Кафедра психології

Постійне посилання на фонд

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/300

Переглянути

Перегляд Кафедра психології за Автор "Bavykin Andrii Yuriiovych"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Порівняльний аналіз почуття щастя у віруючих, агностиків та атеїстів (на матеріалі осіб раннього дорослого віку)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бавикін Андрій Юрійович; Bavykin Andrii Yuriiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
    У кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми почуття щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Метою роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку щастя та чинників його виникнення. Змістом роботи є аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену щастя у науковій психологічній літературі, розкриття ролі релігійного світогляду на виникнення почуття щастя та експериментальне вивчення психологічних особливостей щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: «Оксфордський опитувальник щастя»; Шкала реактивної та особистісної тривожності Спилбергера – Ханина; 16-ти факторний особистісний опитувальник А. Кеттела; «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в потребово-мотиваційній сфері» (тест О.Ф. Потьомкіної); Анкета «Атеїзм-релігійність» (автор І. Шемет); Шкала релігійної орієнтації (Г. Олпорт, Д. Росс). Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що половина респондентів з релігійним світоглядом мають середній та низький рівень щастя і інша половина це особи зі зниженим рівнем щастя. У групи досліджуваних, що продемонстрували атеїстичні погляди не було виявлено високого та середнього рівня. Більшість показали знижений рівень і чверть досліджуваних низький. Щодо групи з агностичною орієнтацією, то тут слід зазначити прояви тільки середнього рівня щастя та у більшості зниженого. Також якісний аналіз результатів показав, що існує взаємозв’язок між знижений та низький рівень щастя та високий рівень реактивної та особистісної тривоги. Виявлені під час емпіричного дослідження результати були враховані під час розробки розвиально-корекійної програми яка складається з циклу тренінгових занять спрямованих на розвиток структурних компонентів щастя, та корекцію рівня тривожності.