Actual Problems in Studying the Bilsk Hillfort
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The Bilsk hillfort belongs to the category of large-scale fortified settlements in the left-bank forest-steppe. Its defensive structures are the largest in the region, and their sophistication and implementation testify to the high level of planning and organization of the society of that time. The burial sites in the surroundings of the Bilsk hillfort are also impressive in scale. First and foremost, this refers to the number of burial mounds that belonged to representatives of the local elite.This archaeological complex is in fairly good preservation and has been studied by archaeologists for almost 120 years. During this time, it has been possible to accumulate a significant amount of data about the monument, collect and systematize artifacts’ from different periods, and carry out high-quality mapping. Finally, archaeologists have determined the location of the complex among other synchronous archaeological sites.It should be noted that the territory of the Bilsk hillfort has several chronological stages of its history. The emergence of the settlement structure and the construction of defensive structures date back to the early Iron Age and are associated with the Scythian population. Later, Slavic tribes lived within the hillfort and its immediate surroundings. In particular, Severian settlements and fortified settlements are known in the villages of Hlynske (Opishnia community, Poltava region) and Kuzemin (Hrun community, Sumy region), and during the Cossack era, active work was carried out on the territory of the Western Fortification and the Skorobor burial ground to boil down saltpeter.All these stages are the subject of study by researchers, mainly archaeologists. However, there are currently several debatable issues in scientific literature, which have been resolved to varying degrees. This is due to both objective reasons and the personal scientific views of individual researchers.Currently, the implementation of the latest digital methods for recording cultural heritage sites has begun. This has greatly simplified certain issues, particularly those related to the visualization of monuments within the Bilsk micro-region. This has been made possible thanks to the efforts of a team of researchers from the Bilsk Historical and Cultural Reserve, which is actively involved in the preservation and scientific study of the complex of monuments in the territory and surroundings of the Bilsk hillfort.
Більське городище належить до категорії масштабних укріплених поселенських структур лівобережного Лісостепу. Його оборонні споруди є найбільшими в регіоні, а їх продуманість та реалізація свідчать про високий рівень планування і організації тогочасного суспільства. Поховальні пам’ятки околиць Більського городища також вражають своїми масштабами. У першу чергу мова йде про кількість курганів, які належали представниками місцевої еліти. Цей археологічний комплекс має досить непоганий стан збереженості та досліджується археологами вже майже сто двадцять років. За цей час вдалося накопичити значний обсяг даних про пам’ятку, зібрати та систематизувати артефакти, що походять з різночасових комплексів, провести якісне картографування. Врешті, археологи визначили місце комплексу серед решти синхронних археологічних об’єктів. Важливо наголосити, що територія Більського городища має кілька хронологічних етапів свого існування. Виникнення поселенської структури та будівництво оборонних споруд припадає на ранній залізний вік і пов’язується зі скіфським населенням. Пізніше, у межах городища та в його найближчій окрузі, проживали племена слов’ян. Зокрема, сіверянські поселення та городища відомі у селах Глинське (Опішнянська громада Полтавської області) й Куземин (Грунська громада, Сумщина), а за козацької доби на території Західного укріплення та на могильнику Скоробір активно велися роботи по виварюванню селітри. Всі ці етапи є об’єктом вивчення дослідників, переважно археологів. Але на сьогодні в науковій літературі існує кілька дискусійних проблем, які мають різний ступінь вирішеності. Це пов’язано як з об’єктивними причинами, так і з особистим науковим баченням конкретних дослідників. Нині розпочато впровадження новітніх цифрових методів фіксації територій об’єктів культурної спадщини. Це значно спростило деякі питання, особливо пов’язані з візуалізацією пам’яток у межах Більського мікрорегіону. Це стало можливим завдяки зусиллям колективу науковців Історико-культурного заповідника «Більськ», який активно опікується станом збереження та наукового дослідження комплексу пам’яток території і округи Більського городища.
Більське городище належить до категорії масштабних укріплених поселенських структур лівобережного Лісостепу. Його оборонні споруди є найбільшими в регіоні, а їх продуманість та реалізація свідчать про високий рівень планування і організації тогочасного суспільства. Поховальні пам’ятки околиць Більського городища також вражають своїми масштабами. У першу чергу мова йде про кількість курганів, які належали представниками місцевої еліти. Цей археологічний комплекс має досить непоганий стан збереженості та досліджується археологами вже майже сто двадцять років. За цей час вдалося накопичити значний обсяг даних про пам’ятку, зібрати та систематизувати артефакти, що походять з різночасових комплексів, провести якісне картографування. Врешті, археологи визначили місце комплексу серед решти синхронних археологічних об’єктів. Важливо наголосити, що територія Більського городища має кілька хронологічних етапів свого існування. Виникнення поселенської структури та будівництво оборонних споруд припадає на ранній залізний вік і пов’язується зі скіфським населенням. Пізніше, у межах городища та в його найближчій окрузі, проживали племена слов’ян. Зокрема, сіверянські поселення та городища відомі у селах Глинське (Опішнянська громада Полтавської області) й Куземин (Грунська громада, Сумщина), а за козацької доби на території Західного укріплення та на могильнику Скоробір активно велися роботи по виварюванню селітри. Всі ці етапи є об’єктом вивчення дослідників, переважно археологів. Але на сьогодні в науковій літературі існує кілька дискусійних проблем, які мають різний ступінь вирішеності. Це пов’язано як з об’єктивними причинами, так і з особистим науковим баченням конкретних дослідників. Нині розпочато впровадження новітніх цифрових методів фіксації територій об’єктів культурної спадщини. Це значно спростило деякі питання, особливо пов’язані з візуалізацією пам’яток у межах Більського мікрорегіону. Це стало можливим завдяки зусиллям колективу науковців Історико-культурного заповідника «Більськ», який активно опікується станом збереження та наукового дослідження комплексу пам’яток території і округи Більського городища.
Опис
Ключові слова
Bilsk micro-region, Complex of monuments in the territory and surroundings of Bilsk hillfort, controversial issues, history of study, archaeological research (exploration, excavations), modern non-invasive research, LIDAR scanning, Більський мікрорегіон, Комплекс пам’яток території і округи Більського городища, дискусійні питання, історія вивчення, археологічні дослідження (розвідки, розкопки), сучасні неінвазивні дослідження, LIDAR сканування
Бібліографічний опис
Kudinov D. Actual Problems in Studying the Bilsk Hillfort [Теxt] / D. Kudinov // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2026. – № 1. – С. 40–48. – DOI: oi.org/10.31110/consensus/2026-01/040-048