Organizational and Pedagogical Factors of Educational Inequality in Blended Learning at Higher Education Institutions

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorKhao Chzhou
dc.contributor.authorХао Чжоу
dc.date.accessioned2026-06-17T06:54:36Z
dc.date.available2026-06-17T06:54:36Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractThis article offers a theoretical synthesis of current scholarly approaches to understanding blended learning in higher education through the lens of educational inequality. It starts from the idea that blended learning should not be seen only as a technical combination of face-to-face and online instruction or as a universal way to make the educational process more flexible. The article shows that its effect on educational access depends not simply on the use of digital platforms, LMS, Moodle, or webinar services, but on the quality of managerial, coordination, and digital-pedagogical decisions that shape the learning environment. The purpose of the article is to provide a theoretical overview of research on blended learning and to identify the organizational, coordination, and pedagogical practices that either expand or limit educational opportunities for different groups of learners. The study is based on analysis, synthesis, comparison, generalization, and thematic grouping of recent academic publications. The review of sources suggests that barriers to participation in blended learning are technical, organizational, pedagogical, and psychological in nature. These barriers are linked to difficult course navigation, fragmented platforms and communication channels, overload from asynchronous work, low visibility of support, weak coordination across courses, and uneven levels of digital and information readiness among learners. The article argues that many of these barriers arise not only from individual learner difficulties but also from the way the learning environment itself is organized. For this reason, they can be treated as an indicator of an institution’s capacity to design and manage blended learning in a consistent and purposeful way. The synthesis of scholarly publications also made it possible to identify supportive practices that reduce the risk of educational exclusion. These include clear course structure, stable communication, repeated and varied access to learning materials, formative assessment, workload coordination, and timely learner support. The article shows that when there is no coherent organizational logic, blended learning may intensify rather than reduce educational inequality. The practical value of the study lies in clarifying key directions for improving the digital environment, pedagogical interaction, and institutional coordination in higher education.
dc.description.abstractЦя стаття пропонує теоретичний синтез сучасних наукових підходів до розуміння змішаного навчання у вищій освіті крізь призму освітньої нерівності. Вона виходить з ідеї, що змішане навчання не слід розглядати лише як технічне поєднання очного та онлайн-навчання або як універсальний спосіб зробити освітній процес більш гнучким. У статті показано, що його вплив на доступ до освіти залежить не лише від використання цифрових платформ, LMS, Moodle або вебінарів, а й від якості управлінських, координаційних та цифрово-педагогічних рішень, які формують навчальне середовище. Метою статті є надання теоретичного огляду досліджень змішаного навчання та визначення організаційних, координаційних та педагогічних практик, які або розширюють, або обмежують освітні можливості для різних груп учнів. Дослідження базується на аналізі, синтезі, порівнянні, узагальненні та тематичному групуванні нещодавніх академічних публікацій. Огляд джерел показує, що перешкоди для участі у змішаному навчанні мають технічний, організаційний, педагогічний та психологічний характер. Ці перешкоди пов'язані зі складною навігацією курсом, фрагментованими платформами та каналами зв'язку, перевантаженням від асинхронної роботи, низькою видимістю підтримки, слабкою координацією між курсами та нерівномірним рівнем цифрової та інформаційної готовності серед учнів. У статті стверджується, що багато з цих бар'єрів виникають не лише через індивідуальні труднощі учнів, а й через те, як організовано саме навчальне середовище. З цієї причини їх можна розглядати як показник здатності навчального закладу розробляти та керувати змішаним навчанням послідовно та цілеспрямовано. Синтез наукових публікацій також дозволив визначити підтримуючі практики, які знижують ризик виключення з освіти. До них належать чітка структура курсу, стабільна комунікація, багаторазовий та різноманітний доступ до навчальних матеріалів, формувальне оцінювання, координація навчального навантаження та своєчасна підтримка учнів. У статті показано, що за відсутності узгодженої організаційної логіки змішане навчання може посилювати, а не зменшувати освітню нерівність. Практична цінність дослідження полягає у з'ясуванні ключових напрямків покращення цифрового середовища, педагогічної взаємодії та інституційної координації у вищій освіті.
dc.identifier.citationKhao Chzhou Organizational and Pedagogical Factors of Educational Inequality in Blended Learning at Higher Education Institutions [Text] / Khao Chzhou // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: М. Г. Друшляк (гол. ред.), Francis Kwadwo Awuah, Natalia Demeshkant, Artur Fabi [та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2026. – Том 14, № 5. – С. 142–146. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i5-018
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i5-018
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0007-4970-3216
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18418
dc.language.isoen
dc.publisherСумДПУ імені А. С. Макаренка
dc.subjectblended learning
dc.subjecteducational inequality
dc.subjecthigher education institutions
dc.subjectdigital learning environment
dc.subjecteducational access
dc.subjectparticipation barriers
dc.subjectsupportive practices
dc.subjectdigital readiness
dc.subjectinstructional design
dc.subjectinstitutional coordination
dc.subjectзмішане навчання
dc.subjectосвітня нерівність
dc.subjectвищі навчальні заклади
dc.subjectцифрове навчальне середовище
dc.subjectдоступ до освіти
dc.subjectбар'єри участі
dc.subjectпідтримуючі практики
dc.subjectцифрова готовність
dc.subjectнавчальний дизайн
dc.subjectінституційна координація
dc.titleOrganizational and Pedagogical Factors of Educational Inequality in Blended Learning at Higher Education Institutions
dc.title.alternativeОрганізаційні та педагогічні фактори освітньої нерівності в змішаному навчанні у вищих навчальних закладах
dc.typeArticle
dc.udc.udc378:37.014.5:37.091.3:37.018.43:37.091.212
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
Zhou.pdf
Розмір:
475.21 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Освіта. Інноватика. Практика