Ансамблева фактура в класичному тріо В. Косенка
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Мета статті полягає у дослідженні і визначенні принципів влаштування ансамблевої фактури в Класичному тріо В. Косенка як маркеру індивідуального композиторського стилю. У статті використані історичний, жанрово-стильовий, системно-функціональний методи дослідження. Наукова новизна статті полягає в актуалізації проблематики принципів фактурного влаштування на матеріалі Класичного тріо В. Косенка як індивідуально-стильових маркерів, що виконують модеруючу функцію в діалозі композитора з традиціями класико-романтичного періоду розвитку музичного мистецтва. У висновках зазначено, що в ансамблевій фактурі Класичного тріо В. Косенка в результаті аналізу виявлені принципи фактурного влаштування, які свідчать про орієнтацію композитора на класико-романтичні традиції. В творі домінує тип гомофонно-гармонічної фактури, всередині якої надважливе значення має прийом дублювання, котрий застосовується в різноманітних варіантах. Його застосування має такі наслідки: об’єднання скрипки та віолончелі в темброво-фактурну пару, розшарування ансамблевої фактури на два темброво-фактурні шари (струнно- смичкові та фортепіано), можливість моделювання ансамблевої фактури в проєкції «удвох на людях» та «солоакомпанемент» (за І. Польською), ясність і прозорість фактури, акцент на вертикалі. Винахідлива композиторська робота з даним прийомом не заперечує розшарування ліній за рахунок передачі тематичних елементів шляхом почергового вступу голосів, імітування мелодичних відрізків, нашарування мелодичних ліній зі схожим тематичним матеріалом, що епізодично застосовується в І, ІІ та ІV частинах і повно реалізується в ІІІ частині, яка, як трагічний центр циклу, яскраво контрастує іншим.
The purpose of the article is to investigate and define the principles of ensemble texture organization in V. Kosenko’s Classical Trio as markers of the composer’s individual style. The study employs historical, genre-stylistic, and systemic-functional research methods. Scientific novelty lies in the actualization of the problem of textural organization principles on the material of Kosenko’s Classical Trio as individual style markers, which perform a moderating function in the composer’s dialogue with the traditions of the Classical-Romantic period of music development. Conclusions. The analysis of the ensemble texture in V. Kosenko’s Classical Trio reveals principles of textural organization that demonstrate the composer’s orientation toward Classical-Romantic traditions. The work is dominated by a homophonic-harmonic type of texture, within which the technique of doubling plays a crucial role and is applied in various forms. Its use leads to the following consequences: uniting the violin and cello into a timbral-textural pair, stratifying the ensemble texture into two timbral-textural layers (strings vs. piano), the possibility of modeling ensemble texture in the projection of “twoagainst- many” and “solo-accompaniment” (after I. Polska), clarity and transparency of texture, and emphasis on vertical structures. The composer’s inventive work with this technique does not exclude the stratification of lines through the transfer of thematic elements by means of alternating entries of voices, imitation of melodic fragments, and layering of melodic lines with similar thematic material. These devices are used episodically in the first, second, and fourth movements and are fully realized in the third movement, which, as the tragic center of the cycle, provides a vivid contrast to the others.
The purpose of the article is to investigate and define the principles of ensemble texture organization in V. Kosenko’s Classical Trio as markers of the composer’s individual style. The study employs historical, genre-stylistic, and systemic-functional research methods. Scientific novelty lies in the actualization of the problem of textural organization principles on the material of Kosenko’s Classical Trio as individual style markers, which perform a moderating function in the composer’s dialogue with the traditions of the Classical-Romantic period of music development. Conclusions. The analysis of the ensemble texture in V. Kosenko’s Classical Trio reveals principles of textural organization that demonstrate the composer’s orientation toward Classical-Romantic traditions. The work is dominated by a homophonic-harmonic type of texture, within which the technique of doubling plays a crucial role and is applied in various forms. Its use leads to the following consequences: uniting the violin and cello into a timbral-textural pair, stratifying the ensemble texture into two timbral-textural layers (strings vs. piano), the possibility of modeling ensemble texture in the projection of “twoagainst- many” and “solo-accompaniment” (after I. Polska), clarity and transparency of texture, and emphasis on vertical structures. The composer’s inventive work with this technique does not exclude the stratification of lines through the transfer of thematic elements by means of alternating entries of voices, imitation of melodic fragments, and layering of melodic lines with similar thematic material. These devices are used episodically in the first, second, and fourth movements and are fully realized in the third movement, which, as the tragic center of the cycle, provides a vivid contrast to the others.
Опис
Ключові слова
музична фактура, ансамблева фактура, камерно-інструментальна музика, українська музика, стиль, жанр, діалог з традицією, творчість В. Косенка, musical texture, ensemble texture, chamber-instrumental music, Ukrainian music, style, genre, dialogue with tradition, V. Kosenko’s creativity
Бібліографічний опис
Цзінге Цуй Ансамблева фактура в класичному тріо В. Косенка [Текст] / Цзінге Цуй // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 1 (10). – С. 115–118. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.1.20