Inclusion & Diversity

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13252

Переглянути

Перегляд Inclusion & Diversity за Назва

Зараз показуємо 1 - 20 з 42
  • Документ
    Development of Personal and Aesthetic Qualities in Students with Disorders of Intelligence Development in Special Education Institutions and Educational Institutions with Inclusive Education
    (Гельветика, 2024) Dmytriieva Iryna Volodymyrivna; Дмитрієва Ірина Володимирівна; Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Ivanenko Alina Serhiivna; Іваненко Аліна Сергіївна
    The article deals with the problem of formation and development of personal and aesthetic qualities in students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education. Through the scientific and theoretical analysis of literary sources, the role of aesthetic education as an integral component of the correctional and educational process of an educational institution has been proven. The essence of the concepts "aesthetic education", "system of aesthetic education" has been analyzed, the educational potential of art as the main means of aesthetic education is revealed. An analysis of current international trends in the aesthetic education of individuals with special educational needs has been conducted. According to the results of the conducted experiment, it is established that the corrective reserves of aesthetic education consist in providing such pedagogical conditions, when the process of personal and aesthetic development of schoolchildren is aimed at enriching the sensory sphere, correction and special orientation of intellectual activity, raising the awareness of assimilation of artistic and aesthetic information, motivational and evaluative judgments, activation of cognitive processes, intellectualization of practical and aesthetic activity, increase of its independence and manifestation of elements of creativity. At the same time, the interaction of needs-oriented and motivational, cognitive, emotional-sensual and activity spheres of personal-aesthetic development is considered as a condition of unity and integrity of corrective-compensatory and aesthetic influences on this process. The primary functions of aesthetic education have been identified: cognitive, corrective-developmental, and educational. The general didactic and special principles of aesthetic education, which guide the teacher's activities in choosing the forms, methods, and techniques of corrective and educational work, have been substantiated. The three stages of pedagogical work are characterized, each of which, being a logical continuation of the previous one, corresponds to the implementation of the corrective functions of aesthetic education, and develops and improves the students' basic artistic and aesthetic knowledge, concepts, and practical artistic skills. Further avenues of research are planned in order to improve the system of aesthetic education of students with intelligence disorders in special educational institutions and educational institutions with inclusive education.
  • Документ
    Development of the Motor Sphere of Children with Intellectual Disabilities with the Participation of Families
    (Гельветика, 2024) Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovuch; Колишкін Олександр Володимирович
    The article identifies the peculiarities of the development of the motor sphere of children with intellectual disabilities with the participation of the family. It is emphasized that in a family where there is understanding, good traditions, a conscious attitude to the child's health, parents themselves create conditions for its development. These are family and household forms of recreation: morning gymnastics exercises combined with hardening and home swimming, active and sedentary games, corrective and developmental games at the home stadium, and outdoor walks at any time of the year. Among the proposed forms of work, the central place is occupied by practical classes for children together with their parents. Joint parent-child activities are organized in such a way that parents can see not only their own children, but also ‘other people's’ children. Such a shift in attention radically changes the psychology of parents. They begin to understand, compare, participate, and help other children. At the same time, a new collective mindset is formed, based on a common goal, mutual understanding, establishing contacts between children, parents, families, sharing experiences, and getting to know each other. Informal relationships, joint physical exercises, role-playing games, fairy tale games, composition games, and the process of learning movements require active participation, imagination, and creativity. Anticipation of the results of this process creates a positive emotional shift, interest, and confidence in the usefulness of this activity for both yourself and your children. An important aspect of cooperation with families raising children with intellectual disabilities is the creation of public associations of parents of such children. Thus, gradually mastering more and more movements, parents independently come to the realization that motor activity expands the child's capabilities, enriches him/her with motor skills, games that can be played at home and on the street with other family members and other children.
  • Документ
    Inclusion and Diversity
    (Гельветика, 2024)
    журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
  • Документ
    Inclusion and Diversity
    (Гельветика, 2023)
    журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
  • Документ
    Inclusion and Diversity
    (Гельветика, 2024)
    журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
  • Документ
    Inclusion and Diversity
    (Гельветика, 2023)
    журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у галузі інклюзивної освіти
  • Документ
    Inklusives Bildungsumfeld: die Erfahrung Meiner Alma Mater
    (2024) Halytska Olena Bohuslavivna; Галицька Олена Богуславівна
    The article analyses the experience of Lesуa Ukrainka Volyn National University of introducing inclusiveness into the educational environment, emphasising the priority of creating comfortable conditions for all participants in the educational process. The article considers the issues of supporting vulnerable groups of social inclusion, including people with functional disabilities, chronic diseases, refugees, internally displaced persons, ethnic minorities, people with low socio-economic status, residents of remote areas, transgender people, people with dyslexia and hyperactivity, and war veterans.The university has implemented a number of projects to support students with special needs. The Department of Medicine is equipped with navigation signs in Braille for students with visual impairments. An inclusive hub has been operational for several years, and all buildings are equipped with ramps and lifts. The university's policy is aimed at adapting the architectural, logistical and information environment, as well as promoting the ethics of equality, respect for human rights and diversity.The article identifies the challenges of inclusiveness at the institutional level. It also notes the role of the European University Association (EUA), which facilitates the exchange of approaches and strategies between European universities, stimulates a pan-European discussion on inclusiveness.The article presents recommendations for overcoming the challenges. In order to guarantee an inclusive and equitable educational process, it is essential to give due consideration to diversity, to actively involve students, to take account of the factors that may impede the educational trajectory, to develop educational programmes with an inclusive component, to provide accessible learning materials, to offer flexible and alternative learning options, and to create a favourable and comfortable atmosphere for all participants in the educational process.
  • Документ
    Theoretical and Practical Aspects of Enhancing Socio-Economic Knowledge of Students with Intellectual Disabilities at Geography Lessons
    (2024) Odynchenko Larysa Kostiantynivna; Одинченко Лариса Костянтинівна; Skyba Tetiana Yuriivna; Скиба Тетяна Юріївна
    The article is devoted to highlighting the problem of enhancing socio-economic geographical knowledge in students with intellectual disabilities, revealing the role of school geography in economic socialization and professional labor adaptation of graduates in the conditions of a market economy. The importance of the school course “Geography of Ukraine” in enhancing socio-economic knowledge of high school students of special secondary education institutions is revealed. An analytical review of theoretical and empirical research within the framework of the outlined problem proved that scientists directed their efforts at improving methodological approaches to the study of social and economic geography of Ukraine, revealing pedagogical ways of forming economic and geographical concepts at geography lessons in a special school.Special attention is focused on the analysis of the practical experience of enhancing students’ socio-economic knowledge at geography lessons in the conditions of traditional education. On the basis of a survey of geography teachers of special secondary education institutions in different regions of Ukraine, the results of the answers regarding the importance of geographic knowledge of a socio-economic nature in teaching and upbringing of high school students with intellectual disabilities, correction of their cognitive activity, social and labor adaptation are summarized. Some features of the subject-methodological competence of special school teachers in the socio-economic geography of Ukraine were identified, pedagogical conditions and optimal methods and techniques for the formation of geographical ideas and concepts of socio-economic direction among schoolchildren were determined.The analysis of the obtained results made it possible to state the need to take into account in the practical activities of teachers the specifics of enhancing socio-economic knowledge of students with intellectual disabilities at geography lessons, which is due, on the one hand, to a high level of abstraction of socio-economic learning material, and on the other – to the peculiarities of understanding and assimilation by this category of children with complex nature of inter-conceptual connections and cause-and-effect dependencies.
  • Документ
    Адаптивна фізична культура як важлива галузь соціальної практики
    (2023) Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
    У статті розкрито уявлення про адаптивну фізичну культуру як самостійний науковий напрям, основною метою якогоє формування життєво й професійно важливих умінь і навичок, розвиток та вдосконалення фізичних і психологічних якостей осіб з обмеженими можливостями. Вивчення досвіду освітньої діяльності за напрямами підготовки, спеціалізаціями, дисциплінами, педагогічними практиками, що припускають підготовку кадрів з адаптивної фізичної активності, фізичної реабілітації, кінезіотерапії, адаптивного фізичного виховання, активного відпочинку в закладах вищої освіти провідних держав світу, дало змогу глибше зрозуміти філософію, зміст, специфіку роботи з особами, які мають стійкі відхилення у стані здоров’я, уточнити й конкретизувати освітні програми з адаптивної фізичної культури. Адаптивна фізична культура належить до нових напрямів професійної підготовки фахівців та являє собою складне, багатогранне соціально-педагогічне явище, а її теорія є науковим напрямом, що вивчає структуру, функції, принципи, засоби й методи раціонально організованої рухової активності осіб з обмеженими можливостями. Адаптивна фізична культура передбачає залучення широкого кола засобів і методів цього виду культури, яка є базою, основою соціалізації особистості людини з обмеженими можливостями, її адаптації до трудової діяльності або перекваліфікації та взагалі саморозвитку, самовираження й самореалізації. Наголошується на тому, що адаптивна фізична культура являє собою важливу галузь соціальної практики та покликана за допомогою раціонально організованої рухової активності як природного стимулу життєдіяльності, а також із використанням функцій, що збереглися, залишкового здоров’я, природних фізичних ресурсів духовних сил осіб з обмеженими можливостями максимально наблизити психофізичні можливості й особливості організму до вимог суспільства.
  • Документ
    Аналіз змісту духовно-морального виховання у практиці дошкільної освіти
    (2023) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Наумець Дар’я Ігорівна; Naumets Dar’ia Ihorivna
    У статті здійснено аналіз змісту програмового забезпечення дітей дошкільного віку в аспекті духовно-морального виховання. З’ясовано, що в концепції українського виховного ідеалу духовно-моральне виховання є складовою частиною національного, національно-патріотичного виховання, на чому акцентовано в низці праць представників української педагогіки минулогой сучасності. Духовно-моральне виховання у працях педагогів ґрунтується на вихованні християнських цінностей та спрямовується на відродження моральності в українському суспільстві з піднесенням на високий рівень його духовної культури, освіти, науки й мистецтва. Здійснений теоретичний аналіз освітніх програм, зокрема «Дитина в дошкільні роки», «Соняшник», «Впевнений старт», «Скарбниця моралі», «Українське дошкілля», «Я у Світі», свідчить про орієнтацію їх змісту на розвиток духовних і моральних якостей особистості, що актуалізує їх широке використання в сучасних умовах розвитку українського суспільства на тлі підвищення якості національного виховання підростаючого покоління. У парціальних програмах «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» та «Зерно любові» акцент зроблено на формуванні в дітей навичок соціально визнаної поведінки, уміння орієнтуватися у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Здійснений аналіз програм свідчить про цілеспрямоване орієнтування на формування ціннісних основ особистості дитини, розвиток духовних і моральних почуттів, засвоєння норм та правил поведінки, духовно-моральних звичок, що забезпечить повноцінний розвиток дитини на подальших етапах її життєдіяльності.
  • Документ
    Аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями
    (Гельветика, 2024) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
    У статті проведено аналіз теоретичних підходів до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями. Розгля-нуто основні концепції та моделі, які визначають фактори впливу на психічне здоров’я цієї категорії молоді. Особлива увага приділена інноваційним стратегіям та інтервенціям, спрямованим на підтримку емоційного та соціального благополуччя. Описано роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість у загальному розвитку та інтеграції цих молодих людей у суспільство. Крім того, у статті обговорюється необ-хідність комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та меди-цини. Аналіз спрямований на надання цілісного розуміння унікальних викликів, з якими стикається ця група, та пропонує інте-гровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя.У статті розглянуто теоретичні підходи до психічного здоров’я молоді з інтелектуальними порушеннями, акцентуючи увагу на ключових концепціях та моделях, що визначають фактори впливу на їх психічне здоров’я. Особливу увагу приділено інноваційним стратегіям та інтервенціям, які спрямовані на підтримку емоційного та соціального благополуччя цієї категорії молоді. Автори досліджують роль емоційного інтелекту та соціальної адаптації у формуванні позитивного психічного стану, підкреслюючи їх важливість для загального розвитку та інтеграції цих осіб у суспільство.У статті також обговорюється необхідність застосування комплексного підходу, що включає мультидисциплінарні знання з психології, педагогіки, соціальної роботи та медицини. Висвітлено виклики, з якими стикається ця група, та запропо-новано інтегровані рішення для покращення їхнього психічного здоров’я та якості життя. Особлива увага приділяється роз-робці та впровадженню ефективних програм, що сприяють розвитку емоційного інтелекту та соціальних навичок, необхідних для успішної адаптації та соціалізації молоді з інтелектуальними порушеннями.
  • Документ
    Використання DIR-Floortime в корекційній роботі з формування навичок діалогу у дошкільників з інтелектуальними порушеннями
    (2024) Якуба Леся Станіславівна; Yakuba Lesia Stanislavivna
    У статті розглядається використання ігрового підходу DIR-Floortime у корекційній роботі з дошкільниками, які мають порушення інтелектуального розвитку. Цей підхід дозволяє ефективно формувати навички діалогу у дітей шляхом залучення їх до інтерактивної та мотивуючої ігрової діяльності. Автори підкреслюють, що гра є природним середовищем для розвитку дітей, оскільки вона сприяє зняттю психологічних бар'єрів, підвищує мотивацію та забезпечує спільний контекст спілкування. Метою дослідження є аналіз та узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань щодо ігрових технологій та їх засто-сування у процесі корекційної роботи з формування діалогічної компетентності дошкільників, індивідуалізації засобів та ана-ліз бар’єрів у мікросередовищі дитини з порушеннями інтелектуального розвитку. Детально описуються принципи та методи DIR-Floortime, які включають спостереження за дитиною, слідування за її інтересами, створення умов для мотивації до спіль-ної діяльності та використання невербальних засобів комунікації. Такий підхід дозволяє враховувати індивідуальні потреби кожної дитини, створюючи умови для її максимального розвитку.Застосування підходу Floortime та дотримання принципів концепції DIR при здійсненні корекційного впливу на розвиток комунікації та мовлення дошкільників з інтелектуальними порушеннями, на думку авторів, дозволять інтенсифікувати форму-вання навичок діалогічного спілкування та таким чином сформувати основу до їх інтеграції в суспільство. У дослідженні наголошено, що будь-яка дитина, яка відчуває брак змістовного спілкування, може отримати користь від цього підходу, оскільки він забезпечує максимально індивідуальну терапію та залучення до цього процесу батьків дитини. В рамках пілотного дослідження із аналізом особливостей спілкування батьків з дітьми під час спільної гри, виокреслено основні бар’єри для формування діалогічних навичок.Автори відзначають, що підхід Floortime може бути інтегрований в різні освітні та реабілітаційні програми, що робить його універсальним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.У підсумку, стаття надає всебічний огляд теоретичних основ та практичних аспектів використання DIR-Floortime, під-креслюючи його важливість і ефективність у корекційній педагогіці для формування навичок діалогу у дошкільників з інтелек-туальними порушеннями.
  • Документ
    Використання STEM-технологій на уроках математики зі старшокласниками зі зниженим зором
    (2023) Боряк Олександр Валерійович; Boriak Oleksandr Valeriiovych
    У статті висвітлено проблему формування знань з математики у старшокласників зі зниженим зором, здійснено дослідження факторів, що обмежують участь слабозорих школярів у галузі математики, здійснено аналіз тематичної літератури, узагальнено результати сучасних науковців у галузі використання STEM-технологій на уроках математики (Mbulaheni Maguvhe, M S Oyebanji & Ubong Sam Idiong). Оскільки вчитель, як і раніше, залишається одним із головних та впливових на формування особистості дитини фактором, важливо дослідити труднощі викладання математики для учнів з порушеннями зору. Науковцями було встановлено, що тоді як технології включаються у викладання математики відповідальність за їх використання також розвивається. Учні з порушеннями зору можуть зіткнутися з проблемами в математичній освіті через брак доступних матеріалів, призначених для підтримки концептуального розуміння математики. Метою дослідження є узагальнення сучасних науково обґрунтованих знань про електронні та цифрові технології навчання математики серед дітей зі зниженим зором. Крім того, із появою цифрових технологій заохочення школярів також змінилося. Багатьом учням сьогодні пропонують комп’ютери, що оснащені дедалі ширшим складним програмним забезпеченням, динамічною геометрією та вебпрограмами, що пропонують віртуальні навчання. Новий освітній ландшафт має великий потенціал для розширення можливостей учнів, щоб підвищити рівень навчання, а в нашому випадку задовольнити потреби школярів зі зниженим рівнем зору. Допоміжні технології стали інструментом для дослідження та вивчення математики в різних сферах навчальної програми. Деякі програми можуть охоплювати багато областей математики, тоді як інші призначені для поглибленого дослідження лише однієї області. Програми наповнені вмістом, який можна налаштувати для широкого діапазону режимів навчання, спрямовуючи учня крок за кроком до більш відкритих досліджень. Поява технологій ширшої математичної виразності встигла вплинути на діапазон тем навчального плану. Цифрові інструменти, які «порожні від контенту», як-от: електронні таблиці, програмне забезпечення для графіків, системи комп’ютерної алгебри (CAS), є технологіями, які слабко пов’язані з конкретними навчальними контекстами, але підходять для математичних розрахунків, створень матеріалів та розвідки. Ці інструменти частіше використовуються учнями середньої та старшої шкіл. У цій статті висвітлено приклади можливих варіантів STEM-технологій під час викладання математики в учнів старшої школи зі зниженою гостротою зору.
  • Документ
    Від історичних передумов до сучасних практик: інтеграція дітей з порушеннями мовлення у загальноосвітнє середовище
    (2024) Линдіна Євгенія Юріївна; Lyndina Yevheniia Yuriivna
    У статті детально розглядається історичний процес впровадження та розвитку інклюзивної освіти в Україні, з особли-вим акцентом на інтеграцію дітей з порушеннями мовлення у загальноосвітнє середовище. У статті підкреслюється важ-ливість створення адаптованого освітнього середовища, яке враховує індивідуальні потреби та особливості кожної дитини, а також необхідність розробки індивідуалізованих навчальних планів. Аналізується роль логопедичної допомоги у підтримці дітей з мовленнєвими порушеннями, включаючи значення раннього виявлення та втручання, а також комплексний підхід до корекції та розвитку мовленнєвих навичок.Автор вказує на необхідність професійної підготовки вчителів та фахівців, залучених до процесу інклюзивної освіти, щоб вони могли ефективно взаємодіяти з дітьми з різними освітніми потребами. Обговорюється важливість знання сучасних методик навчання, уміння адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб учнів, а також розуміння психологічних особливостей роботи з дітьми, які мають порушення мовлення. Стаття також звертає увагу на історичні аспекти розвитку інклюзивної освіти в Україні, включаючи етапи її впровадження та основні виклики, з якими зіткнулася система освіти на шляху до інтеграції дітей з особливими освітніми потребами. В статті наголошується на необхідності створення ефек-тивної системи підтримки, яка об’єднує зусилля вчителів, батьків, фахівців та громадськості, для створення інклюзивного та підтримуючого освітнього середовища.Висвітлюються шляхи оптимізації освітнього процесу, спрямовані на підвищення ефективності інклюзивної освіти, вклю-чаючи адекватне фінансування, законодавчу підтримку, та розвиток відкритого діалогу між всіма зацікавленими сторонами. Ці шляхи мають на меті не тільки поліпшення якості освіти для дітей з порушеннями мовлення, але й створення умов для їх повноцінної соціалізації та інтеграції у суспільство. Стаття закликає до подальшого дослідження в області спеціальної освіти, щоб визначити найбільш ефективні підходи та стратегії для задоволення освітніх потреб усіх дітей
  • Документ
    Дидактичні ігри як засіб розвитку описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями
    (2023) Бобер Анна Володимирівна; Bober Anna Volodymyrivna
    У статті представлено огляд теоретичних основ з проблеми розвитку описової лексики засобом дидактичних ігор. Описано особливості формування описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Розглянуто характерні особливості мовлення дітей цієї категорії, такі як: бідність словникового запасу, неточність використання слів, труднощі актуалізації словника, порушення процесу організації семантичних полів. З’ясовано, що через особливості пізнавальної діяльності такої категорії дітей одними з найефективніших засобів їхнього розвитку є дидактичні ігри, оскільки вони сприяють активізації мовленнєвої та учбової діяльності, позитивному ставленню до навчання та розвитку мовлення, яке відбувається у грі, тому непомітно для самого учня. Розглянуто види дидактичних ігор, які спрямовані на розвиток мовлення учнів. Запропоновано ігри для розвитку описової лексики. Описано напрями діяльності з формування описової лексики молодших школярів з інтелектуальними порушеннями: розширення, актуалізація, уточнення пасивного та активного словника іменників, дієслів, прикметників, прислівників; формування лексичної системності та семантичних полів, розвиток антонімічних, синонімічних відношень, однозначних та багатозначних слів, омонімів, формування узагальнюючих понять. Узагальнено методику та особливості використання дидактичних ігор для розвитку описової лексики молодших школярів. Для успішного навчання і виховання цих дітей необхідно пробудити у них інтерес до навчальної діяльності, активізувати їхню діяльність. Незважаючи на те, що ігрова діяльність дітей з порушеннями розвитку дуже своєрідна, логопеди широко використовують різні ігрові технології для корекції пізнавальної діяльності цієї категорії дітей. Запропоновані дидактичні ігри можуть активно використовуватися для розвитку описової лексики вчителями-логопедами на корекційно-розвиткових заняттях, вчителями-дефектологами – в початкових класах спеціальної школи, педагогами – в інклюзивних класах, під час уроків з розвитку мовлення, української мови, природознавства, соціально-побутового орієнтування та батьками дітей з інтелектуальними порушеннями вдома.
  • Документ
    Дискалькулія учнів початкових класів з порушеннями мовлення як психолого-педагогічна проблема
    (2024) Свириденко Ганна Василівна; Svyrydenko Hanna Vasylivna
    У статті обгрунтовано психолого-педагогічний підхід до визначення проблеми дискалькулії в учнів початкових класів з порушеннями мовлення. Визначено, що вивчення феномену дискалькулії в теоретико-методичному плані має велике значення. Встановлено, що дискалькулія, як специфічне порушення розвитку шкільних навичок є проблемою, пов’язаною зі значними труднощами учнів в процесі вивчення математичної галузі знань. В статті розкриті теоретичні аспекти дискалькулії, наведені класифікація, механізми та симптоматика порушення. Світовий та вітчизняний досвід доводить, що мовленнєві порушення в учнів не можуть не відобразитися на оволодінні математичними уміннями і навичками. Тому своєчасна логопедична робота з корекції та профілактики дискалькулії у молодшому шкільному віці дає більш успішний результат. Обгрунтовано особливості застосування під час корекційної роботи словесних, наочних та практичних методів. У статті запропоновано педагогічні умови, що мають забезпечити ефективність психолого-педагогічного процесу корекції математичних порушень. Зроблено висновок, що профілактика, рання діагностика та корекція дискалькулії в учнів початкових класів має велике тео-ретичне і практичне значення, тому що успішне оволодіння рахунком та обчислювальними операціями є однією з необхідних умов шкільної успішності.
  • Документ
    Дослідження сформованості мовленнєвих вмінь у дітей з комбінованими порушеннями
    (2024) Галецька Юлія Вячеславівна; Haletska Yuliia Viacheslavivna
    В статті описано результати дослідження сформованості мовленнєвих вмінь у дітей з комбінованими порушеннями. Роз-маїття мовлення навколишніх, що чує дитина, вона вибирає, засвоює і створює необхідне їй для розв’язання комунікативних завдань, які постають перед нею у зв’язку з особливостями життєдіяльності на даному етапі розвитку. Саме розвиток комунікативної діяльності визначає розвиток мовлення, а не навпаки. Так, мовлення, однакових за віком дітей, але різних за рівнями розвитку спілкування, істотно різняться. Мовлення дітей, які мають різний вік, але перебувають на одному рівні комунікативної діяльності, приблизно однакове за лексичним складом, складністю граматичного оформлення і розгорнутістю речень. Це пояснюється тим, що типові для певного рівня розвитку спілкування комунікативні завдання визначають вибіркове сприймання і привласнення дітьми різних особливостей мовлення, яке вони чують. Відповідно до типових комунікативних завдань діти з різними формами спілкування визначають і засвоюють в даному мовному матеріалі різні лексичні та грама-тичні особливості. Отже, для розвитку мовлення дитини недостатньо пропонувати їй лише різноманітний мовний матеріал, необхідно ставити перед дитиною нові завдання спілкування, що вимагали б нових мовленнєвих засобів спілкування.З’ясовано, що у дітей з комбінованими порушеннями спостерігається недорозвиток змістовної сторони мовлення та вимови звуків, лексико-граматичного складу мови, словника. Такі розлади мовлення виникають внаслідок глибоких порушень зору, спричинених порушенням зорового аналізатора, також прослідковується ранній недорозвиток мовлення. Для більшості дітей експериментальної групи була характерна низька пізнавальна активність, оскільки діти майже не ставили запитань; мовлення дітей дещо сповільнене; власна мовленнєва ініціатива виникає вкрай рідко. На поставлені запитання дошкільники відповідали із затримкою, не завжди влучно, спрощеними мовленнєвими конструкціями. Спостерігалась обмеженість дітей у виборі лексики, особливо дієслів. Діти не показували зацікавленості у мовленнєвих контактах як під час прогулянок, так і під час ігрової діяльності. Загалом дошкільники з комбінованими порушеннями недостатньо орієнтуються в ситуаціях спілку-вання, обумовлених певними видами діяльності.
  • Документ
    Забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями (огляд міжнародних документів та досліджень)
    (2024) Сасіна Ірина Олександрівна; Sasina Iryna Oleksandrivna
    У статті розкрито аналіз змісту міжнародних документів щодо забезпечення доступності для людей з інвалідністю. Проаналізовано статті Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, в яких розкрито зміст поняття «доступність» та описано основні характеристики інформаційної доступністі. Мета статті полягає у тому, щоб детально проаналізувати міжнародні правові документи, стандарти та наукові дослі-дження щодо забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями.Визначено, що інформаційна доступність є пріоритетним напрямом багатьох міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Громадські організації в усьому світі (Plain Language Action and Information Network, Inclusion Europe, Netzwerk Leichte Sprache, AbilityNet та інші) розглядають необхідність забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями як необхідність захисту інтересів даної категорії осіб.Окреслено основні напрями наукових досліджень з доступності інформації для людей з когнітивними інтелектуальними: 1) висвітлення змісту практичних розробок фахівців; 2) залучення людей з порушеннями когнітивного розвитку до робочих груп з розробки та оцінки доступності інформаційних ресурсів; 3) цілеспрямовані спостереження за використанням доступних інформаційних ресурсів людьми з когнітивними порушеннями у повсякденному житті; 4) оцінка доступності формату адап-тованої інформації для людей з когнітивними порушеннями.Проаналізовано алгоритм створення доступних інформаційних ресурсів у форматі легкого читання, що включає: розробку проєкту; створення макету; вимоги до використання спеціальної лексики документу; дотримання правил написання речень; оформлення дизайну макету; дотримання правил відбору зображень; перевірку тексту цільовою аудиторією.
  • Документ
    Затримка психомовленнєвого розвитку як медико-психолого-педагогічна проблема
    (2023) Боряк Оксана Володимирівна; Boriak Oksana Volodymyrivna
    У статті обґрунтовано медико-психолого-педагогічний підхід до визначення затримки психомовленнєвого розвитку. У логопедичній практиці, як і в галузі спеціальної освіти загалом, поширене порушення психофізичного розвитку, яке виокремлене у групу порушень, що має назву «затримка мовленнєвого розвитку». З огляду на те, що мовлення належить до пізнавальної функції організму людини, у разі його порушення страждають усі провідні психічні функції: сприймання, мислення, пам’ять, уява. Відповідно, інертність розвитку мовлення, як правило, свідчить про інертність дозрівання / формування провідних психічних процесів. Численні дослідження в галузі логопедії свідчать про те, що в разі затримки мовленнєвого розвитку спостерігається стійка тенденція проявів затримки психічного розвитку. Відповідно, сьогодні дедалі частіше фахівці-практики під час тлумачення прояву порушення, яке раніше визначалося як «затримка мовленнєвого розвитку», вживають категорію «затримка психомовленнєвого розвитку». Теоретична й експериментальна нерозробленість проблеми ранньої діагностичної та корекційної допомоги дитині із затримкою психомовленнєвого розвитку в сензитивний період ускладнює активізацію її адаптивних і компенсаторних можливостей. Розуміння позицій провідних учених у галузі спеціальної і вікової психології, аналіз експериментальних даних із проблеми дослідження психомовленнєвого розвитку дітей із затримкою психомовленнєвого розвитку в єдності раннього й дошкільного віку показали, що питання комплексного втручання щодо допомоги дітям із затримкою психомовленнєвого розвитку не розкрите повною мірою. У процесі визначення термінологічно змістовного аспекту поняття психомовленнєвого розвитку в разі затримки психомовленнєвого розвитку щодо відповідних вікових періодів вважаємо його інтегративним стосовно психічного, мовленнєвого, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку, що має певну структуру, варіативність якої характеризується індивідуально-типовими особливостями порушеного розвитку в разі затримки психомовленнєвого розвитку, що лягли в основу нашого розуміння сутності цього феномену.
  • Документ
    Кейс-метод як спосіб активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії
    (Гельветика, 2024) Адамов Руслан Артурович; Adamov Ruslan Arturovych
    У статті висвітлено проблему активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії, визначено актуальність проблеми, розглянуто кейс-метод як ефективний спосіб засвоєння нових історичних понять, їх вико-ристання на заняттях історії та в інших ситуаціях. Наголошено на діяльнісний основі кейс-методу та практичній значущості, яка полягає у розвитку, корекції та вдоскона-ленні роботи школярів з інтелектуальними порушеннями з текстами підручника, адаптованими історичними документами, знаковими системами тощо.Виокремлено три види кейсів з історії: друковані матеріали (тексти, документи, ілюстрації, таблиці, діаграми), муль-тимедіа матеріали (презентації, окремі слайди тощо), відео матеріали (уривки художніх, телевізійних та документальних фільмів та інше).Описано особливості кейс-методу як способу навчання учнів з інтелектуальними порушеннями (передбачає варіативність відповідей, певну кількість поглядів, акцентованість на спільній діяльності групи школярів, учителя та учнів, роботі за алго-ритмом).Підкреслено універсальність кейс-методу, його схильність інтегруватися з іншими дидактичними методами (описом, системним аналізом, проблемним методом, бесідою, методом класифікації, дидактичними іграми тощо). Наведено структурну складову алгоритму використання кейс-методу на уроках історії. Охарактеризовано найбільш важ-ливі компоненти зазначеного алгоритму: інформування дітей про мету і завдання, визначення проблеми і запитань (завдань) для їх розв’язання, спеціальна пропедевтика, обговорення, узагальнення результатів роботи групи, результат роботи над кейсом (текст, малюнок, таблиця, визначення поняття, виступ тощо). На конкретному прикладі детально розглянуто кожний компонент алгоритму активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з використанням кейс-методу.