Наукові фахові видання СумДПУ
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Наукові фахові видання СумДПУ за Автор "Ahadzhanova Svitlana"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання сервісу Trello в освітньому процесі університету(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Руденко Юлія Олександрівна; Rudenko Yuliia Oleksandrivna; Агаджанов-Гонзалес Карен; Ahadzhanov-Honzales Karen; Агаджанова Світлана; Ahadzhanova Svitlana; Баталова Алла; Batalova AllaУ статті розглянуто особливості впровадження ресурсу Trello для організації спільної взаємодії всіх учасників освітнього процесу з позицій його корисності і ефективності. Схарактеризовано напрямки застосування Trello для покращення освітніх практик. Trello – це безкоштовний гнучкий багатоплатформенний сервіс, який підтримує можливості колективної роботи і працює за методом управління проєктами Kanban. Його переваги як-то універсальність, простота використання, можливість забезпечити організацію, планування і контроль за виконанням колективних проєктів зумовили посилений інтерес у педагогічній сфері і спроби застосувати у освітніх практиках. Описано досвід використання сервісу Trello у Сумському національному аграрному університеті, де впродовж 2021-2023 років ресурс застосовується у трьох напрямках: адміністрування і зберігання бази даних кафедри; використання у якості електронного освітнього маршруту для окремих груп; організація і управління проектною діяльністю студентів. Висвітлено особливості сервісу у забезпеченні документообігу кафедри і організації ефективної колективної роботи її членів. Детально представлено застосування сервісу Trello як доповнення або альтернативу навчальним платформам Moodle, Google Class при вивченні дисциплін «Прикладні інформаційні технології» і «Управління ІТ-проєктами» студентами 3-го курсу спеціальності 126 «Інформаційні системи і технології». Охарактеризовано організацію і реалізацію групового проєкту «Створення інтернет-магазину». Результати використання сервісу Trello засвідчили його ефективність у освітній практиці. Це підтверджено опитуванням студентів. Дисципліни, що вивчалися із застосуванням ресурсу зайняли 3 і 6 місця у рейтингу як ті, що були опановані найкраще. Також за 10-бальною системою сервіс Trello за якістю організації навчання у середньому оцінили у 8 балів. Отже, підтверджується правильність вибору ресурсу для навчання майбутніх ІТ-фахівців і для організації роботи кафедри.Документ Інформаційні комунікаційні технології електронного навчання як база інновацій у вищій освіті(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Вьюненко Олександр; Viunenko Oleksandr; Агаджанов-Гонзалес Карен; Ahadzhanov-Honzales Karen; Агаджанова Світлана; Ahadzhanova Svitlana; Руденко Юлія Олександрівна; Rudenko Yuliia OleksandrivnaУ статті розглянуто питання впровадження і застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій та їх узгодження з наборами навичок в системах електронного навчання вищої освіти. Схарактеризовано ряд інноваційних підходів для покращення технології освіти та наукової галузі. Визначена контекстна основа інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано, що впровадження технології розвитку ICT4D можливе за умов наявності технологічної грамотності суспільства і має поширюватись на сфери соціальноекономічного розвитку, сільського господарства, охорони здоров’я, освіти, міжнародного розвитку та права людини Виділені інноваційні напрями застосування ІКТ, переваги, перешкоди та помилки при їх впровадженні. Серед переваг вказані: відкритий доступ, економічність, інтеграція здобувачів всіх форм навчання; надання їм інструментів, що дозволяють самостійно вирішувати навчальні та дослідницькі завдання. Обґрунтовано, що покращення технології освіти та наукової галузі вбачається у розвитку дослідницьких проєктів, цифрового моделювання, удосконалення зворотного зв’язку та ефективності оцінювання, а також застосування ігрового навчання. Визначені критерії вибору інструментарію для використання ІКТ в електронному навчанні: зручність використання, бюджет, сумісність ІКТ, рівень підготовка колективу до використання ІКТ, мобільність, забезпечення підтримки. У статті розглянуто важливість оцінювання ІКТ електронного навчання, окреслені доцільні показники оцінювання: перевірка відповідності цілей навчання до і після зміни технологій; оцінка зворотного зв'язку між всіма учасниками освітнього процесу; оцінка показників LMS. Серед показників LMS найвагомішими визначені: залученість студентів; прогрес навчання; адекватність змісту курсу; зручність перегляду і споживання; функціонал для зворотного зв’язку. Описано досвід і динаміку впровадження електронного (дистанційного) навчання у Сумському національному аграрному університеті (СНАУ), який визначено як задовільний.Документ ІТ-дисципліни в міжнародному освітньому контексті: порівняльне дослідження викладання в українських та китайських університетах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Rudenko Yuliia; Zetao Hu; Ahadzhanova Svitlana; Pivtoraiko Victor; Руденко Юлія; Зетао Ху; Агаджанова Світлана; Півторайко ВікторThis article highlights the importance of studying and comparing educational practices across different countries. It emphasizes the necessity of such analysis to enhance the teaching of IT disciplines in the context of digitalization and globalization. A comparative analysis of IT education is conducted between a Ukrainian university (Sumy National Agrarian University, SNAU) and a Chinese university (Harbin Institute of Science and Technology, HIST). The article is based on the authors’ teaching experience at both institutions, drawing on empirical data collected through student surveys, classroom observations, and informal interviews with students and faculty. The study focuses on first-year students of the “International Trades” program at HIST (China) and students majoring in “Entrepreneurship” and “Enterprise Economics” at SNAU (Ukraine), involving a total of 170 Chinese and 68 Ukrainian students. Key aspects analyzed include students’ prior technical background (noting the heterogeneous preparation among Chinese students and more uniform but often fragmented knowledge among Ukrainians), learning motivation (with stronger external motivators in China and greater emotional engagement in Ukraine), independent learning practices (higher activity observed among Chinese students), teaching styles (more formal and structured in China vs. informal and feedback-oriented in Ukraine), technical infrastructure, and academic culture in both educational contexts. The research identifies a range of intercultural differences that influence learning effectiveness and the nature of student-teacher interaction. Conclusions emphasize the need to adapt IT teaching methods to the cultural and educational characteristics of students. The study also provides practical recommendations for improving higher education practices through the integration of international experiences.