Віртуальні обміни в інженерній освіті: від міжнародної співпраці до цілеспрямованого формування іншомовної комунікативної компетентності
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Стаття представляє комплексний аналіз впливу віртуальних обмінів на формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів у контексті глобалізації професійної діяльності. У статті наголошується, що традиційні підходи до викладання іноземних мов у технічних університетах часто недооцінюють мовну медіацію як педагогічну мету, що обмежує здатність інженерів пояснювати складні технічні рішення неспеціалістам та ефективно взаємодіяти у мультикультурних командах. Наукова новизна дослідження полягає у порівняльному аналізі класичної моделі комунікативної компетентності Канале та Свейна та моделі міжкультурної комунікативної компетентності (ICC) Майкла Бірема, а також у концептуальному визначенні іншомовної компетентності як інтегрованої системи знань, умінь, навичок і здатностей, а не як сукупності окремих прикладних компетенцій. На основі аналізу практичного досвіду реалізації проектів віртуального обміну у статті виділяються ключові форми, через які іншомовна комунікативна компетентність реалізується в інженерній освіті, зокрема технічна медіація, міжкультурне дискурсивне вирішення проблем та комунікативна стійкість. Вони розглядаються не як автономні компоненти іншомовної компетентності, а як спостережувані прояви сформованої компетентності у професійному та міжкультурному контекстах. Отримані результати підтверджують, що віртуальні обміни сприяють підвищенню комунікативної впевненості, стратегічної обізнаності та адаптивності студентів інженерних спеціальностей шляхом моделювання автентичних умов міжнародної професійної співпраці. Крім того, у статті надаються методичні рекомендації щодо організації віртуальних обмінів, включаючи використання змішаних міжнародних команд, проектно-орієнтованих завдань та структурованих рефлексивних пра
The article provides a comprehensive analysis of the impact of virtual exchanges on the development of future engineers' foreign language communicative competence (FLCC) in the context of the globalization of professional activities. The author argues that traditional approaches to foreign language teaching in technical universities often overlook linguistic mediation as a pedagogical objective, which limits engineers’ ability to explain complex technical solutions to non-specialists and to collaborate effectively in multicultural teams. The scientific novelty of the study lies in the comparative analysis of the classical communicative competence model by Canale and Swain and the intercultural communicative competence (ICC) model by Michael Byram, as well as in the conceptual clarification of FLCC as an integrated system of knowledge, skills, abilities, and attitudes rather than a set of separate applied competencies. Based on the analysis of practical experience in virtual exchange projects, the article describes key forms through which foreign language communicative competence is realized in engineering education, including technical mediation, intercultural discursive problem-solving, and communicative resilience. These are interpreted not as independent components of FLCC, but as observable manifestations of a well-formed communicative competence in professional and intercultural contexts. The findings confirm that virtual exchanges increase engineering students' communicative confidence, strategic awareness, and adaptability by modeling authentic conditions of international professional collaboration. The article also offers methodological recommendations for organizing virtual exchanges, including the use of mixed international teams, project-based tasks, and structured reflective practices.
The article provides a comprehensive analysis of the impact of virtual exchanges on the development of future engineers' foreign language communicative competence (FLCC) in the context of the globalization of professional activities. The author argues that traditional approaches to foreign language teaching in technical universities often overlook linguistic mediation as a pedagogical objective, which limits engineers’ ability to explain complex technical solutions to non-specialists and to collaborate effectively in multicultural teams. The scientific novelty of the study lies in the comparative analysis of the classical communicative competence model by Canale and Swain and the intercultural communicative competence (ICC) model by Michael Byram, as well as in the conceptual clarification of FLCC as an integrated system of knowledge, skills, abilities, and attitudes rather than a set of separate applied competencies. Based on the analysis of practical experience in virtual exchange projects, the article describes key forms through which foreign language communicative competence is realized in engineering education, including technical mediation, intercultural discursive problem-solving, and communicative resilience. These are interpreted not as independent components of FLCC, but as observable manifestations of a well-formed communicative competence in professional and intercultural contexts. The findings confirm that virtual exchanges increase engineering students' communicative confidence, strategic awareness, and adaptability by modeling authentic conditions of international professional collaboration. The article also offers methodological recommendations for organizing virtual exchanges, including the use of mixed international teams, project-based tasks, and structured reflective practices.
Опис
Ключові слова
віртуальні обміни, інженерна освіта, іншомовна комунікативна компетентність, лінгвістична медіація, міжкультурна комунікація, virtual exchanges, engineering education, foreign language communicative competence, linguistic mediation, intercultural communication
Бібліографічний опис
Лавриш, Ю. Віртуальні обміни в інженерній освіті: від міжнародної співпраці до цілеспрямованого формування іншомовної комунікативної компетентності [Текст] / // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: М. Г. Друшляк (гол. ред.), Francis Kwadwo Awuah, Natalia Demeshkant, Artur Fabi [та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2026. – Том 14, № 2. – С. 68–76. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i2-009