Перегляд за Автор "Yefremenko Andrii Mykolaiovych"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ ChatGPT як інструмент оптимізації самостійної роботи та розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій Миколайович ; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Полторацька Ганна; Poltoratska Hanna; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Алексєнко Яна; Aleksienko YanaПоява потужних цифрових засобів масового вжитку сприяє переосмисленню форм організації навчального процесу майбутніх спеціалістів. Існують побоювання щодо фальсифікації навчання через широке застосування студентами великих мовних моделей. Мета – дослідити потенційні можливості застосування Генеративного попередньо навченого перетворювача (ChatGPT) у освітньому процесі вищої школи. Методологія. Для вирішення дослідницького питання було застосовано релевантні методи педагогічного дослідження теоретичної спрямованості. Результати. Встановлено, що ChatGPT є новітньою великою мовою моделлю, яка дозволяє вести багатораундовий діалог людською мовою. Функції даного інструмента передбачають його використання у освітньому процесі в якості підкажчика або консультанта, включаючи креативне оброблення та переклад текстів, а також перевірку правопису. ChatGPT дозволяє: оптимізувати процес підготовки та презентації навчальних матеріалів; проводити підготовку до тестування; здійснювати контроль виконаних робіт студентами. Обговорення. Проведене дослідження продовжує поточну дискусію щодо доцільності впровадження ChatGPT у освітній процес як інноваційної технології роботи з текстом. Встановлено, що існують перестороги щодо застосування цього інструменту студентами, через можливі порушення доброчесності; зниження ініціативності та мотивації у навчанні. Зазначено, що сучасна версія ChatGPT, зважаючи на встановлені переваги, може з успіхом керовано використовуватися педагогами та студентами для оптимізації роботи з текстами та дослідницькими даними, особливо для їх узагальнення, критичного осмислення та презентації. В цілому, застосування ChatGPT в освіті може стати передумовою модифікації цифрової та комунікативної компетентності, які формуються та розвиваються у процесі навчання та професійної діяльності. Висновки. Проведене дослідження узагальнює можливі переваги, які ChatGPT здатен привнести у освітній процес. Даний інструмент активно використовується як студентами, так і педагогами. Означені переваги ChatGPT можна розглядати в контексті застосування інших великих мовних моделей. Подальше їх використання в освіті на різних рівнях буде посилюватися, а алгоритми їх роботи змінюватися. Отримані результати надають можливість їх використання у практичній діяльності та подальших теоретико-практичних дослідженнях можливостей ChatGPT для освіти. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку рекомендацій щодо використання ChatGPT у організації самостійної роботи здобувачів освіти.Документ Актуальність здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Крайник Ярослав; Krainyk Yaroslav; Федорина Тетяна; Fedoryna Tetiana; Петренко Валерій; Petrenko Valerii; Фоменко Вікторія; Fomenko Viktoriia; Казак Володимир; Kazak VolodymyrРозвиток знань та умінь щодо збереження здоров’я здобувачів освіти є одним з ключових завдань навчального процесу в сфері фізкультурно-спортивної освіти. Необхідно формувати в майбутніх тренерів у процесі навчання розуміння важливості збереження власного та здоров’я молодих спортсменів. Мета: обґрунтувати значення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Матеріал і методи: теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Підготовка сучасного тренера з виду спорту не буде якісною без сформованості в структурі професійної компетентності орієнтації на збереження здоров’я. Уявлення про здоров’язбережувальну компетентність тренера з виду спорту та її формування в процесі навчання залишається недостатньо розробленим. Її структура мусить включати характеристики, які забезпечують втілення здоров’язбереження як на особистісному рівні спортивного тренера, а також які будуть сформовані в процесі підготовки вихованців. Основою здоров’язбережувальної компетентності тренера з виду спорту є розуміння сутності спорту як діяльності спрямованої на формування, збагачення та збереження здоров’я тих, хто займаються, а не тільки на досягнення найвищого результату у змаганнях. Відповідно до цієї мети мусить будуватися спеціалізована фахова підготовка майбутніх спортивних тренерів. Висновки. Виявлено, що недостатньо уваги приділяється процесу розвитку уявлень майбутніх тренерів з виду спорту щодо оздоровчої спрямованості майбутньої професійної діяльності. Встановлені напрямки, які слід розвивати в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Визначено, що першочергове значення у якісній фаховій діяльності спортивного тренера мають теоретичні знання та практичні навички щодо забезпечення здоров’я атлетів на різних етапах багаторічної підготовки. Вони спираються на особистісний рівень прихильності до ведення здорового способу життя, а також володіння стратегіями формування здоров’язбережувального середовища навчально-тренувального процесу. Подальше формулювання чітких вимог до здоров’язбережувальної компетентності спортивних тренерів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх спеціалістів.Документ Використання наявних ресурсів закладів вищої освіти для підготовки спортсменів-студентів до змагань з видів спорту(2026) Павленко Віктор Олексійович; Pavlenko Viktor Oleksiiovych; Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Насонкіна Олена Юріївна; Nasonkina Olena Yuriivna; Крайник Ярослав Богданович; Krainyk Yaroslav BohdanovychУ статті розглядається сучасна модель організації та проведення навчально-тренувальної роботи для студентів-спортсменів у позанавчальний час, акцентуючи увагу на використанні наявних ресурсів закладів вищої освіти (ЗВО) України для їхньої ефективної підготовки до змагань. Метою дослідження є визначити чинники, які впливають на процес підготовки студентів-спортсменів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю збереження здоров’я населення та сприяння регулярній оздоровчій руховій активності серед студентської молоді, що вимагає ефективного залучення ресурсів ЗВО. Стаття ґрунтується на аналізі досліджень щодо застосування різноманітних моделей підготовки спортсменів, що використовують кадровий потенціал та матеріально-технічну базу вишів. Методологія дослідження включала систематичний огляд публікацій, відібраних із науко-метричних баз Web of Science та Google Scholar, за запитом, пов’язаним зі значимістю створення оптимальних умов для тренувальних занять у вищій школі. Авторами розглянуто, що, окрім освітньої функції, основною метою діяльності ЗВО є забезпечення умов для активного дозвілля та систематичних навчально-тренувальних занять студентів в обраному виді спорту. У статті наведені та проаналізовані різні моделі підготовки спортсменів та форми їх поєднання, які можуть бути впроваджені в університетське середовище: секційна, професійно орієнтована, традиційна та індивідуальна. У ході дослідження визначені ключові чинники, які позитивно впливають на процес підготовки студентів-спортсменів, включаючи наявність кваліфікованого кадрового потенціалу, доступність сучасної матеріально-технічної бази та спортивної інфраструктури, а також створення організаційних умов для повноцінного проведення тренувальних занять. Висновки підтверджують значущість єдиного навчально-спортивного процесу, який має бути побудований на основі підвищення ефективності планування фізичної підготовки спортсменів високої кваліфікації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою та моделюванням організму спортсмена, що дозволить не лише змістовно пояснювати фізіологічні процеси, але й конструювати більш досконалі та індивідуалізовані методи контролю, тренування та відновлення студентів-спортсменів.Документ Використання технологій дистанційного навчання в легкій атлетиці: перепони та можливості(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Петренко Валерій; Petrenko Valerii; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Фоменко Вікторія; Fomenko Viktoriia; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Казак Володимир; Kazak Volodymyr; Крайник Ярослав; Krainyk YaroslavПредставлено аналіз проблеми використання технологій дистанційного навчання в діяльності спортивних тренерів. Мета – встановити можливості впровадження дистанційних технологій навчання в легкій атлетиці. Методи. Підбір методів дослідження був зумовлений його теоретичною сутністю. Для досягнення поставленої мети застосовано теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. Визначені ключові проблеми на шляху використання технологій дистанційного навчання в підготовці легкоатлетів. Представлені можливості, що дозволяють якісно модифікувати процес підготовки легкоатлетів. Запропоновано розуміння дистанційного навчання в легкій атлетиці як окремого технологічного напрямку побудови процесу підготовки. Загалом, дистанційний формат побудови тренувального процесу легкоатлетів зосереджений на залученні широкого спектру інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Проте, їх використання має визначатися доступністю обраних засобів для учасників процесу підготовки в легкій атлетиці. Обговорення. Незважаючи на актуальність дистанційного навчання, питання розробки повноцінних програм тренування легкоатлетів знаходиться лише в стадії обговорення. Це пов’язано зі складністю організації практичної частини підготовки, особливо в складних видах легкої атлетики. Проте, акцентуючи увагу на можливостях технологій дистанційного навчання видається можливим розробити дієві стратегії організації та реалізації окремих складових тренувального процесу легкоатлетів. Висновки. Проведене дослідження акцентувало увагу на перспективності модифікації підготовки легкоатлетів у дистанційному форматі. Отримані результати поглиблюють уявлення про можливості вдосконалення процесу підготовки в легкій атлетиці. Такий підхід дозволить підвищити технологічність тренувального процесу спортсменів. Проте, умови впровадження дистанційних технологій навчання в підготовку легкоатлетів потребують подальшого вивчення.Документ Оптимізація процесу фізичного виховання у ЗВО через впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Петренко Юлія Іванівна; Petrenko Yuliia Ivanivna; Колоколов Віталій Олексійович; Kolokolov Vitalii Oleksiiovych; Жогло Володимир; Zhohlo Volodymyr; Хмелюк Олександр; Khmeliuk Oleksandr; Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii MykolaiovychВдосконалення процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти передбачає створення інклюзивного середовища. Однією з перспективних форм організації і проведення занять фізичними вправами, що сприятимуть оптимізації фізичного виховання здобувачів освіти, які мають порушення здоров’я є фізкультурно-спортивна реабілітація. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні специфіки впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації як складової процесу фізичного виховання здобувачів ЗВО. Для досягнення цієї мети астосовували відповідні методи наукового дослідження теоретичного спрямування. У результаті наукового аналізу було виявлено, що наразі недостатньо досліджень щодо практики або можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. Не досліджено методологічні аспекти розробки та реалізації цілісних програм або використання елементів фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із різними хворобами. Є припущення, що лише систематизація процесу фізкультурноспортивної реабілітації у вищих навчальних закладах як складової фізичного виховання дозволить створювати інклюзивні програми з різними видами рухової та спортивної активності, що забезпечить максимальне включення осіб з обмеженими можливостями у цей процес. Це сприятиме якісному удосконаленню фізичного виховання у ЗВО у напрямку здоров'язбереження, що є ключовим фактором його успішності. Вищезазначені проблеми спонукали до структурування інформації щодо можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у ЗВО, що сприяло розробці системи управління та умов для її реалізації в контексті роботи зі студентами, які мають порушення здоров'я. Успішне формування такої структури більш реалістично для державних та національних ЗВО, оскільки це потребує значних інвестицій у вдосконалення інфраструктури. Проте, першочерговим завданням є вирішення питань програмного наповнення напрямку фізкультурно-спортивної реабілітації.Документ Особливості кондиційного тренування(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Шаленко Віктор; Shalenko Viktor; Коваль Святослав; Koval Sviatoslav; Абдула Анатолій; Abdula Anatolii; Шелудько Павло; Sheludko Pavlo; Лебедєв Сергій; Lebediev SerhiiПотреба у формуванні пропозиції з ефективних способів удосконалення рухової функції людини зумовлює інтерес до вивчення особливостей кондиційного тренування. Мета – узагальнення уявлень про особливості кондиційного тренування. Методи. Для досягнення поставленої мети застосовували теоретичні методи педагогічного дослідження. Результати. В результаті проведеного дослідження уточнено визначення ключових понять, які сприяють трактуванню та розумінню кондиційного тренування як виду організованого систематичного використання фізичних вправ з метою підвищення фізичних кондицій. Проведено структурний аналіз кондиційного тренування. Визначено типи кондиційного тренування; охарактеризовано їх мету та завдання. Обговорення. Дослідження особливостей кондиційного тренування підтвердило думку, щодо можливості виокремлення даного напрямку використання фізичних вправ із сфери фізичної культури та спорту відносно інших. Представлено уявлення про різні типи кондиційного тренування, що мають характерні відмінності та спільні риси. Найбільші розбіжності в характеристиках спостерігаються для кондиційного тренування спортсменів і неспортсменів. Проте, вони зменшуються при розгляді кондиційного тренування у площині порівняння особливостей кондиційного тренування для професійного і аматорського спорту. Найбільш відокремленим типом є профілактично-реабілітаційний, який є специфічним і потребує ретельного враховування медичних рекомендацій щодо занять фізичними вправами конкретної особи. Висновки. Дослідження особливостей і сучасних уявлень про кондиційне тренування дозволяє зосередити подальший пошук на можливостях розробки спеціалізованих тренувальних програм для різного кола осіб. Встановлені характерні особливості кондиційного тренування дозволяють продовжити його вивчення як повноцінного напрямку організованого використання фізичних вправ для вирішення різних завдань в процесі вдосконалення рухової функції людини. Кондиційне тренування має значний потенціал для покращення ефективності організації та реалізації завдань у сфері фізичного виховання та спорту.Документ Програмоване впровадження інструментів IoT в кондиційному тренуванні студентів-спортсменів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026) Бондаренко Роман; Петренко Юрій; Петренко Юлія; Куций Денис; Єфременко Андрій Миколайович; Bondarenko Roman; Petrenko Yurii; Petrenko Yuliia; Kutsyi Denys; Yefremenko Andrii MykolaiovychСучасна трансформація спортивної освіти в контексті глобальної цифровізації вимагає впровадження в навчальний процес інструментів Інтернету речей (ІоТ), співставних з тими, які будуть використовуватися майбутніми тренерами з виду спорту в фаховій діяльності. Мета дослідження – пілотна апробація моделі використання IoT в навчанні студентів-спортсменів з основ кондиційного тренування. Методологія роботи базувалася на порівняльному аналізі експериментальної (n = 15) та контрольної (n = 22) груп студентів-спортсменів другого курсу ЗВО віком 19,30±1,10 років, які навчаються на тренера з виду спорту. Для експериментальної групи було запропоновано модель використання ІоТ у межах електронного освітнього середовища на прикладі навчальної дисципліни «Організаційні основи кондиційного тренування». Комплексний моніторинг результативності навчання включав оцінку теоретичних знань, частоти серцевих скорочень, максимального споживання кисню, а також розрахунок тренувального імпульсу та суб’єктивного сприйняття зусилля. Результати дослідження продемонстрували статистично значуще зростання теоретичної підготовки та покращення об’єктивних фізіологічних параметрів в обох вибірках, що вказує на адекватність запропонованого практичного компонента програми. Проте ключова міжгрупова диференціація була зафіксована у площині перцептивного сприйняття навантаження, де представники експериментальної групи продемонстрували виражене зниження відчуття напруженості при ідентичній інтенсивності роботи. Аналіз кореляційних зв’язків засвідчив посилення взаємозв’язків між об’єктивними показниками кардіореспіраторної системи та суб’єктивними показниками, що підтверджує ефект об’єктивізації внутрішнього стану студентів-спортсменів під впливом використання інструментів IoT. Таке посилення конвергенції даних свідчить про формування в студентів-спортсменів стійкої пропріоцептивної моделі управління навчальним процесом, де цифрові показники стають основою усвідомленого досвіду. Таким чином, впровадження технологій ІоТ у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту сприяє підкріпленню когнітивного розвитку інструментальною верифікацією функціональних показників. Запропонований підхід мінімізує психологічну вартість досягнутого результату, забезпечуючи вищу психоемоційну стійкість студентів-спортсменів до зростаючих навчальних навантажень. Отримані результати створюють методичне підґрунтя для підготовки фахівців нового покоління, здатних впроваджувати цифрові технології в процес спортивної підготовки.Документ Цифрова компетентність тренерів з виду спорту: шляхи розвитку(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025) Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Алексєнко Яна; Aleksienko Yana; Марченков Михайло; Marchenkov Mykhailo; Насонкіна Олена; Nasonkina Olena; Полторацька Ганна; Poltoratska HannaЗ урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти тренерів з виду спорту виключне значення для успішності навчання в вищій школі має розвиток цифрової компетентності здобувачів. Мета дослідження полягала у визначенні підходів до розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Для досягнення мети було застосовано методи аналізу наукової літератури, педагогічного моделювання та порівняльного аналізу. У дослідженні використовувалися дані рецензованих джерел, відібраних з наукометричних баз, таких як Google Scholar, Scopus, Web of Science. На основі зібраної інформації здійснено аналіз напрямків розвитку цифрової компетентності. У результаті дослідження було встановлено, що цифрова компетентність є інтегрованою характеристикою особистості, яка дозволяє ефективно використовувати цифрові інструменти для навчальної, професійної та дослідницької діяльності. Проведене дослідження підкреслило важливість розробки мультидисциплінарних підходів розвитку цифрової компетентності майбутніх тренерів з виду спорту. Основними компонентами таких стратегій мають бути: цифрові технології; штучний інтелект; розробка методології навчання. Результати дослідження вказують на необхідність більш активного впровадження інноваційних технологій у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту, що дозволить ефективніше реалізувати персоналізований підхід і розвивати цифрові навички, необхідні для навчання впродовж життя. Проведений аналіз дозволив виділити освітні вектори розвитку цифрової компетентності: технологічний; інформаційний; комунікативний; безпековий. На основі цих векторів запропоновано освітню модель розвитку цифрової компетентності здобувачів вищої освіти – майбутніх тренерів з виду спорту на основі міждисциплінарного підходу. Визначено, що розвиток цифрової компетентності має враховувати не лише технічні, а й соціально-психологічні аспекти, що сприятиме формуванню у майбутніх тренерів з виду спорту комплексних цифрових навичок для професійної діяльності. Отримані результати поглиблюють розуміння сутності цифрової компетентності та зумовлюють необхідність зосередитися на розробці програм її розвитку як повноцінної складової цілісного навчального процесу в спортивній освіті.Документ Цифровий зворотний зв’язок у циклічних видах спорту як ключ до якісного навчання та тренувань(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Сидорова Тетяна; Горіна Вікторія; Гриньова Тетяна; Пруднікова Марина; Єфременко Андрій Миколайович; Sydorova Tetiana; Horina Viktoriia; Hrynova Tetiana; Prudnikova Maryna; Yefremenko Andrii MykolaiovychШвидкий розвиток технологій зумовлює вдосконалення методології навчання та тренування у спорті, де цифровий зворотний зв’язок є наріжним каменем, надаючи об’єктивну інформацію для покращення процесу підготовки спортсменів. Незважаючи на широке впровадження цифрових інструментів в підготовці спортсменів циклічних видів спорту, існує потреба у цілісному розумінні та систематизації оптимального використання зворотного зв’язку, оскільки швидке поширення технологій випереджає їхнє осмислення, а спортсмени та тренери часто стикаються з перевантаженням даними та труднощами в інтерпретації. Метою дослідження стало виявлення ключових напрямків застосування цифрового зворотного зв’язку в підготовці спортсменів циклічних видів спорту. Дослідження проводилося шляхом бібліометричного аналізу публікацій з бази даних Web of Science за період 2015-2025 років, з використанням розширеного пошукового запиту. Були включені лише рецензовані статті та огляди. Картування за ключовими словами за допомогою VOSviewer (v.1.6.19) дозволило кластеризувати досліджуване поле. Із 206 знайдених публікацій, після перевірки та фільтрації за критеріями включення/виключення, до подальшого аналізу було відібрано 53 релевантних джерела. Результати кластеризації зосереджені на виокремленні 6 взаємопов’язаних кластерів, що відображають різні напрямки застосування цифрового зворотного зв’язку: фізіологічний моніторинг, показники продуктивності та силові тренування, біомеханіка та оптимізація техніки, профілактика травм та управління ризиками, енергетична ефективність та серцево-судинна діяльність, а також управління тренувальним навантаженням та відновленням. Цифровий зворотний зв’язок виявився центральним елементом моніторингу та оптимізації тренування у видах на витривалість, відіграє важливу роль у процесі контролю втоми та покращенні ефективності силового тренування, надає об’єктивні дані для корекції техніки руху, допомагає моніторити тренувальне навантаження для профілактики травм та забезпечує визначення оптимального співвідношення навантаження і відновлення. Загалом, цифровий зворотний зв’язок у циклічних видах спорту є ключовим фактором як для якісного навчання через можливості корекції техніки руху, так і для якісних тренувань у контексті оптимізації адаптації та відновлення спортсменів. Перспективи подальших досліджень включають подальшу інтеграцію різних типів цифрових даних, розробку інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів та вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту для більш точних та індивідуалізованих рекомендацій, а також проведення довгострокових досліджень впливу цифрового зворотного зв’язку.Документ Цифрові технології в оптимізації техніки бігу висококваліфікованих спринтерів(Гельветика, 2025) Єфременко Андрій Миколайович; Yefremenko Andrii Mykolaiovych; Насонкіна Олена Юріївна; Nasonkina Olena Yuriivna; Крайник Ярослав Богданович; Krainyk Yaroslav Bohdanovych; Павленко Віктор Олексійович; Pavlenko Viktor Oleksiiovych; Жогло Володимир Миколайович; Zhohlo Volodymyr MykolaiovychУ статті розглянуто сучасний стан досліджень щодо застосування цифрових технологій для оптимізації техніки бігу висококваліфікованих спринтерів. Висвітлено значення техніки бігу у забезпеченні результативності спринтерських виступів, її зв’язок із біомеханічними, психофізіологічними та психологічними аспектами підготовки спортсменів. Метою дослідження було визначення ефективності використання цифрових технологій для оптимізації техніки спринтерів високої кваліфікації. Методологія передбачала систематичний огляд публікацій, відібраних із бази Web of Science за розширеним пошуковим запи-том, що пов’язаний з тематикою цифрових технологій, технікою бігу та спринтерами за 2021–2025 роки. Із 92 знайдених робіт до фінального аналізу включено 10 повнотекстових джерел. Аналіз здійснювався відповідно до протоколу PRISMA із подальшим візуальним кластерним групуванням за допомогою VOSviewer. Результати огляду згруповано в три взаємопов’язані кластери: 1) дослідження біомеханічних характеристик техніки бігу із застосуванням маркерних та безмаркерних систем; 2) використання цифрових технологій у тренувальному процесі для аналізу техніки, виявлення втоми, формування індивідуаль-ного зворотного зв’язку; 3) дослідження, пов’язані з профілактикою травматизму, силовим тренуванням. Цифрові технології у межах трьох кластерів реалізують взаємопов’язані функції в тренуванні спринтерів. Перший кластер забезпечує високо-точне інструментальне вимірювання технічних характеристик бігу. Другий кластер зосереджується на функціональному моніторингу та адаптації техніки в умовах тренувального навантаження. Третій кластер акцентує на профілактиці трав-матизму через виявлення ризиків на основі цифрових даних. Разом ці напрями формують єдину цифрову систему підтримки тренувального процесу, спрямовану на підвищення ефективності та безпеки підготовки висококваліфікованих спортсменів. Встановлено, що цифрові системи забезпечують точне вимірювання, розширене трактування рухових параметрів та обґрун-товане втручання в тренувальний процес. У висновках підтверджено значущість цифрових технологій у тренуванні сприн-терів. Вони є засобом об’єктивного моніторингу, корекції техніки та зниження травматизму. Перспективи подальших дослі-джень пов’язані з розробкою комплексних інтегрованих систем моніторингу готовності спортсмена до навантаження. .