Перегляд за Автор "Pakushyna Liudmyla Zinoviivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості навчання з питань першої медичної допомоги на заняттях з безпеки життєдіяльності в умовах ВНЗ(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010) Пакушина Людмила Зіновіївна ; Pakushyna Liudmyla ZinoviivnaУ статті розкрито зміст помилкових суджень щодо першої медичної допомоги, які зустрічаються у навчальній літературі відповідного напряму для студентів вищих навчальних закладів; подано низку рекомендацій до організації навчання за цією тематикою на заняттях з БЖД в умовах ВНЗ.Документ Особливості педагогічного такту вчителя-логопеда в умовах інклюзивного освітнього середовища(Гельветика, 2024) Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Литвин Інна Миколаївна; Lytvyn Inna MykolaivnaУ статті розглянуто сутність поняття «педагогічний такт» та окреслено його складові. Також розкрито сутність і компоненти терміну «освітнє середовище», в якому виділено соціальний компонент, як основну рушійну та розвивальну силу і водночас специфічну складну систему, здатну до самоорганізації. Визначено, що інклюзивне освітнє середовище має такі особливості як гетерогенність учнівських груп дітей та командний підхід у роботі групи фахівців різного професійного спрямування: вчителів, спеціальних педагогів, психолога, медиків та соціального працівника. Робота у такій неоднорідній команді вимагає від кожного її учасника, неухильного дотримання правил корпоративної етики, що у цілому становлять основу їх професійного такту. Провідною ланкою соціальної системи інклюзивного освітнього простору, яка поєднує між собою таких різних професіоналів, як медичні працівники та психолого-педагогічні працівники є вчитель-логопед, професійна діяльність якого має забезпечити необхідне педагогічне продовження раніше прикладених медичних зусиль для успішної адаптації дитини з особливостями розвитку до різноманітних і мінливих умов довкілля. Тому вчитель-логопед має володіти особливим медико-педагогічним тактом. Для визначення особливостей педагогічного такту логопеда проаналізовано особливості професійної етики медичних працівників та виділені їх професійні якості, доцільні й для діяльності вчителя-логопеда. Сформовано теоретичну модель особливостей педагогічного такту вчителя-логопеда в умовах інклюзивного освітнього середовища. Визначено, що тактовність логопеда формується поступово на основі внутрішньої інтеграції природної доброти, чуйності, любові до дітей особистості із педагогічними цінностями, виділеними нею у процесі професійної підготовки. Таке особистісне новоутворення підсилюється професійною компетентністю набутою як у процесі навчання, так і подальшої професійної діяльності.Документ Пропедевтична роль інтегративного курсу «Анатомо-фізіологічні та клінічні основи корекційної роботи» у підготовці майбутніх вчителів-логопедів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Савицька Олена; Savytska OlenaСтаття присвячена розгляду змісту й особливостей викладання інтегративного навчального курсу «Анатомо-фізіологічні та клінічні основи корекційної роботи» для майбутніх вчителів-логопедів, підготовка яких відбувалася у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького впродовж І семестру 2023-2024 навчального року. Навчальна дисципліна є пропедевтичною та інтегративною. Ґрунтуючись на знаннях шкільного курсу біології вона доповнюється знаннями та вміннями вікової й патологічної фізіології, основ медичних знань, а також базовою інформацією щодо сутності корекційно-розвивальної роботи із дітьми з різними порушеннями розвитку. Таке змістове наповнення дає можливість здобувачам освіти на основі розуміння вікових особливостей функціонування здорового організму людини уяснити можливості й обмеження його компенсаторних механізмів, які автоматично без участі людини вмикаються при його пошкодженнях та травмах. Також курс допомагає побачити роль корекційно-розвивальної роботи для процесу розвитку організму із різними як функціональними, так і органічними обмеженнями. При цьому у майбутніх фахівців логопедичною справи відбувається формування як загальних компетенцій, що є характерними і для фахівців інших спеціальностей, так і простежується закономірне формування початкових рівнів спеціальних, тобто фахових, компетентностей, зазначених у державному стандарті підготовки вчителів-логопедів. Серед них: усвідомлення концепцій і теорій функціонування, обмеження життєдіяльності, розвитку, навчання, виховання і соціалізації осіб з особливими потребами; здатність будувати гармонійні відносини із такими особами та їх сім’ями; вміння здійснювати діагностико-консультативну діяльність та здатність майбутніх фахівців до реалізації корекційно-освітніх технологій у роботі з особами з особливими освітніми потребами.Документ Формування готовності студентів молодших курсів Спеціальності «016. Спеціальна освіта» до роботи з дітьми із особливими освітніми потребами у сучасних умовах закладу вищої освіти(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Пакушина Людмила Зіновіївна ; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Свєтлова Олена; Svietlova Olena; Завгородня Вікторія; Zavhorodnia ViktoriiaУ статті розглянуто сутність та складові процесу формування професійної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах інклюзивної освіти. Наголошено, що за нинішніх умов процес професійної підготовки в Україні ускладнений викликами військового стану, а тому готовність майбутніх фахівців спеціальної освіти до роботи із дітьми з особливими освітніми потребами варто формувати вже з моменту їх вступу до закладу вищої освіти усіма прийнятними для цього засобами, враховуючи можливості освітнього середовища. За допомогою соціологічного опитування виявлено, що студенти молодших курсів спеціальності 016 «Спеціальна освіта» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького хоч і знають загальні особливості своєї майбутньої професійної діяльності, але зовсім не уявляють, якими можуть бути їх майбутні учні. Зважаючи на це, розроблено і впроваджено до освітнього процесу навчального закладу викладання інтегративного курсу «Вступ до спеціальності «Спеціальна освіта» та педагогічна деонтологія». Його зміст розроблено на основі інтеграції інформації традиційних курсів (загальна педагогіка, спеціальна педагогіка, вступ до спеціальності «Логопедія», педагогічна деонтологія) із доповненням і розширенням інформацією щодо специфіки діяльності сучасного вчителя-логопеда. Позитивний вплив на процес формування готовності студентів до роботи спричинила така педагогічна умова, як паралельне вивчення студентами курсу «Анатомофізіологічні та клінічні основи корекційної роботи», який доповнив знання студентів медико-біологічною інформацію. Використання комп’ютерних технологій при викладанні цих курсів допомогли проілюструвати навчальну інформацію й сприяли її більш глибшому розумінню студентами, що підтвердилося їх успішністю при здійсненні підсумкових атестацій із курсів. Такі педагогічні умови освітнього середовища майбутніх спеціальних педагогів вважаємо дієвими для формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності.Документ Формування навичок дослідницької діяльності в молодших школярів при вивченні природознавства(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Нінова Тетяна Степанівна; Ninova Tetiana Stepanivna; Здір Дарина Русланівна; Zdir Daryna Ruslanivna; Пакушина Людмила Зіновіївна; Pakushyna Liudmyla Zinoviivna; Гуйван Людмила Вікторівна; Huivan Liudmyla ViktorivnaУ статті розглянуто особливості поетапного формування навичок дослідницької діяльності у молодших школярів під час вивчення природознавства. Визначено, що формування навичок дослідницької діяльності є важливою складовою частиною освітнього процесу, оскільки сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, формуванню критичного мислення та самостійності. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення дослідницької діяльності. Схарактеризовано етапи організації дослідницької діяльності учнів початкової школи: постановка проблеми, формулювання гіпотези, проведення експерименту, аналіз результатів та висновки. Розкрито значення групової та індивідуальної роботи під час виконання дослідницьких завдань, які сприяють розвитку в учнів аналітичного мислення, креативності та здатності до самостійної роботи. Особливу увагу приділено використанню проблемних та творчих завдань, що допомагають зацікавити дітей у процесі навчання, розвиваючи їхню уяву та мотивацію до пізнання. Встановлено, що для ефективного формування навичок дослідницької діяльності молодших школярів важливо створити сприятливе педагогічне середовище, яке сприятиме розвитку активності учнів і підтримуватиме їхнє бажання до пізнання. Висвітлено роль вчителя як координатора дослідницької діяльності учнів початкової школи, що включає підтримку та орієнтацію учнів на процес пошуку, а не лише на кінцевий результат.