Дисертації та автореферати

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/158

Переглянути

Перегляд Дисертації та автореферати за Автор "Bodnia Ivan Oleksandrovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Організаційно-економічний механізм інноваційної трансформації регіону для підвищення конкурентоспроможності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Бодня Іван Олександрович; Bodnia Ivan Oleksandrovych
    Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у створенні теоретичного підґрунтя та практичної реалізації організаційно-економічного механізму щодо забезпечення конкурентоспроможності регіону на основі аналітичного дослідження його інноваційної трансформації. В дисертаційному дослідженні уточнено поняття, що використовуються при дослідженні інноваційної трансформації регіону. Для забезпечення інноваційної сприйнятливості і інноваційної активності господарюючих суб'єктів, перш за все, необхідні умови щодо широкого відтворення. При цьому актуальним є пошук принципово нових моделей інтеграції, диверсифікації джерел фінансування наукових досліджень, розробок освітніх технологій, НДДКР. Для вирішення завдань інноваційного розвитку економіки важливі дві умови. Це передусім підвищення попиту на технічні та технологічні інновації, а також створення за участю держави фінансових інституцій, фондів, що стимулюють процеси комерціалізації. Визначено фактори та індикатори підвищення інноваційної сприйнятливості регіону відповідно до економічних законів та системного підходу. До групи факторів віднесено складові інноваційного потенціалу та техніко-технологічної ефективності регіональної економіки: інтелектуальний капітал, науковий потенціал, суб'єкти інфраструктури, у тому числі наявність бізнес-інкубаторів, інноваційних центрів, технопарків. Індикаторами інноваційного розвитку регіону є фондозабезпеченість, продуктивність праці, фондовіддача та екологічність виробництва у галузях регіональної економіки. Технологічні індикатори інноваційності, що застосовуються в науці та практиці, слід, за нашою пропозицією, доповнити показниками тенденцій енергоємності і енергозбереження галузей і в цілому регіональної економіки у зв'язку з проблемами обмеженості ресурсів та високою вартістю енергоресурсів. У зв'язку з цим від державної служби статистики потрібно надання необхідних показників. Розроблено методологічний підхід оцінки ефективності бюджетних видатків, спрямованих на підтримку інноваційної діяльності, орієнтований на заходи державних програм з підтримки інноваційної сфери, що реалізуються в регіонах; запропоновано методичний підхід нормування показників оцінки ефективності бюджетних видатків регіону в інноваційній сфері, що дає змогу сформувати цільові значення показників короткострокового періоду, досягнувши яких, регіон буде конкурентоспроможним у референтній групі країн і регіонів за порівнянним рівнем інноваційного розвитку. На прикладі Київської області визначено нормативи низки показників, що характеризують результати проміжних стадій та етапів інноваційного процесу - кількість статей у провідних журналах, кількість патентних заявок тощо. Розроблено методичний підхід оцінювання та ранжування наукових компетенцій організацій регіону в інноваційній сфері, на основі якого запропоновано трьохетапну чисельну методику, яка дає змогу на основі анкетування наукових шкіл виявити компетенції, наявні в організаціях регіону, проривні наукові напрямки, передові дослідження та розробки. На прикладі Київської області проведено дослідження оцінювання наукових компетенцій, яке виявило лідера за кількістю наукових напрямів, а також лідера за кількістю напрямів, які є проривними в країні та у світі. В дослідженні доведено, що формування конкурентоспроможної національної господарської системи інноваційного типу, побудованої на концепції «потрійної спіралі», має передбачати реалізацію заходів за трьома ключовими напрямами: 1) активне розгортання в рамках національної господарської системи економіки знань, яка побудована на підставі ефективної організації механізмів; 2) формування принципово інших технологій, які сприяють комерціалізації знань, включно з їхнім трансфером в інші сфери використання; 3) включення до інформаційної бази знань як практично застосованого, так і нового і знання, при цьому відносно вільний доступ до цієї інформації повинні мати всі зацікавлені суб'єкти. Систематизовано комплекс моделей управління інноваційним розвитком підприємств за показниками конкурентоспроможності. Систему управління інноваційним розвитком підприємств регіону представлено нелінійними мережевими інноваційними моделями та інтеграційними стратегіями, що включає стратегічні та тактичні методи управління з формалізацією процедур вибору інноваційних проектів та форм їх реалізації, з урахуванням ресурсного потенціалу, показників стійкості та економічної доданої вартості підприємства. Систему представлено у вигляді інституційних утворень, що інтегрують наукову, інноваційну та навчальну діяльність з прямими та зворотними зв'язками з підприємствами регіону. Визначено, що створення спеціальних інноваційних фондів має відбуватися у межах єдиної системи державних та регіональних інноваційних фондів. Подібна система має стати найважливішим елементом механізму розподілу державних бюджетних коштів, дозволяючи ефективно координувати та регулювати процеси інноваційного розвитку як у своїй країні, так і в окремих регіонах. При цьому акцент при формуванні даних фондів має бути зроблений саме на регіональних фондах, оскільки саме вони дозволяють відстежити реальну необхідність фінансування тих чи інших проектів, ефективно шикуючись у територіальні механізми фінансування інновацій. Основним завданням зазначених фондів на будь-якому рівні має стати акумулювання фінансових коштів, включаючи державні, для того, щоб надалі їх перерозподіляти за окремими напрямками інноваційного розвитку, конкретними стартапами, проектами, командами розробників, які мають чіткі та конкретні результати реалізації розробки інноваційних продуктів.