Перегляд за Автор "Kazakova Nataliia Viktorivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання ігрових технологій у позакласній виховній роботі початкової школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaУ статті акцент зроблено на тому, що важливу роль у вихованні учнів початкових класів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей відводиться спеціально організованій позакласній виховній роботі. Визначено, що позакласна виховна робота в початковій школі має бути пронизана сучасними ігровими технологіями, у ході яких діти вступатимуть у спілкування з однолітками; будуть об’єднані спільними метою, зусиллями щодо отримання досягнення в діяльності, переживаннями, які залишать глибокий слід у свідомості дитини та сприятимуть формування добрих почуттів, благородних поривань, навичок колективного життя. Розкрито сутність квест-технологій, шоу-технологій, сюжетно-рольових технологій, технологій рольової гри.Документ Деякі історичні аспекти становлення і розвитку медсестринства(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Демянчук Михайло; Demianchuk Mykhailo; Шквир Оксана; Shkvyr Oksana; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia Viktorivna; Поліщук Олександр Сергійович ; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті розглянуто історичні аспекти розвитку і становлення сестринської справи. Зазначено, що все більшої ваги в підготовці медичних сестер набувають коледжі (заклади передвищої освіти). Подано періодизацію розвитку і становлення професії медичної сесри:1) період стихійного догляду (до V ст. н.е.); 2) епоха Середньовіччя; 3) класичний період (сестринська справа відноситься до сестер милосердя); 4) неокласичний (охоплює розвиток наукових концепцій системи підготовки медичних сестер); 5) сучасний (охоплює період запровадження ступеневої медсестринської освіти).Документ Педагогічна деонтологія як етична норма підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі(2026) Зданевич Лариса Володимирівна; Zdanevych Larysa Volodymyrivna; Фроленкова Надія Олександрівна; Frolenkova Nadiia Oleksandrivna; Цегельник Тетяна Миколаївна; Tsehelnyk Tetiana Mykolaivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaСтаття присвячена аналізу педагогічної деонтології як ключової етичної норми, що забезпечує якісну підготовку вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища. Метою дослідження є розкриття педагогічної деонтології як етичної норми підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до роботи в інклюзивному середовищі, що передбачає поєднання теоретичних засад професійної етики та практичних аспектів організації освітнього процесу. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення та логіко-теоретичне моделювання. Результати дослідження показують, що педагогічна деонтологія та етика становлять основу професійної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти, оскільки саме вони визначають систему обов’язків, правила поведінки та моральну відповідальність перед дитиною, колективом і суспільством у цілому. У процесі дослідження зроблено висновок, що поєднання традиційних гуманістичних цінностей із сучасними педагогічними підходами формує комплекс професійних орієнтирів, завдяки чому забезпечується гармонія між знаннями, переконаннями та практичними діями вихователя. Показано, що дотримання етичних норм сприяє становленню педагога як морального прикладу для вихованців і водночас виступає важливим чинником розвитку його професійної культури. У дослідженні доведено, що діяльність вихователя в умовах інклюзивного середовища має низку специфічних особливостей, зумовлених як нормативно-правовими вимогами, так і реальними освітніми потребами дітей. Показано, що вихователь повинен розробляти індивідуальні програми розвитку, поєднувати групові та індивідуальні форми роботи, застосовувати диференційований підхід, організовувати співпрацю з батьками та фахівцями команди супроводу. Досліджено, що інклюзивна освіта потребує створення психологічно комфортного та безбар’єрного середовища, застосування спеціальних методик, які забезпечують інтеграцію дитини в колектив і сприяють її всебічному розвитку. Практичне значення дослідження полягає у визначенні педагогічної деонтології як дієвого механізму професійного зростання вихователів і підвищення якості інклюзивної дошкільної освіти.Документ Профілактика відхилень у поведінці молодших школярів у позаурочний час як соціально-педагогічна проблема(2015) Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaУ статті розкрито сутність понять «відхилення в поведінці», «девіації», «профілактика», «профілактика відхилень у поведінці молодших школярів». Визначено завдання виховної функції профілактики відхилень у поведінці учнів початкових класів. Досліджено напрями профілактики відхилень у поведінці учнів початкових класів у позаурочний час. Визначено та розкрито зміст, форми, методи та прийоми позаурочної роботи з дітьми молодшого шкільного віку та їх батьками з метою профілактики девіацій у дітей. З’ясовано умови, за допомогою яких виховне середовище в класі перешкоджатиме девіантній поведінці учнів і сприятиме розвитку особистості молодших школярів.Документ Сутнісні особливості впровадження програми профорієнтаційної роботи в школі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Шквир Оксана Леонідівна; Shkvyr Oksana Leonidivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia Viktorivna; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті проаналізовано сутнісні проблеми, що мають місце у проведенні професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого старшокласникам важко визначитися із вибором професії: відсутність уявлень про ринок праці, професійну підготовку фахівців, умови майбутньої роботи та роботодавців, невідповідність вимог професії особистісним якостям учнів. Визначено, що у профорієнтації важливою складовою є реалізація напрямків педагогічної діяльності вчителя, що включає безпосередню роботу з учнями, взаємодію з батьками, укладання договорів з роботодавцями з метою організації екскурсій для проходження школярами ідентифікації з професією, а відтак належного професійного самовизначення старшокласників. Окреслено змістове наповнення профорієнтаційної роботи в школі (1-4 класи, 5-7 класи та старші 8-11 класи), яке залежить від класу, в якому вона проводяться. Зазначено критерії ефективності профорієнтаційної роботи, що визначають рівень готовності учнів до професійного самовизначення. Показниками особистісного самовизначення в учнів є сформованість інтересів та схильностей, виокремлення власних здібностей, співвіднесення бажаного професійного вибору з індивідуальними можливостями, набуття знання щодо потреб суспільства у тій чи іншій професії і особливостях ринку праці, сформованість вмінь врахувати власні особливості, складання фахового саморелізаційного плану і його запасного варіанту. Дано змістову характеристику системи профорієнтаційної роботи в школі, яку розглядаємо з позицій її цілісності і змістовно-структурованої роботи педагога. Доведено, що така робота має включати: професійну діагностику, професійну консультацію, професійний відбір, професійну адаптацію, профорієнтаційний тренінг. Вказано на важливість проведення шкільних профорієнтаційних заходів для визначення учнями індивідуальної професійної траєкторії та окреслено напрями профорієнтаційної роботи у школі, що стосуються організаційно-методичної роботи, проведення профорієнтації з надання професійної інформації учням; позакласної роботи з учнями, індивідуального консультування, зовнішню взаємодію за участю у заходах майбутніх освітніх закладів, організацію роботи з батьками та педагогами, моніторинг якості реалізації програми з профорієнтації в школі та придбання професійних навичок учнями. Зроблено висновок, що сучасна профорієнтаційна робота є ефективною у тому разі,коли кожен учень є переконаним в тому, що зроблений ними вибір є найкращим із усіх можливих та відповідає його здібностям і прагненням.Документ Сучасні методи навчання англійської мови курсантів вищих військових навчальних закладів України(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Романишина Людмила; Romanyshyna Liudmyla; Блощинський Ігор; Bloshchynskyi Ihor; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia ViktorivnaМета статті – схарактеризувати сучасні методи навчання іноземної мови курсантів у вищих військових навчальних закладах України. Для досягнення мети дослідження використовувалися такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, компаративний та прогностичний. Значну увагу було приділено розкриттю таких методів навчання іноземної мови, як інтерактивні лекції, обговорення, дискусії, кейс-метод, метод проєктів, інтерв’ю, «акваріум», диспути/дебати, рольові та ділові ігри, внутрішні/зовнішні кола та інші. У статті обґрунтовано те, що перспективним на сучасному етапі є також упровадження комп’ютерних технологій, що сприятиме підвищення ефективності іншомовної професійної підготовки майбутніх офіцерів.