Ukrainian-Russian Relations (1991-2024) in the Definitions of Historical and Political Science Discourse
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
The article examines the transformation of Ukrainian-Russian relations between 1991 and 2024 through the conceptual framework of historical and political science discourse. This period is characterized by a shift from formal cooperation to open confrontation, culminating in Russia’s full-scale invasion of Ukraine in 2022. Particular attention is paid to information warfare as a central element of hybrid threats that define the contemporary stage of bilateral relations. It is interpreted not only as a tool for manipulating public consciousness but also as a mechanism for constructing an alternative reality in which war crimes are justified and expansionist policies legitimized.The purpose of the study is to substantiate the essence and significance of the definitions used to describe the processes of information warfare and hybrid threats within the Ukrainian-Russian context. The methodological framework combines general scientific methods of analysis and synthesis, discourse analysis of historical and political narratives, and the use of Ukrainian legal acts together with international scholarly findings (notably the Erasmus+ WARN project). The article systematizes such concepts as hybrid warfare, information warfare, propaganda, disinformation, manipulation, astroturfing, bots, deepfake, and echo chambers, which reflect the new forms of influence characteristic of the digital age.The scientific novelty lies in integrating historical-political approaches with information studies, thereby revealing the multidimensional nature of the ongoing conflict. For the first time, the conceptual apparatus of Ukrainian-Russian relations is presented as an integrated system encompassing technical (cyberattacks, cyber espionage), communicative (propaganda, bots, fake news), and ideological (instrumentalization of history, the Russian World, the Great Patriotic War) components. This approach explains the effectiveness of Russian information aggression while simultaneously outlining possible counter-strategies.The conclusions emphasize that information warfare has become a decisive factor in the transformation of Ukrainian-Russian relations between 1991 and 2024. Its systemic and multi-level nature has enabled Russia to influence both domestic public opinion and international discourse. The practical significance of the study lies in applying the conceptual framework to develop state information policies, strengthen societal resilience to hybrid threats, and design Ukrainian counter-narratives. Future research should focus on analyzing international initiatives in the field of information security and incorporating Ukraine’s experience into the global context of countering information warfare.
У статті досліджено трансформацію українсько-російських відносин у 1991-2024рр. крізь призму категоріального апарату історико-політологічного дискурсу. Наголошується, що цей період охоплює шлях від формального партнерства до відкритої конфронтації, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022року. Особливу увагу приділено інформаційній війні як центральному елементу гібридних загроз, що визначають сучасний етап міждержавних відносин. Вона трактується не лише як інструмент маніпуляції масовою свідомістю, а й як механізм конструювання альтернативної реальності, у якій виправдовуються воєнні злочини та легітимізується експансіоністська політика.Метою дослідження є обґрунтування суті та значення використаних дефініцій, що описують процеси інформаційної війни й гібридних загроз у контексті українсько-російських відносин. Методологічну основу становлять загальнонаукові підходи аналізу та синтезу, застосування дискурс-аналізу для вивчення історичних і політичних наративів, а також залучення матеріалів нормативної бази України й міжнародних наукових напрацювань (зокрема проєкту Erasmus+ WARN). У роботі здійснено систематизацію понять «гібридна війна», «інформаційна війна», «пропаганда», «дезінформація», «маніпуляція», «астротурфінг», «боти», «діпфейк», «луна-камери» й ін., що відображають новітні форми впливу.Наукова новизна полягає в поєднанні історико-політологічного підходу з інформаційними студіями, що дозволяє розкрити багатовимірність сучасного конфлікту. Уперше категоріальний апарат українсько-російських відносин представлено як інтегровану систему, яка поєднує технічні (кібератаки, кібершпигунство), комунікаційні (пропаганда, боти, фейки) та ідеологічні (інструменталізація історії, «русскій мир», «Велика Вітчизняна війна») складові. Це дає змогу пояснити ефективність російської інформаційної агресії й одночасно окреслити стратегії протидії.У висновках підкреслюється, що інформаційна війна стала визначальним чинником трансформації українсько-російських відносин у 1991–2024рр. Її системність і багаторівневий характер забезпечили Росії можливість впливати як на внутрішню громадську думку, так і на міжнародний дискурс. Практична значущість результатів полягає у використанні категоріального апарату для розробки державної інформаційної політики, посилення суспільної стійкості до гібридних загроз і формування українських контрнаративів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз міжнародних ініціатив у сфері інформаційної безпеки та інтеграцію досвіду України у глобальний контекст протидії інформаційним війнам.
У статті досліджено трансформацію українсько-російських відносин у 1991-2024рр. крізь призму категоріального апарату історико-політологічного дискурсу. Наголошується, що цей період охоплює шлях від формального партнерства до відкритої конфронтації, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022року. Особливу увагу приділено інформаційній війні як центральному елементу гібридних загроз, що визначають сучасний етап міждержавних відносин. Вона трактується не лише як інструмент маніпуляції масовою свідомістю, а й як механізм конструювання альтернативної реальності, у якій виправдовуються воєнні злочини та легітимізується експансіоністська політика.Метою дослідження є обґрунтування суті та значення використаних дефініцій, що описують процеси інформаційної війни й гібридних загроз у контексті українсько-російських відносин. Методологічну основу становлять загальнонаукові підходи аналізу та синтезу, застосування дискурс-аналізу для вивчення історичних і політичних наративів, а також залучення матеріалів нормативної бази України й міжнародних наукових напрацювань (зокрема проєкту Erasmus+ WARN). У роботі здійснено систематизацію понять «гібридна війна», «інформаційна війна», «пропаганда», «дезінформація», «маніпуляція», «астротурфінг», «боти», «діпфейк», «луна-камери» й ін., що відображають новітні форми впливу.Наукова новизна полягає в поєднанні історико-політологічного підходу з інформаційними студіями, що дозволяє розкрити багатовимірність сучасного конфлікту. Уперше категоріальний апарат українсько-російських відносин представлено як інтегровану систему, яка поєднує технічні (кібератаки, кібершпигунство), комунікаційні (пропаганда, боти, фейки) та ідеологічні (інструменталізація історії, «русскій мир», «Велика Вітчизняна війна») складові. Це дає змогу пояснити ефективність російської інформаційної агресії й одночасно окреслити стратегії протидії.У висновках підкреслюється, що інформаційна війна стала визначальним чинником трансформації українсько-російських відносин у 1991–2024рр. Її системність і багаторівневий характер забезпечили Росії можливість впливати як на внутрішню громадську думку, так і на міжнародний дискурс. Практична значущість результатів полягає у використанні категоріального апарату для розробки державної інформаційної політики, посилення суспільної стійкості до гібридних загроз і формування українських контрнаративів. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз міжнародних ініціатив у сфері інформаційної безпеки та інтеграцію досвіду України у глобальний контекст протидії інформаційним війнам.
Опис
Ключові слова
Ukrainian-Russian relations, information warfare, hybrid threats, propaganda, disinformation, Russian World, conceptual framework, українсько-російські відносини, інформаційна війна, гібридні загрози, пропаганда, дезінформація, «русскій мир», категоріальний апарат
Бібліографічний опис
Shtaher T. Ukrainian-Russian Relations (1991-2024) in the Definitions of Historical and Political Science Discourse [Теxt] / T. Shtaher // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 4. – С. 67–75. – DOI: 10.31110/consensus/2025-04/067-075