«Стильова гра» як чинник драматургічно-смислової організації фортепіанних творів Мирослава Скорика (на прикладі циклу «Шість прелюдій та фуг»)
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Розглянуто основні принципи структурної організації циклу Мирослава Скорика «Шість прелюдій та фуг». Актуальність означеної теми зумовлена помітним зростанням зацікавленості науковців, піаністів-виконавців і педагогів спадщиною визначного українського митця, а також еволюцією поліфонічних жанрів в українській композиторській творчості останньої третини ХХ – початку ХХІ століть. Методологічною основою дослідження є комплексний музикознавчий підхід, що поєднує структурний, інтонаційно-тематичний, жанрово-стильовий, аналітичний методи. Визначено особливості формотворення, розкрито специфіку поліфонічного мислення композитора в межах даного твору. Досліджено принципи і засоби реалізації «стильової гри» як однієї з провідних ознак творчого методу Мирослава Скорика. Наголошено, що загальна композиційно-драматургічна структура циклу «Шість прелюдій і фуг» має чітку архітектоніку й, водночас, підпорядкована імпровізаційності, невимушеній «стильовій грі», що яскраво проявляється на рівні окремих частин, їх образного змісту, структурній, драматургічно-смисловій організації. Зазначено, що кожна пара «прелюдія – фуга» формує окремий мікро цикл на основі контрасту фактурних та жанрово-інтонаційних моделей. На рівні тематичних зв’язків реалізуються принципи інтонаційної єдності циклу, а також досягається вишукане, майстерне поєднання різностильових елементів, фактурної та регістрової організації тощо. Водночас показано, що М.Скорик з притаманною йому драматургічною майстерністю об’єднує всі частини циклу в єдину макроциклічну структуру, чим забезпечує логіку розгортання та структурну виваженість циклу. Розкрито визначальну роль поліфонічної складової твору. З’ясовано, що в «Шести прелюдіях і фугах» поєднуються особливості перевтілення барокової традиції, моделі класичної фуги, сюїти, які підпорядковуються активній динамізації. Це досягається завдяки використанню принципу варіаційності на тематичному, метро-ритмічному, фактурно-регістровому рівнях. У музичному просторі циклу виявлено типове для індивідуального методу М.Скорика поєднання стильових моделей необароко, неоромантизму з джазово-імпровізаційною стилістикою, засобами сучасної композиторської техніки. Доведено, що цикл «Шість прелюдій та фуг» Мирослава Скорика – це вагоме досягнення української фортепіанної музики ХХ–ХХ1 століть, що репрезентує оригінальну модель сучасного трактування поліфонічного циклу. Твір демонструє сутнісні особливості пошуків композитора в контексті осмислення розмаїття світових полістилістичних тенденцій, множинності підходів і прийомів «стильової гри». Отримані результати можуть бути використані в курсах сучасної української музики, історії фортепіанних стилів, а також у концертній діяльності піаністів-виконавців та педагогічній практиці.
The main principles of the structural organization of the cycle of Myroslav Skoryk "Six Preludes and Fugues" are considered. The relevance of the specified topic is due to the noticeable increase in the interest of scientists, pianists-performers and teachers in the evolution of polyphonic genres in Ukrainian composers' creativity of the last third of the 20th – early 21st centuries. The methodological basis of the study is a comprehensive musicological approach that combines structural, intonation-thematic, genrestylistic, and analytical methods. The features of the formation are determined, the specifics of the composer's polyphonic thinking within the framework of this work are revealed. The principles and means of implementing the "stylistic game" as one of the leading features of Myroslav Skoryk's creative method are investigated. It is emphasized that the general compositional and dramaturgical structure of the cycle “Six Preludes and Fugues” has a clear architectonics and, at the same time, is subject to improvisation, a relaxed “style game”, which is clearly manifested at the level of individual parts, their figurative content, structural organization. It is emphasized that each pair “prelude – fugue” forms a separate micro cycle based on the contrast of textural and genre-intonation models. At the level of thematic connections, the principles of intonational unity of the cycle are implemented, and an exquisite, skillful combination of different-style elements, textural and register organization, etc. is achieved. At the same time, it is emphasized that M. Skoryk, with his inherent dramaturgical skill, unites all parts of the cycle into a single macrocyclic structure, which ensures the logic of the development and harmony of the cycle. The determining role of the polyphonic component of the work is revealed. It is found that in “Six Preludes and Fugues” the features of the reincarnation of the Baroque tradition, classical fugue, and suite are combined, which are subject to active dynamization. This is achieved through the use of the principle of variation at the thematic, metro-rhythmic, texture-register levels. In the musical space of the cycle, a combination of stylistic models of neo-baroque, neo-romanticism with jazz-improvisational stylistics, elements of modern compositional technique, typical for M. Skoryk's individual method, is revealed. It is proved that the cycle "Six Preludes and Fugues" by Myroslav Skoryk is a significant achievement of Ukrainian piano music of the 20th-21st centuries, representing an original model of the modern interpretation of the polyphonic cycle. The work demonstrates the essential features of the composer's searches in the context of understanding the diversity of world polystylistic trends, models of "stylistic play". The results obtained can be used in courses on contemporary Ukrainian music, the history of piano styles, as well as in the concert activities of pianists-performers and pedagogical practice.
The main principles of the structural organization of the cycle of Myroslav Skoryk "Six Preludes and Fugues" are considered. The relevance of the specified topic is due to the noticeable increase in the interest of scientists, pianists-performers and teachers in the evolution of polyphonic genres in Ukrainian composers' creativity of the last third of the 20th – early 21st centuries. The methodological basis of the study is a comprehensive musicological approach that combines structural, intonation-thematic, genrestylistic, and analytical methods. The features of the formation are determined, the specifics of the composer's polyphonic thinking within the framework of this work are revealed. The principles and means of implementing the "stylistic game" as one of the leading features of Myroslav Skoryk's creative method are investigated. It is emphasized that the general compositional and dramaturgical structure of the cycle “Six Preludes and Fugues” has a clear architectonics and, at the same time, is subject to improvisation, a relaxed “style game”, which is clearly manifested at the level of individual parts, their figurative content, structural organization. It is emphasized that each pair “prelude – fugue” forms a separate micro cycle based on the contrast of textural and genre-intonation models. At the level of thematic connections, the principles of intonational unity of the cycle are implemented, and an exquisite, skillful combination of different-style elements, textural and register organization, etc. is achieved. At the same time, it is emphasized that M. Skoryk, with his inherent dramaturgical skill, unites all parts of the cycle into a single macrocyclic structure, which ensures the logic of the development and harmony of the cycle. The determining role of the polyphonic component of the work is revealed. It is found that in “Six Preludes and Fugues” the features of the reincarnation of the Baroque tradition, classical fugue, and suite are combined, which are subject to active dynamization. This is achieved through the use of the principle of variation at the thematic, metro-rhythmic, texture-register levels. In the musical space of the cycle, a combination of stylistic models of neo-baroque, neo-romanticism with jazz-improvisational stylistics, elements of modern compositional technique, typical for M. Skoryk's individual method, is revealed. It is proved that the cycle "Six Preludes and Fugues" by Myroslav Skoryk is a significant achievement of Ukrainian piano music of the 20th-21st centuries, representing an original model of the modern interpretation of the polyphonic cycle. The work demonstrates the essential features of the composer's searches in the context of understanding the diversity of world polystylistic trends, models of "stylistic play". The results obtained can be used in courses on contemporary Ukrainian music, the history of piano styles, as well as in the concert activities of pianists-performers and pedagogical practice.
Опис
Ключові слова
фортепіанна музика, Мирослав Скорик, «стильова гра», поліфонічні цикли, драматургічно-смислова структура, piano music, Myroslav Skoryk, stylistic play", polyphonic cycles, dramaturgical-semantic structure
Бібліографічний опис
Цін’юй Цзен «Стильова гра» як чинник драматургічно-смислової організації фортепіанних творів Мирослава Скорика (на прикладі циклу «Шість прелюдій та фуг») [Текст] / Цін’юй Цзен // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 205–213. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.36