“Missa luminosa” Олександра Родіна: оновлення жанру меси
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті розглядається один із новітніх творів сучасної камерної духовної музики, що належить провідному українському митцю Олександру Родіну (народився в 1975 р.). Він є затребуваним композитором у різних жанрах – симфонічному (симфонічні цикли «Барахолка», «Художник Ваган»), театральному (балети «Аладдін» за мотивами «Книги тисячі і однієї ночі», «Пори року», «Вій» за повістю М. Гоголя, опера «Катерина» за поемою Т. Шевченка), камерно-інструментальному («Книга мрій», “Largamente”). Пріоритетними сферами творчості О. Родіна можна вважати кантатно-симфонічну (“Requiem”, “Stabat Mater”, «Любов і смерть» на слова Ш. Бодлера) та хорову музику, зокрема духовну («Панахида», «Піснь Всесвятій Богородиці»). Особливе місце серед духовної хорової музики О. Родіна посідає твір, визначений ним як “Missa Luminosa” («Світла меса»). Композитор репрезентує новий погляд на усталений хоровий жанр духовної музики, оскільки пропонує незвичний виконавський склад: замість симфонічного оркестру – запропонований струнний квартет, функція хору замінена партією соліста – сопрано. Отже, у месі О. Родіна переплетені традиції католицької духовної жанрової моделі з канонічним латинським текстом, наявністю обов’язкових розділів – “Kyrie”, “Gloria”, “Credo”, “Sanctus”, “Benedictus”, “Hosanna” та “Agnus Dei” й ознаки камерно-вокальних жанрів. “Missa Luminosa” О. Родіна демонструє внутрішню багатожанровість і різноплановість: у ній приховані ознаки концерту, моноопери, свого роду «вокального» квінтету, вокального циклу тощо. У деяких частинах меси О. Родіна можна виокремити ознаки концертної арії, монологу. Музичне письмо відзначається полістилістичністю з алюзіями творів барокової музики. Тенденція до мінімізації учасників дійства свідчить про камернізацію жанру меси, тобто її оновлення. Ще одним чинником осучаснення меси О. Родіна “Missa Luminosa” є включення інструментального епілогу-постлюдії, не притаманної всім відомим нам зразкам даного хорового духовного жанру. Окрім того, бюджетний варіант сприяє конкурентоспроможності меси разом із різними форматами її виступів, як-от: відеокліпи, локації, відео з ілюстраціями та фотографіями. Відомі варіанти декількох видів виконання й інтерпретаційних версій “Agnus Dei”. Окрім основної, оригінальної версії – для сопрано та струнного квартету, відзначимо такі: для органа; для сопрано з органом; для сопрано з камерним оркестром; для сопрано з камерним ансамблем. Останнє виконання відбулось у Софії Київській у рамках фестивалю “Bouquet Kyiv Stage 2023”. “Agnus Dei” О. Родіна співзвучний молитовній програмі концерту. Беручи до уваги атмосферу виконання – в умовах концерту, фестивалю, але у храмових будівлях, як-от: Софія Київська, Львівський будинок органної та камерної музики, Hundborg kirke (Данія), переконуємось у поєднанні феноменів духовного (жанр, текст, зміст) і концертного, тобто «концертізації» духовних творів.
One of the latest work of contemporary chamber sacred music by one of the leading Ukrainian artists, Oleksandr Rodin is examined in the article. He is a popular composer in various genres – symphonic (symphonic cycle “Flea Market”, “The Artist Vagan”), theatrical (ballets “Aladdin”, “The Seasons”, “Viy”, opera “Catherine”), chamber instrumental (“Book of Dreams”, “Largamente”). The priority areas of his work are cantata-symphonic (“Requiem”, “Stabat Mater”, “Love and Death”) and choral music, including spiritual music (“Requiem”, “Song to the All-Holy Mother of God”). A special place is occupied by the work designated by the composer “Missa Luminosa” (“Luminous Mass”). He represents a new perspective on the established choral genre of sacred music, as it offers an unusual performing lineup – instead of an orchestra, a string quartet, instead of a choir, a soprano. Thus, in O. Rodin’s mass, the traditions of the Catholic sacred genre model with the canonical Latin text – “Kyrie”, “Gloria”, “Credo”, “Sanctus”, “Benedictus”, “Hosanna”, “Agnus Dei” the presence of obligatory sections, and the features of chamber vocal genres are intertwined. O. Rodin’s “Missa Luminosa” demonstrates internal multigenre and diversity: concert, mono-opera, “vocal” quintet, vocal cycle, etc. In some parts of the mass, one can distinguish signs of a concert aria and a monologue. The musical writing is marked by polystylistic character with allusions to the works of Baroque. The tendency to minimize the participants of the action indicates the chambering of the mass genre namely its renewal. Another factor of modernization of the mass “Missa Luminosa” by O. Rodin is the inclusion of the instrumental epilogue-postlude not inherent all known examples of this choral spiritual genre. Besides, the budget option promotes competitiveness of the mass together with various formats and performances: video with illustrations and photos. Several performances and interpretive versions of the Agnus Dei are known. In addition to the main, original version for soprano and string quartet, we note the following: for organ; for soprano and organ; for soprano and chamber orchestra; for soprano and chamber ensemble. The last performance took place in St. Sophia of Kyiv as part of the Bouquet Kyiv Stage 2023 festival. «Agnus Dei» by O. Rodin is in tune with the concert’s prayer program. Considering the atmosphere of the performance, it in the conditions of a concert and festival setting, but in church buildings: St. Sophia of Kyiv, Lviv House of Organ and Chamber Music, Hundborg Kirke (Denmark), we are convinced of the combination of the phenomena of the spiritual (genre, text, content) and concert, that is, the “concretization” of spiritual works.
One of the latest work of contemporary chamber sacred music by one of the leading Ukrainian artists, Oleksandr Rodin is examined in the article. He is a popular composer in various genres – symphonic (symphonic cycle “Flea Market”, “The Artist Vagan”), theatrical (ballets “Aladdin”, “The Seasons”, “Viy”, opera “Catherine”), chamber instrumental (“Book of Dreams”, “Largamente”). The priority areas of his work are cantata-symphonic (“Requiem”, “Stabat Mater”, “Love and Death”) and choral music, including spiritual music (“Requiem”, “Song to the All-Holy Mother of God”). A special place is occupied by the work designated by the composer “Missa Luminosa” (“Luminous Mass”). He represents a new perspective on the established choral genre of sacred music, as it offers an unusual performing lineup – instead of an orchestra, a string quartet, instead of a choir, a soprano. Thus, in O. Rodin’s mass, the traditions of the Catholic sacred genre model with the canonical Latin text – “Kyrie”, “Gloria”, “Credo”, “Sanctus”, “Benedictus”, “Hosanna”, “Agnus Dei” the presence of obligatory sections, and the features of chamber vocal genres are intertwined. O. Rodin’s “Missa Luminosa” demonstrates internal multigenre and diversity: concert, mono-opera, “vocal” quintet, vocal cycle, etc. In some parts of the mass, one can distinguish signs of a concert aria and a monologue. The musical writing is marked by polystylistic character with allusions to the works of Baroque. The tendency to minimize the participants of the action indicates the chambering of the mass genre namely its renewal. Another factor of modernization of the mass “Missa Luminosa” by O. Rodin is the inclusion of the instrumental epilogue-postlude not inherent all known examples of this choral spiritual genre. Besides, the budget option promotes competitiveness of the mass together with various formats and performances: video with illustrations and photos. Several performances and interpretive versions of the Agnus Dei are known. In addition to the main, original version for soprano and string quartet, we note the following: for organ; for soprano and organ; for soprano and chamber orchestra; for soprano and chamber ensemble. The last performance took place in St. Sophia of Kyiv as part of the Bouquet Kyiv Stage 2023 festival. «Agnus Dei» by O. Rodin is in tune with the concert’s prayer program. Considering the atmosphere of the performance, it in the conditions of a concert and festival setting, but in church buildings: St. Sophia of Kyiv, Lviv House of Organ and Chamber Music, Hundborg Kirke (Denmark), we are convinced of the combination of the phenomena of the spiritual (genre, text, content) and concert, that is, the “concretization” of spiritual works.
Опис
Ключові слова
меса, композитор, духовний, жанр, хор, Родін, сопрано, mass, composer, spiritual, genre, choral, Rodin, soprano
Бібліографічний опис
Макаренко, О. “Missa luminosa” Олександра Родіна: оновлення жанру меси [Текст] / О. Макаренко // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1 (04). – С. 70–73. – DOI https://doi.org/10.32782/art/2024.1.14