Орієнтальні образи в європейській театральній музиці бароко
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
На прикладі музично-театральних творів західноєвропейських композиторів XVII століття розглядається процес діалогу між західноєвропейською і східною культурами на ранньому його етапі. Звертається увага на два умовні вектори розвитку східної тематики в музично-театральному мистецтві Європи в період бароко – близькосхідний і далекосхідний. Проаналізовано комедію-балет Ж.-Б. Люллі та Мольєра «Міщанин-шляхтич» (перший вектор) і оперу Г. Перселла «Королева фей» (другий вектор), які можна вважати одними з перших зразків утілення східних образів у музиці. Досліджено засоби виразності для створення образу Сходу в кожному із творів, визначено стильові параметри східних сцен, їхню драматургічну функцію, семантичне навантаження. На підставі комплексного аналізу з’ясовано, що на ранньому етапі розвитку інтеграційного процесу в музично-театральному мистецтві східні образи створювалися передусім візуальними засобами. Це були декорації, реквізит і костюми. Відома «Турецька церемонія» із четвертого акту комедії-балету Ж.-Б. Люллі сценографічно наближена до східної картини. Водночас композитор зробив спробу надати своїй музиці східного забарвлення, активно використавши ударні інструменти (литаври) та флейту. У створенні музичного образу турків застосовано також принцип характеристики через жанр (марш і молитва). Проте за стилістичними параметрами музична мова «турецьких» номерів відповідає не східному, а барочному стилю. У «Королеві фей» Г. Перселла увагу сконцентровано на аналізі «Китайської сцени» з п’ятого акту опери. Відзначено, що Китай представлено як казкову, райську країну за допомогою декорацій і костюмів, на що вказують розгорнуті ремарки в партитурі. Стосовно музичного втілення образу Китаю з’ясовано, що його характеристика у стильовому відношенні створена також у європейських традиціях. Але смислове навантаження появи на сцені китайця та китаянки як щасливих представників Едему, яким у Європі бачився Китай, нівелює стильову суперечність.
The process of Western European and Eastern cultures dialogue at its early stage is considered on the example of theatrical music by Western European composers of the 17’th century. The author pays attention to two conditional vectors of the Eastern themes’ development in the theatrical music of Europe during the Baroque period – Middle Eastern and Far Eastern. The comedy-ballet by J.-B. Lully and Moliere “Le bourgeois gentilhomme” (the first vector) and the opera “The Fairy-Queen” by H. Purcell (the second vector), which can be considered one of the first examples of the embodiment of Eastern images in music, are analyzed. Means of expressiveness for creating an image of the East in each of the works are studied, stylistic parameters of oriental scenes, their dramatic function, semantic load are determined. On the basis of a complex analysis, it’s found out that at the early stage of the development of the integration process in music-theatrical art, oriental images have been created primarily by visual means. There were scenery, props and costumes. The famous “Turkish scene” from the fourth act of Lully’s comedy-ballet is scenographically close to an oriental painting. At the same time, the composer made an attempt to give his music an oriental coloring, actively using percussion instruments (timpani) and flute. In the creation of the musical image of the Turks, the principle of characterization through genre (march and prayer) was also applied. However, according to stylistic parameters, the musical language of the “Turkish” numbers corresponds not to the Eastern, but to the Baroque style. In Purcell’s “Fairy Queen” the attention is focused on the analysis of the “Chinese Scene” from the fifth act of the opera. Author notices that China is presented as a fairy-tale paradise country with the help of scenery and costumes, it’s indicated by extensive remarks in the score. With regard to the musical embodiment of the China’s image, it’s found that its style characteristics nave been also created in European traditions. But the appearance of a Chinese couple on the stage as happy representatives of Eden, as has been seen China in Europe, neutralizes the stylistic contradiction.
The process of Western European and Eastern cultures dialogue at its early stage is considered on the example of theatrical music by Western European composers of the 17’th century. The author pays attention to two conditional vectors of the Eastern themes’ development in the theatrical music of Europe during the Baroque period – Middle Eastern and Far Eastern. The comedy-ballet by J.-B. Lully and Moliere “Le bourgeois gentilhomme” (the first vector) and the opera “The Fairy-Queen” by H. Purcell (the second vector), which can be considered one of the first examples of the embodiment of Eastern images in music, are analyzed. Means of expressiveness for creating an image of the East in each of the works are studied, stylistic parameters of oriental scenes, their dramatic function, semantic load are determined. On the basis of a complex analysis, it’s found out that at the early stage of the development of the integration process in music-theatrical art, oriental images have been created primarily by visual means. There were scenery, props and costumes. The famous “Turkish scene” from the fourth act of Lully’s comedy-ballet is scenographically close to an oriental painting. At the same time, the composer made an attempt to give his music an oriental coloring, actively using percussion instruments (timpani) and flute. In the creation of the musical image of the Turks, the principle of characterization through genre (march and prayer) was also applied. However, according to stylistic parameters, the musical language of the “Turkish” numbers corresponds not to the Eastern, but to the Baroque style. In Purcell’s “Fairy Queen” the attention is focused on the analysis of the “Chinese Scene” from the fifth act of the opera. Author notices that China is presented as a fairy-tale paradise country with the help of scenery and costumes, it’s indicated by extensive remarks in the score. With regard to the musical embodiment of the China’s image, it’s found that its style characteristics nave been also created in European traditions. But the appearance of a Chinese couple on the stage as happy representatives of Eden, as has been seen China in Europe, neutralizes the stylistic contradiction.
Опис
Ключові слова
бароко, образи Сходу в європейській музиці, творчість Ж.-Б. Люллі, комедія-балет «Міщанин-шляхтич», творчість Г. Перселла, опера «Королева фей», baroque, images of East in theatrical music, works by J.-B. Lully, comedy-ballet “Le bourgeois gentilhomme”, works by H. Purcell, opera “Fairy-Queen”
Бібліографічний опис
Лінь Юлін Орієнтальні образи в європейській театральній музиці бароко [Текст] / Лінь Юлін // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1 (04). – С. 65–69. – DOI https://doi.org/10.32782/art/2024.1.13