить висновок про необхідність поєднання дослідницького підходу з проблемно-задачним, професійно-орієнтованим та іншими підходами до навчання програмування студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Застосування онлайн-середовищ у процесі вивчення основ програмування на мові Python студентами закладів вищої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
Глобальна епідемія коронавірусу і війна змушують і викладачів, і студентів здійснювати пошуки шляхів розв’язання проблем, пов’язаних з дистанційним навчанням, відключеннями електроенергії, відсутністю зв’язку з Інтернетом. Вирішити вказані проблеми можливо кількома шляхами, у тому числі за допомогою використання мобільних додатків (середовищ розробки програм на мові Python) і online-середовищ програмування. У статті проаналізовано функціональні можливості мобільних додатків і online середовищ розробки програм, розкрито їх переваги і недоліки. Для аналізу характеристик цих засобів використані доступні на платформі Google PlayMarket мобільні додатки Pydroid, Coding Python, QPython, Python Programming Interpreter. Головними недоліками мобільних додатків є нестабільна робота, наявність платного контенту і реклама. Online середовища таких недоліків не мають, проте функціонал деяких із них теж обмежений. У процесі дослідження проаналізовано також функціональні можливості online середовищ розробки програм: Programiz, Online Python, Replit, Python online editor, OnlineGDB, Python Online Compiler, Jdoodle, PYNative. Дані середовища розробки програм мають подібні функціональні можливості, за винятком підтримуваних бібліотек. Застосування online середовищ доцільне у тому випадку, коли існують перериви у постачанні електроенергії, обмеження у швидкості і періодична відсутність Інтернету. У випадку, коли зв’язок з Інтернетом епізодичний, доцільно використовувати мобільні середовища розробки програм.
Методика вивчення основних алгоритмічних конструкцій з використанням засобів комп’ютерної графіки мови python
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
Проблема навчання учнів базової середньої школи є актуальною в даний час. Успішність навчання учнів основ програмування значною мірою залежить від мотивації учнів. На підвищення рівня мотивації учнів до вивчення програмування випливає низка чинників, у тому числі й інтерактивний зміст навчання. Python є популярною мовою програмування у даний час і вивчається в загальноосвітній школі. Python має вбудовані засоби комп’ютерної графіки. Ці засоби вивчаються у шкільному курсі інформатики. Мета статті - розкрити особливості методики навчання основних алгоритмічних конструкцій учнів 7 класу з використанням засобів комп’ютерної графіки мови Python. Розроблена методика спирається на сталу послідовність вивчення алгоритмічних конструкцій і типів даних, але використовує для цього засоби комп’ютерної графіки. Результати роботи програми учні можуть наочно спостерігати на екрані комп’ютера. Це сприяє швидкому виявленню неточностей і помилок в алгоритмах. Методика побудована за принципом «від простого до складного» і розрахована на учнів 7 класу. Передумовами застосування даної методики є вивчення основних засобів і методів комп’ютерної графіки на мові Python: модуля turtle, методів модуля turtle. У процесі створення зображень та анімацій за допомогою мови Python учнями використовуються основні алгоритмічні конструкції: слідування, розгалуження, повторення. Під час створення програм учні повинні використовувати також підпрограми, списки, рядкові дані і складати підпрограми для обробки таких типів даних, як рядки і списки. Розроблену методику було апробовано на заняттях гуртка «Інформатика» з учнями 6-7 класів. У результаті було відмічено зростання мотивації учнів до вивчення програмування і успішне засвоєння ними основних алгоритмічних конструкцій, а також їх реалізації на мові Python. Для застосування даної методики достатньо рівня методичної компетентності більшості вчителів інформатики і наявних програмно-технічних засобів.
Методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування учнів закладів загальної середньої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розкриваються особливості навчання учнів загальноосвітніх шкіл основ об’єктно-орієнтовного програмування. У даний час об’єктно-орієнтована парадигма програмування використовується у більшості мов програмування. Методика навчання об’єктно-орієнтованого програмування має певні відмінності від методики навчання структурного програмування. Шляхи вирішення даної проблеми було знайдено вітчизняними науковцями 15-20 років тому, проте за цей час самі об’єктно-орієнтовні мови програмування продовжували розвиватися. Одним із шляхів інформатизації освіти України визнано посилення змістової лінії програмування. Застосування змістової лінії програмування повинно сприяти не лише формуванню навичок програмування, а й формуванню алгоритмічного мислення, підвищенню комп’ютерної грамотності учнів. В основі об’єктно-орієнтованої парадигми програмування лежить поняття об’єкта. Всі числові значення визначаються не через змінні, а через властивості відповідних об’єктів. Дії, які виконує програма, задаються не через функції і процедури, а за допомогою методів відповідних об’єктів. У статті розкрито особливості формування поняття об’єкт, клас, властивість, метод, наслідування та інших, які є фундаментальними поняттями об’єктно-орієнтованого програмування. Запропоновані автором прийоми пояснення основних питань об’єктно-орієнтованого програмування супроводжуються відповідними прикладами. Перспективами подальших наукових досліджень у даному напрямі є визначення педагогічних умов успішного формування основних понять і прийомів об’єктно-орієнтованого програмування.
Методика навчання основ об’єктно-орієнтованого програмування учнів закладів загальної середньої освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розкриваються особливості навчання учнів закладів загальної середньої освіти основ об’єктно-орієнтовного програмування. У даний час об’єктно-орієнтована парадигма програмування використовується у більшості мов програмування. Методика навчання об’єктно-орієнтованого програмування має певні відмінності від методики навчання структурного програмування. Шляхи вирішення даної проблеми було знайдено вітчизняними науковцями 15-20 років тому, проте за цей час самі об’єктно-орієнтовні мови програмування продовжували розвиватися. Одним із шляхів інформатизації освіти України визнано посилення змістової лінії програмування. Застосування змістової лінії програмування повинно сприяти не лише формуванню навичок програмування, а й формуванню алгоритмічного мислення, підвищенню комп’ютерної грамотності учнів. В основі об’єктно-орієнтованої парадигми програмування лежить поняття об’єкта. Всі числові значення визначаються не через змінні, а через властивості відповідних об’єктів. Дії, які виконує програма, задаються не через функції і процедури, а за допомогою методів відповідних об’єктів. У статті розкрито особливості формування поняття об’єкт, клас, властивість, метод, наслідування та інших, які є фундаментальними поняттями об’єктно-орієнтованого програмування. Запропоновані автором прийоми пояснення основних питань об’єктно-орієнтованого програмування супроводжуються відповідними прикладами. Перспективами подальших наукових досліджень у даному напрямі є визначення педагогічних умов успішного формування основних понять і прийомів об’єктно- орієнтованого програмування.
Методика ознайомлення учнів з середовищем програмування (на прикладі NetBeans)
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У державному стандарті загальної середньої освіти з інформатики одним із основних завдань інформатики як навчальної дисципліни визначено «формування в учнів уміння розробляти алгоритми для розв'язування прикладних задач з використанням сучасних засобів інформаційних технологій. У статті розкривається методика ознайомлення учнів з середовищем програмування NetBeans у процесі навчання програмування на мові Java. Ознайомлення учнів з середовищем програмування - один із важливих етапів навчання їх програмування на мові Java. Середовище NetBeans має відмінні особливості відносно інших середовищ програмування і може бути рекомендовано для застосування у школі. Рекомендовано такі основні етапи ознайомлення з середовищем програмування: ознайомлення з загальною характеристикою середовища програмування; запуск середовища програмування за допомогою меню Пуск і ярлика на робочому столі. Ознайомлення з меню програми та вікнами Проект, Навігатор, Код, Виведення, Властивості; навчання виконання операцій з проектами у середовищі програмування NetBeans; створення проекту за зразком, введення коду і збереження програми; запуск програми на виконання, виправлення помилок і збереження програми. Рекомендовано застосовувати два види інструкцій: покрокові (для слабших учнів) і орієнтовні (для середніх і сильних учнів). У статті наведено приклади програмування на мові Java учнів середніх і старших класів, розробки системи задач з програмування, які враховуватимуть специфіку мови Java.
Мова програмування Python. Початковий рівень
(2022) Базурін Віталій Миколайович; Чашечникова Ольга Серафимівна; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Chashechnikova Olha Serafymivna
У збірнику задач наведено задачі з програмування, які враховують особливості мови Python. Збірник задач розраховано на учнів і студентів, які починають вивчення мови програмування Python. Збірник містить задачі з 12 основних тем, пов’язаних з вивченням програмування на мові Python: алгоритмічна структура «Слідування», алгоритмічна структура «Розгалуження», алгоритмічна структура «Цикл», комп’ютерна графіка в Python, алгоритми обробки рядкових і символьних величин, одновимірні масиви, двовимірні масиви, списки і кортежі, словники, підпрограми, модулі, файли. Збірник задач розраховано на початківця, який тільки приступає до вивчення мови Python. Запропоновані розв’язки були виконані в середовищі Thonny.
Об’єктно-орієнтоване програмування на мові С#. Поглиблений рівень
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Чашечникова Ольга Серафимівна; Chashechnikova Olha Serafymivna
У посібнику розкрито додаткові питання об’єктно-орієнтованого програмування, які застосовуються у процесі розробки програм на мові С#: переведення чисел з однієї системи числення в іншу, статичні класи, успадкування класів, створення і перевантаження методів. Для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Особливості навчання майбутніх бакалаврів комп’ютерних наук основ програмування на мові Kotlin
(2024) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розглянуто проблеми навчання студентів комп’ютерних спеціальностей програмуванню на мові Kotlin. Вивчення мови Kotlin зазвичай викликає у студентів певні проблеми, пов’язані з тим, що синтаксис мови Kotlin відрізняється від синтаксису мов, які спираються на С і С++. Як доводять вчені, мову Kotlin доцільно вивчати після вивчення основ програмування. У процесі навчання розробки мобільних додатків на мові Kotlin у студентів виникають труднощі, пов’язані з розумінням структури проекту мобільного додатка для Android і пов’язані з відмінністю синтаксису мови Kotlin від синтаксису мов С, С+, Java, C# та інших. Саме тому актуальними питаннями навчання розробки мобільних додатків на Kotlin є комбінація задачного та проектного підходів до вивчення програмування на Kotlin, завдяки чому студенти спочатку поетапно виконують порівняно прості завдання з вивчення основних алгоритмічних конструкцій, основ об’єктно-орієнтованого програмування, колекцій. Лише після цього доцільно переходити до вивчення структури додатка Android, створення мобільних додатків в середовищі Android Studio. У процесі навчання програмування на мові Kotlin студенти використовують різні середовища. Найбільш поширеним середовищем розробки мобільних додатків для операційної системи Android є Android Studio. Проте через високі системні вимоги дане середовище розробки може бути встановлене не на всіх комп’ютерах. Тому на початковому етапі вивчення програмування на Kotlin доцільно використати онлайн середовище Kotlin Playground або офлайн середовище IntelliJ IDEA.
Особливості розвитку складових дослідницьких умінь майбутніх учителів математики й фізики в процесі навчання інформатики у ВНЗ
(2014) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розкриваються особливості розвитку в студентів умінь формулювати проблему дослідження, гіпотезу, висувати завдання дослідження, виконувати пошук і аналіз зібраної інформації, здійснювати основні етапи дослідження, фіксувати й оцінювати результати дослідження, представляти результати дослідження у вигляді таблиць, графіків і діаграм, робити висновки по проведеному дослідженню. Автор пропонує свої шляхи розвитку вказаних складових дослідницьких умінь у процесі проведення лабораторних занять і виконання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань.
Порівняльний аналіз мов Python i Free Pascal як перших мов програмування для учнів 8 класу
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Міцкан Л.; Mitskan L.; Вербицька Т.; Verbytska T.; Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
У статті розкриваються проблеми вивчення Python у якості першої мови програмування. На основі емпіричних даних зроблено висновок про те, що основними проблемами є відсутність візуальних середовищ програмування для Python, специфічний синтаксис цієї мови і одночасне вивчення Python і Free Pascal. Автори переконливо доводять, що дані проблеми частково вирішуються шляхом добору середовища програмування та розробки відповідного методичного забезпечення. Синтаксис мови Python, незважаючи на свою специфіку, лаконічний і краще зрозумілий учням. Вивчення мови програмування Python доцільно здійснювати окремо від вивчення Free Pascal.
Програмна реалізація алгоритму розрахунку критерію манна-уїтні на мові С#.
(Гельветика, 2024) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Базуріна С. В.; Bazurina S. V.
Проведено дослідження методів статистичної обробки результатів експерименту (у тому числі й педагогічного). Показано важливість статистичної обробки результатів експерименту. Особливу увагу приділено критерію Манна-Уїтні. Розкрито алгоритм розрахунку критерію Манна-Уїтні для двох вибірок даних. У статті також наведено блоксхему алгоритму розрахунку критерію Манна-Уїтні для двох вибірок даних. У статті наведено послідовність розробки програми для обчислення критерію Манна-Уїтні для двох вибірок. Використано компонентно-орієнтований підхід і об’єктно-орієнтовану парадигму програмування. Розроблено діаграму класів модуля, який виконує обчислення критерію Манна-Уїтні для двох вибірок з точністю α=0,05. Створений модуль реалізовано у вигляді DLL-бібліотеки, яка підключається до створюваного додатка, причому додаток можна створювати на різних мовах програмування, які підтримують інтеграцію у проект DLLбібліотек. У статті також описано поля і методи основних класів створеного модуля, наведено приклади кодів і вхідних даних.Розроблений модуль може бути підключений до програмного засобу, який здійснюватиме статистичну обробку результатів експерименту.
Розроблення учнями моделей фізичних явищ як один з шляхів реалізації STEAM-підходу в освіті
(2023) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych
Впровадження підходу STEAM у шкільну освіту є одним із шляхів підвищення мотивації учнів до вивчення природничо-математичних дисциплін, а також дотримання принципів науковості, зв’язку навчання з життям, діяльністю. У статті обґрунтовано застосування одного із шляхів реалізації підходу STEAM до навчання студентів, а саме створення комп’ютерних моделей фізичних явищ на заняттях гуртка «Інформатика». У статті обґрунтовується вибір мови програмування C#, враховуючи відносну простоту та популярність цієї мови програмування. Об’єктами роботи студентів є комп’ютерні моделі таких фізичних явищ: електролізу, експерименту з визначення коефіцієнта тертя, математичного маятника, а також динамічна бібліотека функцій для обчислення основних фізичних величин. Складні проекти доцільно створювати кількома учнями. У той час як одні студенти розроблятимуть динамічні бібліотеки та налагоджуватимуть їх, інші розроблятимуть інтерфейс програмного засобу. Завдяки такому підходу стає можливим створювати програмне забезпечення, яке буде важливим і яке можна буде використовувати для вирішення важливих практичних завдань. Надалі планується розробити та апробувати методику організації спільної роботи студентів над програмними засобами та динамічними бібліотеками, які використовуватимуться для вирішення важливих завдань. На основі аналізу результатів написання і захисту науково-дослідних вихованцями гуртка можна зробити такі висновки: створення учнями комп’ютерних моделей фізичних явищ сприяє їх зануренню у відповідну проблематику (фізика: досліджуване явище, закон, процес; алгебра: перетворення формул; геометрія: декартова система координат, тригонометричні функції, співвідношення сторін у прямокутному трикутнику); для одного учня створення повнофункціонального програмного засобу часто є важким. Спрощення програмного засобу веде до зменшення його цінності; якщо це навчальна модель фізичного досліду, то учні потребують пояснень керівника гуртка щодо того, які дані є вхідними і як правильно перевірити розрахунки; створення будь-якої комп’ютерної програми, яка матиме практичну цінність, вимагає від учня поглиблення його знань у певній галузі (наприклад, в криптографії і теорії чисел). Тому створення таких програм являє собою цінність і для самого учня; у процесі розроблення прикладних програм, які вирішують важливі практичні завдання, учні досягають як об’єктивних результатів (створення програми, яка має практичну користь), так і суб’єктивних (набувають компетентностей, які у подальшому будуть корисні; поглиблюють знання в певних галузях людської діяльності; розвивають уміння планувати свою діяльність).
Формування у майбутніх інженерів будівельної галузі вміння застосовувати фізико-математичний апарат у процесі вивчення фізичних основ розрахунку систем водопостачання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Білітюк Р. В.; Bilitiuk R. V.; Нечитайло Р. М.; Nechytailo R. M.
Однією з ключових компетентностей інженера-будівельника є уміння застосовувати фізико-математичний апарат у своїй професійній діяльності. Фундаментальна підготовка майбутніх інженерів-будівельників здійснюється під час вивчення дисциплін «Вища математика», «Загальна фізика» та інших. У статті доводиться необхідність попереднього вивчення фізичних основ розрахунку трубопроводів у процесі вивчення теми «Динаміка рідин і газів» курсу загальної фізики для студентів спеціальності «Професійна освіта. Будівництво». Складовими уміння інженерів-будівельників застосовувати фізико- математичний апарат у своїй професійній діяльності є уміння здійснювати гідравлічні розрахунки трубопроводів. У процесі вивчення теми «Динаміка рідин і газів» в курсі загальної фізики у студентів будівельних спеціальностей формуються уміння здійснювати такі розрахунки: обчислення швидкості течії води по трубі; визначення режиму течії рідини; визначення коефіцієнта опору рухові води; знаходження падіння напору на ділянці труби. Під час розв’язування задач з теми «Динаміка рідин та газів» у студентів формується також уміння користуватися довідковою літературою. Перспективами подальших досліджень є розробка системи практико-орієнтованих задач з фізики на тему «Динаміка рідин і газів» і експериментальна перевірка її ефективності шляхом педагогічного експерименту.
Формування інтелектуальних умінь майбутніх інженерів-будівельників у процесі вивчення теми «Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівель і споруд»
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Базурін Віталій Миколайович; Bazurin Vitalii Mykolaiovych; Антіпова В. М.; Antipova V. M.
Інтелектуальні уміння є важливими складовими професійної компетентності інженера-будівельника. У процесі вивчення теми «Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівель і споруд» у курсі дисципліни «Новітні матеріали і конструкції, реновація будівель і споруд» формуються спеціальна компетентність «володіння технологічними процесами при зведенні, опорядженні та експлуатації будівель і споруд». Складовими цієї компетентності є відповідні інтелектуальні уміння: аналізувати характеристики різних способів і технологій зовнішнього і внутрішнього опорядження будівель і споруд; виділяти їх істотні ознаки; визначати фізичні та хімічні властивостей конструкційних матеріалів, які використовуються для зовнішнього та внутрішнього опорядження; порівнювати різні способи зовнішнього і внутрішнього опорядження будівель і споруд; порівняння технологічних процесів здійснення опоряджувальних робіт, встановлювати їх спільні риси і відмінності; узагальнювати відомості про різні способи, технології і матеріали для опоряджувальних робіт; визначати оптимальні варіанти зовнішнього та внутрішнього опорядження будівель і споруд; добирати конкретні способи зовнішнього та внутрішнього опорядження будівлі; вибирати матеріали відповідно до вимог; проектувати будинки з використанням сучасних технологій зовнішнього та внутрішнього опорядження будівель і споруд; моделювати вплив шкідливих факторів на зовнішні і внутрішні поверхні будівель з урахуванням способів і технологій опорядження; добирати оптимальні способи і оптимальні технології зовнішнього і внутрішнього опорядження будівлі з урахуванням фізико-хімічних і техніко-економічних показників; уміти вирішувати проблеми, які виникають у процесі виконання опоряджувальних робіт. У статті визначено критерії оцінювання рівня сформованості даних умінь, а також показники рівнів сформованості цих умінь. У статті доводиться необхідність застосування комплексних завдань з теми «Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівель і споруд» з метою забезпечення оптимального розвитку інтелектуальних умінь майбутніх інженерів-будівельників.

Перегляд за Автор "Bazurin Vitalii Mykolaiovych"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування