Ukrainian SSR Working Class (1946-1965) in the Modern National Historographic Tradition

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorNefodov Dmytro
dc.contributor.authorMarynchenko Hanna
dc.contributor.authorНефьодов Дмитро
dc.contributor.authorМаринченко Ганна
dc.date.accessioned2023-05-03T07:26:38Z
dc.date.available2023-05-03T07:26:38Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractThe article examines the modern national historiography of Ukrainian working-class issues of the postwar 20 century (1946-1965). The existence of several methodological levels, the highest of which is philosophical, is the historiographical research specificity. The authors of the article used analysis and synthesis from the list of this group methods. The next level is considered to comprise general scientific methods, of which the method of classification and typologization and the method of idealization (abstraction) were used. Special historical methods are the third gradation of the methods. The research tools of the proposed work include historical and genetic, chronological, problematic and chronological, biographical, comparative historical methods, as well as methods of periodization, content analysis, dialectic of retrospective and prospective analysis. The authors of the article conclude that the main thesis of the modern national historiography of the problem is the statement that the postwar economic recovery was carried out on a predominantly extensive basis. More than 90% of workers at Ukrainian industrial enterprises achieved production standards mainly by manual labor. Lack of proper safety precautions often resulted in significant injuries. Much was said about the working-class leading role in the society, but little was done to ensure that workers actually managed the enterprises. To a certain extent, this was facilitated by the permanent mobilization and propaganda activities carried out by that period regime, inspiring “socialist competition” and various kinds of “movement of shock workers and innovators.” People’s real, everyday enthusiasm, their readiness for another sacrifice in the name of a better future were closely intertwined with the formalism and demagoguery inherent in the communist system. The overwhelming majority of contemporary Ukrainian historians support the idea that by rebuilding the economy, people were reviving a normal life for themselves and their children, while the system attributed everything primarily to the “highest interests of the Bolshevik Revolution homeland.” Living and working conditions of people were difficult. Nevertheless, people believed in a better life. This feeling also increased as workers saw that thanks to their valiant labor the country was gradually overcoming enormous difficulties and solving extremely complex tasks of the destroyed economy reviving. However, J. Stalin and his entourage, trying to strengthen the totalitarian regime, rejected the possibility of the country’s development in a democratic direction, and so did those forces interested in preserving the command economy and vulgarized forms of ideology. At the same time, to the researchers’ point of view, it was also crucial that the mass consciousness had no experience of living in a society developing on the principles of democracy, which in itself hindered the understanding of the need for a radical renewal of the entire political system.uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджується сучасна вітчизняна історіографія української робітничої тематики повоєнного двадцятиріччя (1946–1965 рр.). Специфікою історіографічного дослідження є наявність декількох методологічних рівнів, вищий з яких – філософський. З переліку методів цієї групи нами використані аналіз і синтез. Наступним рівнем вважаються загальнонаукові методи, з яких ми послугувалися методом класифікації й типологізації та методом ідеалізації (абстрагування). Спеціально-історичні методи займають третю сходинку в градації методів. У складі інструментарію пропонованої роботи застосовані історикогенетичний, хронологічний, проблемно-хронологічний, біографічний, порівняльноісторичний методи, а також методи періодизації, контент-аналізу, діалектизм ретроспективного і перспективного аналізу. Автори статті прийшли до висновку, що головною тезою сучасної вітчизняної історіографії проблеми є твердження про те, що повоєнне відновлення економіки здійснювалось на переважно екстенсивній основі. Понад 90% робітників промислових підприємств України досягали норм виробітку переважно ручною працею. Відсутність належної техніки безпеки часто призводила до значного травматизму. Багато йшлось про провідну роль робітничого класу в суспільстві, але мало робилося, щоб робітники реально господарювали на підприємствах. Певною мірою всьому цьому сприяли перманентні мобілізаційно-пропагандистські заходи, що їх здійснював тодішній режим, інспіруючи «соціалістичне змагання» та різного роду «рух передовиків і новаторів виробництва». Реальний, повсякденний ентузіазм людей, їх готовність до чергової самопожертви в ім’я кращого майбуття – все це тісно перепліталося з іманентно притаманними комуністичній системі формалізмом і демагогією. Переважна більшість сучасних вітчизняних істориків підтримують позицію відносно того, що відбудовуючи господарство, люди відроджували, в першу чергу, нормальне життя для себе і своїх дітей, а система списувала все, насамперед, на «найвищі інтереси батьківщини Жовтня». Важкими були умови, в яких працювали і жили люди, але їх підтримувала віра в краще життя. Це почуття зміцнювалося ще й тому, що трудящі бачили, як завдяки їх звитяжній праці країна поступово долала величезні труднощі, розв’язувала надзвичайно складні завдання відродження зруйнованого господарства. Однак Й. Сталін та його оточення, намагаючись зміцнити тоталітарний режим, відкидали можливість розвитку країни в демократичному напрямку. Цього не хотіли й ті сили, які зацікавлені в збереженні командної економіки і вульгаризованих форм ідеології. Водночас на думку дослідників, принципове значення мало і те, що в масовій свідомості не було досвіду життя в суспільстві, що розвивається на принципах демократизму, що само по собі перешкоджало розумінню необхідності радикального оновлення всієї політичної системи.uk_UA
dc.identifier.citationNefodov D. Ukrainian SSR Working Class (1946-1965) in the Modern National Historographic Tradition [Теxt] / D. Nefodov, H. Marynchenko // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 1. – С. 83–98. – DOI: 10.31110/consensus/2023-01/083-098uk_UA
dc.identifier.doi10.31110/consensus/2023-01/083-098
dc.identifier.orcid0000-0003-1992-7271
dc.identifier.orcid0000-0003-3208-0546
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13474
dc.language.isoenuk_UA
dc.subjectUkrainian SSRuk_UA
dc.subjectworking classuk_UA
dc.subjectpostwar reconstructionuk_UA
dc.subjecthistoriographyuk_UA
dc.subjectУРСРuk_UA
dc.subjectробітничий класuk_UA
dc.subjectповоєнна відбудоваuk_UA
dc.subjectісторіографіяuk_UA
dc.titleUkrainian SSR Working Class (1946-1965) in the Modern National Historographic Traditionuk_UA
dc.title.alternativeРобітництво УРСР (1946-1965 рр.) у сучасній вітчизняній історіографічній традиціїuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.udc.udc930.1 (477)-058.243 «1946-1965»uk_UA
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
UKRAINIAN SSR WORKING.pdf
Розмір:
313.19 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.99 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Консенсус