Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Автор "Kovalenko Oleksandr Viktorovych"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив українського кінематографу початку ХХІ ст. на формування національно-патріотичної свідомості молоді(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Єпик Даниіл Валерійович; Yepyk Danyil Valeriiovych; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychАктуальність теми. Сучасний український кінематограф є малодослідженою темою і це дається взнаки з точки зору розуміння і формування попиту на кінопродукцію, бокс-офісу і популярності українських фільмів серед населення. Теоретичні дослідження сучасного українського кіно повинні стати підгрунтям для посилення популярності національної кінопродукції, збільшення попиту на неї в межах країни та за кордоном. Актуальність визначеної теми дослідження ще й у тому, що практично не розроблений алгоритм використання української кінопродукції саме у справі національно-патріотичного виховання. Мета і завдання дослідження. проаналізувати політику українських урядів стосовно організації виробництва кінопродукту, охарактеризувати найуспішніші українські проекти різних жанрів, узагальнити досвід використання українського кіно у справі національного і патріотичного виховання молоді Для досягнення поставленої мети передбачено постановку, формулювання і розв’язання наступних завдань: 1. Проаналізувати джерела із визначеної теми 2. Проаналізувати і узагальнити тенденції створення юридичної бази функціонування кіномистецтва в Україні 3. Охарактеризувати матеріальне забезпечення і джерела фінансування національних кінопроєктів 4. Проаналізувати головні риси українського кінематографу ХХІ століття. 5. Охарактеризувати основні принципи та методи використання національної кінопродукції у національному та патріотичному вихованні Об’єкт дослідження є український кінематограф ХХІ століття. Предмет дослідження є вплив українського кінематографу початку ХХІ ст. на формування національно-патріотичної свідомості молоді. Структура і обсяг роботи: Структура: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг – 59 сторінок. Кількість використаних джерел – 51.Документ Гастрономічний фестиваль у сучасному культурному просторі (на прикладі фестивалю «Слобожанський гастрофест — традиції та культура»)(2020) Яковлева Дар’я Михайлівна; Yakovleva Daria Mykhailivna; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychКультура кожного народу відрізняється присутністю загальних та особливо-специфічних рис, тобто національного, що визначається системою цінностей, смислів та ментальності. Усе це становить національну самобутність та культуру, що визначає її єдність та вирізняє серед інших культур. Одним із найвпізнаваніших специфічних явищ національної культури є національна кухня, яка має характерні особливості у приготуванні та споживанні страв, та є віддзеркаленням підходів до пізнавання світу, що знаходяться в межах соціальної культури певної країни. Традиції приготування та споживання страв національної кухні кожного регіону втілилися у проведенні гастрономічного фестивалю. На даний час фестивалі слали справжньою культурною подією кожного краю. У сучасному культурному просторі України спостерігається постійний зріст кількості фестивалів. Такі заходи є прекрасними освітніми та культурними проектами, що передбачають можливість реконструкції давно забутих традицій. Що у свою чергу призводить до кращої освіченості нації та духовного збагачення завдяки національно-культурним традиціям. Метою написання даної роботи є дослідження гастрономічних фестивалів у сучасному культурному просторі (на прикладі фестивалю «Слобожанський гастро-фест — традиції та культура»).Документ Українське героїчне кіно (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Єпик Лариса Іванівна; Yepyk Larysa Ivanivna; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychАктуальність теми. ХХ і ХХІ століття стали епохою візуального мистецтва і образи героїв поступово стали переходити із книжок і переказів на екрани кінотеатрів, телевізорів, комп'ютерів. Екранний герой отримав більшу авдиторію, значимий вплив на соціум. Він отримав можливість доносити ідеї швидше і якісніше, активніше впливати на соціум і на кожного його члена. Поступово складається напрям у візуальному мистецтві який ми охарактеризуємо як «героїчне кіно», який має колосальний політичний, історичний і виховний вплив на глядацьку аудиторію. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є проаналізувати українські історичні та патріотичні стрічки кінця ХХ – початку ХХІ ст. і надати визначення «героїчного кіно». Для досягнення поставленої мети передбачено постановку, формулювання і розв’язання наступних завдань: 1. Проаналізувати джерела із визначеної теми 2. Проаналізувати і узагальнити сучасне визначення жанру «героїчне кіно» 3. Охарактеризувати українські історичні та патріотичні стрічки кінця ХХ-початку ХХІ ст. і узагальнити їх спільні риси у поданні образу героя. 4. Проаналізувати головні риси героя у кіномистецтві, віднайти його специфічні національні риси. 5. Охарактеризувати основні тенденції українського історико-патріотичного кінематографу кінця ХХ - початку ХХІ ст. 6. Надати характеристику основним формам і методам включення героїчного у позанавчальну роботу із студентами культурологами із метою набуття історичної компетентності. Об’єкт дослідження є українське ігрове кіно кінця ХХ – початку ХХІ століття. Предмет дослідження є українське героїчне кіно кінця ХХ – початку ХХІ ст. Структура і обсяг роботи: Структура: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг – 60 сторінок. Кількість використаних джерел – 59.Документ Формування медіакомпетентності сучасної людини як культурологічна проблема(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Стрельцова Валерія Віталіївна; Streltsova Valeriia Vitaliivna; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychАктуальність теми дослідження полягає в тому, що сьогодні, серед загальних тенденцій світового розвитку найбільш значущим є перехід до інформаційного суспільства, що обумовлює необхідність суттєвих змін в системі освіти дітей та дорослих. Ми живемо у час, коли найбільш значущою стає інформація. ЇЇ значення зараз більше, аніж володіння грошовими активами. Березень 2020 року став переломним для психіки сотень тисяч людей. Медіапростір постійно поповнювався новими i новими фейками про короновірус. Кількість звернень до психіатрів, психологів, психотерапевтів зросла на 30%. Людство опинилося у водоверті неправдивої інформації, через брак медіаграмотності. Незліченна кількість шокуючих фейків спричинили хвилі самогубств та каліцтв. Саме в той складний час в Україні постала проблема медіакопметентості населення задля зменшення кількості фейкових новин i негативних реакцій, спричинених прямим споживанням цих новин суспільством. Метою написання даної роботи є розгляд перспектив розвитку медіа- компетентності та дослідження стану сучасної медіаосвіти. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) Провести аналіз стану медіакомпетентності сучасної особистості 2) Визначити закономірності між медіакомпетентністю, опануванням медіа- грамотністю та рівнем медіа освіти. 3) Здійснити аналіз освітніх програм на предмет формування медіаграмотності. 4) Визначити умови для формування медіакомпетентності населення. Об’єктом дослідження виступає особистість сучасної людини (збірний образ). Предметом дослідження є медіакомпетентність особистості та рівень її сформованості. Структура і обсяг роботи: Структура. Робота складається зі вступу, трьох розділів, чотирьох підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг – 59 сторінок. Кількість використаних джерел – 31.Документ Інноваційні підходи в роботі художніх музеїв як осередків культурно-мистецького простору(2020) Стельмах Руслана Вікторівна; Stelmakh Ruslana Viktorivna; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychПочаток XXI ст. ознаменувався активними пошуками шляхів оновлення й демократизації традиційного музею. Це призвело до низки якісних змін у його просторі. Способи подачі музейного матеріалу оновилися, стали набагато доступнішими. Почалася розробка інноваційних програм культурно-освітньої діяльності. Чимало уваги почали приділяти особливим категоріям відвідувачів. Створюються спеціальні умови для людей з обмеженими можливостями, похилого віку та дітей. До того ж, робота з ними потребує спеціальних професійних навичок, то ж виникає необхідність у спеціалістах відповідної кваліфікації, що у свою чергу потребує змін у системі навчання та підвищення кваліфікації музейних працівників. На сьогоднішній день, ситуація в Україні вкрай неоднозначна. Норми, що регулювали життя та взаємовідносини людей десятиліттями, руйнуються. Відбувається девальвація. Нова система та її формування потребують оновлених ціннісних координат. Це, в свою чергу, породжує багато суперечностей та вимагає пошугу нових культурних парадигм. Актуальність дослідження зумовлена сучасними тенденціями в діяльності музейних закладів. Вони, насамперед, визначаються потребами суспільства. Саме музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини. А музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю. Зміни соціально-політичних систем створили вкрай складні умови для музейних установ. Вони зазнають великих змін. Така ситуація потребує масштабного та різнопланового аналізу. Окрім цього, потрібне теоретичне осмислення таких змін. Це можливо тільки у стані єдності та суперечності глобального та національного. Не можна також забувати і про універсальність та локалізацію. Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у комплексному вивченні інноваційної діяльності у сучасних реаліях роботи художнього музею.Документ Історико-культурні пам’ятки регіону як основа екскурсійної діяльності(2020) Коленченко Віталіна Вікторівна; Kolenchenko Vitalina Viktorivna; Коваленко Олександр Вікторович; Kovalenko Oleksandr ViktorovychЗначення екскурсійної діяльності полягає не тільки в тому, що вона є однією з найпотужніших галузей економіки, а й у тому, що він є сферою людської життєдіяльності світоглядного значення. Одним із найбільш привабливіших ресурсів для екскурсійної діяльності в Україні є історико-культурна спадщина. Тому популяризація історико-культурних пам’яток, розроблення нових екскурсійних маршрутів є актуальним напрямом туристичної і культурологічної діяльності Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження історико-культурних пам'яток, а також їх використання в екскурсійній діяльності.