The Ukrainian School’ Society in Interwar Rivne
Ескіз недоступний
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The purpose of this scientific article is to analyse the state of schooling and the circumstances surrounding the emergence of «The Ukrainian School Society» in interwar Rivne, to determine its structure, to identify its most important tasks, primarily the promotion of the Ukrainian private gymnasium in Rivne, and to summarise the educational situation of Ukrainians in the city under the Second Polish Republic. The research methodology is based on the principles of historicism, verification, and the application of historical-problem and historical-chronological methods. The author was guided by methodological approaches related to the study of interethnic relations in interwar Poland. Scientific novelty. Based on archival documents and interwar periodicals, the activities of the Ukrainian School Society were analysed, internal contradictions were revealed, and the achievements and difficulties of its work were identified. Conclusions. Polish-Ukrainian relations in the field of education in the Volhynia Voivodeship were characterised by complexity and various restrictions on the development of Ukrainian-language schooling. The main problems were the high level of illiteracy among Ukrainians, the insufficient number of Ukrainian schools, and the introduction of utraquism (bilingualism). The number of Ukrainian schools was extremely disproportionate to the number of Ukrainians in Volhynia. The idea of spreading the Ukrainian language as a subject of study in Polish schools, proposed as part of Henryk Juzewski's «Volhynia experiment», did not resolve interethnic conflicts and was far from satisfying the educational needs of Ukrainians. The inability of the Polish authorities to satisfy the rights of the largest national community in the field of education led to the emergence of Ukrainian private gymnasiums in Rivne, Lutsk and Kremenets. Through their own efforts, Ukrainians created societies that dealt with the problems of these private gymnasiums. «The Ukrainian School» Society helped the Ukrainian private gymnasium in Rivne. Despite constant control by the Polish authorities and disagreements within the society's leadership, its activists did a lot of work, although not all tasks were solved, in particular, they did not manage to transfer the gymnasium to a public one. However, they managed to accumulate valuable experience in the struggle for Ukrainian schools, their native language, and the preservation of national traditions. The main achievement of the Rivne Ukrainian private gymnasium was its graduates, who in the following period took an active part in the struggle for an independent Ukraine.
Мета наукової статті: проаналізувати стан шкільництва та обставини появи товариства «Українська школа» у міжвоєнному Рівному, з’ясувати його склад, визначити найважливіші завдання, насамперед сприяння діяльності української приватної гімназії у Рівному, підсумувати освітнє становище українців міста в умовах Другої Речі Посполитої. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, верифікації, застосування історико-проблемного та історико-хронологічного методів. Авторка керувалася методологічними підходами, пов’язаними з вивченням міжнаціональних відносин у міжвоєнній Польщі. Наукова новизна. На основі архівних документів та міжвоєнної періодики проаналізовано діяльність Товариства «Українська школа», показано внутрішні суперечності, визначено здобутки і труднощі його роботи. Висновки. Польсько-українські відносини у сфері освіти на території Волинського воєводства характеризувались складністю та усілякими обмеженнями розвитку україномовного шкільництва. Головними проблемами були високий рівень неписьменності українців, недостатня кількість українських шкіл, запровадження утраквізму (двомовності). Число українських шкіл знаходилось у крайній диспропорції до числа українців на Волині. Запропонована у рамках «волинського експерименту» Генрика Юзевського ідея поширення української мови, як предмету навчання в польських школах, не вирішувала міжнаціональних суперечностей та була далекою від задоволення освітніх запитів українців. Неспроможність польської влади задовольнити права найбільшої національної спільноти у галузі освіти, призвели до появи українських приватних гімназій у Рівному, Луцьку і Кременці. Власними зусиллями українці створили товариства, що опікувались проблемами цих приватних гімназій. Товариство «Українська школа» допомагало українській приватній гімназії у Рівному. Незважаючи на постійний контроль польської влади, суперечності у керівництві товариства, його активісти проводили значну роботу, хоча не всі завдання були вирішені, зокрема, так і не вдалося перевести гімназію на державну. Однак вдалося нагромадити цінний досвід боротьби за українську школу, рідну мову, збереження національних традицій. Головним здобутком Рівненської української приватної гімназії стали її випускники, котрі у наступний період взяли активну участь у боротьбі за незалежну Україну.
Мета наукової статті: проаналізувати стан шкільництва та обставини появи товариства «Українська школа» у міжвоєнному Рівному, з’ясувати його склад, визначити найважливіші завдання, насамперед сприяння діяльності української приватної гімназії у Рівному, підсумувати освітнє становище українців міста в умовах Другої Речі Посполитої. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, верифікації, застосування історико-проблемного та історико-хронологічного методів. Авторка керувалася методологічними підходами, пов’язаними з вивченням міжнаціональних відносин у міжвоєнній Польщі. Наукова новизна. На основі архівних документів та міжвоєнної періодики проаналізовано діяльність Товариства «Українська школа», показано внутрішні суперечності, визначено здобутки і труднощі його роботи. Висновки. Польсько-українські відносини у сфері освіти на території Волинського воєводства характеризувались складністю та усілякими обмеженнями розвитку україномовного шкільництва. Головними проблемами були високий рівень неписьменності українців, недостатня кількість українських шкіл, запровадження утраквізму (двомовності). Число українських шкіл знаходилось у крайній диспропорції до числа українців на Волині. Запропонована у рамках «волинського експерименту» Генрика Юзевського ідея поширення української мови, як предмету навчання в польських школах, не вирішувала міжнаціональних суперечностей та була далекою від задоволення освітніх запитів українців. Неспроможність польської влади задовольнити права найбільшої національної спільноти у галузі освіти, призвели до появи українських приватних гімназій у Рівному, Луцьку і Кременці. Власними зусиллями українці створили товариства, що опікувались проблемами цих приватних гімназій. Товариство «Українська школа» допомагало українській приватній гімназії у Рівному. Незважаючи на постійний контроль польської влади, суперечності у керівництві товариства, його активісти проводили значну роботу, хоча не всі завдання були вирішені, зокрема, так і не вдалося перевести гімназію на державну. Однак вдалося нагромадити цінний досвід боротьби за українську школу, рідну мову, збереження національних традицій. Головним здобутком Рівненської української приватної гімназії стали її випускники, котрі у наступний період взяли активну участь у боротьбі за незалежну Україну.
Опис
Ключові слова
Second Polish Republic, Volhynia, education, Rivne Ukrainian Private Gymnasium, «The Ukrainian School» Society, the magazine «Sonetchko», Друга Річ Посполита, Волинь, освіта, Рівненська українська приватна гімназія, товариство «Українська школа», часопис «Сонечко»
Бібліографічний опис
Davydiuk R. The Ukrainian School’ Society in Interwar Rivne [Теxt] / R. Davydiuk // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 2. – С. 84–95. – DOI: 10.31110/consensus/2025-03/084-095