Формування професійної рефлексії майбутніх психологів
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття репрезентує наукові напрацювання, що відображають логіку проблеми формування професійної рефлексії, відбиваючи специфіку діяльності фахівця певної галузі як метадіяльності щодо формування стандартизованих компетентностей і програмних результатів підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано увагу, що рефлексія визначається як інтегрована, поліфункційна категорія, яка розглядається у певних сферах реалізації метапроцесів особистості як мислення, самосвідомість, саморегуляція діяльності, а також комунікація та кооперація, що допомагають формувати уявлення про себе, світ та місце в ньому. Наголошено, що основними підходами до визначення рефлексії є такі: включення рефлексії в наявність самосвідомості (наголошення на вивченні структур особистісного знання за допомогою інтроспекції); рефлексія під кутом зору самореференції (зосередження уваги на стосунках «Я-інший» і підкреслення оціночного, а не критичного характеру рефлексії); самодослідження («епістемічний» інтерес до себе, що полягає у сумніві щодо припущень, які сприймаються як належне). Зроблено акцент на провідній ролі професійної рефлексії, яка є дієвим механізмом професіоналізації майбутнього психолога. Проаналізовано види рефлексії, що надало дало можливість здійснити наступні узагальнення: специфікація набору професійної рефлексії співідноситься з ціннісними уподобаннями та процесами метапізнання особистості, які задають мету, зміст і напрям діяльності фахівцям, які працюють у тій чи іншій професійній сфері, зокрема у царині психології. Послідовність викладення методологічних підходів, дало можливість дійти висновку, що професійна рефлексія майбутніх психологів є усвідомленим і самокерованим процесом, який базується на прагненні фахівця до пізнання себе, суб’єктивній зацікавленості професією, вмотивованості до набуття фахових компетентностей, прагненні займатися самоосвітою, потребою у професійному самовдосконаленні та самоздійсненні. Зроблено висновок, що формування професійної рефлексії майбутнього психолога полягає у поступовому оволодінні ієрархічних рівнів: усвідомленим оцінюванням мотиваційної, когнітивної, та операційно-діяльнісної сфери, що виражається в реалізації не лише цільової і покладальної функції психолога, а й комунікативної: побудові кооперативної сумісної діяльності, проектуванні духовної єдності, професійної підтримки, професійно-соціальної значущості; інтеграції загальнолюдських і професійних досягнень в сумісній роботі з Іншими.
The article represents scientific developments that reflect the logic of the problem of forming professional reflection, reflecting the specifics of the activity of a specialist in a certain field as a metaactivity in the formation of standardized competencies and program results of training future specialists. It is emphasized that reflection is defined as an integrated, multifunctional category, which is considered in certain areas of the implementation of personality metaprocesses such as thinking, self-awareness, self-regulation of activity, as well as communication and cooperation, which help to form an idea of oneself, the world and one's place in it. It is emphasized that the main approaches to defining reflection are as follows: including reflection in the presence of self-consciousness (emphasis on studying the structures of personal knowledge through introspection); reflection from the perspective of self-reference (focusing on the "I-other" relationship and emphasizing the evaluative, rather than critical, nature of reflection); self-study ("epistemic" interest in oneself, consisting in doubting assumptions that are taken for granted). The emphasis is placed on the leading role of professional reflection, which is an effective mechanism for the professionalization of a future psychologist. The types of reflection are analyzed, which made it possible to make the following generalizations: the specification of the set of professional reflection is related to the value preferences and processes of metacognition of the individual, which set the goal, content and direction of activity for specialists working in a particular professional field, in particular in the field of psychology. The consistency of the presentation of methodological approaches made it possible to conclude that the professional reflection of future psychologists is a conscious and self-directed process, which is based on the specialist's desire to know himself, subjective interest in the profession, motivation to acquire professional competencies, the desire to engage in self-education, the need for professional self-improvement and self-realization. It is concluded that the formation of professional reflection of a future psychologist consists in the gradual mastery of hierarchical levels: conscious assessment of the motivational, cognitive, and operational-activity spheres, which is expressed in the implementation of not only the target and task function of the psychologist, but also the communicative one: building cooperative joint activity, designing spiritual unity, professional support, professional and social significance; integration of universal human and professional achievements in joint work with Others.
The article represents scientific developments that reflect the logic of the problem of forming professional reflection, reflecting the specifics of the activity of a specialist in a certain field as a metaactivity in the formation of standardized competencies and program results of training future specialists. It is emphasized that reflection is defined as an integrated, multifunctional category, which is considered in certain areas of the implementation of personality metaprocesses such as thinking, self-awareness, self-regulation of activity, as well as communication and cooperation, which help to form an idea of oneself, the world and one's place in it. It is emphasized that the main approaches to defining reflection are as follows: including reflection in the presence of self-consciousness (emphasis on studying the structures of personal knowledge through introspection); reflection from the perspective of self-reference (focusing on the "I-other" relationship and emphasizing the evaluative, rather than critical, nature of reflection); self-study ("epistemic" interest in oneself, consisting in doubting assumptions that are taken for granted). The emphasis is placed on the leading role of professional reflection, which is an effective mechanism for the professionalization of a future psychologist. The types of reflection are analyzed, which made it possible to make the following generalizations: the specification of the set of professional reflection is related to the value preferences and processes of metacognition of the individual, which set the goal, content and direction of activity for specialists working in a particular professional field, in particular in the field of psychology. The consistency of the presentation of methodological approaches made it possible to conclude that the professional reflection of future psychologists is a conscious and self-directed process, which is based on the specialist's desire to know himself, subjective interest in the profession, motivation to acquire professional competencies, the desire to engage in self-education, the need for professional self-improvement and self-realization. It is concluded that the formation of professional reflection of a future psychologist consists in the gradual mastery of hierarchical levels: conscious assessment of the motivational, cognitive, and operational-activity spheres, which is expressed in the implementation of not only the target and task function of the psychologist, but also the communicative one: building cooperative joint activity, designing spiritual unity, professional support, professional and social significance; integration of universal human and professional achievements in joint work with Others.
Опис
Ключові слова
освітній процес, професійна підготовка, освітньо-професійна програма, професійна рефлексія, компетентність, educational process, professional training, educational and professional program, professional reflection, competence
Бібліографічний опис
Яшник С. Формування професійної рефлексії майбутніх психологів [Текст] / С. Яшник // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025. – № 5 (145). – С. 31–49. – DOI: 10.24139/2312-5993/2025.05/031-049