Музично-хореографічний перформанс другої половини XX століття: шляхи трансформації
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Мета роботи – дослідити еволюцію музично-хореографічного перформансу другої половини XX століття крізь призму його трансформаційних процесів, зумовлених взаємодією різних мистецьких традицій, експериментальними пошуками у сфері сценічного мистецтва та зрушеннями в соціокультурному контексті. Методологія дослідження включає історико-аналітич-ний метод, методи компаративного аналізу, культурологічного та мистецтвознавчого підходів, що дозволяє простежити динаміку змін у музично-хореографічному перформансі зазначеного періоду. Наукова новизна полягає у визначенні ключових тенденцій трансформації музично-хореографічного перформансу другої половини XX століття під впливом соціокультур-них і мистецьких чинників. Вперше систематизовано взаємозв’язок між розширенням хореографічної мови, використанням мультимедійних технологій та інтерактивних підходів у перформансі та їхнім впливом на формування сучасної перформа-тивної культури. Результати дослідження. Розглянуто ключові напрями розвитку музично-хореографічного перформансу другої половини XX століття, зокрема, експериментальні практики, що базувалися на ідеях імпровізаційності, випадково-сті, міждисциплінарного підходу та концептуального синтезу. Особлива увага приділяється практикам відомих хореографів та композиторів, таких як Мерс Каннінгем, Тріш Браун, Анна Халпрін, Джон Кейдж, а також аналізу інноваційних творів кінця XX – початку XXI століття. Висновки. Виявлено, що трансформація музично-хореографічного перформансу другої поло-вини XX століття була зумовлена як внутрішньомистецькими процесами, так і глобальними соціокультурними зрушеннями. Постмодерністська художня парадигма сприяла розширенню хореографічної та музичної виразності, інтеграції випадково-сті, імпровізації та технологій у сценічне мистецтво. Дослідження засвідчує, що музично-хореографічний перформанс цього періоду став полем взаємодії між академічною традицією, авангардними експериментами та новими формами театральної дії, що спричинило його подальший розвиток у напрямі відкритих мистецьких структур.
The aim of the work is to investigate the evolution of musical and choreographic performance of the second half of the XX century through the prism of its transformation processes, caused by the interaction of various artistic traditions, experimental searches in the field of performing arts and shifts in the socio-cultural context. The research methodology includes the historical-analytical method, methods of comparative analysis, culturological and art-historical approaches, which allows us to trace the dynamics of changes in musical and choreographic performance of the specified period. The scientific novelty lies in identifying the key trends in the transformation of musical and choreographic performance of the second half of the XX century under the influence of socio-cultural and artistic factors. For the first time, the relationship between the expansion of choreographic language, the use of multimedia technologies and interactive approaches in performance and their influence on the formation of modern performative culture has been systematized. Research results. The key directions of development of musical and choreographic performance of the second half of the XX century are considered, in particular, experimental practices based on the ideas of improvisation, randomness, interdisciplinary approach and conceptual synthesis. Special attention is paid to the practices of famous choreographers and composers, such as Merce Cunningham, Trish Brown, Anna Halprin, John Cage, as well as the analysis of innovative works of the late XX – early XXI centuries. Conclusions. It was found that the transformation of musical and choreographic performance of the second half of the XX century was due to both intra-artistic processes and global socio-cultural shifts. The postmodernist artistic paradigm contributed to the expansion of choreographic and musical expressiveness, the integration of chance, improvisation and technology into the performing arts. The study shows that the musical and choreographic performance of this period became a field of interaction between the academic tradition, avant-garde experiments and new forms of theatrical action, which caused its further development in the direction of open artistic structures.
The aim of the work is to investigate the evolution of musical and choreographic performance of the second half of the XX century through the prism of its transformation processes, caused by the interaction of various artistic traditions, experimental searches in the field of performing arts and shifts in the socio-cultural context. The research methodology includes the historical-analytical method, methods of comparative analysis, culturological and art-historical approaches, which allows us to trace the dynamics of changes in musical and choreographic performance of the specified period. The scientific novelty lies in identifying the key trends in the transformation of musical and choreographic performance of the second half of the XX century under the influence of socio-cultural and artistic factors. For the first time, the relationship between the expansion of choreographic language, the use of multimedia technologies and interactive approaches in performance and their influence on the formation of modern performative culture has been systematized. Research results. The key directions of development of musical and choreographic performance of the second half of the XX century are considered, in particular, experimental practices based on the ideas of improvisation, randomness, interdisciplinary approach and conceptual synthesis. Special attention is paid to the practices of famous choreographers and composers, such as Merce Cunningham, Trish Brown, Anna Halprin, John Cage, as well as the analysis of innovative works of the late XX – early XXI centuries. Conclusions. It was found that the transformation of musical and choreographic performance of the second half of the XX century was due to both intra-artistic processes and global socio-cultural shifts. The postmodernist artistic paradigm contributed to the expansion of choreographic and musical expressiveness, the integration of chance, improvisation and technology into the performing arts. The study shows that the musical and choreographic performance of this period became a field of interaction between the academic tradition, avant-garde experiments and new forms of theatrical action, which caused its further development in the direction of open artistic structures.
Опис
Ключові слова
музично-хореографічний перформанс, мистецтво другої половини XX століття, синтез мистецтв, експе-риментальні практики, імпровізація, сценічне мистецтво, musical and choreographic performance, art of the second half of the 20th century, synthesis of arts, experimental practices, improvisation, performing arts
Бібліографічний опис
Омельяненко З. Музично-хореографічний перформанс другої половини XX століття: шляхи трансформації [Текст] / З. Омельяненко // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 1 (07). – С. 92–97. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2025.1.17