Впровадження здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти на засадах педагогічного моделювання
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
У статті обґрунтовано ефективність впровадження здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти на засадах педагогічного моделювання, вивчено перспективи інтеграції технологій у навчальний процес з метою конструювання здоров’язбережувального освітнього середовища ЗВО. Констатовано, що здоров’язбережувальні технології є невід’ємним складником професійної підготовки фахівця, сприяючи підвищенню якості вищої освіти. Здоров’язбережувальні технології розглядаються нами як комплекс методів, засобів та підходів, спрямованих на підтримку та зміцнення фізичного, психічного та соціального здоров’я осіб у різних середовищах, включаючи освітні заклади. Здоров’язбережувальні технології трактовано нами як систематично впроваджені заходи та інновації, спрямовані на запобігання негативним впливам на здоров’я, підвищення фізичної активності, поліпшення психологічного стану та сприяння соціальному благополуччю студентів. Запропоновано класифікацію ЗЗТ на такі групи: ергономічні, психологічні, соціальні, інформаційні. Визначено функції здоров’язбережувальних технологій у вищій освіті: профілактика професійних захворювань та стресу, підвищення академічної продуктивності, розвиток навичок саморегуляції, створення сприятливого освітнього середовища, підтримка соціальної інтеграції та взаємодії. Доведено, що упровадження здоров’язбережувальних технологій (ЗЗТ) у закладах вищої освіти повинно ґрунтуватися на чітко визначених принципах: системності, індивідуалізації та адаптивності, комплексності, профілактичної спрямованості, інноваційності, етичності та конфіденційності. Досліджено педагогічне моделювання як методологічну основу для інтеграції здоров’язбережувальних технологій у навчальний процес ЗВО України. Визначено, що використання моделювання дозволяє створювати навчальні моделі, які враховують фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти здоров’я здобувачів вищої освіти, що сприяє не лише запобіганню професійних захворювань та стресових ситуацій, але й розвитку навичок саморегуляції та відповідального ставлення до власного здоров’я. Інтеграція здоров’язбережувальних технологій у освітній процес на основі педагогічного моделювання є необхідним кроком для забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти, це дозволяє створити сприятливі умови для навчання та розвитку студентів, сприяючи їхньому фізичному та психічному благополуччю, а також підвищуючи загальну ефективність освітнього процесу.
The article substantiates the effectiveness of implementing health‐preserving technologies in higher education institutions based on the principles of pedagogical modeling. The prospects of integrating these technologies into the educational process to design a health‐preserving educational environment in higher education institutions have been studied. It has been demonstrated that modern higher education institutions face the necessity of providing optimal conditions for student learning and development, which include not only academic training but also the support of physical and mental health. It has been established that health‐preserving technologies are an integral component of professional training, contributing to the improvement of higher education quality. The implementation of these technologies based on pedagogical modeling enables the creation of a systematic approach to fostering healthy habits and ensuring a supportive educational environment. Health‐preserving technologies (HPT) are considered a comprehensive set of methods, tools, and approaches aimed at supporting and enhancing individuals' physical, mental, and social health in various environments, including educational institutions. In the context of higher education, HPT encompasses a wide range of tools integrated into the educational process, administrative functions, and the overall institutional environment to create favorable conditions for student learning and development. Health‐preserving technologies (HPT) are defined as systematically implemented measures and innovations aimed at preventing negative health impacts, enhancing physical activity, improving psychological well‐being, and promoting the social welfare of students. A classification of HPT is proposed, grouping them into ergonomic, psychological, social, and informational categories. The functions of HPT in higher education have been identified as follows: prevention of occupational diseases and stress, enhancement of academic performance, development of self‐regulation skills, creation of a supportive educational environment, and facilitation of social integration and interaction. It has been demonstrated that the implementation of HPT in higher education institutions should be based on clearly defined principles, including systematicity, individualization and adaptability, comprehensiveness, preventive orientation, innovativeness, ethicality, and confidentiality. Pedagogical modeling has been explored as a methodological foundation for integrating HPT into the educational process of Ukrainian higher education institutions. It has been determined that the use of modeling enables the creation of educational frameworks that consider the physiological, psychological, and social health aspects of higher education learners. This approach not only prevents occupational diseases and stress but also fosters the development of self‐regulation skills and a responsible attitude toward personal health. The integration of health‐preserving technologies into the educational process based on pedagogical modeling is an essential step toward ensuring the sustainable development of higher education institutions. This integration creates favorable conditions for student learning and development, promotes their physical and mental well‐being, and enhances the overall effectiveness of the educational process.
The article substantiates the effectiveness of implementing health‐preserving technologies in higher education institutions based on the principles of pedagogical modeling. The prospects of integrating these technologies into the educational process to design a health‐preserving educational environment in higher education institutions have been studied. It has been demonstrated that modern higher education institutions face the necessity of providing optimal conditions for student learning and development, which include not only academic training but also the support of physical and mental health. It has been established that health‐preserving technologies are an integral component of professional training, contributing to the improvement of higher education quality. The implementation of these technologies based on pedagogical modeling enables the creation of a systematic approach to fostering healthy habits and ensuring a supportive educational environment. Health‐preserving technologies (HPT) are considered a comprehensive set of methods, tools, and approaches aimed at supporting and enhancing individuals' physical, mental, and social health in various environments, including educational institutions. In the context of higher education, HPT encompasses a wide range of tools integrated into the educational process, administrative functions, and the overall institutional environment to create favorable conditions for student learning and development. Health‐preserving technologies (HPT) are defined as systematically implemented measures and innovations aimed at preventing negative health impacts, enhancing physical activity, improving psychological well‐being, and promoting the social welfare of students. A classification of HPT is proposed, grouping them into ergonomic, psychological, social, and informational categories. The functions of HPT in higher education have been identified as follows: prevention of occupational diseases and stress, enhancement of academic performance, development of self‐regulation skills, creation of a supportive educational environment, and facilitation of social integration and interaction. It has been demonstrated that the implementation of HPT in higher education institutions should be based on clearly defined principles, including systematicity, individualization and adaptability, comprehensiveness, preventive orientation, innovativeness, ethicality, and confidentiality. Pedagogical modeling has been explored as a methodological foundation for integrating HPT into the educational process of Ukrainian higher education institutions. It has been determined that the use of modeling enables the creation of educational frameworks that consider the physiological, psychological, and social health aspects of higher education learners. This approach not only prevents occupational diseases and stress but also fosters the development of self‐regulation skills and a responsible attitude toward personal health. The integration of health‐preserving technologies into the educational process based on pedagogical modeling is an essential step toward ensuring the sustainable development of higher education institutions. This integration creates favorable conditions for student learning and development, promotes their physical and mental well‐being, and enhances the overall effectiveness of the educational process.
Опис
Ключові слова
здоров’язбережувальні технології, педагогічне моделювання, принципи здоров’язбереження, функції здоров’язбережувальних технологій, здоров’язбережувальне освітнє середовище, health‐preserving technologies, pedagogical modeling, health‐ preservation principles, functions of health‐preserving technologies, health‐preserving educational environment
Бібліографічний опис
Хоменко П. Впровадження здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти на засадах педагогічного моделювання [Текст] / П. Хоменко, А. Фастівець // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024. – № 6 (140). – С. 52–62. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2024.06/052‐062