Гомер як текст у ліриці Ліни Костенко: інтерпретація і трансформація
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Гальчук Оксана Василівна
Halchuk Oksana Vasylivna
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті проаналізовані поетичні твори Ліни Костенко, об'єднані топосом «Гомерів текст», під яким розуміється постать давньогрецького поета і його твори як об’єкт художньої рецепції. Дослідження його інтерпретації поеткою зумовлене потребою осмислення авторського прочитання біографії і творів Гомера як певного етапу в розвитку української античності – традиції запозичення і трансформації набутків давніх греків і римлян в нашій літературі. Мета студії – визначити основні тенденції прочитання Ліною Костенко «Гомерового тексту», з’ясувати його функцій у творах письменниці, проаналізувати мотивний комплекс, оприявлений крізь його оптику. З’ясовано, що для авторської інтерпретації притаманне викори- стання імені давньогрецького аеда як синоніма до «давнина» («Міс Істина»), а фактів його легендарної біографії – мотивом для роздумів про час, славу і вічність у поетичному портреті митця іншої епохи («Під вечір виходить на вулицю він...»). Гомер у поезії Ліни Костенко постає і як автор, твори якого формують національну ідентичність читача («Карташинський лиман» і «Циганська муза»), є частиною його знань про історичне минуле («Скіфська одіссея»).
Мотиви і образи Гомерової «Одіссеї» Ліна Костенко вплітає в поему-баладу «Скіфська одіссея» як частину інтертексту для характеристики мислення головного героя, його особистого досвіду і колективної пам'яті. Застосувавши порівняльний під- хід, автор статті визначає, що, незалежно від контексту, «Гомерів текст» у Ліни Костенко перетворюється на інтертекст у поетичних візіях української історії, універсалізації українського досвіду і в ословленні антропологізму авторки. Рецепція поеткою гомерівських топосів увиразнює діалогізм її ідіостилю.
The article analyses Lina Kostenko’s poetic works united by the topos of the “Homeric text,” understood as the figure of the ancient Greek poet and his oeuvre as an object of artistic reception. The study of Kostenko’s interpretation is driven by the need to comprehend the author’s reading of Homer and his works as a stage in developing Ukrainian classicist heritage – a tradition of borrowing and transforming the legacy of ancient Greeks and Romans within Ukrainian literature. The study aims to identify the main trends in Kostenko’s reading of the “Homeric text,” to clarify its functions in her works, and to analyse the complex motifs expressed through its lens. Kostenko’s interpretation is characterised by using Homer’s name as a synonym for “antiquity” (e.g., in Miss Truth). The legendary details of his biography serve as a poetic lens for reflecting on time, fame, and eternity in the portrait of an artist from another era (“Toward Evening He Steps into the Street…”). In Kostenko’s poetry, Homer appears both as the author whose works shape the reader’s national identity (as in Kartashynsky Estuary and The Gypsy Muse), and as a component of historical knowledge (Scythian Odyssey). Kostenko weaves the motifs and imagery of Homer’s Odyssey into the ballad-poem Scythian Odyssey as part of the intertext used to characterise the protagonist’s worldview, personal experience, and collective memory. Using a comparative approach, the article argues that regardless of the context, the “Homeric text” in Kostenko’s work becomes an intertext within poetic visions of Ukrainian history, a tool for universalising Ukrainian experience, and a means of articulating the poet’s anthropocentric worldview. Her reception of Homeric topoi highlights the dialogic nature of her idiolect.
The article analyses Lina Kostenko’s poetic works united by the topos of the “Homeric text,” understood as the figure of the ancient Greek poet and his oeuvre as an object of artistic reception. The study of Kostenko’s interpretation is driven by the need to comprehend the author’s reading of Homer and his works as a stage in developing Ukrainian classicist heritage – a tradition of borrowing and transforming the legacy of ancient Greeks and Romans within Ukrainian literature. The study aims to identify the main trends in Kostenko’s reading of the “Homeric text,” to clarify its functions in her works, and to analyse the complex motifs expressed through its lens. Kostenko’s interpretation is characterised by using Homer’s name as a synonym for “antiquity” (e.g., in Miss Truth). The legendary details of his biography serve as a poetic lens for reflecting on time, fame, and eternity in the portrait of an artist from another era (“Toward Evening He Steps into the Street…”). In Kostenko’s poetry, Homer appears both as the author whose works shape the reader’s national identity (as in Kartashynsky Estuary and The Gypsy Muse), and as a component of historical knowledge (Scythian Odyssey). Kostenko weaves the motifs and imagery of Homer’s Odyssey into the ballad-poem Scythian Odyssey as part of the intertext used to characterise the protagonist’s worldview, personal experience, and collective memory. Using a comparative approach, the article argues that regardless of the context, the “Homeric text” in Kostenko’s work becomes an intertext within poetic visions of Ukrainian history, a tool for universalising Ukrainian experience, and a means of articulating the poet’s anthropocentric worldview. Her reception of Homeric topoi highlights the dialogic nature of her idiolect.
Опис
Ключові слова
Ліна Костенко, «Гомерів текст», інтерпретація, трансформація, антропоцентризм, ідентичність, Lina Kostenko, “Homeric text, ” interpretation, transformation, anthropocentrism, identity
Бібліографічний опис
Гальчук, О. Гомер як текст у ліриці Ліни Костенко: інтерпретація і трансформація [Текст] / О. Гальчук // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 10. – С. 67–70. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.10.11